Здоров’язбережувальні технології проектування розвитку обдарованості в контексті інтеграції України до європейського освітнього простору

Створення безпечного освітнього середовища для розвитку здорової дитини передбачає психологічний супровід, що полягає у діагностуванні показників психологічної безпеки, соціально-психологічній просвіті щодо безпечної психологічної взаємодії, ненасильницької комунікації, проблем вікового, професійного розвитку учасників освітнього простору та корекційно-розвивальній роботі. Психологічний супровід учня починається від співбесіди під час зарахування до гімназії і має певні етапи.

Як уже зазначалося, активність та успішність у навчанні тісно пов'язані з емоційним благополуччям учнів, що залежать від майстерності вчителя, його взаємодії з учнями, станом професійного здоров'я педагога. Тому в період „кризи незалежності”, період самопізнання й самоствердження проводиться дослідження ефективності навчальної діяльності старших класів через оцінку старшокласниками зорієнтованості вчителів на особистісну модель взаємодії з учнями. З метою формування саногенного мислення, педагогічного оптимізму та оволодіння навичками гнучкого спілкування використовуються семінари-практикуми, тренінги, круглі столи, рольові ігри, індивідуальні навчально-дослідні завдання, що стосуються впливу професійного здоров'я педагога на здоров'я учнів, на ефективність навчально-виховного процесу, шляхів збереження і зміцнення професійного здоров'я педагога, гармонізації його особистості, формування професійної стресостійкості, особистісного і професійного зростання.

Поставивши в центр уваги обдаровану особистість, її розвиток, необхідно системно досліджувати професійну готовність членів педагогічного колективу до роботи з цими учнями, виявляти ставлення вчителів до створення психологічно безпечного середовища, до створення умов підвищення ефективності навчально-виховного процесу, адже від розвитку і збагачення професійної компетентності вчителя залежить вирішення ним конкретних педагогічних завдань. Вище зазначене можна реалізувати, на нашу думку, шляхом застосування діагностично-проектуючого комп'ютерного комплексу „Персонал”.

Всім відомо, що вчить не тільки школа, вона є лише часткою освітнього середовища, куди в першу чергу включена сім`я. Тому в гімназії існує ще одна система: педагогічний колектив - батьки. Батьківська рада - це колектив батьків, який входить в освітнє середовище гімназійного життя і є зацікавленим його учасником, тому батьки виступають ініціаторами чи беруть активну участь у створенні та розвитку гімназичних традицій та свят, виробляють солідарність з колективом педагогів у поглядах та цілях на стратегію освіти та виховання. Ця система зменшує можливість неповажного, авторитарного чи безвідповідального ставлення будь-якої сторони, підвищує особисту відповідальність кожного за гармонійне співіснування освітнього простору гімназії, сприяє психологічному та соціальному захисту.

Висновки. Отже, ведеться змістовна робота, яка вимагає об'єднання зусиль науковців, педагогів, батьків, медиків, психолога, але вирішення завдання створення здорового освітнього середовища ще далеко попереду і в цьому, ми сподіваємося, нам допоможе використання комп'ютерних комплексів „Універсал” та „Персонал”, які вже визнані в Україні та за її межами.

Література

1. Баева И.А. Тренинги психологической безопасности в школе / И.А. Баева. - СПб.: Речь, 2002. - 251 с.

2.Безруких І. Школа і здоров'я. Джерела стресу учнів / І. Безруких // Шкільний світ. - 2003. - №40 (216). - С. 7-8.

3. Киричук В.О. Проектування навчально-виховного процесу в комп'ютерному комплексі „Універсал”: навч.-метод. посіб. /В.О.Киричук.- К.: Інфосистем, 2010. - 223с.

4. Мешко Г.М. Професійне здоров'я педагога як стратегічна проблема сучасної школи / В.М. Мешков // Практична психологія та соціальна робота.-2009.-№6. - С.4-8.

5. Щукіна Г. Психологічний клімат у школі / Г.П. Щукіна // Завуч. - 2006. - №3. - С. 10-12.

