Динаміка зовнішніх міграційних процесів українців під час війни та їх взаємозв'язок із європейським інтеграційним процесом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка зовнішніх міграційних процесів українців під час війни та їх взаємозв'язок із європейським інтеграційним процесом

(Матвійчук М.А., Національний університет «Острозька академія», Маринчук А.А., Національний університет «Острозька академія»)

Вступ

В умовах військового конфлікту в Україні виникає важлива проблема розуміння та аналізу факторів, що впливають на рішення громадян щодо залишення чи виїзду з країни. Глибокому аналізу та вивченню підлягають і питання динаміки зовнішніх міграційних процесів українців під час війни та їх взаємозв'язку із європейським інтеграційним процесом.

Зазначена проблема вимагає ретельного розгляду впливу війни на міграційні стратегії населення, зокрема, виокремлення чинників, які визначають обрані індивідами міграційні шляхи та їх відношення до процесів європейської інтеграції України.

Проблема також включає вивчення можливих взаємозв'язків між міграційними процесами та інтеграційним шляхом України в Європу, щоб з'ясувати, як ці фактори взаємодіють та впливають на розвиток суспільства та економіки. європейський інтеграційнй міграційний стратегія

Виклад основного матеріалу

У період сучасності міграційні процеси українців стали ще більш актуальними через ряд подій та чинників. Ось кілька ключових аспектів міграцій українців у сучасному контексті: еміграція в Європу; робоча міграція; еміграція до США та Канади; біженці та переміщені особи; міграція в Азію та Ізраїль.

Зокрема, внаслідок подій 2014 року, таких як Майдан та події на сході України, значна кількість українців звернулася до західної Європи в пошуках політичного притулку, безпеки та економічних можливостей. Багато з них оселилися в Польщі, Чехії, Німеччині та інших країнах.

Українці активно використовують можливості робочої міграції в країни, які надають привабливі умови для працевлаштування. Це може бути пов'язане з сезонною роботою в сільському господарстві Європи, а також з роботою у сферах інформаційних технологій, медицини та інших галузях.

Українці також активно емігрують до Сполучених Штатів та Канади в пошуках кращих умов життя та нових можливостей. Багато з них здійснюють міграцію через програми сімейної та робочої імміграції.

Конфлікти на сході України призвели до формування тисяч біженців та внутрішньо переміщених осіб, які шукають притулку та безпеку в інших регіонах України або за її межами. Також спостерігається певний обсяг міграції українців до країн Азії та Ізраїлю, зокрема через робочі можливості, навчання та сімейні зв'язки.

Зовнішня міграція українців під час повномасштабної війни, зокрема під час конфлікту на сході України з початку 2014 року, стала серйозним викликом та вплинула на життя тисяч громадян. Конфлікт на сході України призвів до значного числа біженців, які шукали притулок в інших регіонах України та за її кордонами. Внутрішня міграція охоплює велику кількість осіб, які були змушені залишити свої домівки у зоні конфлікту та переїхати в безпечніші області.Тисячі українців зазнали від військових дій та економічних труднощів, спричинених конфліктом. Багато з них виїхали до суміжних країн, таких як Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та інші, в пошуках безпеки та можливостей для нового початку.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України запроваджено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Мільйони українців були змушені евакуюватися в безпечні райони, захищаючи життя своїх дітей і батьків, покинути свої населені пункти, щоб уникнути ризику для свого життя і здоров'я. Перші кілька днів на прикордонних переходах з країнами Євросоюзу, зокрема Польщею, які межують з Україною, витягнулися кілька кілометрові черги. На виїздах з великих міст, які вже постраждали в перші дні, було багато заторів.

З початку війни в Україні понад 5 мільйонів українців покинули країну. Ще 7,1 мільйона осіб залишаються внутрішньо переміщеними особами на території України. Такі дані станом на 21 квітня 2022 року під час прес-конференції в Медіа-Центрі «Україна» повідомив заступник Генерального секретаря ООН, координатор кризових ситуацій в Україні Амін Авад.

