Формування еколого-валеологічної компетентності дошкільників

- Хто скільки відтінків помітив у пелюстках однієї квітки (листка, неба, трави, землі та ін.)?

Звуки природи

Мета: навчити дітей прислухатися до звуків природи, пізнавати і розрізняти голоси птахів, інших явищ; розвивати фонематичний слух, виховувати бажання дотримуватися правил поведінки в природі, зокрема у лісі під час висиджування птахами пташенят.

Матеріал: записи різноманітних звуків, які чути в природі.

Ігрові завдання - запитання:

- Хто як співає?

- Упізнай «співака» за голосом (розпізнавання голосів птахів).

- Хто господар цього голосу?

- Хто більше почує різноманітних голосів у природі?

- Про що вода співає навесні?

- Шум зеленого гаю.

Рослини нашого лісу

Мета: закріпити знання про природні багатства рідного краю, про лісові рослини своєї місцевості.

Матеріал: гілочки, листки, плоди різних лісових рослин.

Хід гри

Гра проводиться після екскурсії, збору та вивчення природного матеріалу. Вихователь називає рослину. Дитина, у якої є листок або плід цієї рослини, розповідає все, що знає про неї. Інші діти можуть доповнювати.

Гра завершується загадуванням та відгадуванням загадок про рослини лісу, дидактичними вправами «Що було б, якби в лісі зникли всі дерева», «Що було б, коли б кожна дитина нашої групи разом з батьками зламали для себе по одній гілочці берези і вирубали б по одній ялинці?»

Примітка. Аналогічно можуть проводитися дидактичні ігри про рослини саду, городу, поля.

Танок лісових рослин

Мета: закріпити знання дітей про рослини лісу; розвивати вміння гратись у хороводні ігри.

Матеріал: шапочки із зображенням лісових рослин: суниць, ожини, горіхів, грибів.

Хід гри

Ведучий пропонує загадку:

Богатир стоїть багатий,

Пригощає всіх малят:

Івасика - суничкою,

Оксанку - полуничною,

Андрійка - горішком,

Петруся - сироїжкою,

Катрусю - малинкою,

Василька - лозинкою.

Після відповіді на загадку діти вибирають ролі за допомогою лічилок або за бажанням. Одягнувши відповідні атрибути, відходять убік. Всі інші діти утворюють коло й співають:

Хоровод

Ми підемо, ми підемо,

Спілу ягідку знайдемо.

У сунички гарні щічки,

Як у дівчинки Марічки.

Гарна ягідко смачна,

Затанцюй нам гопака.

Ти, суничко-ягідко, руку нам давай,

Ти, суничко-ягідко, у танок ставай!

Ми підемо,ми підемо,

Ожинові ягоди там знайдемо

Ожинові ягоди темно-сині,

Але вас нема в колі нині.

Ожинова ягода! Руку нам давай,

З нами разом весело в танці покружляй!

Ми підемо,ми підемо,

І грибок в лісі знайдемо.

Любий підосичнику,

Шапочку зніми,

І малятам ввічливо

Добридень скажи!

Любий підосичнику! Руку нам давай,

У червоній шапочці у танок ставай!

Ми підемо,ми підемо,

І горішків наберемо.

Ти, горішку кругленький,

Ти, горішку смачненький,

Не ховайся під листок,

А ходи скоріш в танок.

Діти виконують рухи відповідно до тексту.

Хто літає?

Мета: закріпити вміння дітей класифікувати комах за способом їх пересування; збагатити знання про характерні особливості комах.

Матеріал: картонки із зображенням різних комах.

Хід гри

Вихователь розкладає на столі картки із зображенням різних комах. За його сигналом двоє дітей відбирають картки із зображенням комах, які літають (метелики, бабки, комарі та ін.), повзають (мурахи, жуки, мухи), стрибають (коники).

Хто де живе і що їсть?

Мета: закріпити знання про тварин, їхній спосіб поведінки, харчування; викликати бажання турбуватися про них.

Матеріал: картинки із зображенням тварин, кружечки для оцінки відповідей дітей.

Хід гри

Педагог показує картинку із зображенням тварини й запитує: Хто це, де живе, що їсть? За правильну відповідь роздає кружечки. В кінці проводиться підрахунок кружечків у кожної дитини. Ставиться запитання: Як би ви могли допомогти тваринам, особливо взимку?

Мої друзі

Мета: закріпити знання дітей про домашніх тварин, їхні зовнішні ознаки, чим харчуються. Формувати гуманне ставлення до них.

Матеріал: іграшки чи великі картинки із зображенням свійських тварин та маленькі картинки, на яких намальовано різний корм.

Ігрове завдання. Нагодувати своїх друзів - тварин.

Правила гри. Вибрати корм для певної тварини.

Хід гри

Варіант І. Перед грою прочитати дітям вірші, загадки про тварин та їх харчування. Під картинками тварин розкладаються картинки із зображенням різного корму, які не завжди співпадають із харчуванням певної тварини. Діти підбирають відповідний корм тварині.

Варіант II. Діти поділяються на дві групи: одні зображають тварин, інші прагнуть піднести корм. Якщо корм підходить цій тварині, вона дякує за годівлю.

Хто більше назве

Мета: закріпити знання дітей про диких та свійських тварин; виховувати бажання допомагати тваринам.

Матеріал: картинки із зображенням диких та свійських тварин.

Хід гри

Дітям показують картинки із зображенням свійських і диких тварин. Вони називають тварину і ознаки, що її характеризують.

Буває - не буває

Мета: виявити рівень засвоєння природничих знань дітьми та їхнє вміння орієнтуватися у явищах природи.

Хід гри

Вихователь. Послухайте, будь ласка, що я вам зачитаю і скажіть, чи буває так, чи ні.

- Випав великий сніг, і зацвіли проліски.

- Хлопчик поїхав на лижах збирати суниці.

- У саду цвітуть троянди, а двірник замітає сніг на стежці.

- Падає жовте листя, а діти ідуть до школи.

- Випало багато снігу. Діти взяли санчата й пішли кататися з гірки,

- На деревах розпускаються бруньки. Цвітуть квіти. Готуються відлітати птахи.

- Хлопчик був у лісі і бачив у норі півня.

Відгадай, що де росте?

Мета: уточнити знання про назви рослин і місце їх росту, розвивати увагу кмітливість, пам'ять, бережне ставлення до рослин.

Хід гри

Діти стоять у колі. Вихователь (або дитина) кидає кому-небудь м'яч називаючи при цьому місце, де росте та чи інша рослина (сад, город, ліс, поле луг). Той, хто спіймав м'яч, повинен назвати відповідну рослину.

Листячко, квіти, плоди

Мета: вчити дітей активно використовувати знання про рослини; виховувати такі якості, як взаємодопомога, доброзичливість, витримку (щоб не зривали незрілі плоди).

Матеріал: вирізані або наклеєні на фланель чи замшевий папір листя, плоди, квіти.

Ігрове завдання: виростити плоди або квітку.

Правила гри: підбирати плоди до листя, квіток або навпаки.

Хід гри

Варіант І. На демонстраційній дошці викладіть дві гілки: на одній плоди, квіти і листя однієї рослини, а на другій - плоди і листя різних рослин, наприклад, листя аґрусу та плоди вишні. Чи дозріють ці плоди, розквітнуть квіти і навпаки? Бажаючі виправляють помилку - до листків добирають потрібні плоди, квіти.

Варіант II. На гілці з листям різні плоди, квіти, лише одні з них розміщені правильно.

Завдання. Замінити помилково вирощені плоди, квіти правильними.

Живе - не живе

Мета: навчити розрізняти об'єкти та явища живої та неживої природи.

Вихователь називає об'єкти і явища природи і пропонують визначити належність до певної групи.