Особливості психофізіологічного розвитку особистості у підлітковому віці

Людмила Іванова

м. Ковель

gimnazia4lutsk@rambler.ru

Звернуто увагу на поняття «персональний міф», розкрито найважливіші завдання підліткового віку. Розглядаються етапи формування особистості та новоутворення психіки. Дана стаття адресована педагогам, батькам та соціально-психологічним службам.

Ключові слова: абстрактне мислення, підліткові міфи, метапізнання, ідеалізація, підлітковий егоцентризм, ідентифікація.

У промислово розвинених країнах підлітковий період може тривати до 10 років. Зазвичай діти можуть вести себе як підлітки ще до того як міняються фізично. Як же визначити чи став підліток дорослим? Найкраще визначення дорослості це емоційна зрілість, однак визначити її теж нелегко. Найбільш явні критерії - це завершення освіти, самостійне матеріальне положення, вступ у шлюб, народження дітей.

Підлітки вступають у взаємодію в основному з однолітками, тому що по відношенню до молодших вони хочуть здаватись старшими, а також (по відношенню до дорослих) хочуть досягти розуміння життя самостійно, без примушення, яке часто навіюється дорослими. Це позбавляє їх: (відносно молодших) можливості керувати і навчати, та (стосовно дорослих) можливості навчатись. В основному підлітки відгороджені від серйозних проблем, постійної трудової діяльності, звичаїв та законів суспільства в якому живуть, у них маже не виховуються почуття відповідальності (за винятком обов'язків у сім'ї).

Іншою характеристикою підліткового віку є довготривала економічна (фінансова) залежність. Підлітки часто відчувають фрустрацію і стурбовані пошуком свого місця в цьому світі (ідентифікація себе у суспільстві). Так чи інакше підлітковий вік, в деякому відношенні, є часом обмежених можливостей, прав та приписаних ролей.

На молодих людей впливає й час у якому вони живуть, вони особливо чутливі до криз війн та релігійних рухів. Особливий вплив на підлітків мають засоби масової інформації. Особистості в любому віці навчаються краще, якщо вони можуть впливати на оточуюче середовище, сприймати наслідки своїх дій і мати певну силу для зміни середовища. Однак неможливо змінити те що демонструється по телебаченню, пресі і тд. По всій вірогідності, підлітки, фізичні та розумові здібності яких розвиваються швидко, особливо чутливі, тому що є пасивними споживачами масової інформації. Трагедії і жорстокість сприймається ними як щось прозаїчне, можливо у них розвивається жага до надсильної стимуляції.

Фізичний розвиток. (на цьому етапі зупинимось коротко).Фізіологи порівнюють його з ембріональним розвитком, або немовлячим періодом, це час швидких біологічних змін. Ці зміни викликають різні суперечливі почуття: біль та радість, почуття захвату та жах. Здивовані, розгублені вони постійно порівнюють себе з іншими та переглядають свій образ Я. Підлітки порівнюють себе з прийнятими нормами відносно своєї статі; фактично бажання примирити різницю між реальним та ідеальним є ключовою проблемою підлітків. Те як батьки реагують на фізичні зміни своїх дітей може мати серйозний вплив на їх адаптацію.

У цей період продовжує розвиватись формальне оперативне мислення і характеризується воно абстрактним мисленням, послідовністю і систематичною перевіркою гіпотез і здатністю до попереднього планування. Підлітки демонструють наростаюче прагнення відноситись до всього як до варіантів можливого. Проходить активне накопичення знань, які відкривають ряд питань і проблем що збагачують і ускладнюють життя підлітка.

Особливу увагу дослідники звертають на розвиток мета пізнання. Спостерігається ріст здібностей до аналізу свого мислення, формування стратегій і планування.

Дякуючи новим покращеним когнітивним навичкам підлітки значно розширюють кордони свого мислення і збагачують його зміст. Оскільки підліток тепер може оперувати неправдоподібними ситуаціями, то книги та фільми в жанрі наукової фантастики, фентезі, жахів стають для них приємним проводженням часу. Їх часто цікавлять експерименти з окультними, культовими або зміненими станами свідомості, що викликаються різними засобами, від медитації до наркотиків. Абстрактне мислення впливає не тільки на ці заняття, а й на вивчення природничих наук і математики, а також і на те як підлітки вивчають соціальний світ.

