Воєнна політика пострадянських держав: порівняльний аналіз

Країна

Форма державного правління

Функції

Посадові особи

Країни, що входять (входили) до складу СНД

Азербайджан

Президентська республіка

Державну владу в Азербайджані здійснює президент, який обирається всенародним голосуванням на 5 років, і Національні збори - Миллі Меджліс, у складі якого 125 депутатів, що обираються всенародним голосуванням на 5 років.

Президент - Ільхам

Алієв

Білорусь

Президентська республіка

Президент обирається громадянами країни терміном на 5 років не більше ніж на два терміни підряд. Національні збори - двопалатний парламент. Термін повноважень депутатів - 4 роки. Президент за узгодженням з Національними зборами призначає на посаду та звільняє з посади прем'єр-міністра, його заступників, міністрів.

Президент - Олександр Лукашенко

Вірменія

Президентська республіка

Державну владу здійснює президент, Національні збори. Президент республіки обирається громадянами країни терміном на 5 років не більше ніж на два терміни підряд. У складі Національних зборів 131 депутат. Виконавчу владу здійснює уряд республіки, структура і порядок діяльності уряду визначається указом президента республіки за представленням прем'єр-міністра.

Президент - Серж

Саргсян

Грузія

Президентсько-парламентська республіка

Президент обирається громадянами країни терміном на 5 років, не більше ніж на два терміни підряд. Парламент є вищим представницьким органом держави. Складається зі 150 депутатів, обраних за пропорційною системою, і 85 - обраних за мажоритарною системою на 4 роки. Президент є главою держави і главою виконавчої влади. Призначає за узгодженням з парламентом прем'єр-міністра, членів уряду - міністрів, має повноваження звільняти їх з посади.

Президент - Георгій Маргвелашвілі

Казахстан

Президентська республіка

Республіка Казахстан є унітарною державою з президентською формою правління. Президент обирається громадянами республіки терміном на 5 років. У 2007 р. чинному президенту була надана можливість переобиратися необмежену кількість разів. Парламент складається з двох палат: Сенату і Мажилісу. Термін повноважень Сенату - 6 років, Мажилісу - 5 років. Президент за узгодженням з парламентом призначає прем'єр-міністра, а за його пропозицією - членів уряду. Відповідно до конституції, президент може розпустити парламент.

Президент - Нурсултан Назарбаєв

Киргизія

Президентська республіка

Державну владу представляють і здійснюють: президент, що обирається громадянами країни терміном на 5 років не більше ніж на два терміни підряд; Жогорку Кенеш - однопалатний парламент у складі 90 депутатів. Депутати обираються терміном на 5 років. Президент призначає за узгодженням зі Зборами народних представників прем'єр-міністра, після консультації з ним - членів уряду. Президент має право достроково розпустити парламент у випадках, передбачених конституцією.

Президент - Алмазбек Атамбаєв

Молдова

Парламентська республіка

Президент обирається парламентом таємним голосуванням терміном на 4 роки не більше ніж на два терміни підряд. Парламент - вищий законодавчий орган країни. Обирається громадянами на 4 роки, складається зі 101 депутата. Після консультацій з парламентською більшістю президент висуває кандидатуру на посаду прем'єр-міністра та на основі вотуму довіри, вираженого парламентом, призначає уряд. Після консультацій з парламентськими фракціями президент має право розпустити парламент.

Президент - Ніколає Тімофті

Російська Федерація

Президентська республіка

Президент обирається громадянами країни на 6 років не більше ніж на два терміни підряд. Федеральні збори складаються з двох палат - Ради Федерації (по 2 представника від кожного суб'єкта федерації) і Державної думи, яка обирається терміном на 5 років і складається з 450 депутатів. Президент призначає за узгодженням з Державною думою главу уряду, за його поданням призначає на посаду та звільняє з посади заступників глави уряду, федеральних міністрів. Розпускає Державну думу у випадках та в порядку, визначених конституцією.

Президент - Володимир Путін

Україна

Парламентсько-президентська

республіка

Президент обирається громадянами України на 5 років не більше ніж на два терміни підряд. Єдиним органом законодавчої влади є парламент - Верховна Рада України, яка обирається терміном на 5 років. Її конституційний склад - 450 депутатів. Президент вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховну Раду подання про призначення прем'єр-міністра України. Президент припиняє повноваження Верховної Ради відповідно до конституції.