Наприклад: вода, мак, каміння, грім, зірки, соняшник та ін.

Літає, ходить, повзає, плаває

Мета: закріпити знання про спосіб життя об'єктів природи.

Вихователь називає ( показує малюнки або зосереджує увагу на об'єктах природи), пропонує дітям визначити спосіб їх пересування.

У лузі (в лісі, у полі, в саду, на городі)

Мета: закріпити знання про рослини поля, лісу, саду, городу, лугу, використовуючи предметні картинки, або наявні об'єкти, пропонується згрупувати рослини за місцем їх поширення.

Примітки.

1. В іграх цієї групи дорослий, або дитина-ведучий називають об'єкти природи, а діти діють відповідно до завдань гри.

2. Дорослий може використати м'яч, що його кидають дитині, яка має дати відповідь.

3. Доцільно буде використати фішки для активізації дітей.

4. У кінці гри обов'язково наголосити на бережному ставленні до об'єктів природи.

Збережи нас

Мета: закріпити знання про деякі рослини і тварини, занесені до Червоної книги.

Матеріал: малюнок із зображенням лісу, галявини, неба; площинні зображення рослин і тварин, занесених до Червоної книги.

Ігрове завдання. За складами, позначеними різним кольором на малюнку, прочитати назви рослин, тварин, птахів, занесених до Червоної книги.

Ігри-медитації

Вихователь. Уяви себе квіткою (ромашкою, конвалією та ін.), пташкою, метеликом, хмаркою, дощиком, деревом та ін. Розкажи про свої дії, вибери лінію поведінки в цій ролі. Чи хотілося б тобі, щоб тебе топтали, рвали, просто нищили?

Ігри-порівняння

- Чим подібні і чим відрізняються кролик і кішка?

- Що є спільного і відмінного у кішки та кошеняти?

- Що спільного у кішки з тигром?

- Яка відмінність між білкою і кішкою. У чому їх подібність?

- Чим схожі кінь і корова? Що у них є відмінного?

Примітка. Матеріалом для такого типу ігор можуть слугувати будь - які тварини, рослини.

Зима

Народні прикмети:

* Дим стовпом - буде мороз.

* Якщо вночі був іній - сніг вдень не впаде.

* Кіт у піч - мороз на дворі.

Народні загадки:

* Я, як піщинка, малий, а землю покриваю.

* Скатертина біла усю землю накрила.

* В ліс іде - полотно стелить, а з лісу - перестеляє.

* Не звір, а виє.

* Влітку гуляє, а взимку відпочиває.

* Хто місток на річці будує без молотка, без цвяхів, без дощок?

Прислів'я і приказки:

* Мороз не великий, а стояти не дає.

* Спасибі, Морозе, що снігу приніс.

* Бережи ніс у великий мороз.

* Сонце - на літо, на зиму - мороз.

Весна

Народні прикмети:

* Вода з гір потекла - весну принесла.

* В березні курка нап'ється з калюжі.

* Квітень з водою - травень з травою.

* Ой то місяць травень: і теплий, і холодний.

Народні загадки:

* Що вниз вершиною росте?

* Без рук, без сокири побудована хатка.

* Не звір, не птах, ніс як спиця.

* Синенька шуба накрила цілий світ.

* Рано-вранці котиться м'яч величезний, нікому його не

обійти, не об'їхати.

Прислів'я, приказки:

* Орати - та не дрімати.

* На поле запізнитись - то замість борщу водою напитись.

* Весна красна квітками, а осінь - пирогами.

* Горобець малий, та вмілий.

* Де горобцю не літати, а все ж дома ночувати.

Літо

Народні прикмети:

* Павук посилено плете павутиння - до сухої погоди.

* Павук сховався у кут - на вітер.

* Жаби розквакалися - буде непогода.

* Ластівки літають низько - перед дощем.

* На кущах акації багато бджіл - перед дощем.

* Вечорами сильно стрекочуть коники - до хорошої погоди.

Народні загадки:

* Фарбоване коромисло через річку повисло.

* Багато майстрів побудували хату без кутів.

* Без вікон, без дверей повна хата людей.

* Хто над нами вверх ногами?

* Малюк у сиру землю ввійшов - червону шапочку знайшов.

Прислів'я і приказки:

* Літо збирає - зима поїдає.

* Що літом родиться - зимою пригодиться.

* Зерно до зерна - буде мішок.

* Готуй влітку сани - зимою віз.

* Одна бджола багато меду не принесе.

Осінь

Народні прикмети:

* Вишня має зелене листя - буде сувора зима.

* Якщо сухо і тепло - зима буде пізньою.

* Листя швидко осипається - на ранню і люту зиму.

* Яка погода на Покрову, такою буде зима.

* Якщо бузьки не відлетіли до Покрови - на теплу зиму.

Народні загадки:

* Пустують поля, мокне земля, дощ поливає, коли це буває?

* Лежить на землі, а її не можна ні підняти, ні зрубати, ні зафарбувати, ні стерти.

* Довгов'яз у землі зав'яз.

* Сидить бабуся в жовтому кожусі, хто її роздягає - той сльози проливає.

Народні прислів'я і приказки:

* Своя земля і в жмені мила.

* Не жени коня батогом, а жени вівсом.

* Літо зі снопами - осінь з пирогами.

* Заєць боягуз, а й то на капусту полює.

* Курочка по зернятку дзьобає - і то сита буває.

* Лякана ворона і куща боїться.

* Холодний вересень, але ситий.

* В осінню негоду сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, реве, ллє і знизу мете.

Бережи природу

(Прислів'я, приказки)

- Природа одному мати, другому - мачуха.

- Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.

- Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.

- 3 природою живи у дружбі, то й буде вона тобі у службі.

- До природи не неси шкоди.

- Доглядай землю плідну, як матір рідну.

- До землі з ласкою - будеш з паскою.

- Без догляду земля - кругла сирота.

- Рослина - землі окраса.

- Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскрешає.

- Куди водиця тече, там травиця росте.

- Кожен цвіт має свій запах.

- І полин ліком стає.

- Був би сад, а солов'ї самі прилетять.

- Сади деревину, будеш їсти садовину.

- Посадив дерево - себе прославив, посадив сад - рід прославив.

- Садок влітку, як кожух узимку.

- Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.

- Ліс сам себе чистить.

- Ліс не школа, а всіх учить.

- Як у лісі гукнеш, так і одгукнеться.

- Що в лісі вродиться, то у дворі згодиться.

- Велике дерево поволі росте.

- Нема такого дерева, щоб на нього птиця не сідала.

- Жолудь малий буває, та з нього великий дуб виростає.

- Де звіру добре живеться, там він і ведеться.

- У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.

- Де багато пташок, там нема комашок.

- Як багато птиць, не буде гусениць.

- Де лелека водиться, там щастя родиться.

- Всяка пташка свою пісню співає.

- Не потрібна солов'ю золота клітка, краща йому зелена вітка.

- Ліпше пташині голодній у лісі, ніж при пшениці у багатій стрісі.

- Соловейко не співає, коли їсти він не має.

- Зруйнував гніздо пташине - не буде в тебе ні дітей, ні родини.

- Зіпсував воду - не буде честі твоєму роду.

- Звиті ластівками гнізда в будинку віщують щастя господарям. Руйнувати гріх.

- Яєць ластівки чіпати не можна, бо будуть на обличчі веснянки.

- Якщо лелека зів'є гніздо на хаті - в домі буде щастя.

- Якщо ластівки в'ють гнізда під стріхою або в господарському хліві - в пануватимуть мир, злагода і достаток.

- Якщо кіт на порозі вмивається або півень кукурікає - будуть гості.

- Господарство, у якому є гніздо чорногуза, є щасливим і захищеним від пожежі.

