Оптимізація заходів профілактики та методів інтенсивної терапії поліорганної дисфункції у постраждалих з політравмою тяжкого ступеня

В основній групі постраждалих середній рівень систолічного артеріального тиску на момент початку гемофільтрації коригувався застосуванням інотропної і вазопресорної підтримки гемодинаміки у 95% постраждалих і складав 110,5±11,2 мм рт. ст. На тлі проведення постійної гемофільтрації, стабілізації стану, зниження дозування інотропних препаратів з 3 доби відбувалося достовірне (р<0,05) підвищення рівня систолічного артеріального тиску до 120,7±15,3 мм рт. ст., а на 7 добу - до 125,8±15,1 мм рт. ст. (р<0,05).

У постраждалих групи порівняння рівень систолічного артеріального тиску у 1 добу спостереження був трохи нижчим - 106,3±12,1 мм рт. ст., у порівнянні з основною, але ця різниця не була статистично значимою (р>0,05). Надалі з 2 доби спостереження рівень систолічного артеріального тиску був вірогідно нижчим в порівнянні з основною групою (р<0,05) і незначно варіював з тенденцією до гіпотензії - 100,6±17,1 мм рт. ст., що зажадало збільшення дозування інотропних препаратів, застосовуваних у 100% (37 постраждалих) даної групи.

Нами була проведено оцінку впливу продовженої гемофільтрації на показники газообмінної функції легень з 1 по 7 добу спостереження.

Показники парціальної напруги кисню в артеріальній крові у 1 добу спостереження у постраждалих основної групи перебували на нижній межі нормальних значень 94,7±5,1 мм рт. ст., вірогідно збільшуючись на 3 добу до 104,7±6,6 мм рт. ст. (р<0,05), а на 7 добу - до 117,8±5,5 мм рт. ст. Поліпшення газообмінної функції легень у першу чергу обумовлене усуненням судинної гіперволемії і тканинної гіпергідратації, які мали місце у постраждалих основної групи, а так само стабілізацією показників гемодинаміки на тлі проведення операції гемофільтрації.

У постраждалих групи порівняння показники парціальної напруги кисню в артеріальній крові в 1 добу спостереження були нижче в порівнянні з показниками пацієнтів, основної групи - 89,6±6 мм рт. ст., але ця різниця не була статистично значимою (р>0,05). У динаміці з 2 по 7 добу відбувалося достовірне (р<0,05) зниження парціальної напруги кисню в артеріальній крові, що в першу чергу було пов'язане із прогресуючим погіршенням показників центральної гемодинаміки та розвитком циркуляторної і тканинної гіпоксії.

У постраждалих основної групи встановлено підвищення концентрації ІЛ-6 у 1 добу в 3,5 рази, з піком на 2 доб у (175±23 пг/мл) і достовірним зниженням на 7 добу лікування до 20±5 пг/мл (р<0,05).

У свою чергу, у групі порівняння починаючи з 1 доби лікування, вміст ІЛ-6 було вірогідно підвищеним (р<0,05) в 17,5 рази (210±22 пг/мл), а на 7 добу збільшився у 88 разів (1065±102 пг/мл), що служило діагностичним критерієм прогресування тяжкого сепсису і СПОД.

Середній рівень ІЛ-8 у постраждалих основної групи в 1 добу спостереження був підвищеним в 4 рази (124±31 пг/мл) з наступним вірогідно значимим зниженням на 7 добу до нормальних значень 19±5 пг/мл (р<0,05).

У групі порівняння спостерігали достовірне (р<0,05) підвищення ІЛ-8 в 7 разів (209±32 пг/мл) у 1 добу та до 50 разів (1570±143 пг/мол, р<0,001) на 7 доб спостереження.

Концентрація ІЛ-1 у постраждалих основної групи у 1 добу перевищував норму у 6 разів (346±37 пг/мл) з наступним вірогідно значимим (р<0,05) збільшенням з 2 (431 ±47) по 5 добу (364±45) спостереження, а на 7 добу - знижувалася до 287±39 пг/мл, перевищуючи норму в 5 разів.