Президент - Петро Порошенко

Таджикистан

Президентська республіка

Президент є главою держави та виконавчої влади, обирається терміном на 5 років не більше ніж на два терміни підряд. За новою редакцією конституції, Е. Рахмон, починаючи з 2006 р., може займати президентський пост ще два 7-річних терміни. Президент призначає і звільняє прем'єр-міністра та ін. членів уряду, подаючи про це укази на затвердження парламенту - Маджлісу Олі, який є вищим представницьким і законодавчим органом та обирається терміном на 5 років.

Президент - Емомалі Рахмон

Туркменістан

Президентська республіка

Вищим представницьким органом народної влади є Народна рада Туркменістану, до якої входять: президент, депутати Меджлісу, народні представники - всього 2507 членів. Президент - глава держави та глава виконавчої влади, обирається народом не більше ніж два терміни підряд. Законодавчим органом є Меджліс (парламент), у його складі 50 депутатів. Кабінет міністрів є виконавчим і розпорядчим органом, який очолює президент.

Президент -

Гурбангули Бердимухаме-дов

Узбекистан

Президентська республіка

Президент обирається громадянами республіки на 5 років, є главою держави і главою виконавчої влади. Вищим державним представницьким органом, що здійснює державну владу, є парламент - Олій Мажліс. Обирається на 5 років у складі 150 депутатів. Президент призначає і звільняє з посади прем'єр-міністра, інших членів уряду з подальшим затвердженням цих рішень парламентом. Олій Мажліс може бути розпущений президентом за узгодженням з конституційним судом.

Президент -

Іслам

Карімов (помер 02.09.2016).

З 08.09.2016 р. виконувач обов'язків - Шавкат Мірзійоєв

Країни, що не входять (не входили) в СНД

Латвія

Президентська республіка

Сейм складається зі 100 народних представників та обирається на 3 роки. Президент обирається Сеймом на 3 роки. Одна й та ж особа не може бути обрана президентом більше 6 років підряд. Кабінет міністрів (уряд) формується особою, призначеною для цього президентом. Уряд складається з прем'єр-міністра та міністрів, які ним призначаються.

Президент -

Раймонд Вейоніс

Литва

Парламентська республіка

Державна влада здійснюється Сеймом, президентом і урядом, судом. Сейм складається зі 141 члена, які обираються терміном на 4 роки. Президент обирається громадянами країни терміном на 5 років, але не більше ніж на два терміни підряд. Президент за узгодженням з Сеймом призначає прем'єр-міністра, доручає йому сформувати уряд та затверджує його склад.

Президент -

Даля Грібаускайте

Естонія

Парламентська республіка

Законодавча влада належить Рійгікогу (Державним зборам), до складу якого входить 101 депутат, що обирається кожні 4 роки. Президент республіки обирається Державними зборами або колегією виборщиків терміном на 5 років. Ніхто не може бути обраний більше ніж на два терміни підряд.

Президент -

Тоомас

Ільвес

Країна

Президент

Парламент

Уряд

Країни, що входять (входили) до складу СНД

Азербайджан

- представляє на затвердження парламенту Воєнну доктрину;

- призначає на посаду та звільняє з посади вищий командний склад збройних сил;

- присвоює вищі військові звання;

- оголошує загальну або часткову мобілізацію, а також звільняє призваних по мобілізації;

- приймає рішення про призов громадян на строкову військову службу та про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби;

- створює раду безпеки;

- вносить представлення про залучення збройних сил до виконання завдань, не пов'язаних з їх призначенням;

- оголошує воєнний стан;

- зі згоди парламенту оголошує війну та заключення миру.

- встановлення режиму воєнного стану;

- оборона і військова служба;

- основи безпеки;

- затвердження Воєнної доктрини (за представленням Президента);

- згода на оголошення війни та заключення миру (за представленням Президента);

- згода на залучення збройних сил до виконання завдань, не пов'язаних з їх призначенням (за представленням Президента).

Не визначено.