- Коли у нову хату пускати тварин ночувати, то буде щастя прибувати.

Їжа і харчування

* Апетит з їжею прибуває.

* Паляниця - хлібові сестриця.

* Поволі, хлопчику: раз хліба, два борщику.

* Хто з собою хліб носить, той їсти не просить.

* Де ви, пироги? - Тут є ваші вороги.

* Пиріг животові не шкодить.

* З'їла борщик до кришечки, щоб не боліли кишечки.

* Смачні борщ і каша, якщо там є шматок м'яса.

* В гурті і каша добре їсться.

* Вівсяна каша сама себе хвалить, а гречану люди хвалять.

* Як їсть дитина, то тішиться родина.

* Не кусай більше, як у рот влізе, бо вдавишся.

* Мало вкусиш - швидше прожуєш і проковтнеш.

* Коли гаряче, то студи, козаче.

* Душа міру знає.

* Виїв, ще й облизався.

* Аби що до губи, будуть їсти зуби.

* Гороху треба їсти потроху.

* З гречки та проса - і каша, і паша.

* Хвалилася гречана каша, що вена смачна з маслом.

Поради

- Треба виробити звичку під час приймання їжі добре прожовувати її, їсти не поспішаючи, не плямкаючи, користуватися серветкою.

- Щодня вмивайся, сонцю, травам, квітам і всім людям усміхайся.

- Виконуй ці поради з почуттям міри і не перевантажуй тіло надмірними вправами, надмірною кількістю їжі.

Про здоров'я

* Найбільше багатство - здоров'я.

* Тримай ноги в теплі, голову в холоді, живіт у голоді - не будеш хворіти, будеш довго жити.

* Тримай голову в холоді, ноги в теплі - проживеш довгий вік на землі.

* Здоровому все здорово.

* Кого болять кості, той не думає йти в гості.

* Як нема сили, то й світ немилий.

* Поганому животу й пироги шкодять.

* На похиле дерево й кози скачуть.

* Здоров'я маємо - не дбаємо, а втративши - плачемо.

* Як на душі, так і на тілі.

* Весела думка - половина здоров'я.

* Бережи одяг, доки новий, а здоров'я, доки молодий.

* Без здоров'я нема щастя.



Літературні твори за еколого-валеологічною темою

«Природа ніколи не стане суперечити людині, якщо людина не перечитиме її законам»

М. Чернишевський

Звернення

Д. Павличко

До вас, мої рідні, звертаюся я -

Найменший у нашій сім'ї:

Стоїть на узліссі ялинка моя -

Не зрубайте її!

На озері плаває пташка моя -

Не убийте її!

Яскріє на небі зірка моя -

Не згасіть її!

Світ-казку будує мрія моя -

Не спаліть її!

Гантелі

Г. Бойко

Гантелі купив Тимішко

І кинув він їх під ліжко.

Лежать вони там без діла.

Лежать, припадають пилом.

Чому ж не бере Тимішко

Гантелі свій з-під ліжка?

- Багато на них пилюки:

Не хочу брати у руки.

Сонце стукає в віконце

М. Стельмах

Сонце стукає в віконце

Ти не спи, як сходить сонце,

Прокидайся - й на зарядку,

А з зарядки та й на кладку.

Через кладку на лужок,

А з лужечка та в садок.

Дивна сила доброти

А. Усачов

Крихітний-крихітний хлопчик

Для крихітної-крихітної пташки

На крихітному блюдечку

Крихітку хлібця приніс.

Пташка сказала: - Дякую.

Велике-велике дякую.

Таке величезне «дякую»,

Що хлопчик наш трішки підріс.

Про тебе самого, твоє тіло

К. Ушинський

Якось органи людського тіла пересварилися між собою й вирішили більше не слугувати одне одному. Ноги сказали:

- Чому саме ми повинні носити все тіло? Нехай воно зробить само собі інші ноги й ходить, скільки завгодно. Руки також сказали:

- 1 ми не хочемо працювати для інших, зробіть собі інші руки і нехай для вас трудяться. Рот пробурчав:

- Дурний же я буду, якщо ні з сього ні з того пережовуватиму їжу для шлунка, щоб він її потім перетравлював, розсівшись, як якийсь поважний пан. Ні, пошукай собі іншого рота, а я тобі більше не слуга.

Очі також вважали за дуже дивне, що вони повинні дивитися за все тіло і стояти безперестанку на сторожі. Так розмовляли між собою всі органи людського тіла та й вирішили не слугувати більше одне одному.

Що ж сталося? Через те, що ноги не хотіли ходити, руки перестали працювати, рот перестав їсти й очі заплющилися, то все тіло, залишившись без руху та їжі, почало слабнути і ледве зовсім не загинуло.

Усім органам, що становили тіло, стало тяжко і було б ще гірше, коли б вони не схаменулися і не погодилися, що так жити погано. Помирилися, почали, як колись, працювати одне на одного - і все тіло стало здоровим і дужим.

Який ти?

- А який ти? Намалюй себе. Твоє тіло - це ти чи ні ?

- А рука, пальчик - це теж ти ?

- Твої думки теж можна намалювати? Якого вони кольору?

Намалюй свою думку і розкажи про неї.

- Що таке твоє тіло?

- Твоє тіло можна побачити, доторкнутися, а твої думки?

- Ти хворів коли-небудь? А хто хворів: твоє тіло чи твоє "Я"?

Що для чого потрібно?

Дидактична вправа

- Для чого потрібні очі?

- Для чого потрібні вії?

- Для чого потрібні вуха?

- Для чого потрібний ніс?

- Для чого потрібний рот?

- Для чого потрібні ноги?

- Для чого потрібна голова?

- Для чого людині серце?

Наші очі

О. Савченко

Як в озерці відбиваються навколишні дерева, небо, хмарки, так і в наших очах відбивається все, що ми бачимо навколо. Природа дбайливо оберігає око. Потече з чола піт - його зупинять густі брові. Вітер понесе в обличчя пилюку - її затримають вії. А коли якісь пилинки й сядуть на рогівку, їх одразу злиже повіка, що кліпає без упину. З внутрішнього боку повіки вологі. Вони працюють, як "двірники" - склоочисники на оглядовому склі автомобіля. Легенько дотикаючись, повіки весь час обмивають сльозинками поверхню рогівки.

Зір та гігієнічні умови

Створення умов для зорової праці, усунення всього, що може впливати на погіршення зору, - важливе завдання збереження і профілактики хвороб очей. Причин зниження зору визначають декілька. Серед них - гігієнічні умови для нормальної роботи органу зору. Природне й штучне освітлення повинно падати зліва, бути достатнім, проте не занадто яскравим і рівномірно розсіяним.

Швидка втомлюваність очей настає внаслідок незадовільного стану здоров'я, за поганих умов для зорового сприймання. Дуже важливо, як сидить дитина при розгляданні малюнків у книжках, малюванні чи виконанні будь-якого завдання.

Неможна переобтяжувати зір дітей надмірним переглядом телепередач, та надзвичайно важливо запобігати можливим травмам.

Що ми бачимо?

Яке диво наші очі! Вони дивляться, придивляються, милуються, сумують.

Що ти робиш очима? (Відповідь дітей.)

По очах видно, коли нам сумно або весело. Усміхнемося один одному. Очі, як ліхтарики, освітлюють обличчя доброї людини.

Очі встигають за мить багато побачити, ними ми розрізняємо світло, колір, розмір, форму, відстань, рух.

Наші вушка. Що ми чуємо?

Як виглядає людина, коли прислухається? Заплющить очі. Прислухайтесь. Що зуміли почути зараз ваші вушка? (Шум, слова, мелодію, вітер, дзвін, сигнал, стукання, гавкання?).

Які звуки тобі приємні? Які звуки лякають?