У групі порівняння в 1 добу спостерігалося підвищення ІЛ-1р у 8 разів (389±43 пг/мл) від норми, з достовірним збільшенням до 1044±138 пг/мл на 2 добу і до 1587±243пг/мл (р<0,001) на 5-7 добу.

При визначенні протизапальних цитокінів встановлено, що концентрація ІЛ-4 у сироватці постраждалих основної групи з 1 по 7 добу перебувала в межах нормальних значень за весь період спостереження, а в групі порівняння на 2 добу дорівнювала нулю (р<0,05).

У постраждалих основної групи в 1 добу концентрація ІЛ-10 була вищою за нормальні значення в 2 рази (70±11 пг/мл), з наступним достовірним (р<0,05) її зниженням 7 добу до 13±4 пг/мл. У групі порівняння відзначали різке достовірне (р<0,05) підвищення ІЛ-10 з 1 доби у 9 разів (273±43 пг/мл), а на 7 добу - в 50 разів (1576±251 пг/мл).

Нами встановлено, що застосування в комплексі інтенсивної терапії гемофільтрації з гепатопротекторною терапією здіснює комплексний системний вплив на стан цитокінового статусу. Моніторинг цитокінового статусу в основній групі показав, що позитивна клінічна динаміка стану постраждалих і регрес проявів СПОД з 2 доби спостереження асоціюються із чіткою тенденцією до нормалізації вихідно підвищеного рівня прозапальних цитокінів ( ФНО-А, ІЛ-6, ІЛ-8) і збалансованого збільшення концентрації протизапальних цитокінів (ІЛ-4, 10, РАІЛ).

У свою чергу в групі порівняння з 1 доби спостереження відзначено виражений дисбаланс і різке збільшення концентрації як про -, так і більшою мірою протизапальних цитокінів, що супроводжується розвитком синдрому імунної дисфункції і позбавляє організм можливості контролювати виразність синдрому системної запальної реакції, тим самим збільшуючи тяжкість органних ушкоджень і визначаючи результат СПОД.

ВИСНОВКИ

В Україні щорічно реєструється до 170 тис. дорожньо-транспортних випадків, у яких гинуть майже 30 тис. і 200 тис. людей одержують поранення. Для їхнього лікування застосовуються різні методи інтенсивної терапії, але, незважаючи на це, летальність даної категорії постраждалих залишається найвищою, досягаючи 80%. Тому пошук нових методів профілактики та способів інтенсивної терапії синдрому поліорганної дисфункції у постраждалих з політравмою тяжкого ступеню є вкрай актуальним. У дисертації викладено теоретичне обґрунтування і нове розв'язання питань проведення інтенсивної терапії і профілактики розвитку синдрому поліорганної дисфункції у постраждалих із політравмою тяжкого ступеню шляхом впровадження запропонованих методів, спрямованих на зменшення кількості ускладнень і показників летальності.

На підставі вивчення термінів і частоти розвитку встановлено, що СПОД розвивається у 84,5% постраждалих із політравмою тяжкого ступеню. Його клінічна картина проявляється двома варіантами: раннім (небактеріальним) - що розвивається наприкінці перших - початку другої доби у 44,0% випадків, і пізнім (бактеріальним) - що виникає на третю добу у 56,0% випадків. У 71,6% пізній синдром діагностується на 7 добу після травми.