Це означає, що близько чверті з 44-мільйонного населення України змушені були залишити батьківщину. Внаслідок чого Україна стрімко наближається до рівня переміщення населення через руйнівну війну в Сирії, яка призвела до переміщення близько 13 мільйонів громадян [1].

Збройна агресія Росії змусила мільйони українців залишити свої домівки в пошуках безпеки як усередині країни, так і за кордоном. У той же час рівень імміграції залишається високим, незважаючи на триваючу війну.

Одним із центральних питань, яке вже стоїть на порядку денному, є політична реінтеграція громадян України, тимчасово переміщених за кордоном. Міжнародна спільнота, приймаючі країни та український уряд мають розробити політику інтеграції українців у стратегію післявоєнної відбудови та участі у післявоєнному суспільно-політичному житті.

З 24 лютого 2022 року внаслідок збройного конфлікту з України виїхало багато громадян. Беручи до уваги обставини та залежно від внутрішнього законодавства приймаючої країни, вимушено переміщені громадяни України мають різноманітні статуси, починаючи від біженців і закінчуючи тимчасовими або аналогічними режимами захисту.

У деяких країнах, наприклад у країнах Європейського Союзу (за винятком Данії), діє Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, де для українців затверджено тимчасовий захист на основі Директиви Ради ЄС 2001/55 від 20 липня 2001 року [2].

УВКБ ООН є провідною організацією, яка займається захистом прав і добробуту біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства в усьому світі. Одним із найважливіших способів виконання організацією своєї місії є збір, аналіз і розповсюдження даних про становище відповідних груп населення.

УВКБ ООН збирає дані про біженців різними методами, включаючи прямі спостереження та вимірювання, соціологічні опитування та аналіз вторинних джерел, таких як державна статистика та інші звіти.

Проте, слід мати на увазі, що деякі українці можуть перебувати за кордоном із загальних причин, як туристи чи за візами з іншою метою, не використовуючи засоби міжнародно- правового статусу.

Розуміння різних ситуацій захисту українців за кордоном є особливо важливим, коли розглядаються різні статистичні дані міжнародних організацій.

Мігранти з України стикаються з викликами асиміляції та адаптації в нових умовах. Це може включати в себе зусилля з вивчення мови та культури приймаючого суспільства, а також пошук роботи та житла. Але варто зазначити, що за кордоном працюють великі міжнародні гуманітарні організації. МГО та уряди багатьох країн надають допомогу біженцям та внутрішньо переміщеним особам, забезпечуючи їм житло, медичну допомогу та освіту. Також діють програми

психосоціальної підтримки для тих, хто пережив важкі травми через військові події. Ось перелік організацій та фондів, які допомагають українцям під час війни [3].

• Фінансова підтримка «Спільно» від ЮНІСЕФ надається українським сім'ям (у тому числі прийомним та прийомним батькам), які належать до однієї з двох категорій: особи мають трьох і більше дітей віком до 18 років, а якщо хоча б одна дитина на момент звернення не досягла 18 років, то особі має бути не менше 2 років. Ви маєте двох або більше дітей віком до 18 років, принаймні одна з яких має інвалідність. Розмір допомоги: 2200 грн на сім'ю, але не більше 5 осіб.

• Фінансова підтримка Агентства ООН у справах біженців. Допомога надаватиметься внутрішньо переміщеним особам у Львівській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській та Запорізькій областях. Розмір допомоги: 2200 грн на члена сім'ї.

• ЄДопомога. Платформа для організації надання фінансової допомоги міжнародними організаціями населенню України, в тому числі проживаючому на тимчасово окупованих територіях, деокупованих територіях або районах, де ведуться бойові дії.