Пригадайте, що ви чуєте, коли іде дрібний дощик, коли повільно падають великі, важкі краплі.

Прислухайтесь, як під час дощу змінюються звуки? (Крапання, шум, наростання шуму...)

Розкажіть друзям, які незвичайні звуки почули ваші вушко вранці, вдень, увечері.

Чутливе вушко

В. Земной

Сядь тихесенько, дитинко,

І прислухайся на мить:

Правда ж, чути, десь неначе

Дивна музика бринить?

Звідки звуки долинають,

Догадався ти чи ні?

То в цій книжці витинають

Музиканти чарівні.

Гра «Вушка»

Мета: допомогти дітям відкрити можливості їхніх вух, усвідомити важливість цього людського органу; розвивати слух та вдосконалювати вміння впізнавати звуки в навколишньому середовищі.

Ведучий. Вушка, вушка ви мої, що чуєте вдалині?

Діти відповідають: «Це шумить травичка» (водичка, вітерець, шарудять листочки, співають пташки та ін.)

Наш носик

Відгадай Між двох вогників стоїть горбочок,

Дві дірочки має, свіже повітря вдихає,

Сопе, хропе, часом чхає,

Сюди-туди зазирає,

На морозі замерзає,

Бо одежини не має.

(Ніс)

Кожному потрібен ніс

С. Цушко

Щоб понюхати ніжну квітку

- Незабудку чи нагідку,

Сон, півонію, жасмин,

Цикламен, ромен, полин,

Ще настурцію, нарцис,

Кожному потрібен ніс:

Котикові й барану,

Величезному слону,

І коневі, і свині,

І Данилкові, й мені.

Вихователь. Чому потрібно дихати носом? Чому після чхання і кашлю обов'язково треба користуватися носовою хусточкою?

Проблемна ситуація

Одного морозного сонячного дня діти вийшли на прогулянку. Повітря було досить прохолодне. Роман та Андрій, набігавшись, сіли на лавочку, розкрили ротики й почали жадібно вдихати повітря. Підійшла Оля і сказала:

- Треба дихати носом, а не ротом. Хлопчаки засперечалися:

- Хіба має якесь значення чим дихати? Хто з дітей мав рацію?

Фіз. хвилинка

Всі вдихніть на повні груди,

Підтягніться догори (вдих).

Хай з вас вийдуть добрі люди.

Раз, два, три; раз, два, три (видих).

Ледача подушка

В. Сухомлинський

Маленькій Яринці треба рано-рано вставати та йти до дитячого садка. А не хочеться, ой як не хочеться! Увечері й питає Яринка дідуся:

- І чого це я рано ніяк не прокинусь?

- Це подушка у тебе ледача, - каже дідусь. - Ото саме тоді як вставати не хочеться, візьми її, винеси на свіже повітря і добряче вибий - вона й не буде ледача…

Осінь

Андрійко йде по гриби

Н. Забіла

Андрійко нишпорить лісочком,

У нього кошик у руці.

І гострий ножик, щоб грибочкам

Зрізати дбайливо корінці.

Їх рвати з коренем не треба!

Коли ж про це забудеш ти,

Грибки образяться на тебе

І більш не будуть тут рости.

Он-он з травиці визирає -

І тут грибок, і там грибок.

Андрійко ходить і збирає,

Дивіться - повен козубок.

Лист

Г. Чічінадзе

Дуже довго, дуже довго

Сумували їжаки.

- Чом прийшлося сумувати?

- Треба яблука збирати, -

Потім радились - гадали,

До жирафи лист писали:

- Стиглих яблук в нас багато,

Приїжджай, жирафо, теж…

Допоможеш нам збирати

І додому набереш!

Листя також очі має

Г. Вієру

Листя також очі має,

Все, що робим, помічає.

Тож ламать гілки не треба -

Листя дивиться на тебе!

Не засмічуйте криниці -

Все те бачать зорі й птиці.

Скаже зірка з високості:

- Не лети до мене в гості!

Бабуся Цибулина

Стара бабуся Цибулинка -

Золота її хустинка,

Спідниць багато вона має,

Вітаміни зберігає.

Корисні дуже вітаміни -

І дорослим, і дитині.

Жив жучок

Жив жучок між бур'янами,

Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив,

Жовтим листям ворушив.

Запитав сердечно жук;

- Хто там стукає, тук-тук?

Під корою тепло нам,

Короїдам-хитрунам.

Не лякай ти, дятел, нас!

Бо уже сніданку час!

Хлопчик і ластівка

М. Підгірянка

- Ластівочко мила, де хочеш летіти?

Чи тобі не шкода гніздечко лишати?

- Шкода, милий хлопче, але що чинити?

Як зима настане - тяжко буде жити.

- Путь тобі щаслива, хоч і далеченька!

Прилітай здорова навесні, рідненька!

- Прилечу, мій хлопче, із чужого краю,

Під твоїм віконцем пісню заспіваю…

Жоржини

М. Познанська

Уже і вересню кінець,

Настали дні холодні.

До нас, я чула, морозець

Прийде вночі сьогодні.

Впаде на луки, на гаї,

Побілить лист на вишні…

Погасить сонечка мої -

В саду жоржини пишні.

Та я морозцеві тому

Не дам жоржин стоптати:

На руки ніжно їх візьму

І понесу до хати!

Дощик і Грім

В. Сухомлинський

На теплій хмарині спав Дощик. Це такий маленький птах, схожий на цінника. Спав собі Дощик.

Підкрався до нього Грім. Це такий звір - кудлатий, волохатий.

Підкрався Грім до Дощичка. Та як загримить!

Злякався Дощик, прокинувся, заплакав. Полилися сльози на землю рясно-рясно. А люди кажуть: дощ іде. Вмивається поле й луг. Вмиваються пшениця і капуста. Виплакався Дощик. Перестав Дощ.

Зрубали вербу

В. Сухомлинський

Над ставом росли дві верби. Усе, було, дивляться у воду. Тихого ранку їхнє листячко ні ворухнеться, ні зашепотить. А коли на гілку сідала пташка, воно тремтіло. Верба дивувалася: хто ж це прилетів?

Одного разу прийшов доставка чоловік з сокирою. Підступив до однієї верби, замахнувся, рубонув. Полетіли тріски. Здригнулась верба, застогнала. А листочки тривожно питають один одного: що це він робить?

Упала верба. Занімів ставок, мовчить очерет, закричала тужливо пташка. Сіра хмарина заступила сонце і стало похмуро.

Лежить зрубана верба. А листочки перешіптуються та вербу питають…

Хто як до зими готується

Г. Скребицький, В. Чапліна

Ліс улітку був увесь зелений, а тепер берізки та клени жовті, осики червоні, а поміж ними ялиночки зеленіють.

Налетить вітер, зірве з дерев листочки, і закружляють вони в повітрі, наче метелики. Потім тихо-тихо додолу спускаються, землю ніби килимом укривають. А на гілках дерев з кожним днем все менше стає листочків. Далеко видно все довкола крізь безлисті, голі віти.

З дерев падає листя, трава і квіти в'януть, сохнуть, а насіння їх на землю осипається, щоб на той рік навесні прорости й знову зазеленіти, зацвісти.

Тварини також до зими готуються: перелітні птахи збираються у великі зграї, щоб летіти у вирій; маленькі звірятка запасають у своїх коморах їжу, лагодять і утеплюють свої житла та самі одягають теплі зимові шубки. А комахи під кору дерев у різні щілинки ховаються.

Так усе живе - і рослини, і тварини - готуються до довгої та холодної зими.

Сонце і Сонечко

В. Сухомлинський

Восени заховалось Сонечко під корою дерева. Спить собі комашка, не страшні їй ні морози люті, ні вітри студені. Спить Сонечко, і сниться йому теплий сонячний день, легенька хмарка на блакитному небі, яскрава веселка.