Білорусь

- формування ради безпеки та головування на її засіданнях;

- виконання обов'язків головнокомандувача збройних сил;

- призначення на посади та звільнення з посад вищого командного складу збройних сил;

- введення на території республіки у випадку воєнної загрози або нападу воєнного стану, оголошення повної або часткової мобілізації з внесенням у триденний термін прийнятого рішення на затвердження Ради Республіки.

Палата представників: розглядає проекти законів:

- про воєнну доктрину;

- про оголошення війни і заключення миру;

- про правовий режим воєнного стану.

Рада Республіки:

- розглядає укази Президента про введення воєнного стану, повну або часткову мобілізацію.

Вживає заходи щодо забез-печення національ-ної безпеки і обороно-здатності.

Вірменія

- формує раду національної безпеки, головує на її засіданнях;

- є верховним головнокомандувачем збройних сил, координує діяльність державних органів у сфері оборони, призначає і звільняє вищий командний склад збройних сил та інших військ;

- оголошує воєнний стан у випадку агресії проти республіки, наявності її безпосередньої загрози чи оголошення війни, може оголошувати загальну або часткову мобілізацію та приймає рішення про застосування збройних сил;

- під час війни може призначати та звільняти головнокомандувача збройних сил;

- присвоює вищі військові звання;

Приймає рішення про оголошення війни та встановлення миру.

Забезпечує здійснення оборони, національ-ної безпеки.

Грузія

- є верховним головнокомандувачем збройних сил;

- у випадку збройного нападу на Грузію оголошує воєнний стан, за наявності відповідних умов заключає мир та не пізніше 48 годин вносить ці рішення;

- під час війни, при зазіханні на територіальну цілісність країни, у випадку воєнного перевороту чи збройного заколоту … оголошує надзвичайний стан по всій території країни чи у якійсь її частині та не пізніше 48 годин вносить це рішення на затвердження в парламент;

- під час воєнного стану видає декрети, що мають силу закону, які діють до закінчення воєнного стану;

- з метою виконання наданих Конституцією повноважень, як верховний головнокомандувач збройними силами, видає накази;

- присвоює вищі військові звання.

- рішення парламенту з питань війни і миру, воєнного стану … приймаються більшістю голосів повного складу парламенту;

- обов'язковою є парламентська ратифікація тих міжнародних договорів і угод, які … носять воєнний характер.

Не визначено.

Казахстан

- є верховним головнокомандувачем збройних сил, призначає на посаду та звільняє з посади вище командування збройних сил;

- у передбачених Конституцією випадках вживає заходів, що диктуються обставинами, включно із застосуванням збройних сил республіки;

- у випадку агресії проти республіки або безпосередньої зовнішньої загрози її безпеці вводить на всій території або в окремих місцевостях воєнний стан, оголошує часткову або загальну мобілізацію та негайно інформує про це парламент;

- формує підлеглі йому службу охорони президента та республіканську гвардію;

- утворює раду безпеки.

Видає закони, що стосуються військової служби, забезпечення оборони і безпеки держави.

Розробляє основні напрямки обороно-здатності держави, безпеки та організує їх здійснення.

Киргизія

- присвоює вищі військові звання;

- оголошує загальну або часткову мобілізацію;

- оголошує стан війни у випадку воєнного нападу на республіку та негайно виносить це питання на розгляд парламенту;

- оголошує в інтересах захисту країни та безпеки її громадян воєнний стан та негайно виносить це питання на розгляд парламенту;

- є верховним головнокомандувачем збройних сил, призначає та змінює вище командування збройних сил.

До відання парламенту належить уведення воєнного стану, оголошення війни та винесення постанови у зв'язку з їх оголошенням президентом.

Здійснює заходи щодо забезпе-чення оборони країни, державної безпеки.

Молдова

- присвоює вищі військові звання, передбачені законом.

- затверджує воєнну доктрину держави;

- оголошує часткову або загальну мобілізацію;

- оголошує стан облоги та воєнний стан.

Не визначено.

Росія

- формує та очолює раду безпеки;

- затверджує воєнну доктрину;

- призначає та звільняє вище командування збройних сил;

- є верховним головнокомандувачем збройних сил;

- у випадку агресії або безпосередньої загрози агресії вводить на території Росії або в окремих місцевостях воєнний стан з негайним повідомленням про це Ради Федерації та Державної Думи;

- присвоює вищі військові звання.