• Проект $1,000 Україна. Допомога потребуючим сім'ям. Проект об'єднує родини та спонсорів, які жертвують кошти безпосередньо на рахунки українських банків. Сума підтримки: 1000 доларів США.

• Gate to Ukraine. Платформа для допомоги американцям українським багатодітним родинам, які постраждали від війни, вимушено переїхали чи тимчасово перебувають на окупованих територіях. Сума підтримки: 100 доларів США.

• Запорізький благодійний фонд «Єдність заради майбутнього». Надає різноманітну матеріальну допомогу українцям, які постраждали під час війни. Розмір допомоги: 2220 грн з особи на 1 або 3 місяці (в залежності від регіону).

• Благодійний фонд «Щаслива дитина». Важкохворим дітям, дітям-інвалідам, внутрішньо переміщеним особам з дітьми, багатодітним сім'ям, одиноким батькам та опікунам, які проживають лише на території Запорізької, Херсонської та Донецької областей до 24 лютого 2022 року Надання допомоги Розмір допомоги : 1500-4000 грн на сім'ю.

• Благодійний фонд «SOS Дитячі Містечка Україна». Багатоцільова грошова допомога внутрішньо переміщеним сім'ям із прийомних сімей, сімейних дитячих будинків та опікунських сімей, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років у п'яти областях (перший етап) Україна - Херсон, Запоріжжя, Луганськ, Харків, Чернігів. Розмір допомоги: 2200 гривень на місяць на одного члена сім'ї.

• Товариство Червоного Хреста України, забезпечує внутрішньо переміщених осіб продуктовими наборами (крупи, макаронні вироби, консерви, цукор, борошно, олія та інші продукти тривалого зберігання) та засобами гігієни (підгузки для немовлят, підгузки для дорослих, дезінфекційні засоби тощо). За можливості людям також можна роздати ліки та ліки.

• Співдія, координується за підтримки Координаційного центру з питань гуманітарної допомоги при Адміністрації Президента України, Мінмолодьспорту, Міністерства місцевого самоврядування України, МОЗ та МОЗ. Повернення тимчасово окупованих територій України. Вони пропонують різну допомогу жителям.

Біженці зазвичай є тягарем для приймаючої країни. Іммігранти вимагають значних витрат на своє утримання та адаптацію. Але хвиля біженців з України може стати винятком із цього правила. У Нацбанку дослідили вплив хвилі біженців з України на країни Євросоюзу та дійшли висновку, що українці відновили економіку та пом'якшили наслідки нової економічної кризи, яка поширилася на світ. Вони швидко адаптуються до нових ситуацій, шукають роботу та платять податки. Хвиля біженців з України нічим не нагадує попередні міграційні кризи, які охопили континентальну Європу ХХІ століття. Різниця в тому, що більшість українських біженців - високоосвічені жінки працездатного віку та їх діти. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на 3 січня 2023 року приблизно 4,9 мільйона українських біженців мають тимчасовий захищений статус у країнах Європи. Це відповідає приблизно 1% населення країн ЄС. Найбільше українців прийняли Польща, Німеччина та Чехія. В ООН також стежать за міграцією українців на територію окупованої країни. За даними УВКБ ООН, станом на початок 2023 року в Росії та Білорусі проживало приблизно 2,9 мільйона українців. Проте, скільки з них поїхало туди добровільно, а скільки було депортовано окупантами, наразі неможливо точно сказати [4].

Українські переселенці вже в більшій мірі отямились після початку повномасштабної війни і згадали, що краще там, де нас немає. Сьогодні багато людей порівнюють умови, підраховують гроші і вирішують, в яку країну поїхати і почати нове життя. Українці, які проживають в Європі, все активніше змінюють країну проживання. На початку повномасштабної війни Польща була основною базою для українських біженців, але тепер це місце змінила Німеччина.Основні причини міграції працівників на Захід - матеріальні. У Німеччині особи з високим соціальним забезпеченням і високою зарплатою. І, розуміючи, що війна затягується, українці починають замислюватися про свою далеку перспективу та шукати комфортніших умов життя.

