Підходи до визначення медіатизації політики. Порівняльний аналіз функціонування засобів масової інформації в різних політичних режимах. Кореляція між впливом медіа на політичний порядок денний та діючим політичним режимом. Рівні порядку денного.

Підходи до визначення медіатизації політики та дефініції політичного порядку денного. Порівняння функціонування засобів масової інформації у різних політичних режимах. Кореляція між впливом медіа на політичний порядок денний та діючим політичним режимом.

Наукова дискусія щодо характеристик, рівнів та видів залучення громадян у політику. Аналіз практик їх участі в контексті використання нових інформаційно-комунікаційних технологій. Дослідження впливу процесу медіатизації на трансформацію форм участі.

Аналіз наукових доктрин у сферах політології, соціології та права, українського внутрішнього законодавства та відповідної практики застосування медіації в політичних конфліктах. Економіко-політичні конфлікти на сучасному етапі, прояв деструкції влади.

Виявлення та характеристика тенденцій розвитку медіасфери Китаю в контексті політики "м'якої сили" і впливу медіа на процеси національної консолідації. Ознайомлення з основними перевагами зняття проблеми технологічного та комунікаційного відставання.

Особенности процесса формирования самостоятельного статуса политологии. Открытия в сфере политических наук. Характеристика современного этапа развития политической науки Германии. Применение социологических методов в процессе становления политологии.

Особенность реабилитации "национализма" как понятия и попытки к формированию национал-либеральной позиции. Анализ построения собственной концепции "нации" С.Н. Булгакова вслед за Соловьевым. Толкование "нации" и "национальности" вне политического.

Специфика и теоретические исследования международных политических процессов. Геополитические теории зависимости внешней политики государств от географических факторов. Современные тенденции развития мировой политики. Внешнеполитическая стратегия России.

Характеристика целей и назначения организации по безопасности и сотрудничеству в Европе. Особенности взаимодействия ОБСЕ с международными и региональными организациями. Исследование направлений её деятельности по урегулированию затяжных конфликтов.

Международная организация: межправительственные, неправительственные организации и транснациональные корпорации. Роль ООН в этой системе. История создания международных организаций и современные тенденции развития. Теории международной политики.

Исследование и анализ условий и причин возникновения рисков, их сущность и классификация, планирование и управление ими, а также попытки глобальной координации. Понятие и сущность политического риска, его оценка, а также уровни на международной арене.

Роль международных спортивных мероприятий как информационных поводов, которые используются в рамках текущей политической повестки. Использование тенденциозной и фейковой информации для формирования негативного образа РФ в глазах мировой общественности.

Понятие, сущность и специфические черты международного терроризма. Характеристика и особенности международных террористических и экстремистских организаций. Виды и структура организаций, осуществляющих борьбу с международным терроризмом и их компетенция.

Обоснование необходимости активизации противодействия терроризму. Обзор универсальных международных конвенций по борьбе с террористическими актами. Препятствование движению капиталов, с помощью которых финансируется террористическая деятельность.

Исследование терроризма как социального и политического явления. Причины возникновения терроризма и методы борьбы с ним. Классификация терроризма. Психологический портрет террориста. Характеристика наиболее известных террористических организаций.

Понятие международного терроризма - применения насилия в политических целях отдельными лицами за или против существующего в данной стране правительства. Основные виды террористических актов. Взаимосвязь вооружённых конфликтов и международного терроризма.

Терроризм как форма насилия или угроза, совершаемая при устрашении противников для достижения конкретных результатов. Основные типы терроризма, его международно-политическая опасность. Необходимость сотрудничества государств в защите их общих интересов.

Угроза распространения терроризма - негативная тенденция, которой присуще нестандартные действия для обхода традиционных мер безопасности вследствие глобализации. Угроза национальной безопасности как практическая проблема для политической системы.

Краткая история терроризма, тайные общества Китая, Индии и Палестины. Теории в оправдание террористических действий. Основные причины, порождающие терроризм, факторы, способствующие его активизации. Международный терроризм и мировой опыт борьбы с ним.

Укрепление межэтнического и межконфессионального согласия как приоритетная задача государственной политики Казахстана. Принципы деятельности Ассамблеи народа Казахстана, полномочия его членов. Роль межконфессионального диалога для межэтнического согласия.

Исследование проблемы повышения политического напряжения. Рассмотрение способности к диалогу в политологии. Диалог культур как аксиологическое основание решения межконфессиональных противоречий. Роль христианских ценностей в решении проблем общества.

Понятие "межэтнического конфликта", его причины и факторы. Вооруженные и невооруженные формы проявления конфликтов, роль средств массовой информации в их возникновении. Предотвращение и урегулирование этнических конфликтов в независимых государствах.

Понятие, суть и причины возникновения межэтнических столкновений. Классификация межнациональных конфликтов, способы их урегулирования и предотвращения. Особенности национальной политики РФ, роль политических элит и лидеров в урегулировании разногласий.

Исследование особенностей и принципов регуляции межэтнических конфликтов, организованных политических действий, массовых беспорядков, сепаратистских выступлений. Характеристика классовых, религиозных, расовых и межгосударственных социальных конфликтов.

Предпосылки формирования межэтнической толерантности и ее типичные проявления во взаимодействии двух основных в силу своей численности этносов этого региона: бурят и русских. Доминирование позитивного тренда. Предпосылки межэтнического согласия.

Дослідження політичних процесів у Литовській Республіці протягом її становлення в якості незалежної європейської держави у 1990-х роках. Політична кар'єра Альгірдаса Бразаускаса, роки його президентства. Запровадження програми "Партнерство заради миру".

Розгляд та аналіз системотворчих ознак політичної ментальності українського народу: інтроверсивності вищих психічних функцій, кордоцентричності, анархічного індивідуалізму, меншовартості. Ознайомлення з головними перепонами на шляху державотворення.

Синергетичне уявлення про політичну самоорганізацію. Використання "дивних атракторів" для оптимального моделювання політичних процесів, у тому числі динаміки суспільної свідомості, електоральної поведінки, суб’єктом самоорганізації яких виступає архетип.

Дослідження поняття української нації та особливостей процесу формування національного менталітету. Визначення термінів "ментальність", "політична культура", "політична свідомість". Розгляд питань ідентичності в українсько-російських відносинах.

Взаємозв'язок між екологічною політикою та економікою. Методологічна доцільність застосування системно-синергетичного підходу і мережевого аналізу в екополітології. Структура, цілі та механізми формування й реалізації публічної екологічної політики.