- затверджує указ президента про введення воєнного стану;

- вирішує питання про можливість використання збройних сил за межами Росії.

До обов'язкового розгляду в Раді Федерації належать прийняті Державною Думою законів з питань війни і миру.

Здійснює заходи щодо забезпе-чення оборони країни, державної безпеки.

Україна

- вносить до парламенту подання про призначення міністра оборони;

- є верховним головнокомандувачем збройних сил;

- призначає на посади та звільняє з посад вище командування збройних сил, інших військових формувань;

- здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

- формує та очолює раду національної безпеки і оборони;

- вносить до парламенту подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання збройних сил та інших утворених відповідно до законів військових формувань;

- приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

- присвоює вищі військові звання.

- оголошує за поданням президента стан війни і укладення миру;

- схвалює рішення президента про використання збройних сил та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

- призначає за поданням президента міністра оборони;

- затверджує загальну структуру, чисельність, функції збройних сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

- схвалює рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів збройних сил до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

- затверджує протягом двох днів з моменту звернення президента указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію.

Здійснює заходи щодо забезпе-чення обороно-здатності і націона-льної безпеки України.

Таджикистан

- створює раду безпеки і керує нею;

- є верховним головнокомандувачем збройних сил;

- призначає і звільняє командувачів військами збройних сил;

- оголошує воєнний стан у випадку реальної загрози безпеці держави та вносить указ про це на засідання парламенту;

- за погодженням з парламентом використовує збройні сили за межами республіки для виконання міжнародних зобов'язань;

- присвоює вищі військові звання.

- затверджує указ президента про введення воєнного стану;

- дає згоду на використання збройних сил за межами республіки для виконання міжнародних зобов'язань;

- присвоєння президенту вищих військових звань;

- встановлення військових звань.

Не визначено.

Туркменістан

- є верховним головнокомандувачем збройних сил, віддає розпорядження про всезагальну або часткову мобілізацію, використання збройних сил та приведення їх у бойовий стан, призначає вище командування збройних сил;

- формує та очолює державну раду безпеки;

- присвоює військові звання і відзнаки.

- присвоює президенту військові звання й нагороди;

- розглядає питання миру й безпеки.

Не визначено.

Узбекистан

- оголошує стан війни у випадку нападу на Республіку Узбекистан або у випадку необхідності про виконання договірних зобов'язань щодо взаємної оборони від агресії;

- є верховним головнокомандувачем збройних сил, призначає та звільняє від посад вище командування збройних сил, присвоює вищі військові звання.

- затверджує указ президента про оголошення війни у випадку нападу на Республіку Узбекистан або у випадку необхідності про виконання договірних зобов'язань щодо взаємної оборони від агресії;

- затверджує указ президента про оголошення загальної або часткової мобілізації.

Не визначено.

Країни за межами СНД

Латвія

- президент держави є верховним вождем збройних сил держави. У випадку війни він призначає головнокомандувача;

- президент держави має право здійснити заходи воєнної оборони, якщо якась інша держава оголосила війну Латвії або якщо ворог нападе на латвійські кордони. Разом з тим президент держави негайно скликає сейм, який приймає рішення про оголошення та початок війни.

Приймає рішення про розмір збройних сил держави у мирний час.

Якщо державі загрожує зовнішній ворог, то уряд має право ввести надзвичай-ний стан та довести це протягом 24 годин президії сейму.

Литва

- за погодження сейму призначає і звільняє командувача військами та керівника служби безпеки;

- присвоює вищі військові звання;

- у випадку збройного нападу, що є загрозою для суверенітету чи територіальній цілісності держави, приймає рішення про захист від збройної агресії, про введення воєнного стану, а також про мобілізацію та представляє ці рішення для затвердження на найближчому засіданні сейму.

Вводить воєнний стан, оголошує мобілізацію та приймає рішення про використання збройних сил.

Не визначено.

Естонія

- вносить у парламент пропозицію про призначення на посаду командувача або головнокомандувача силами оборони;

- за пропозицією уряду і командувача силами оборони призначає на посаду і звільняє з посад командування силами оборони;

- присвоює військові звання;

- очолює державну оборону Естонії;

- вносить у парламент пропозиції про введення воєнного стану, про оголошення мобілізації і демобілізації;

- у випадку агресії, спрямованої проти Естонії, оголошує воєнний стан, мобілізацію та призначає головнокомандувача силами оборони.