Згідно з дослідженням міграційної платформи EWL, на рішення біженців мігрувати з Польщі до Німеччини впливають не лише матеріальні аспекти, а й головним чином наявність друзів і знайомих у Німеччині (43%). Німеччина пропонує більш привабливі соціальні виплати (42%), можливості накопичити більше заощаджень (38%) і можливості більш високооплачуваної роботи (27%).

«Після 24 лютого 2022 року Німеччина відповіла на наплив біженців із України запровадженням ліберальних правил доступу до ринку праці, швидких і часто обов'язкових мовних і професійних курсів для цих громадян України. Водночас країна використовує високий рівень професійної кваліфікації українських громадян. Ці дії в поєднанні з гострою нестачею робочої сили на німецькому ринку вказують на ймовірність подальшого посилення цього міграційного тренду», -- коментує результати дослідження Анджей Коркус, голова правління Міграційної платформи EWL [5].

Понад третина українців мають родичів, які після початку повномасштабного вторгнення Росії виїхали за кордон і обов'язково повернуться додому [6].

Згідно з опитуванням, 36% українців мають родича, який виїхав за кордон після 24 лютого 2022 року і точно планує повернутися. Решта 32% можуть повернутися, якщо вони матимуть роботу і будуть у безпеці. Для 14% це малоймовірно, оскільки вони вже почали осідати на новому місці. Остаточне рішення щодо 10% ще не прийнято.

Неповернення громадян додому після закінчення війни є складною проблемою, яка впливає на індивідів, суспільство та державу загалом. Вона може виникати з різних причин і мати різноманітні наслідки. Ось деякі аспекти проблематики та можливі наслідки неповернення українців додому після війни: гуманітарна проблема - громадяни, які виїхали під час війни та не можуть повернутися, можуть стикатися з гуманітарними труднощами. Вони можуть мати обмежений доступ до основних потреб, таких як житло, медична допомога та освіта. Трудова міграція - деякі українці можуть вирішити залишитися у країнах, де вони виїхали, через знайдені там робочі можливості; це може призвести до втрати робочої сили для України та негативно вплинути на економіку країни. Травми та психосоціальний вплив - люди, які пережили війну, можуть мати травматичні досвіди та потребу у психологічній підтримці; неповернення додому може поглибити їх психосоціальні труднощі, особливо якщо вони опинилися в новому середовищі з відмінними культурними та соціальними умовами. Втрата культурної та соціальної ідентичності - ті, хто не повертаються, можуть стикатися із втратою зв'язків із рідними та рідним культурним середовищем; це може впливати на їх соціальну ідентичність та спричинити почуття відчуження. Політичні наслідки - неповернення може мати політичні наслідки, зокрема втрату громадянської активності та участі в політичному житті України; це може вплинути на формування громадянського суспільства та демократичних процесів. Економічні втрати - неповернення може призвести до економічних втрат для країни через втрату робочої сили, низьку продуктивність та втрату податкових надходжень.

Вирішення питання неповернення українців додому після закінчення війни вимагає комплексного підходу та спільних зусиль громадянського суспільства, державних структур, міжнародних організацій та інших зацікавлених сторін.

До прикладу, потрібно забезпечити сприятливих умов для повернення українців, а саме:

• Здійснення заходів для забезпечення економічної стабільності та створення можливостей для зайнятості в регіонах, що пережили війну. Це може включати програми реконструкції інфраструктури, розвитку підприємництва та інші заходи, які стимулюють економічний розвиток.

• Відновлення життєвих умов у зоні конфлікту. Реалізація програм та проектів, спрямованих на відновлення життєвих умов в зонах конфлікту, таких як відновлення житлового фонду, відновлення інфраструктури, надання громадських послуг і робочих місць.