Здатність розуміти неправдоподібні ситуації впливає на взаємовідношення батьків і дітей. Підлітки порівнюють поняття про ідеальних батьків з реальним, якого кожен день бачать вдома. Часто вони налаштовані критично до всіх соціальних інститутів включаючи сім'ю особливо маму та батька.

Тому у ранньому підлітковому віці є тенденція до росту сімейних сварок. Тим не менш багато дослідників відмічають що битви які виникають у ході повсякденних справ, таких як робота по дому, вибір одягу, прикрас, стилю зачіски, виконання домашніх завдань і їжа , служать корисній цілі. Вони дозволяють підліткам випробовувати свою незалежність у рішенні відносно неважливих питань у безпечних домашніх умовах. Справді слово «домовлятись» дуже популярне для підліткового віку. Замість розмов про бунт і хворобливе віддаленні від сім'ї, психологи рекомендують батькам домовлятися з дітьми про нові відносини. У таких випадках підлітки можуть отримати більше незалежності; батьки повинні навчитись сприймати свою дитину як рівну собі, як ту що має право на іншу думку.

Крім ростучого розуміння себе підлітки частково досягають розуміння інших. Прийняття до уваги мислення інших людей разом з підлітковим хвилюванням на рахунок своїх метаморфоз приводить до оригінального виду егоцентризму. Підлітки припускають, що інші люди зацікавлені ними так само як і вони самі собою. Вони можуть не відрізняти свої і чужі інтереси. В результаті вони можуть неправильно трактувати реакції оточуючих. Дослідження показали, що підлітки дуже занепокоєні тим, що інші побачать їх неадекватність. Ця характерна для підлітків ідея, що за ними постійно спостерігають і оцінюють, отримала назву уявних глядачів. Так як підлітки невпевнені у своїй ідентифікації, вони надто чутливо реагують на точку зору інших, бажаючи зрозуміти: ким же вони є насправді.

У той же час підлітки захоплені своїми почуттями. Іноді вони рахують, що їх емоції унікальні. Їм здається, що ніхто і ніколи не переживав таких страждань і почуттів. Девід Еклінд назвав це «персональним міфом» - це поняття того, що підлітки настільки особливі, що повинні бути виключені із законів природи. Вони думають, що з ними не може трапитись нічого поганого, і що вони будуть жити вічно. Ці відчуття неуразливості та безсмертності можуть лежати в основі ризикованої поведінки, вони думають про переваги ризикованої поведінки - високий статус серед однолітків.

Наступним популярним серед молоді уявленням є фантазія знайди. Їм важко уявити як такі звичайні батьки могли створити такого унікального і чутливого індивіда - його самого. Однак на щастя, ці варіації егоцентризму проходять до 15-16 років. Підлітки починають розуміти, що більшість людей не уділяє їм такої уваги і що вони, як і інші підпорядковуються законам природи.

Більшість вчених стверджують, що підлітковий вік ставить перед собою 2 найважливіших задачі:

1) досягнення автономії і незалежності від батьків;

2) формування ідентичності, що означає творче та незалежне Я, що гармонійно поєднується із різними елементами даної особистості.

У цілому, якщо у підлітка розвинута самоповага, почуття компетентності, впевненості, відчуття належності до стабільної сім'ї та соціальної системи вони рідше втягуються у ризиковану поведінку. Тим не менш не існує абсолютно безпечного середовища, і немає дітей повністю неуразливих перед деструктивними силами.

Література

1. Психологія: Підручник за ред. Ю.Л.Трофімова. - К.: Либідь, 2008. - 560с.

2. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч.посібник. - Суми: ВТД «Університетськ5а книга», 2008. - 384с.

3. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития: СПб «Питер», 2008. - 868с.

Размещено на Allbest.ru