- за поданням президента призначає на посаду командувача або головнокомандувача силами оборони;

- за пропозицією президента оголошує воєнний стан, мобілізацію і демобілізацію.

Не визначено.

Воєнна організація України

Сектор безпеки і оборони України (після 2010)

1991-1997

1998-2009

Воєнна доктрина України 1993 р.:

Збройні Сили України;

Прикордонні війська України;

Національна гвардія України;

Служба безпеки України;

внутрішні війська МВС України;

формування Цивільної оборони України.

Відповідно до Законів України: «Про розформування Національної гвардії України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про державну спеціальну службу транспорту», «Про правові засади цивільного захисту», «Про службу зовнішньої розвідки України», «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації» - додано нові складники Воєнної організації держави (вилучено Національну гвардію України).

Стратегічний оборонний бюлетень:

профільні органи державної влади;

органи загальної компетенції;

Сили оборони - органи військового управління, Збройні Сили України, внутрішні війська МВС України, визначені сили і засоби Служби зовнішньої розвідки та Головного управління розвідки МО України;

Сили безпеки - сили та засоби Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, органів і підрозділів Цивільного захисту, Управління державної охорони України, Державної пенітенціарної служби України, МВС України;

Сили забезпечення - Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації.

1991-1997 рр.

1998-2009 рр.

2010-2012 рр.

Створення органів військового управління, формування Збройних Сил і Національної гвардії України, інших військових формувань і правоохоронних органів.

Розроблення нормативно-правових і воєнно-доктринальних основ функціонування Воєнної організації України та її складових.

Ліквідація ядерних озброєнь на території України, скорочення чисельності і озброєння Збройних Сил відповідно до потреб національної оборони України й міжнародних зобов'язань України.

Розв'язання проблем розподілу Чорноморського флоту та базування його російської частини в Севастополі, будівництво Військово-Морських Сил України.

Збереження виробничих можливостей і проектно-конструкторської бази оборонно-промислового комплексу.

Налагодження міжнародного співробітництва у сферах колективної безпеки і військового будівництва, в тому числі активна участь України в заходах міжнародної миротворчої діяльності.

Створення системи військової освіти і воєнної науки.

Вирішення соціальних питань військовослужбовців та членів їх сімей.

Запровадження програмно-цільового підходу у військовому будівництві.

Удосконалення нормативно-правових і воєнно-доктринальних основ функціонування Воєнної організації держави (ВОД).

Активізація співробітництва з НАТО та участі в міжнародній миротворчій діяльності.

Проведення першого оборонного огляду.

Радикальне скорочення Збройних Сил, їх структурна перебудова в напрямах переходу до тривидової структури та створення функціональних складових.

Реформування систем управління, підготовка і забезпечення Збройних Сил з акцентом на євроатлантичну інтеграцію.

Налагодження системи комплектування Збройних Сил, інших військових формувань за контрактом.

Перетворення низки військових формувань на цивільні структури (органи, служби), розроблення теоретичних підходів до формування сектору безпеки і оборони (СБО) в Україні.

Створення дієвої системи демократичного цивільного контролю над ВОД і правоохоронними органами, налагодження щорічного видання «Білої книги».

Вирішення соціальних питань військовослужбовців та членів їх сімей.

Формування концептуальних і нормативно-правових основ трансформації ВОД у СБО з урахуванням результатів другого оборонного огляду та оцінки сучасних реальних і потенційних загроз безпеці України.

Розроблення концепцій і державних програм реформування складових СБО в умовах позаблокового курсу держави та з урахуванням результатів адміністративної реформи органів виконавчої влади.

Розвиток нормативно-правової бази і воєнно-доктринальних основ ВОД (СБО) із системних позицій та з дотриманням у військовому будівництві принципу оборонної достатності.

Стабілізація стану Збройних Сил, інших військових формувань та оборонно-промислового комплексу, створення умов для відновлення їх розвитку через збільшення фінансування потреб оборони.

Удосконалення системи управління всіма складовими СБО та створення єдиних систем забезпечення.

Створення умов для припинення призову на строкову військову службу.

Підвищення престижу військової служби, вирішення соціальних питань військовослужбовців та членів їх сімей.