• Забезпечення прав та безпеки повернувшихся. Гарантування прав та безпеки тих, хто повертається, включаючи захист від дискримінації та вивільнення. Важливо створити ефективну систему правової допомоги та надання інформації щодо прав та обов'язків.

• Міжнародна співпраця. Залучення міжнародних партнерів, включаючи міжнародні гуманітарні та розвиткові організації, для спільної реалізації проектів, спрямованих на відновлення та реінтеграцію.

• Інформаційна кампанія. Проведення інформаційних кампаній для роз'яснення можливостей та переваг повернення, а також для по

• Робота з агентами міграції. Здійснення співпраці з агентствами міграції та міграційними організаціями для розробки програм та послуг, які сприяють поверненню та ефективній реінтеграції.

Прогнозування того, чи повернуться українці додому після війни, є вкрай складним завданням, оскільки це залежить від ряду факторів, які можуть бути динамічними та змінюватися в часі. Рішення про повернення або залишення країни після війни визначається сукупністю певних факторів.

Основний фактор і головна проблема - безпека та стабільність в державі. Якщо ситуація в зоні конфлікту або інших регіонах стабілізується та поліпшиться з точки зору безпеки, це може стати фактором, що сприяє поверненню. Наступне, економічна ситуація - удосконалення економічних умов та створення можливостей для зайнятості може стати стимулом для повернення тих, хто виїхав через економічні труднощі. для цього владі потрібно проаналізувати питання мінімальної заробітної плати українцям.

Інфраструктура та соціальні послуги. Відбудова України після війни стикається з рядом серйозних проблем, серед яких нестача робочих рук є однією з ключових. Ця проблема виникає з кількох причин і може вплинути на ефективність та темпи відновлення країни. Для вирішення цієї проблеми необхідно вживати комплексних заходів, таких як розвиток освітньої системи, створення сприятливого інвестиційного клімату, підтримка внутрішнього підприємництва та створення нових робочих місць. Також важливо розвивати стратегії для привертання українських мігрантів назад до країни та створення умов для їхньої ефективної реалізації.

Внаслідок зовнішніх міграційних процесів українців відбувається великий вплив на всі сфери життєдіяльності, що спричиняє проблематику для уряду та держави загалом.

Вплив еміграції на політичну арену стає важливою частиною політичної арени через масштаб і складність, пов'язану з цим явищем. Імміграція частіше стає предметом політичних баталій, які політики використовують як засіб підбадьорити виборців або атакувати опонентів. Це призводить до політизації питань імміграції та посилення соціальної напруги. Така політизація імміграції значно обмежує політичну участь іммігрантів, які працюють за кордоном. Вони фактично виключені з політичного процесу і не мають можливості реалізувати своє право голосу. Це не тільки створює сприятливі умови для фальсифікацій і маніпуляцій на виборах, але й створює вразливість до можливого втручання в процес прийняття політичних рішень.

Трудова міграція українців за кордон приносить значні соціокультурні зміни. Це не тільки дозволяє отримати нові знання та досвід, але й стимулює адаптацію до нових ситуацій, зміну цінностей і установок. Іммігранти отримують нові підходи до роботи та розуміють культурне розмаїття, спілкуючись з людьми з різних етнічних груп. Це сприяє розвитку толерантності та розширенню світогляду. Проте молоде покоління ризикує втратити свою українську ідентичність через інші культурні та екологічні впливи, які можуть вплинути на традиційні цінності, мову та особисту ідентичність. Трудова міграція впливає на культурну та соціальну динаміку, збагачуючи досвід і перспективи, але також несе в собі потенційний ризик втрати національної ідентичності. Розуміння цих аспектів дасть змогу оцінити вплив міграції на українське суспільство, зберегти цінні аспекти традиційної культури та відкрити свідомість для нових ідей та досвіду.