Серед зими трапилась тепла сонячна днина. Тихо в лісі, вітру немає. Нагріло Сонце міцну кору. Жарко стало Сонечку. Прокинулась комашка, солодко позіхнула, визирнула з-під кори. Хотіла вже було розправити крильця й полетіти, та Сонце застерегло:

- Не вилазь, Сонечку! Сховайся у свою теплу постіль. Рано тобі ще літати - загинеш. Мої промені теплі, та мороз підступний - уб'є тебе. Ще будуть і завірюхи, й вітри холодні, й морози тріскучі.

Сонечко послухалось доброго слова. Подихало свіжим повітрям і залізло знов в свою теплу постіль.

Дивний мисливець

В. Сухомлинський

Живе у нашому селі дід Максим. Усі кажуть: дід мисливець. Як тільки починається полювання на зайців чи на качок, дід щодня йде з рушницею до лісу. Виходить з дому рано-вранці, а повертається ввечері.

Але що за дивний мисливець! Ніколи не несе додому ні зайця, ні качки. Приходить з порожньою торбою.

Одного разу приніс дід Максим маленьке зайченя. Знайшов під кущем. У зайченяти була зламана ніжка. Дід приклав до ніжки дві гілочки і забинтував її. За тиждень ніжка зрослась, і дід відніс зайченя в поле.

Чого ж це дід Максим такий невдаха?

Пішли одного разу слідом за дідом, захотілося подивитися, як же він полює. Бачить: поклав дід рушницю, а сам ходить лісом та й розкладає під кущами сіно зайцям.

Зрозуміли тоді, чому дід Максим дивний мисливець.

Зима (уривок)

Н. Красоткіна

Зима - красуня, біла чарівниця!

В ній стільки дива-дивного, краси!

І снігу білого нанесено по вінця,

І віхол та хурделиць голоси…

А сонце блисне, всюди заіскриться,

І сніг заграє барвами всіма.

Така чарівність навіть не присниться,

Це все чаклунка, біла зима!

А іній на деревах волохатий

Розвісив чари - серце завмирай!

Зима на казку чарівну багата,

Така прекрасна, радісна пора!

Допоможемо пташкам

Вам, малесенькі пташки,

Допоможем залюбки!

Годівнички ми змайструємо,

На деревах розташуємо.

Дамо і хліба, і зерна,

Не заморозила б зима.

Вас будемо оберігати,

Котів хитрющих відганяти.

Не дозволимо малятам

Сніжками у вас жбурляти.

Годівничка

Н. Гайворонська

Для горобчиків, синичок

Я зробила годівничку -

Щоб голодні не були

І співали нам завжди.

В ту пташину годівничку

Я насипала пшенички,

Крихти з хліба я змела

Й дала пригорщу пшона.

Взяла ще й шматочок сала

Та й на нитку прив'язала:

Поклюють хай горобці

І синички-молодці.

Крихітки

К. Перелісна

Прилетів малий горобчик. «Цінь - цвірінь!

Пожалій мене, дитино, крихту кинь!

Бо на дворі, на морозі. Пропаду,

Я і зернятка під снігом не знайду.

На столі я бачу стільки крихіток,

Кинь хоч трішки і для мене у садок!»

Відчинилося віконце - Стук - дінь - дзінь!

І посипалися крихти... Цінь - цвірінь!

«Їж, горобчику бідненький, поспішай!

Завтра зерняток насиплю - Прилітай!»

Синичка

К. Перелісна

Пінь - пінь - піть! Пінь - пінь - піть!

Скільки снігу скрізь лежить!

Снігу, снігу на гілках -

Не дістану я комах!

Пінь - пінь - чірр! Пінь - пінь - чірр:

Киньте крихітку у двір,

Я весною ваш садок

Захищу від комашок!

Загадки

- Кружляє ніжно-білий пух,

Міняє зайчик свій кожух,

Вдягає білка рукавички,

Співають весело синички.

Ведмідь в барлозі вже дріма.

Яка пора скажіть? (Зима)

Хлопчик невеличкий

Сіру свитку має,

Шукає він зернятка,

Цінь - цвірінь співає.

(Горобчик)

До вікна мого летить

Пташечка гарненька,

Животик жовтенький,

Голівка чорненька.

Любить сало дзьобати

Пташка - невеличка,

Зазирає в вікна к нам.

Звуть її …(синичка)

До нас прилітають

В холодну годину,

Як сніг закружляє

У ріднім дворі.

Їдять і калину вони,

Й горобину.

В них грудки червоні,

Неначе в вогні.

(Снігурі)

Чорно-білу сукню має,

Всі новини в лісі знає,

Спритно краде ненароком.

Як пташку звати цю ?

(Сорока)

Голос має хриплуватий

Колір пір'я сіруватий,

Це розумна каркарона,

Звати пташку цю…(ворона)

Хто комах з кори виймає,

Про здоров'я лісу дбає?

Службу в лісі я несу,

Лікарем я там служу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю.

(Дятел)

Різдвяна зірка

(народне)

Різдвяна зірка на небо вийде,

Малий Ісусик до дітей прийде.

Малий Ісусик, Божа Дитинка,

Буде Святий вечір, буде ялинка.

Буде колядка в кожній хатині,

Настане втіха на Україні.

Хрещеним

А. Лотоцький

Хай у вас вродить - жито, пшениця,

Всяка пашниця,

На щастя, на здоров'я,

На Новий рік,

Щоб краще вродило, як торік:

Коноплі під стелю, а льон по коліна.

Щоб у вас, хрещених, голова не боліла,

Будьте здорові, з Новим роком!

І зайчик чекає святого Миколая

Г. Чернобицька

Нарікає бідний зайчик

- Під кущем я змок,

І коли то землю вкриє

Сніжний килимок?

Вітрюган свистун - шуміло

Вже нехай би змовк:

Я за шумом не почую

Як підійде вовк.

Та нарешті, два дні падав

Білий пух - сніжок.

Буде йти святий Микола

В місто до діток.

Він побачить попід лісом

Мій малий слідок,

То й мені морквину кине

І смачний листок.

Зима жартівниця

Л. Повх

Ой не жарти, ой не сміх -

Уночі випав сніг.

Вийшов рано в двір Гусак,

Міряв сніг і так, і сяк.

І поважно мовив він:

- Випав сніг до колін.

Де мій пальчик?

Н. Саконська

Рукавичку я наділа.

- Ой, куди ж я пальчик діла?

- Загубився десь, пропав,

В свою хатку не попав.

Рукавичку я зняла:

- Гляньте, пальчика знайшла!

- Пошукаєш - то й знайдеш.

- Здрастуй, пальчик, як живеш?

Загадки про рукавичку

П'ять братів живуть у хаті.

Кожен має по кімнаті.

П'ять ріжків торбинка має,

П'ять братів туди влізає,

Щоб мороз їх не щипав

І турбот не завдавав.

Морозець

Г. Бойко

Морозець, морозець,

Не щипай за щічки.

Теплі валянки у нас,

Шубки й рукавички.

Морозець, морозець! -

Плещемо в долоні.

У дівчаток і хлоп'ят

Носики червоні.

У гардеробі

На прогулянку рушаймо,

Теплі брюки одягаймо,

А до них і куртку лижну,

Й шарфик на погоду сніжну.

Шапка ось, на голові,

Рукавички гарні - дві,

Дві шкарпетки на ногах,

Черевики на шнурках…

Під снігом

На ялинку сніг спадав,

Голочки їй лоскотав,

Гілочки додолу гнув,

В білу шубку загорнув.

Щоб ялинка мила

Спала, не тремтіла.

Їжачок спить

Тихо: їжачок дрімає - чух, чух, чух.

