Понятие и социологическая характеристика физического, психологического и трудового насилия над женщинами. Причины и физиологически-психологические последствия насилия, торговля женщинами как нарушение прав человека. Социальная работа с женщинам.

Характеристика та специфіка проблем насилля в сім’ї. Розповсюдження домашнього насильства в суспільстві, причини його виникнення. Сутність та особливості видів насильства в сім’ї. Визначення основних способів запобігання самого факту сімейного насильства.

Соціологічний аналіз форм насильницького характеру, які відбивають сучасний стан сімейної організації. Визначення напрямків профілактичної, правоохоронної і реабілітаційної діяльності держави та суспільства щодо протидії вчиненню насильства у сім'ї.

Проблема запобігання насильству над жінками як у сім’ї, так і в суспільстві. Розвиток системи консультативних центрів, служб юридичної допомоги, груп самопідтримки, розширення мережі кризових центрів та притулків для потерпілих від домашнього насильства.

Насильство - проблема людської поведінки, як спосіб виходу з конфліктної ситуації. Причина виникнення внутрішньоособистісних конфліктів. Насильство - загальнопоширена проблема в Україні і світі. Злочинність - індикатор рівня насильства в суспільстві.

Передумови появи новітніх чинників функціонування соціального контролю в сучасному суспільстві. Вплив інформатизаційних процесів на реалізацію соціального контролю. Імовірні позитивні та негативні наслідки інформатизаційної технологізації контролю.

Вивчення суспільних настроїв мешканців Вінниччини в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну на основі польових матеріалів, зібраних в процесі науково-дослідної практики студентами історичного факультету та викладачами кафедри культури.

Формирование и развитие понятия информационного общества. Научные методы, основанные на передаче и обработке информации. Проблема автоматизации научных исследований и создания искусственного интеллекта. Роль науки в жизни информационного общества.

Становление опытной науки в XVII, оценка научной революции, данная В.И. Вернадским. Фундаментальное и прикладное в науке, ее функции в обществе. Современное развитие науки, ее воздействие на развитие техники, новейших технологий, на жизнь людей.

Изучение науки в древние времена. Схоласты как основные науковеды в средние века. Догматические искажения роли философии в познании. Процесс превращения науки в непосредственную производительную силу. Связь науки и философии. Современная наука, концепции.

Анализ ценностных предпочтений провинциального жителя. Роль классической культуры, воплощенной в научном знании, системе светского образования и просвещения, в формировании социокультурных ориентиров и субъективной оценки качества жизни горожан.

Исследование изменений, происходящих в российской науке под влиянием экономических перемен на примере научных организаций города Санкт–Петербурга. Адаптация к новым экономическим условиям секторов науки: академического, отраслевого, образовательного.

Причини виникнення соціальних проблем в Україні, роль некваліфікованого менеджменту. Роль громадської компоненти у вирішенні соціальної проблематики в галузі освіти. Стратегія розвитку громадських академічних формувань. Забезпечення розвитку Академій.

Аналіз соціально-технологічних наслідків впливу наукових "проривів" ХХ-ХХI ст. на соціокультурну сферу в умовах розширення трансгуманістичної концепції, наростаючого дисбалансу між функціями науки, проблем сприйняття і розуміння її ролі окремими людьми.

Содержание науки как социального института. Процесс институциализации науки. Роль науки в системе общественного разделения труда. Идейно-теоретические предпосылки становления социологии М.Вебера. Основные исследовательские направления в социологии.

Функции и дисфункции социального института, сущность его понятия и особенности подгруппы культурных институтов. Социальные функции науки как непосредственной производительной силы. Культурные и мировоззренческие функции науки, ответственность ученого.

Проблемы, роль и значение науки в современном обществе. Формы общественного сознания. Коллективность научного творчества. Превращение современной науки в непосредственную производительную силу общества. Формирование сложного организма "большой науки".

Роль и значение науки в современном мире. Особенности научного знания. Способы организации научной деятельности. Объекты и субъекты научной деятельности. Профессиональная ответственность ученого. Закономерности развития и социальные функции науки.

Суть науки как социокультурного феномена и социального института. Историческое развитие институциональных форм научной деятельности. Взаимодействие ученой субструктуры общества с политической и хозяйственной сферами. Характеристика современного ученого.

Проведення аналізу проблеми взаємозв’язку сучасних наук про суспільство, яка характеризується з одного боку поширенням неекономічних підходів до дослідження економічних явищ, з другого боку поширенням економічних підходів до вивчення соціальних явищ.

Общая характеристика гендерологии и феминологии как учебной дисциплины и научного знания, выявление ее методологии. Политический контекст развития соответствующей дисциплинарной теории: необходимость включения женщин в политику и законодательный процесс.

Признанный авторитет казанских ученых в области математики, механики, физики, химии, биологии, энергетики, лингвистики. Структура Академии наук Республики Татарстан. Комплексная программа проектного развития наноиндустрии, ее назначение и проекты.

Аналіз соціальних детермінант наукової діяльності. Їх вплив на змістовні характеристики наукової діяльності на різних етапах суспільного розвитку. Специфіка дослідження наукової діяльності соціологією науки порівняно з іншими науковими дисциплінами.

Аналіз ситуації у визначенні основних понять і категорій комунікаційної науки. Дослідження проблем глобального розвитку і глобальної комунікації. Аналіз О.В. Зернецькою інформаційної революції. Особливість утворення нових смислів у лінгвосфері Інтернету.

Пошук механізмів самоочищення науки через посилення контролю за дотриманням норм наукової етики, покращення усвідомлення вченими відповідальності за результати власної наукової діяльності, упорядкування засобів реагування на випадки порушення цих норм.

Розроблення методологічних, структурно-системних, функціональних особливостей наукових і народних природничих знань. Місце наукової і народної термінології у складній ієрархії пізнання, їх становлення, еволюція, характеристика й порівняльний аналіз.

Вивчення особливостей бібліотечної наукової комунікації в сучасних умовах на прикладі об’єктивованих показників контенту збірника матеріалів Міжнародної наукової конференції НБУВ. Визначення кількісних характеристик опублікованих матеріалів конференції.

Забезпечення гідних умов для праці та постійного проживання трудових мігрантів у Німеччині. Соціальний захист найманих працівників у період невиконання ними трудових обов'язків. Формування, вдосконалення та реалізація міграційної міжнародної політики.

Розгляд біографії і творчої діяльності російського вченого соціолога XX століття Питирима Сорокіна. Російський і американський періоди діяльності. Поділ соціології на теоретичну і практичну. Вчення про будову суспільства і механіку суспільних процесів.

Теоретичний аналіз причин, следствій і змін, що відбуваються в сучасних умовах реформування системи утворення України, як об'єкту, суспільного, державного і регіонального управління. Цілі і вирішальні значення інноваційної моделі в модернізації освіти.