Переміщення робочої сили за кордон створює соціальні проблеми. Більшість іммігрантів працюють без офіційних контрактів, що призводить до соціальних хвилювань. Лише половина з страхувальників отримує соціальне забезпечення. Україна намагалася вирішити цю проблему через добровільне пенсійне страхування переселенців, але цією можливістю мало хто скористався. Після повернення в Україну переселенці отримуватимуть мінімальну пенсію, гарантовану національним законодавством. Однак Україна несе основний тягар соціального страхування трудових мігрантів, оскільки вони не платять внески до фонду соціального страхування під час роботи за кордоном. Неможливість отримати доступ до соціальних внесків, сплачених за кордоном, обмежує соціальний захист мігрантів і може призвести до економічних труднощів для їхніх сімей і доступу до адресної соціальної допомоги.

Вплив доходів трудових мігрантів в Україні на економіку є важливим аспектом соціально-економічного розвитку [7]. Згідно зі статистикою Національного банку, річний обсяг особистих переказів з-за кордону перевищує $5,444 млрд, що еквівалентно близько $4,4 млрд 5% ВВП країни. Ці кошти, створені діаспорою, в основному використовуються для особистого споживання та відіграють важливу роль у збільшенні добробуту сімей. Однак слід зазначити, що його використання в інвестиційних цілях все ж не є важливим. Згідно з різними дослідженнями, лише іммігранти від 7 до 8D44 використовують гроші, зароблені за кордоном, для відкриття або розширення бізнесу. Це може бути пов'язано не тільки з обмеженим рівнем прибутку від великих інвестицій, а й з нестабільністю інвестиційного середовища для малих і середніх підприємств в Україні. Крім того, відсутність доступного кредиту під заставу та вплив зростання цін і приватних трансфертів на імпорт є факторами, які ускладнюють використання коштів, зароблених у виробничих секторах економіки. Наприклад, грошові перекази з-за кордону сприяли зростанню цін на нерухомість, але для цього не обов'язково є об'єктивна економічна причина.

Європейська інтеграція України - це процес зближення України з Європейським Союзом як на рівні законів, так і на рівні правил та звичаїв, що існують у суспільстві. Мета - вступ України до ЄС.

Угода про асоціацію - це угода, яку Європейський Союз укладає з країною, яка не є членом ЄС, але зацікавлена в наближенні до європейських норм і стандартів [8].

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є найбільшою міжнародною угодою, укладеною ЄС з третьою країною, за обсягом і сферою дії. Ця угода набрала чинності 1 вересня 2017 року. Цей документ став основою для співпраці та національних перетворень між ЄС та Україною.

Щоб приєднатися до ЄС, країни-кандидати повинні адаптувати свої закони до законодавства ЄС, сукупність якого відома як acquis communautaire. Обов'язковий мінімальний рівень законодавства ЄС, який буде чинним для всіх держав- членів під час процесу вступу, складається з шести кластерів, розділених на 35 глав. Одна з них, стаття 19, регулює соціальну політику та зайнятість [10].

Угода про асоціацію з Європейським Союзом визначає цілі та завдання України в різних сферах. Водночас, оскільки законодавство ЄС часто містить лише загальні положення, Україні необхідно розробити внутрішні положення у своєму національному законодавстві, які заповнюють ці прогалини.

Розділ 21 Угоди містить цілі у сферах зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей. Україна зобов'язана наблизити законодавство у сферах зайнятості, соціальної політики та забезпечення рівних можливостей до директив ЄС. Зокрема, Україна та ЄС мають зміцнювати діалог та співпрацю у сфері забезпечення гідної праці, політики зайнятості, безпечних і здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціальної інтеграції, гендерної рівності та недискримінації.

Крім того, в Угоді зафіксовано, що у контексті впровадження реформ і співробітництва між Україною та ЄС сторони мають сприяти залученню зокрема організацій громадянського суспільства у контексті впровадження реформ і співробітництва між Україною та ЄС (Стаття 421).