А вгорі зима кружляє - дмух, дмух, дмух.

Тут підскочив їжачок, вправо, вліво глянув,

Влігся знову на бочок:- «Щось устав я рано», -

Мовив він і далі спить…

Фізкультурі хвилинки

Правда ж, мамо, я великий?(піднімають руки вгору)

Сам взуваю черевички,(нахиляються)

Зашнуровую шнурочки,(удають, що шнурують)

Сам вбираюсь у сорочку,(одягаються)

Сам лице і руки мию,(умиваються)

Сам зачісуватись вмію(гладять себе по голівці)

І не плачу я ніколи(сварять пальчиком)

Скоро вже піду до школи.

Прогулянка

Діти йшли, йшли, йшли

І сніжинку знайшли.

Присіли, подивились, підняли

І знову пішли.

Подув сильний вітер,

Сніжинки полетіли,

Закружляли.

Вітер стих.

Сніжинки втомились літати

І тихенько присіли.

Кімнатні квіти

На шибках малює квіти

Нам мороз свої зимові,

(«Малюють» в повітрі.)

А в кімнаті є у діток

Квіти справжні і чудові.

(Показати «Клас!»)

Любо глянути на них

Зелененьких та живих.

(Пружинка у боки, вихваляючи.)

За віконцем - хуртовина,

Заметіль гуде-кружляє,

(Кружляння.)

А в теплі у нас - рослини

І ростуть, ще й розквітають.

(Присісти, а потім повільно підвестися, руки підняти угору.)

До маляток тягнуть віти,

Мов нагадують малятам,

(Почергове піднімання та опускання рук.)

Щоб не забували діти

Своїх друзів поливати.

(Імітація поливання рослини.)

Хто як зимує

Рухи виконуються відповідно словесному супроводу.

Кожен ранок на галяві

Пташки роблять різні вправи:

Ось стрибають на морозі

Горобчики по дорозі.

Ми їх будемо рахувати:

Раз, два, три, чотири, п'ять.

І синички прилітають,

Головою повертають.

Вліво, вправо, цінь - цвірінь,

Ти журбу свою покинь.

Завітали й снігурі,

Посідали у дворі.

Люблять зернятка клювати,

Раз, два, три, чотири, п'ять.

Стали лапки зігрівати,

Їх по черзі піднімати,

Раз, два, три, чотири, п'ять,

Вище треба піднімати.

А ворона-сорока летіла - летіла,

На дерево сіла.

По сторонах головою покрутила

І далі полетіла.

Вихователь. Діти, вам вже відомо, що птахів називають санітарами лісів і полів. А хто скаже чому? - Справді, птахи знищують надзвичайно багато личинок гусені, комах - шкідників, насіння бур'янів. Тому ми всі - і дорослі, і малі - маємо оберігати наших пернатих друзів, піклуватися про них, бо вони - цінна часточка рідної природи.

Що сталося б, якби пташки не знищували личинок комах? Так, ненажерлива гусінь з'їдала б усе листя на деревах, і дерева не родили б ані черешень та вишень, ані яблук та груш. А що ще дарують людям птахи? - Правильно, вони дарують нам свої чудові пісні.

- Як треба дбати про птахів ? - Чим ми можемо їм допомогти у важкий для них зимовий період? Правильно, треба влаштувати годівнички і стежити, щоб у них завжди був корм. У нашому садочку вихователі з батьками зробили декілька годівниць, а діти приносять птахам поїсти. Я вам розповім, що інколи можна спостерігати біля годівниці.

Проблемна ситуація. У годівниці були крихти хліба, ягоди горобини, шматочок сала. Спочатку прилетіли маленькі сірі пташки, і в годівничці не стало крихт. Потім прилетіли червоногруді пташки з темними головами - й не стало горобини. Аж нарешті до годівнички завітали жовтобокі жвавенькі пташки - й не стало шматочка сала.

Зайчик і Місяць

В. Сухомлинський

Холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітер з яру повіває.

Сів Зайчик під кущем, протяг лапки до Місяця, просить:

- Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще сонечка чекати.

Шкода стало Місяцеві Зайчика, він і говорить:

- Іди полем, полем я тобі дорогу освітлю, прямуй до великого стогу сіна.

Прямував Зайчик до стогу сіна, зарився в стіг, виглядає, усміхається до Місяця:

- Спасибі, любий Місяцю, тепер твої промені теплі-теплі.

Як білочка дятла врятувала

В. Сухомлинський

Серед зими потепліло, пішов дощ, а потім знову замерзло. Вкрилися льодом дерева, зледеніли шишки на ялинках. Немає чого їсти дятлові: стукає об лід, а до кори не достукається. Б'є дзьобом шишку, а зернятка не вилущуються.

Сів дятел на ялині й плаче. Падають гарячі сльози на сніг, замерзають.

Дивиться білка з дупла - дятел плаче. Плиг, плиг, прибігла до дятла.

- Чого це ти, дятле, плачеш?

- Немає чого їсти, білочко.

Шкода стало білочці дятла. Винесла вона з дупла велику ялинкову шишку. Поклала між стовбуром і гілкою. Сів дятел біля шишки та й ну довбати її дзьобом.

А білочка сидить біля дупла й радіє. І білченята в дуплі радіють. І сонечко в небі радіє.

Легенда «Підсніжник»

Колись дуже давно, всі квіти цвіли круглий рік. Сніг падав на землю, але він був безбарвний, прозорий, і його ніколи ніхто не бачив. Захотів сніг, щоб і на нього люди дивилися і щоб ним, як квітами, милувалися. Пішов сніг до червоної рути і попрохав її, щоб вона дала йому трохи свого кольору. А рута йому відповіла: «Я червона, і ти будеш червоний, і все навкруги буде червоним», - і не дала йому свого кольору. Тоді пішов сніг до зеленої травички і нумо її прохати, щоб вона дала йому трохи свого кольору, але й травичка йому відмовила. Звертався він і до айстри, і до фіалочки - і ніхто не допоміг снігові. Лише коли сніг звернувся до білого підсніжника, той йому трохи білого кольору. І відтоді, коли із землі сходить сніг, з'являється підсніжник.

Як ростуть квіти

О. Різник

Катруся з сумом спостерігала з вікна своєї кімнати, як перший сніг важко опускається на землю, накриваючи мокрим покривалом все навкруги. Більше за все дівчинка шкодувала за квітами, якими була обсаджена їхня хата. Вони тішили Катрусину родину своїм цвітом, запахом, красою, прикрашали подвір'я, а тепер гинуть від холоду.

- Мамо, - покликала Катруся, і та незабаром з'явилася на порозі кімнати.

- Що, донечко? - схвильовано запитала мама.

- Мамо, чому квіти гинуть? - не відводячи погляду від заліплених мокрим снігом кущиків хризантем, запитала дівчинка.

- Донечко, вони не гинуть. Вони засинають, - знайшлася мама. - Адже вони дарують нам радість з ранньої весни до пізньої осені, а взимку вони відпочивають.

- А вони з'являться знову? - уже веселіше запитала Катруся.

- Обов'язково. Зима накрила їх теплою сніговою ковдрою, і квіти спатимуть аж до весни. Але, як тільки пригріє сонечко, сніг розтане, вони знову розквітнуть.

- Мамо, а як вони ростуть?

Бачиш, донечко, різні квіти по-різному ростуть, хто з цибулини, хто з насінини, хто з пагінця. Але без нашої допомоги їм не обійтися. Ми мусимо їх поливати, рятувати від бур'янів, і тоді вони нам віддячать своїм цвітом, - підсумувала мама і пішла займатися своїми справами.

