Комплексний аналіз сутності феномену гібридної війни, розгляд структури та особливостей цього явища. Зацікавленість російського керівництва в заморожуванні збройного конфлікту на окупованих територіях задля дестабілізації економічної, політичної ситуації.

Методи гібридної війни та захист від них. Розробка механізмів для ретрансляції пропагандистських меседжів, цінностей і моделей світовідчування в Україні, підміна реального символічним. Удосконалення принципів роботи державних управлінців з інформацією.

Место и роль глав регионов в постсоветской политике. Этапы развития отношений по линии "центр - регионы". Роль межрегиональных ассоциация экономического взаимодействия в усилении региональных лидеров. Модели взаимоотношений центра с главами регионов.

Коммуникационная сущность информационной политики периода перестройки – гласности, ее структура, факторы, обеспечивавшие эффективность применения в условиях конкуренции идей и политических программ. Основные технологические способы обеспечения гласности.

Сущность, предпосылки, влияние глобализационных процессов на характер социокультурного развития общества. Периоды исторического развития европейского и мирового сообщества. Социально-антропологический контекст глобализации, антиглобалистическое движение.

Проведение исследования возможного развития и результатов глобальных процессов, происходящих в современном мире. Анализ миграционных процессов и проблемы перераспределения ресурсов. Демографические проблемы современной Европы и их возможные последствия.

Глобализация через устойчивое развитие. Государство в политике и стратегии устойчивого развития. Основные особенности устойчивой политики, современные концепции глобализации. Исследование политических аспектов глобализации через устойчивое развитие.

Процесс всемирной экономической, политической и культурной интеграции и унификации. Следствия глобализации, сближение и слияние культур разных стран, мировое разделение труда. Средства и формы борьбы, действия антиглобалистов, массовые публичные акции.

Изучение понятия и изменения в определении государственного суверенитета в конце ХХ - начале ХХІ века. Юридический, военный, экономический элемент государственного суверенитета. Политическая составляющая государственного суверенитета в РФ и Украине.

Задача дальнейшего формирования глобальной цивилизации с новым миропорядком порождает серьезные вызовы для религиозного сознания индивидуума и религиозных институтов в целом, Мусульмане тоже не могут не быть задеты элементами культурной глобализации.

Понятие и характерные особенности процесса глобализации в современном обществе. Основные предпосылки, проявления и возможные последствия глобализации. Оценка последствий участия Российской Федерации в процессе мировой глобализации, условия их избегания.

Определение понятия глобализация и ее эволюция в мировой экономике. Характеристика ее главных факторов, приводящих к противоречиям на постиндустриальном этапе развития мировой экономики. Сущность национальной безопасности, ее основные показатели.

Исследование сущности патриотизма, который немыслим без национальной идентичности. Ознакомление с результатами сравнительного анализа российской и американской национальной идентичности. Определение и характеристика главных последствий глобализации.

Определение тенденций мирового политического развития в условиях глобализации. Особенности протекания внутрирегионального политического процесса на Ближнем Востоке в современных условиях. Механизмы развития в контексте глобализационных преобразований.

Изучение процесса отражения в печати событий в Западной Африке и Анголе. Причины и характер конфликтов в Западноафриканском регионе, общественной и экономической жизни, влиянию на них заинтересованных стран. Глобализация и экологические проблемы.

Суть и содержание глобализации. Особенности глобальной интеграции и тенденций к дифференциации существующих культурных и политических реальностей. Негативные взаимозависимости различных регионов. Глобализация как тенденция современного мирового развития.

Проблематика, задачи, методологические принципы глобалистики и дифференциация ее предмета. Основные этапы формирования глобалистики. Деятельность Римского клуба. Характеристика направлений современной глобалистики (естественнонаучное, социальное).

Поняття глобалізаційного дискурсу як сукупності сенсів, тлумачень, інтерпретацій, які визначають зміст глобалізації. Визначення дуалістичного характеру та ціннісної навантаженості цього дискурсу. Аналіз його типів: оптимістичний, скептичний, нейтральний.

Дослідження механізмів впливу глобалізаційних процесів на національну безпеку України у контексті її інтеграції у європейські структури. Характер загроз та викликів для України в умовах глобалізації обумовлений як зовнішніми так і внутрішніми чинниками.

Діалектичний взаємозв’язок між всесвітньо-історичним процесом глобалізації і глокалізацією. Наслідки глобалізації: висока динаміка економічних процесів у світі, посилення міжнародної активності, нівелювання кордонів у процесі обміну товарами, послугами.

Аналіз впливу глобалізації на демократію, національну політику сучасних держав. Взаємозв’язок глобалізації з демократизацією й проблемам посилення глобалізації в її неліберальному варіанті, що спричиняє руйнування самих основ сучасної демократії.

Аналіз глобалізації як об'єктивної тенденції світового економічного, соціального, політичного й культурного розвитку. Розгляд мети, висунутої політичним керівництвом держав світу. Характеристика методології аналізу розвитку країн і міжнародних відносин.

Розгляд та характеристика глобалізації, як перемоги й панування американських цінностей, що забезпечуються та підтримуються суспільною дихотомією. Дослідження процесу поширення американською державою ліберально-демократичних цінностей по всьому світу.

Глобалізація як результат розвитку продуктивних сил та інтернаціоналізації, встановлення зв’язків між суб’єктами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає складовою загального процесу. Позитивний та негативний вплив глобалізації.

Понятие глобальной взаимозависимости и ее влияние на современные международные отношения. Отражение глобальных проблем в современной политической мысли. Новое мышление и политическое сотрудничество в решении глобальных проблем путем современности.

Сутність та складники поняття "глобальне громадянське суспільство". Основні вітчизняні й зарубіжні підходи до цього феномена, який розглядається як цілісне явище соціальної еволюції інформаційної епохи. Моделі міжнародного громадянського суспільства.

Виділено основні чинники появи неліберальних демократій, зокрема економічний, ідеологічний, інформаційний та глобальний. З’ясовано вплив глобального чинника на появу та зміцнення неліберальних демократій та спрогнозувати ймовірні сценарії розвитку подій.

Аналіз глобальних викликів, які виникають у сфері антикорупційної політики, та розгляд теоретичних та практичних аспектів цієї проблеми. Дослідження ключових факторів, що впливають на корупцію, рекомендації для покращення антикорупційних стратегій.

Розгляд створення та поширення інформації з метою створення загальної картини країни, і для покращення становища окремих країн на міжнародній арені та збільшення їх політичного впливу. М’яка сила як інструмент успіху зовнішньої політики у світі.

Вивчення особливостей налагодження міжнародних відносин та систем державного управління під час пандемії. Небезпека поширення вірусів для людства та вплив хвороби на фінансову та політичну кризи у світі. Загрози виникнення глобальних конфліктів.