А отже, всі ці дії повинні в позитивній прогресії впливати на повернення українських мігрантів додому, розбудову повоєнної держави, залучення іноземного капіталу та економічного розвитку.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, стаття підкреслює важливість розуміння та аналізу динаміки зовнішніх міграційних процесів українців під час періоду війни та їх взаємозв'язку із європейським інтеграційним процесом. Результати дослідження дозволяють сформулювати декілька ключових висновків, що розкривають основні аспекти зазначеної теми.

По-перше, стаття визначає, що військовий конфлікт має суттєвий вплив на міграційні стратегії населення. Зазначається, що фактори, такі як загроза безпеці, економічна нестабільність та соціальна несправедливість, визначають вибір індивідів між залишенням країни та виїздом у пошуках кращого майбутнього.

По-друге, стаття досліджує взаємозв'язок між міграційними процесами та європейською інтеграцією України. Відзначається, що вибір громадян має велике значення для сприйняття України як активного учасника європейської спільноти. Взаємодія між цими двома процесами визначається не тільки сучасними викликами, але і можливостями для спільної роботи у напрямі вирішення спільних проблем.

По-третє, науковий аналіз підкреслює важливість подальших досліджень у цьому напрямку. Висновки статті вказують на необхідність глибокого розуміння різноманітних аспектів міграційних та інтеграційних процесів для розроблення ефективних стратегій відновлення та розвитку України.

У цілому, дослідження підтверджує актуальність вивчення динаміки міграцій під час війни та розуміння їхнього впливу на процеси європейської інтеграції. Висновки статті можуть служити основою для подальших розвідок та стратегій в контексті відновлення та розвитку України.

Список використаних джерел:

1. Український дослідницький простір в умовах війни: адаптація й перезавантаження технічних і юридичних наук: збірник матеріалів доповідей учасників міжнародної науково- практичної конференції. (Харків-Рига, 31 травня 2022 р.). Харків, 2022. 242 с.

2. Імплементаційне рішення Ради (ЄС) від 04.03.2022р. // ст.5 Директиви 2001/55/ЄС. URL : https://ips.ligazakon.net/document/ MU22006.

3. Перелік організацій та фондів, які допомагають українцям під час війни. Асоціація міст України. URL : https://auc.org.ua/ novyna/perelik-organizaciy-ta-fondiv-yaki-dopomagayut-ukrayincyam- pid-chas-viyny.

4. Економічна правда. Українські мігранти, що піднімають економіку Європи. Економічна правда. URL : https://www.epravda.com.ua/publications/2023/01/10/695807.

5. Інформаційна компанія «Фокус». Міграція задля кращого життя. Куди й чому переїжджають українські біженці. URL : https://focus.ua/uk/economics/609567-migraciya-zadlya-krashchogo- zhittya-kudi-y-chomu-perej izhdzhayut-ukraj inski-bizhenci.

6. Звіт за підсумками дослідження «Оцінка міграційних процесів та настроїв». Нью Імідж Маркетинг Груп. URL : https://news.depo.ua/ukr/news/povernennya-ukraintsiv-z-za-kordonu- pislya-viyni-shcho-sponukae-i-shcho-zavazhae-dani-opituvannya- 202303281447079

7. Пеньковські Є. Вплив трудової міграції на українську економіку. URL : https://voxukraine.org/vpliv-trudovoyi-migratsiyi- na-ukrayinsku-ekonomiku.

8. Євросоюз продовжує статус тимчасового захисту для українців ще на рік. Вступ до ЄС. URL : https://eu-ua.kmu.gov.ua.

9. Соціальна політика і зайнятість: наскільки Україна готова до вступу в ЄС, https://cedos.org.ua/researches/soczialna- polityka-i-zajnyatist-naskilky-ukrayina-gotova-do-vstupu-v-yes/

Размещено на Allbest.ru