Здатність гормонів щитовидної залози модулювати термогенну ефективність м'язового скорочення шляхом підвищення (при Т3–токикозі) або зниження (при гіпотиреозі) термогенезу на одиницю сили, що розвивається, або роботи. Величина холодового термогенезу.

Вивчення і дослідження енергетичного обміну еритроцита та його мікроелементного забезпечення. Аналіз шляхів отримання енергії в еритроциті, забезпечення його антиоксидантного захисту та метаболізму. Роль і значення мікроелементів для розвитку клітин.

Визначення у сечі хворих на кальцій-оксалатний та фосфорнокислий нефролітіаз та в паренхімі нирок кролів із ішемією активності ензимів лізосом ацетил-р-глюкозамінідази та р-галактозидази як ензимологічних індикаторів ішемічного ушкодження епітелію нирки.

Визначення впливу ентеровірусів на стан плода та новонародженого на підставі верифікації циркулюючих серотипів ентеровірусів. Визначення факторів ризику перинатального анамнезу, особливостей клінічного перебігу внутрішньоутробної ентеровірусної інфекції.

Проблеми застосування антибактеріальних препаратів як етіотропної терапії при гострих кишкових інфекціях (ГКІ). Якісно-кількісний склад кишкової мікрофлори залежно від віку для врахування критеріїв норми. Ефективність використання ентеросорбентів.

Сучасні уявлення про значення епігеномних змін, спричинених токсичними факторами довкілля, таких як кадмій, на реалізацію фенотипу в процесі експресії генів. Зв'язок між епігенетичними змінами та статусом захворювання у відповідь на вплив важких металів.

Особливості перебігу гінгівіту в залежності від стану гігієни у дитячого населення Закарпатської області. Аналіз поширеності гінгівіту різного ступеня і його залежності від гігієнічного догляду у дітей, які проживають в умовах біохімічного дефіциту фтору.

Розробка епідеміологічних підходів до зменшення негативного впливу коронавіруса Covid-19 та пандемії як на здоров’я так і спортивну діяльність спортсменів. Необхідність врахування епідеміологічної ситуації з інфекційними коронавірусними захворюваннями.

Особливості впливу цирканнуальної ритміки та геліогеофізичних умов на частоту самогубств та суїцидальних спроб. Роль соціально-демографічних та біологічних факторів у формуванні та реалізації суїцидальної поведінки. Система її корекції та профілактики.

Закономірності розвитку епідемічного процесу гепатитів В та С. Вивчення дійсного рівня їх розповсюдженості в лікувально-профілактичних закладах різного профілю. Удосконалення системи епідеміологічного нагляду і профілактики внутрішньолікарняних гепатитів.

Військово-епідемічний стан захворюваності військовослужбовців строкової служби ЗС Україна на гострі кишкові інфекції. Наявність прямого середнього і сильного причинно-наслідкового зв’язку між чинниками комунального благоустрою військових гарнізонів.

Стан розповсюдження ієрсиніозів в Україні на основі картографічного аналізу даних їх офіційної реєстрації. Розробка пропозицій щодо удосконалення системи епідеміологічного нагляду за ієрсиніозами і обґрунтування основних напрямків їх профілактики.

Аналіз багаторічної та річної динаміки захворюваності на ротавірусну інфекцію, розподілу захворюваності за віковими групами, визначення "групи ризику" щодо цієї інфекції. Інтенсивність циркуляції ротавірусів серед здорового населення, в об’єктах довкілля.

Дослідження динаміки епідемічного процесу ротавірусної інфекції в Україні за період 1995-2004 років. Розподіл захворюваності за віковими сегментами. Визначення груп ризику. Удосконалення системи нагляду за кишковою інфекцією невстановленої етіології.

Засоби зменшення інтенсивності епідемічного процесу вірусних гепатитів. Вивчення особливостей поширення інфекцій серед різних груп населення у Полтавській області. Клінічні симптоми цирозу печінки. Удосконалення профілактичних і протиепідемічних заходів.

Визначення можливого кореляційного зв'язку між рівнем захворюваності на гепатит А та показниками контамінації вірусного гепатиту А різних водних об'єктів. Виявлення ролі групи крові і соматичного типу людини в формуванні імунної відповіді при гепатиті А.

Визначення на основі когортних епідеміологічних досліджень закономірностей розвитку захворюваності на непухлинну тиреоїдну патологію в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986-1987 рр. Вивчення можливих дозо-залежних та віко-залежних ефектів.

Аналіз розповсюдження природно-вогнищевих, вірусно-бактеріальних і протозойних інфекцій на території України. Вивчення динаміки захворюваності лептоспірозом, туляремією, сибірською виразкою, малярією. Дослідження схеми круговороту збудника в природі.

Вдосконалення системи епідеміологічного нагляду за дифтерійною інфекцією на основі поглибленого вивчення епідеміологічних особливостей. Оцінка профілактичного щеплень проти дифтерії, проведених дорослому населенню. Вплив техногенних екологічних чинників.

Розвиток епідпроцесу інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, причини поширення хламідіозу, мікоплазмозу і генітального герпесу. Спектр патології та патогенів у розрізі вікових, статевих і поведінкових груп населення України.

Шляхи передачі збудника і розповсюдження гепатиту А у західному регіоні України. Прихований перебіг епідемічного процесу, групи високого ризику інфікування вірусом. Методи лабораторної діагностики, закономірності утворення природного імунітету населення.

Визначення сезонних та етіологічних особливостей стенозуючого ларинготрахеїту та рецидивного стенозуючого ларинготрахеїту у дітей. Дослідження етіологічної структури та частоти дебюту захворювань за допомогою імуноферментного аналізу в різні сезони.

Розгляд грипу як антропонозної гострої вірусної інфекції ,яка характеризується гострим початком, високою гарячкою, вираженою інтоксикацією, ураженням дихальних шляхів, тяжкими ускладненнями, епідемічним розповсюдженням. Види грипу, асоби його лікування.

Аналіз захворюваності на грип і гострі респіраторні інфекції в Україні. Групи ризику для проведення імунопрофілактики грипу на сучасному етапі. Вплив метеорологічних факторів (коливання температури повітря та опади) на рівень захворюваності населення.

Дослідження показників епідеміології інфаркту міокарда в Україні в розрізі адміністративних територій. Дослідження тенденції до зменшення показника смертності населення України внаслідок інфаркту міокарда як в цілому так і сільського та міського.

Дослідження питання щодо епізоотичних наслідків антропогенної трансформації ландшафту відносно лептоспірозу. Встановлення змін просторової, видової й етіологічної структури природних осередків лептоспірозу. Джерела збудника інфекції і механізми передачі.

Здійснено аналіз літературних джерел з вивченням сучасних поглядів щодо епідеміології метаболічного синдрому та прозапальних концепцій механізмів розвитку інсулінорезистентності та цукрового діабету 2 типу, як одних з складових його компонентів.

Аналіз літературних джерел щодо поширеності та основних етіологічних чинників гострого респіраторного дистрес-синдрому. Дослідження причин високої частоти гострого респіраторного дистрес-синдрому, що асоціюється зі зростанням смертності при цій патології.

Сучасні соціально-економічні та медико-біологічні чинники ризику розвитку синдрому раптової смерті дітей. Аналіз практики догляду за немовлятами в регіонах різних держав. Розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо попередження синдрому.

Дослідження епідеміологічних показників маніакальних розладів серед стаціонарних хворих Полтавської обласної психіатричної лікарні. Аналіз психологічних характеристик хворих на маніакальні розлади залежно від індивідуального біоритмологічного статусу.