Социология как наука об обществе, закономерностях его функционирования и развития. Понимание сущности общества на макроуровне, его отличительные черты (признаки). Рассмотрение общества как целостной социальной системы, его основные структурные элементы.

Прогресс как направление развития, которое характеризуется переходом от низшего к высшему, от менее совершенного к более совершенному. Развитие производительных сил как генеральный критерий прогресса. Содержание и особенности общественного прогресса.

Понятие инвалидности, ее причины и юридическое значение. Сущность медико-социальной экспертизы инвалидности, критерии её определения. Порядок проведения процесса переосвидетельствования инвалидов, описание и отличительные черты групп инвалидности.

Исследование современных закономерностей для критериев правовой социализации. Особенности учёта порогов (границ) в развитии единиц конкретной выборочной совокупности. Турбулентность, характеризующая большинство современных общественных процессов.

Основные элементы инновационной инфраструктуры современного города. Создание научно-технических и технологических, социально-экономических и правовых условий и механизмов для обеспечения устойчивой динамики роста экономики и уровня жизни населения.

Рассматривается проблема образовательной парадигмы – проблема развития личности. Автор выделяет наличие противоречий, одним из которых является определение критериев развития. Фундаментальным качеством личности выступает ее социальная ответственность.

Анализ сложившихся в экономических и психологических областях знания подходы к выявлению критериев социального благополучия. Изучение роли эстетического выбора личности в формировании ее потребностей и определении значимого как критерия благополучия.

Понятие и типы социальной стратификации как определенным образом "ориентированного" состава населения. Общая характеристика и отличительные свойства основных стратов российского общества. Сущность и содержание функциональной теории стратификации.

Оценка степени эффективности действий организаций территориального общественного самоуправления как социального института, развитие традиционной культуры казачества. Разработка мероприятий по формированию и развитию традиционной казачьей культуры.

Исследование места социальной работы в жизни современного общества. Обзор экономических основ деятельности элементов и учреждений социальной защиты населения. Об оценке эффективности реализации федеральных государственных программ в Российской Федерации.

Розгляд методологічних підходів до трактування сутності суспільного блага на глобальному рівні. Характеристика медичних послуг з погляду теорії глобальних суспільних благ. Здійснення критеріальної ідентифікації і аналіз мериторної природи медичних послуг.

Формування інституціональних засад публічного управління якістю соціального обслуговування. Аналіз питання систематизації та вдосконалення критеріїв оцінки якості соціальних послуг. Критерії ефективності функціонування закладу сфери соціальної роботи.

Соціальне відторгнення як відгородження від будь-якої соціальної, економічної, політичної або культурної системи, що зумовлюють інтеграцію індивіда в суспільство. Знайомство з головними критеріями багатовимірної ідентифікації соціально відторгнутих груп.

Аналіз сучасних західних теорій ефективності соціальної політики та її критеріїв. Дослідження вихідні положення кожної теорії, механізми вимірювання ефективності та їх недоліки. Оцінка ефективності соціального проекту (програми); її виміри та показники.

Критерії сформованості соціальної компетентності особистості (поєднання соціально-рольового, ціннісного та комунікативного компонентів). Характеристика комунікативної культури особистості як системи якостей. Визначення ефективної групової взаємодії.

Проблема ефективності підготовки майбутніх соціальних працівників до організації культурно-дозвіллєвої діяльності й критерії та показники їх готовності. Ключові структурні критерії готовності: мотиваційно-ціннісний, когнітивний та діяльнісно-практичний.

Понятие "Родина" как конструкт, используемый для достижения субъективных целей социальных групп. Аргументы, доказывающие его объективность, формирование данного образа. Разработка и реализация общенациональной концепции патриотического воспитания.

Анализ критики западного индустриализма в историографии. Суть теорий о принципиальной конечности гегемонии индустриального Запада. Изучение критики сущностных основ машинной цивилизации. Развитие культуры, общего сознания и саморегулирующихся систем.

Критическое осмысление исследований в сфере политики, которые проводились известными исследовательскими центрами Украины. Дискурс как социальный феномен: попытка социологического понимания. Пропаганда: сущность научной дефиниции, подходы к классификации.

Рассмотрение понятия "критическое мышление", его роли в становлении профессиональных компетенций учителей. Анализ результатов социализации и накопления опыта. Установления степени сформированности компетенций студентов-педагогов с помощью анкетирования.

Вплив критичного мислення (КМ) на безпеку людини в інформаційному суспільстві. Стан і перспективи формування компетентності КМ в українському суспільстві. Шляхи формування соціально-правових передумов розвитку критичного мислення в сучасній Україні.

Артикульовано базові тези теорії секуляризації й досліджено визначення "секуляризації" в теорії релігійної економіки як частини безперервного циклу розвитку будь-якого суспільства. Охарактеризовано критичні аргументи щодо тези теорії секуляризації.

Визначення "слабких сторін" моделі теоретичної концептуалізації та емпіричного вимірювання соціальної згуртованості Дж. Чана, аналіз перспектив її адаптації до українського контексту. Розгляд соціальної згуртованості з позицій соціальної динаміки.

Узагальнення результатів крос-культурного аналізу молоді різних країн світу щодо найважливіших вартостей у житті. Спільні та відмінні ознаки у ціннісних орієнтаціях сучасної молоді. Особливості ціннісної сфери молоді, що обумовлені специфікою країн.

Фактори, що визначають стильову характеристику сучасної людини: віртуалізація життєдіяльності, прагнення до відносної автономності, індивідуалізм. Зростання масштабів фрілансу як форми трудової активності людини, тенденція розвитку праці в XXI ст.

Особенность взаимодействия возрастно-половых и культурных влияний на отдельные нейрокогнитивные функции человека. Характеристика несовпадения возрастных градаций в отечественной и американской выборках. Сущность повышения образовательного статуса.

Характеристика результатов анализа взаимосвязей толерантности и интолерантности к неопределенности и индивидуальных особенностей принятия решений. Рассмотрение данных Мельбурнского опросника принятия решений на азербайджанской студенческой выборке.

Построение модели частичной эквивалентности, позволяющей сравнивать средние баллы по латентным факторам в России и Азербайджане. Анализ результатов в контексте различий российской и азербайджанской культур по уровню индивидуализма–коллективизма.

Проблемы в сфере деловой коммуникации, выявленные в культурах. Факторы, влияющие на кросс-культурное деловое общение. Социальная организация общества. Концепции власти и особенности невербальной коммуникации. Барьеры, снижающие эффективность интеракций.

Анализ влияния индивидуальных ценностей на социальный капитал, включая такие его составляющие как доверие, гражданская идентичность и толерантность. Анализ особенностей универсального влияния индивидуальных ценностей на элементы социального капитала.