Катруся підійшла до вікна, подивилася на вже зовсім накриті снігом квіти, і сказала:

- Спокійного вам сну, мої любі квіточки! Повертайтеся навесні, а ми з мамою про вас подбаємо.

Весна

О.Олесь

Скоро сонечко пригріє, потечуть струмки,

Темний гай зазеленіє, зацвітуть квітки.

Підемо тоді з тобою в ліс на цілий день.

І натішимось весною наслухавшись пісень.

Кульбабки

Є. Гуменко

На леваді промінці Там, де вони грали,

Якось в жмурки грали, Квіточки з'явились,

Свої хитрі личка Жовтими голівками

У траві ховали. Сонечку вклонились.

Бігали, стрибали Сонечко всміхнулося:

Жваві промінці, Онде мої діти,

Потім повтікали, Мов маленькі сонечка,

Мов прудкі зайці. Жовті, ніжні квіти.

Бруньки на деревах

Набубнявіли бруньки,

Підросли, розкрились.

І усі ліси й садки

Вмить зазеленілись!

Котики - воркотики

А. М'ястківський

Котики - воркотики всілися рядком.

Поїть сонце котиків теплим молоком.

Котики - воркотики в мене на вікні.

Котики - воркотики, гості весняні.

Не глядить на котиків лиш вусатий кіт.

Мабуть, знає - котики - це вербовий цвіт.

Буду я природі другом

С. Жупан

Йтиму садом, полем, а чи лугом

Буду я природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави,

Я скажу їй: - Зеленій, живі!

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти,

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й щасті!

Як весну я пам'ятаю.

А. М'ястківський

Наш дідусь малят питає,

Як хто весну пам'ятає.

Пам'ятаю квіти з гаю,

Пам'ятаю - в ліс ходив,

Та найкраще пам'ятаю:

Дві берізки посадив.

Посадив їх навесні

Біля стежки при вікні.

- Рясно дощики пішли -

- Дві берізки підросли.

Чому зажурилась пташка?

Л. Кобинець

Миколка поранену пташку знайшов.

Щодня лікував її. Місяць пройшов,

І хлопчик вже звик, що у нього є пташка,

Щодня він приносив їй безліч комашок.

Він клітку красиву тій птасі купив,

І птаху красиву туди посадив,

Та тільки біда - не співає вона,

Чомусь невесела і дуже сумна.

Подумав Миколка і все зрозумів,

Хоча по-пташиному не розумів.

Двері у клітці швиденько відкрив,

Пташку на волю свою відпустив.

Загадки

У калині ховається,

Витьохкує, заливається,

Не шпак, не горобейко,

А співучий…(соловейко)

Чорні гострі крила має,

Дуже швидко скрізь літає,

Над вікном гніздо будує,

В теплому краю зимує.

Високо літаю,

Над просторами полів

(Ластівка)

Швидко скрізь цей птах літає,

Всіх комашок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує.

(Ластівка)

Шубка з сірого пушку,

Скаче в жовтім фартушку,

Чорний шарфик та шапчина.

Хоч маленька ця пташина,

Та корисна трудівниця.

Називається...(синиця)

Перший я приніс весну,

Пробудив усе від сну.

Заспіваю під вікном,

Звуть мене усі...(шпаком)

Які ноги заввишки,

Такий дзьоб завдовжки.

Хату на хаті тримає,

Всім жабам рахунок має.

(Лелека)

Помічники

(інсценівка)

Вихователь. Жив собі старенький Дід,

Сам собі варив обід,

Сам город саджав,

Сам полов та сам копав.

Дідусь. Немає в мене ні діток, ні онуків,

Нудьгую від самотності і скуки.

Сьогодні зранку захворів,

В ліжко треба лягати,

Але нікому мене доглядати.

Та і на городі час вже працювати:

Саджати, поливати.

Діти. Ми на городі робити можемо,

З задоволенням Дідусю допоможемо!

Дідусь. Помічники мої ви любі

Працюйте на городі.

Ваша допомога стане у нагоді.

(Діти удають, що ніби то саджають город.)

Сходіть діти до криниці,

Принесіть мерщій водиці.

Вода в ній прозора, як небо ясна.

Ще й квітами, травами пахне вона.

Вихователь. Край стежки, у полі,

В дзвінку косовицю

Дід викопав людям

Глибоку криницю.

Діти. Люба кринице, чиста й прохолодна

Дай нам водиці, полити города.

Ми насіннячко саджаємо,

Дідусю помагаємо.

(Діти поливають город.)

Городина, пий, не хворій, підростай,

Своїм врожаєм Дідуся пригощай!

Дідусь.

Спасибі рідненькі!

Працювали всі гарненько.

Тепер не болітиме

В мене серденько.

Фізкультурні хвилинки

«Радіємо весні»

(Ходьба у швидкому темпі парами по колу.)

Ми йдемо-крокуємо,

Прихід весни чуємо.

В цей чудовий день малятам

Гарно й радісно гуляти.

(Повороти тулуба праворуч-ліворуч, ноги нарізно, руки на поясі.)

Туди-сюди повертаюсь,

Ще й любонько усміхаюсь

Я красунечці-весні -

Дуже весело мені.

(Присісти, торкнутися долонями землі.)

Ось з'явилася травичка,

Зелененька, невеличка.

Скоро зелень буде всюди,

Нею милуватись буду.

(Легкий біг на місці.)

Не лінися, не лежи,

А на вулицю біжи:

Вже весна прийшла до нас,

Нам її зустріти час!

Вправа на відновлення дихання.)

Ручки вгору піднімаю -

Ясне сонечко вітаю.

Рученятка у діток,

Наче крильця у пташок.

«Вирощуємо квіти»

Ми діти працьовиті - вирощуємо квіти.

Навесні діточки посіяли квіточки.

(Малята присідають й імітують посів квітів.)

Ми діти працьовиті - ми поливали квіти.

Залюбки діточки поливали квіточки.

(Показують, як із лійки поливають клумбу.)

Ми про квітник подбали, бур'яни повиривали:

Нумо, геть, бур'яни! Не потрібні тут вони!

(Показують виривання бур'яну.)

Квітки, що тут зростають, голівками кивають -

Кажуть: «Дякуємо вам, старанним квітникарям!»

(Діти кивають голівками, махають.)

Весняний вітер

В. Сухомлинський

Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав його віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Клен, ніби до нього доторкнулось щось тепле і лагідне. Прокинувся Клен. А то до нього прилинув теплий весняний Вітер.

- Годі спати, - зашепотів весняний Вітер. - Прокидайся, весна наближається.

- Де ж вона - весна? - запитав Клен.

Ластівки на крилах несуть, - каже теплий Вітер. - Я прилетів з далекого краю, від теплого моря. Весна йде полями заквітчалась квітами, красуня. А ластівки на крилах несуть барвисті стрічки.

Ось про що розповідав теплий весняний Вітер Кленові. Клен зітхнув, розправив плечі. Зазеленіли бруньки. Бо йде весна-красуня.

Хлопчик і Дзвіночки Конвалій

В. Сухомлинський

Настала весна. Із землі показалася зелена стрілочка. Вона швидко розділилась на два листочки, листочки стали широкими. А між ними з'явився маленький тоненький паросток. Він піднявся, нахилився до одного листочка й раптом одного ранку розквітнув білими Дзвіночками. Це були Дзвіночки Конвалій. Хлопчика вразила краса квітів. Він не міг відірвати очей від Конвалій. Хлопчик простяг руку, щоб зірвати квітки.

Квітки прошепотіли хлопчикові:

- Хлопчику, навіщо ти нас хочеш зірвати?

- Ви мені подобаєтеся. Ви дуже гарні, - відповів хлопчик.

- Добре, - сказали Дзвіночки Конвалій, тихо зітхнувши. - Зривай, але перед тим, як зірвати, скажи, які ми гарні.

