- 2851. Ідеологічні течії у сучасному світі: лібералізм, консерватизм, соціал-демократизм, націоналізм
Теоретична сутність політичної ідеології, характеристика її структури та функцій. Ідеологічні течії у сучасному світі: лібералізм, консерватизм, соціал-демократизм, націоналізм. Особливості державотворення в Україні та формування національної ідеї.
"Відкрите" суспільство в розумінні Карла Поппера, його головні характеристики. Практик "відкритого суспільства" Джорж Сорос, аналіз його книги "Криза світового капіталізму (Відкрите суспільство в небезпеці)". Відношення між концепціями Поппера та Сороса.
Показано, що ідеологія "русского мира" як інформаційна складова російської агресії проти України зародилася у 1990-х роках, на початковому етапі вона мала теоретичний характер навіть утопічний, в агресивній формі проявила себе на початку ХХІ століття.
Дослідження явища антиглобалізму як відображення сучасних світових процесів через ідеології як феномена в політичних теоріях. Динаміка конструювання соціальних реалій у вигляді концепції як міжнародного громадського протестного руху, його феномен, форми.
Несформованість проектів перебудови суспільних відносин, що містяться в консервативних праворадикальних доктринах. Аналіз ідеології консервативних праворадикальних партій у сучасній Україні. Характерні ознаки ідеології ДСУ. Аналіз творів її ідеологів.
- 2856. Ідеологія націоналізму – міцний фундамент державотворення чи захисна реакція етнічного організму?
Евроінтеграційний вибір України як передумова вибору громадянами і відповідної політичної ідеології як сукупності ідей, цінностей, пріоритетів, які вони воліють поділяти і реалізовувати. Поняття націоналізму та його значення в сучасному суспільстві.
Аналіз ключових засад "ідеології рашизму", шляхи протидії їй через формування потужної вітчизняної інформаційної політики. Ознаки "путінізму" у політичному, ідеологічному, соціально-економічному і зовнішньополітичному аспектах. Ключові атрибути "рашизму".
Дослідження терміну "рашизм" як суспільно-політичних практик і ідеології, які ґрунтуються на російському імперіалізмі та шовінізмі, традиціях комуністичного режиму та націонал-соціалізмі. Його ознаки та інструменти поширення, ключові тези пропаганди.
Досліджено термін рашизм і констатовано, що це є суспільно-політичні практики та ідеологія, які ґрунтуються на російському імперіалізмі та шовінізмі, традиціях комуністичного режиму СРСР та націонал-соціалізмі, який був засуджений Нюрнберзьким трибуналом.
Аналіз ідеології здійснення реформ в українському суспільстві, головних суперечностей та способів їх подолання. Обґрунтування ідеї прискорення реформ як головного засобу стабілізації соціально-економічного і суспільно-політичного розвитку в Україні.
Функціонування правозахисних органів, які у своїй діяльності адаптуються до нових вимог, не перестаючи при цьому бути органами державної регуляції й забезпечення належного порядку у суспільстві. Ідеологія та культура діяльності правозахисних органів.
Розгляд суперечностей між соціальними функціями феномена ідеології. Аналіз юридичного змісту засад ідеологічного плюралізму, його конституційних меж та ідеологічних основ консолідації політичної нації в Україні на матеріалах конституції України.
Характеристика версії взаємовідносин філософії й ідеології впродовж тривалого історичного періоду. Сутність і покликання філософії. Пошук визначення взаємовідносин філософії й ідеології. Феномен ідеології. Аналіз особливостей ідеології консерватизму.
Проблема відродження української державності в європейській політичній думці початку двадцятого століття. Геополітичне положення України та його значення в світовому баченні. Міжнародне визнання держави та дипломатична думка мислителів країн Антанти.
Геополітична доцільність відродження української державності та ствердження національної окремішності українського народу як майбутнього суверена у 1900-1918 роках. Шляхи відродження української державності як предмет розгляду європейських мислителів.
Обґрунтування наслідків геополітичних змін кінця ХVІІІ ст., які обумовили приєднання українців до західноєвропейського національно-творчого процесу ХІХ ст. Характеристика інтелектуальної спадщини політичної думки щодо національної ідеї державності.
Методи осмислення системи "ідея державності" як системи синергетичного рівня. Умови, особливості та джерела формування української інтелектуально-політичної еліти як носія і творця ідеї державності. Розвиток автономістської та самостійницької ідеї.
Передумови, фактори та специфіка діяльності українських інтелектуалів і громадських діячів на зламі ХІХ-ХХ століть. Форми держави і характер національного розвитку у вітчизняній суспільно-політичній думці. формування державницької політичної думки.
Експлікація підходів до розуміння форми держави і характеру національного розвитку у вітчизняній суспільно-політичній думці. Дослідження еволюції поглядів на державницьке майбутнє України вітчизняних політичних мислителів кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Проблема визначення пріоритетних цінностей відомими мислителями, письменниками, управлінцями. Аналіз системи цінностей у промовах президента США Б. Обами, конструювання їх ієрархії та на основі найвищих ступенів цінностей цієї ієрархії опис його іміджу.
Визнання поля імагологічних імпровізацій, яким виявляється сербський роман, за сформованим національним досвідом і питомими жанровими ознаками сприятливий для імагологічних панорам. Характеристика буремних тектонічних суспільно-політичних зрушень.
Розробка концепцій зовнішньополітичного іміджу держави. Дослідження основних елементів сучасного зовнішньополітичного іміджу держави з боку структурного та системного підходу. Характеристика, специфіка механічного впровадження вдалих іміджевих стратегій.
Характеристика поняття "інформаційна автократія" у контексті його зв'язку з поняттям "імідж політичного лідера". Розгляд та аналіз класифікації іміджу політичних лідерів відповідно до їх порядку денного та культурно-етнографічних особливостей держави.
Сутність і специфіка феномену інформаційного автократії як результату індивідуальних та особистих якостей лідера, його політичної партії та іміджу у засобах масової інформації. Основні підходи до його дослідження в контексті інформаційних автократій.
Маніпулятивні технології в політиці. Висвітлення окремих психологічних чинників формування іміджу політичного лідера. Дослідження взаємозв’язків між іміджем політика і маніпулятивними технологіями, а також впливу іміджу політика на вподобання електорату.
Дослідження та характеристика ліберально-демократичних цінностей Франції, співпраці із колишніми колоніями, ролі лідера в Європі та ролі держави-медіатора. Ознайомлення з різноманітними інструментами та процедурами співпраці з країнами-партнерами.
Політичні сили України: витоки та ресурси. Формування списку блоків як дзеркало політичної позиції. Імідж українських політичних сил. Портрет лідера блоку. Політичні технології, які використовуються політичними силами для створення позитивного іміджу.
Досліджено, що імідж лідера підсвідомо сприймається виборцями як зчитування підсвідомістю виборця відповідних прогнозованих очікувань, приналежність до тієї чи іншої політичної та соціальної групи. Показано вплив іміджу на електоральну поведінку.
Суть основних підходів до визначення поняття політичного іміджу в сучасній політології. Системні властивості іміджу в структурі політичного світосприйняття. Оцінка політичного об’єкта. Профіль прототипу та структура стереотипу політичного іміджу.
Основні державні інститути, що несуть відповідальність за формування іміджу Росії, оцінка їх діяльності та ефективності впроваджуваних ними заходів. Аналіз діяльності найбільш впливових в Росії Інтернет-ресурсів, телеканалів, інформаційних агентств.