Специфика культурного пространства России первой половины XVIII в., в частности Санкт-Петербурга: культурологический подход. Становление европейской академической традиции, послужившей образцом для российских академических и образовательных структур.

Изучение истории строительства здания для Академии наук в Российской империи. Создание проекта великим архитектором Джакомо Кваренги. Исследование архитектурных форм, пропорций, масштаба, поэтажного членения, декора стен и фасадной композиции здания.

Становление сферы образования во время правления Петра I. История создания Академии наук - первого учебного заведения в стране, открывшего путь к знаниям для русского народа. Проблемы работы коллектива ученых, проведение научных исследований и экспедиций.

Ознакомление с последствиями значительного увеличения ассигнований на науку, жесткого централизованного управления. Рассмотрение использования дореволюционного опыта государственного управления отдельными направлениями развития научнотехнической сферы.

Анализ общественно-политических преобразований, приведших к включению Академии наук в советский индустриальный проект. Историческая роль Российской Академии наук в научном изучении приарктических территорий европейского Севера России в 1920-1930-х гг.

Приоритетная позиция в системе академического последипломного педагогического образования. Процесс формирования личности учителя. Успех как характеристика индивидуального жизненного пути и социокультурная категория. Смысл и содержание успешности.

Рассмотрение истории создания "Академии наук и художеств" в России. Богатство и разнообразие архитектурных коллекций музея. Крупнейшее собрание в России академического учебного рисунка XVIII-XX веков. Театрально-декорационное искусство и книжная графика.

Академия художеств как высшее учебное заведение в области изобразительных искусств российской империи, существовавшее в России в период с 1757 до его упразднения в 1918 году правительством Советской Республики. Влияние Академии на развитие культуры.

Науковий обіг, композиції сучасного академічного монументального живопису в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, дослідження їхнього генезису. Композиції у різних компартиментах собору і техніку їхнього виконання. Аналіз тематико-сюжетних ліній.

Обстеження та пропозиції з реставрації композицій академічного стінопису кінця ХІХ - початку ХХ ст. в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Датування композицій монументального живопису у різних компартиментах собору і техніки їхнього виконання.

Всеволод Артюнович Лазарян та його вклад в розвиток української механіки, значення його дисертації, творчі видання. Короткі біографічні відомості, шлях становлення видатної особистості. Створення Дніпропетровської школи механіки за сприяння В.А. Лазаряна.

Проаналізовано відношення академіка В.І. Вернадського щодо розвитку науки в період революційної кризи. Показано, що учений чимало уваги приділяв питанню про роль науки в поступальному розвитку суспільства. Становище із фінансуванням наукових установ.

В.М. Образцов як вчений у галузі організації залізничного транспорту, транспортних систем, член академії наук Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. Аналіз основних ідей академіка щодо прискореного обороту залізничних вагонів.

Історико-науковий аналіз спадщини В.М. Образцова - інженера шляхів сполучення, вченого у галузі організації залізничного транспорту та транспортних систем. Праці присвячені проблемам проектування залізничних станцій та вузлів, експлуатації залізниць.

Умови становлення особистості та основні етапи життєвого шляху академіка В.М. Ремесла. Напрями його наукової роботи як видатного селекціонера й дослідника вітчизняної та світової сільськогосподарської науки, узагальнення її пріоритетних результатів.

Академік Володимир Пічета та генезис концепції давньоруської народності. Погляди В. Пічети на "общеруську" народність давньої доби та його власна точка зору на процес складання східнослов’янських народів, вплив Удальцова стосовно теоретичного аспекту.

Здобутки академіка Д.С. Воронцова у галузі електрофізіології. Етапи становлення і формування наукової школи вченого. Виявлення біоелектричних потенціалів нервів, м’язів і центральної нервової системи. Суть подразнюючого впливу електричного струму.

Особистісно-ціннісний вплив вчителя і наставника Л.Д. Проскурякова на становлення наукової парадигми Є.О. Патона. Становлення та формування науково-педагогічного світогляду видатного ученого. Перші наукові статті, присвячені мостовій проблематиці.

Розгляд проблем педагогічної майстерності та ролі творця теорії і практики педагогічної майстерності академіка Зязюна І.А. Вихідні положення концепції особистісно орієнтованої педагогічної освіти в Україні, творчої активності особистості педагога.

Розглянуто проблеми педагогічної майстерності та роль творця теорії педагогічної майстерності академіка Зязюна І.А., який стверджує, що майстерність учителя це є найвищий рівень педагогічної діяльності, вияв творчої активності особистості педагога.

Роль досліджень академіка Л.А. Булаховського у нормуванні української літературної мови XX ст. Роль вченого в створенні українських підручників, їх редагуванні й рецензування, в усій розбудові освіти. Видання Булаховським "Українського правопису".

Мета - висвітлення складних взаємовідносин академіка М. Грушевського й наркома освіти УСРР М. Скрипника у ході боротьби ЦК КП(б)У за ідеологічний контроль над Всеукраїнською академією наук. Історична реконструкція перетворення колишніх ідейних опонентів.

Комплексне вивчення життя і діяльності М. Біляшівського в контексті наукового, культурного та громадського розвитку України кінця ХІХ – першої чверті ХХ ст. і розкриття найцінніших елементів його багатої спадщини. Значення наукових здобутків вченого.

Внесок Зубця в збереження статусу Національної академії аграрних наук України. Розвиток наукових досліджень з проблем розведення і селекції, генетики та біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин. Суть теорії породотворення в скотарстві.

Доробок М.М. Гришко у становленні та перших роках функціонування відділу сільськогосподарських наук Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки. Вирішення першочергових проблем забезпечення післявоєнної галузевої науки та дослідництва.

Роль М. Мушинка в національному пробудженні України, його просвітницька робота за кордоном. Етнокультурні дослідження умов співжиття українців у межових зонах сусідства з іншими народами. Створення громадських організацій та політичних партій на Галичині.

Коротка біографічна довідка з життя Миколи Щербака. Проблема золотоносності надр України. Створення потужної ізотопно-геохронологічної школи в країні. Стратиграфічна схему докембрію Українського щита. Загальне поняття про "реперні ізотопні дати".

Дослідження основних етапів життя та діяльності Станіслава Миколайовича Конюхова - визначного вченого та конструктора в галузі ракетобудування, академіка НАН України, Героя України. Аналіз його участі в реалізації Національних космічних програм України.

Основні теоретичні розробки й конкретний практичний внесок академіка О.А. Бугуцького в розвиток вітчизняної аграрної економіки. З’ясування чинників, які, як вважав учений, сприяють вирішенню методологічних проблем оцінювання продуктивності праці.

Дослідження формування наукового світогляду вченого О.В. Корчака-Чепурківського. Узагальнення й об’єктивне відновлення життєвого шляху, наукової й організаційної роботи, педагогічної діяльності академіка, його вагомого внеску у розвиток земської медицини