Хлопчик подивився на Дзвіночки Конвалій. Вони були прекрасні. Вони були схожі й на білу хмаринку, і на крило голуба, й ще на щось дивовижно прекрасне. Хлопчик усе відчував, але сказати не міг. Він стояв біля Дзвіночків Конвалій, зачарований красою квітів. Стояв і мовчав.

- Растіть Дзвіночки, - тихо прошепотів хлопчик.

Чому плакала пташка?

К. Марукас

Хлопчик і дівчинка збирали суниці. Між соснами пробивало сонце гілку, гралася білочка. Чим далі діти заходили в ліс, тим більше знаходили суниць. Швидко їхні кошики наповнилися. Раптом хлопчик помітив білочку й побіг подивитися на неї. Тільки розсунув малинник, як звідти випурхнула пташка. Він ойкнув - у гнізді лежало чотири сіренькі маленькі грудочки з великими очима.

- Пташенятка! - радісно вигукнула дівчинка за спиною у хлопчика.

- Давай візьмемо їх додому і будемо доглядати.

Неподалік на гілку сіла сіра, з жовтою грудкою пташка. У дзьобі вона тримала черв'яка.

- Маленькі ще, - невпевнено відповів хлопчик, - ледь вкриті пір'ям.

- Дай я їх погладжу.

Дівчинка простягнула руки. Чотири сіреньких грудочки зворушилися і, розкривши жовті дзьобики, запищали.

- Бідненькі! Голодні! Ми дамо їм булки і крупи...

Пташка сіла ближче. Коли б вона вміла говорити, вона сказала б: «Діти, не чіпайте пташенят, моїх дітей. Вони ситі. Я сама турбуюсь про них, годую їх м'якими смачними черв'яками. Хліб і крупа для них не годяться...»

- Бідненькі, мабуть, їм холодно вночі, - дівчинка взяла одне із пташенят, поцілувала жовтий дзьобик, поклала у кошик.

- Я зігріваю їх уночі своїми крилами! - зацвірінькала пташка. Дівчинка взяла друге.

- Я покладу його в ліжечко ляльки, тепло вкрию.

- Ви нічого не знаєте! У кімнаті вони задихнуться.

- Ми їх погойдаємо, - раділи дівчинка і хлопчик.

- Хто їх може погойдати краще, ніж вітер? - заплакала пташка. Гніздо залишилося порожнім.

Перестали щебетати пташки, замовк дятел. Опустила пухнастий хвіст білочка - від горя мало не розірвалося її серце. «Які нерозумні діти, - на верхівці дерева похитав головою крук. - Пташенята і справді задихнуться».

Пташка з жовтою грудкою довго стежила за хлопчиком і дівчинкою. Залітаючи наперед, сідала на стежку.

- Піні-піні-і, - гірко посвистувала вона, тріпочучи крильцями, ніби про щось просила.

- Подивися на цю пташку. Всю дорогу вона супроводжує нас.

- Я давно її помітила, - відповіла дівчинка. - Що вона від нас хоче?

Дівчинка поклала в рот суницю, знизала плечима.

- Чого цій пташці плакати?

А як ви гадаєте, діти?

Літо

Здрастуй, сонечко!

М. Познанська

Я всміхаюсь сонечку:

- Здрастуй, золоте! -

Я всміхаюсь квітоньці -

Хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику:

- Лийся, мов з відра! -

Друзям усміхаюся -

Зичу їм добра!

Заклична

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко.

Солодка земля

В. Коломієць

Босоніж стежка побіжить

Левадою в городи…

Як любо тут, як славно жить

Серед цієї вроди.

Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

Курчата

С. Теньнюк

А курчата наші всі

Ходять босі по росі,

Я гадав - нечемні діти,

Можуть ніжки застудити -

І побіг сказати бабці,

Щоб купила курям капці.

Бережіть комашок

Н. Майстренко

Бережіть комашок, діти.

Кожна з них повинна жити,

Може, день, а може, й рік -

У якої який вік.

Як не стане в нас комах,

То загине кожний птах,

Риби в ріках теж не стане,

Буде всім нам геть погано.

Влітку прийдем на лужок -

Не побачимо квіток.

Схочем в лісі відпочити -

Не знайдем його ми, діти.

Буде вся наша оселя

Лиш одна сумна пустеля.

Тож якщо комах ми згубим,

То й самим життя не буде.

Бо в природі все з'єдналось,

Міцно-міцно пов'язалось.

Як не буде бджілок в нас,

То медку ніхто не дасть.

Як не буде джміль літати,

Молока не будем мати,

Бо корова, як не дивно,

Полюбляє конюшину.

Щоб сади у нас цвіли,

Щоб літали журавлі,

Щоб пташки у нас співали

І дерева підростали,

Щоб земля була у квітах, -

Бережіть природу, діти!

Яблуко

Д. Павличко

На дереві яблуко висіло.

Каменем я кинув - перебив

Гілочку. Аж серце заболіло:

І навіщо я таке зробив?

Не подумав, лютий недотепа,

За добро я розплатився злом.

І стоїть біля дороги щепа,

Наче птах з підстреленим крилом.

Яблунько моя зелено крила,

Може, ти заплакала тихцем.

Ти для мене яблуко вродила,

Я ж у тебе кинув камінцем.

Дарунки літа

А. Волкова

У народі говорять, що літній день рік годує. Чому так кажуть? Кожен літній день і місяць - щедрий на дарунки. Недаремно називають червень рум'янцем року, хліборостом. У цьому місяці достигають трави, ростуть хліба, у кінці червня настають сінокоси.

Дозрівають овочі: редиска і цибуля, часник і салат, щавель. Ніжними жовтими квіточками вкрилися огірочки, а кущики полуниць червоніють достиглими плодами. Колосяться хліба - жито і пшениця. Під вітром поля пшениці нагадують море, що колишеться, наче хвилями, молодим зеленим колоссям. Пройде час і в липні наллються ці колоски золотом, бо достигнуть в них добірні зернята. Ген-ген до обрію розкинулися поля гречки, ячменю, вівса... Багато праці треба докласти людям, щоб виростити і зібрати добрий урожай!

На полях і городах квітне картопля, червоніють помідори, починають синіти баклажани, зав'язуються качани капусти, виросла морква. У садках достигають вишні, аґрус, малина і смородина, шовковиця і персики, абрикоси... Це земля віддячує людям за їхню працю, починається пора жнив, а за ними і збирання овочів, фруктів. Ти можеш також допомогти дорослим у збиранні колосків, ягід, городини.

Як бджілка знаходить квітку конвалії

В. Сухомлинський

Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квітки конвалії. Кожна квітка - маленький срібний дзвіночок.

Усередині - золотий молоточок. Б'є молоточок по сріблу, лунає дзвін - аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок і каже:

- Дякую, квіточко...

А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло опускає голівку.

Маківка і Джміль

В. Сухомлинський

Увечері Макова квітка стулила пелюстки. Спить цілу ніч Маківка. Уже й день настав, уже й Сонце зійшло, а вона все спить, не розтуляє пелюстки.

Коли це десь із-за яблуні вилетів волохатий Джміль. Летить, гуде. Почула квітка, що Джміль наближається, і розкрилася. Прилетів Джміль та й сів між пелюстками. Радіє Макова квітка, бо тепер повна коробка маку буде. Ось чому Маківка так довго не розтуляла пелюсток. Вона чекала Джмеля.

Щоб метелик не поколовся

В. Сухомлинський

Маленька дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі - гострі колючки.

Над акацією літав барвистий метелик. Ой, як же йому не страшно літати? Налетить на колючку - що ж тоді буде? Підійшла Зоя до акації. Зломила одну колючку, другу, третю. Мама побачила і питає: