Основні концепції інтеграційних перетворень та розвитку політичної системи ЄС на сучасному етапі. Огляд існуючих проблем у функціонуванні інститутів ЄС і системи управління об'єднанням. Оцінка політико-правової бази реформування європейських інституцій.

Засади функціонування інститутів політичної відповідальності у контексті політико-правової практики Європейського Союзу як одного із провідних міждержавних об’єднань із високим ступенем політичної інтеграції. Організація політико-владних відносин у ЄС.

Інституціональна система ЄС. Виокремлення політичних інститутів. Встановлення можливості застосування поняття політичної відповідальності до інституціональної системи ЄС. Механізми реалізації такої відповідальності в ЄС. Визначення її основних рис.

Аналіз інституціональних джерел політичної нестабільності та чинників стабільності в умовах президентської, парламентарної та змішаної форм правління. Шляхи забезпечення політичної стабільності за часів розбудови демократичної державності в Україні.

Вплив соціальних медіа на політичні процеси. Дослідження та узагальнення інструментів, за допомогою яких здійснюється агітація в соціальних медіа на прикладі кампаній в Україні та Польщі у 2019 р. та окреслення перспективи їх застосування у майбутньому.

Зовнішня міграційна активність молоді Карпатського регіону України за групами закладів освіти. Удосконалення політики забезпечення збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону.

Місце інтегративної ідеології в системі ідеологічних засад адміністративного реформування в Україні. Формування інтегративної ідеології як консолідуючого чинника сучасного українського суспільства та держави в процесі адміністративного реформування.

Можливості та напрями розбудови інтегративної ідеології в Україні, її роль у процесах консолідації українського суспільства. Вивчення еволюції ідеологічних концепцій у світовому та українському контексті. Комплекс конструктивних ідей та цінностей.

Особливості процесу реалізації інтеграційної політики країн молодої демократії - Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини. Форми співробітництва, ефективність співпраці ЄС і НАТО з країнами Вишеградської групи в напрямі зміцнення демократичних перетворень.

Дослідження проблематики африканської політичної інтеграції з позиції створення загальної континентальної організації. Вплив панафриканізму і глобальних процесів на оформлення єдності держав. Напрямки і перспективи діяльності Африканського Союзу.

Дослідження перспективи інтеграції України до інформаційного простору Євросоюзу. SWOT-аналіз сучасного стану українського інфопростору. Перелік можливих напрямів удосконалення організаційно-правових параметрів українського інформаційного простору.

Аналіз теоретико-методологічних підходів до визначення характеру та ступеня інтенсивності політичної діяльності. Розкриття політико-правових та інституційно-процедурних аспектів підготовки та включення Західної України до складу Радянської України.

Формування американсько-азіатського стратегічного партнерства в контексті ядерного нерозповсюдження. Формування регіональних механізмів, сприяючи тісному взаємовідношенню між суб'єктами регіону і посиленню його позицій у світовому політичному процесі.

Аналіз дипломатичної поведінки суб’єкта, обумовленої ціннісними уявленнями людини про явища влади. Особливості поводження особи в процесі засвоєння і реалізації тих або інших норм, традицій та цілей. Суть стильового визначення політичної культури.

Аналіз напрямів теоретичних розробок понять та концепцій політичної культури, їх значення для суспільства та відмінні риси. Сутність та деякі аспекти дослідження цієї галузі. Особливості інтерпретаційного підходу. Погляди та цінність розробок Діттмера.

Дослідження проблеми пропаганди та маніпуляцій у сучасному інформаційному просторі, ознаки та приклади технологій. Розгляд основних напрямів маніпуляцій, зокрема використання зображень і чисел. Дієвість інфографіки для демонстрації статистичних даних.

Гуманітарна політика України як важливий фактор, що впливає на інформаційну агресію з боку Російської Федерації. Опис основних принципів, цілей, стратегій гуманітарної політики, які використовуються Україною для підтримки своєї національної ідентичності.

Визначення інформаційної агресії, її мета та завдання (викликати недовіру у населення до уряду, завдати шкоди міжнародному іміджу країни, поставити під сумнів традиції). Значення і вагомість інформаційної складової в умовах ведення "гібридних війн".

Інформаційна безпека України як складова частина національної безпеки України. Аналіз законодавчих новацій воєнного часу, причини криміналізації суспільно небезпечних діянь, пов’язаних з ворожим впливом на інформаційні відносини в нашому суспільстві.

Розгляд доступу до інформації як обов’язкового права громадян та інформаційної відкритості як інституційної гарантії основних принципів демократичної держави. Доведення необхідності досягнення високого рівня відкритості органів державної влади України.

Здійснення аналізу сутності інформаційних війн і їхній вплив на політичну свідомість, а також відбиття цього впливу на суспільному бутті. Виявлення залежності суспільного буття та суспільної свідомості від таких впливів. Участь соціальних спільнот.

Вивчення суспільно-правової організації інформаційної влади та громадського телерадіомовлення. Визначення їх поняття, структури, особливостей політичного впливу, а також позитивна і негативна роль у демократизації сучасного українського суспільства.

Теоретичне обгрунтування ефективних способів використання інформаційного ресурсу в реформуванні суспільства, місця і ролі інформаційної політики держави в цій сфері за допомогою вивчення причин і наслідків інформаційних воєн і їх вплив на суспільство.

Процес створення системи інформаційної політики держави, яка б дозволяла виявляти, моделювати і прогнозувати шляхи і технології функціонування в контексті глобалізації. Визначення елементної бази і функціональних параметрів інформаційного простору.

Інформація як трансформаційний ресурс і соціально-політичне явище. Концептуальні основи інформаційної політики держави, її вплив на процес реформування суспільства. Місце інформаційної безпеки особистості і суспільства в структурі інформаційної політики.

Інформація як філософська категорія і як соціально-політичне явище. Вплив інформаційної політики на реформування всіх сфер життя суспільства. Місце та роль інформаційної безпеки особистості та суспільства в структурі інформаційної політики держави.

Аналіз основних цілей та завдань інформаційної політики сучасної розвиненої держави. Проблеми цифрової нерівності та шляхи її вирішення в Україні. Різноманітні детермінанти реалізації інформаційної політики в умовах побудови інформаційного суспільства.

Дослідження особливостей інформаційної політики Європейського Союзу. Визначення передумов та закономірностей її формування, особливостей структури, функцій основних інститутів та рівнів реалізації. Етапи динамічної трансформації інформаційної політики ЄС.

Розгляд суті інформаційної політики ЄС як важливого інтегруючого фактору для політичної Європи. Особливості характеру формування нового світового устрою, що диктується взаємодією двох об'єктивних процесів розвитку – глобалізації та регіоналізації.

Ідеологічні складові міжнародного співробітництва Китаю у сфері інформацій та комунікацій. Аналіз політичної влади та державних інституцій у поєднанні з елементами ринкової економіки. Особливість впровадження нових технологій у місцеве управління.