Післятравматичні ускладнення виявляються у 89,8% постраждалих із політравмою. При травмі грудей і живота вони діагностуються у 90% постраждалих, при інших локалізаціях провідного ушкодження - у 50%. У 89,2% постраждалих ускладнення проявляються післягеморагічною анемією, у 63,1% ускладненням з боку дихальної системи, у 53,7% з боку серцево-судинної системи, у 41,2% і 37,2%, відповідно з боку сечовивідної і травної систем. Системна запальна відповідь є неспецифічним захисним механізмом, що розвивається при травмі незалежно від її тяжкості та локалізації. Сприятливий перебіг політравми характеризується підвищенням рівня прозапальних цитокінів (ФНП, ІЛ-6, ІЛ-8) у першу добу після травми. Рівень протизапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-10) достовірно зменшується при зростанні тяжкості травми. Рівень ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10 має зворотній кореляційний зв'язок з кількістю лімфоцитів, загального білка та прямий - з кількістю нейтрофілів. Показник CD14+ у моноцитарному пулі менший за 58% на 3 добу після травми можливо використовувати для прогнозу виходу захворювання, а менший за 34% - для ранньої діагностики СПОД на 7 добу захворювання. Зниження кількості моноцитів, що експресували CD14+ HLA+, менше за 31% на 3 добу після травми та менше за 40% на 7 добу - може служити ранньою діагностичною ознакою СПОД.

У постраждалих з політравмою комбінація ТВА з ШВЛ з реґіонарною анестезією є ефективним методом знеболення, тому що забезпечує зростання стабільності гемодинаміки у 2,5 рази, зниження рівня глюкози крові у 1,2 рази, рівня лактату - на 17%, зменшення стану за APACHE - на 6,6%. Ефективність знеболення у постраждалих з політравмою підвищується при сполученні реґіонарних блокад з введенням ненаркотичних анальгетиків, антигістамінних препаратів, інгібіторів ферментів, антиоксидантів. Тривалість аналгетичного ефекту при такій комбінації зростає у 2-2,5 рази, строки лікування СПОД скорочуються на 2-3 доби, число постраждалих з СПОД на 10-15 доби зменшується на 30-80%. У перші 10-12 годин після операції больовий синдром зменшується до 3,3 балів за шкалою ВАШ, на кінець першої доби - до 3 балів, п'ятої доби - до 2,8 балів, що забезпечує зниження споживання наркотичних анальгетиків у постраждалих із політравмою тяжкого ступеня у 2,3 рази.

У постраждалих з політравмою тяжкого ступеня використання протективного режиму ШВЛ із застосуванням маневру відкриття легень знижує тривалість респіраторної підтримки з 17,5 ± 6,2 діб до 12,8 ± 3,3 діб (р = 0,0001), ступінь пошкодження легень за шкалою LIS - з 2,5 балів до 0,5 балів, частоту пневмоній в 3,6 рази (р=0,0001), тривалість перебування постраждалих у ВАІТ - з 21,9 ± 5,6 діб до 15,75 ± 2,9 діб, летальність - у 1,2 рази. Застосування маневру "відкриття легень" у постраждалих з політравмою та протективних режимів ШВЛ дозволяє підтримувати ефективний газообмін у легенях навіть при вкрай тяжкій дихальній недостатності без застосування агресивних параметрів респіраторної підтримки та нереспіраторних методів корекції гіпоксемії і терапії РДС.

Використання методу гемофільтрації та препарату L-орнітин, L-аспартат у постраждалих з тяжкою політравмою дозволяє знизити рівень токсемії у 1,2 рази, збільшити показники парціальної напруги кисню в артеріальній крові у 1,3 рази (р<0,05). На тлі гемофільтрації достовірно знижується рівень прозапальних та збільшується концентрація протизапальних цитокінів, рівень систолічного артеріального тиску підвищується у 1,2 рази, рівень свідомості - у 1,2 рази, тяжкість СПОД знижується з 12,9±3,3 балів до 7,1±2,3 балів за шкалою SOFA.

Характер ускладнень при політравмі залежить від характеру травми. При поєднанні з ушкодженнями живота ускладнення виникають у 43,9%, грудей - у 34,2%, з вертебро-спинальною травмою - у 35,8%, з травмою таза - у 31,4%, з ЧМТ - у 28,7%, з травмою кінцівок - у 26,1%. По одному ускладненню спостерігаються у 62,4%,по два - у 19,4%, по три - у 9,8%, по чотири - у 4,7%, по п'ять - у 1,5%, по шість - у 2,2% постраждалих. Загальний рівень летальності у постраждалих при політравмі досягає 22,5%, при цьому при поєднаній травмі живота він становив 35%, грудної клітини - 25%, таза - 15%, ЧМТ - 21%, кінцівки - 7%, хребта - 45%. Розробка та впровадження нових способів, профілактики і корекції СПОД, застосування методів реґіонарної анестезії, багаторівневого знеболювання, гемофільтрації забезпечило зниження кількості ускладнень із 84% до 38,5%, або у 2,1 рази (Р<0,05).

Комплексне використання і впровадження запропонованих методів профілактики та інтенсивної терапії у постраждалих із політравмою, ускладненою СПОД, дозволило знизити летальність у 1,2 рази. Комплексне використання запропонованих методик дозволило знизити летальність в 1,9 рази (Р<0,05), а ймовірність розвитку СПОД - у 1,7 рази (Р<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У хворих з тяжкою політравмою поєднаною з травмами верхньої кінцівки для знеболення доцільно використовувати ТВА з ШВЛ комбіновану з міждрабинчастою тривалою анестезією плечового сплетіння (патент України 73217) при якій голка вводиться на рівні С6 хребетного стовпа між передньою і середньою міждрабинчастими м'язами спочатку каудально та вводиться місцевий анестетик, потім голку підтягують і вводять анестетик підшкірно в область шийного сплетіння, далі голку направляють каудально до верхнього краю першого ребра і після виникнення парестезії вводять місцевий анестетик.

Для профілактики СПОД (патент України 73215) у постраждалих з політравмою, враховуючи поширеність ушкоджень, доцільно використовувати схему багаторівневого знеболювання, яка включає введення сполучень ненаркотичного анальгетику; антигістамінного препарату; реґіонарної блокади окремих ушкоджень; інгібіторів ферментів - контрикал. При недостатній ефективності знеболення додатково призначаються наркотичні анальгетики. Це забезпечує зниження сумарної дози наркотичних анальгетиків у 2,3 рази.

Використання у постраждалих з тяжкою політравмою таких протективних режимів вентиляції як PCV, PSV, PSIMV, CPAP у комбінації з маневром відкриття легень, який включає короткочасне збільшення постійного позитивного тиску в дихальних шляхах до 30-35 см вод. ст. тривалістю 40 с; дозволяє знизити частоту виникнення пневмоній у 3,6 рази, зменшити тривалість респіраторної підтримки зменшити у 1,4 рази, знизити летальність у 1,2 рази.

Проведення гемофільтрації у поєднанні з призначенням препарату L-орнітин, L-аспартат внутрішньовенно крапельно в дозі 1000 мг розведеного у 400,0 мл іоностерилу двічі на добу до появи клініко-лабораторних ознак ремісії ендотоксемії (патент України 65249) дозволяє знизити частоту розвитку ендотоксемії у постраждалих із СПОД на тлі політравми з 38,8% до 33,5%.

Оскільки у постраждалих з політравмою із третьої по десяту добу розвивається понад 70% післятравматичних ускладнень, які призводять до летальності в 32,2%, оперативні втручання в цей час повинні здійснюватись за обмеженими (життєво важливим) показами.

Моніторинг стану імунної системи дозволяє з більшою вірогідністю визначати ризик розвитку синдрому поліорганної дисфункції у постраждалих з політравмою. Прогностичними критеріями є зниження рівня ІЛ-10 менше за 10 пг/мл, кількості моноцитів СD14+ - менше за 58%, підвищення вмісту ІЛ-6 до 45 пг/мл, кількості лімфоцитів СD95, до 15%. Їх визначення доцільно здійснювати на 1, 3 і 7 добу після травми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Абакумов М. М. Значение синдрома высокого внутрибрюшного давления в хирургической практике / М. М. Абакумов, А. Н. Смоляр // Хирургия. -- 2003. -- № 12. -- С. 66--73.

Абакумов М. М. Особенности диагностики и определения рациональной лечебной тактики при закрытой сочетанной травме живота /

М. М. Абакумов, Н. В. Лебедев, В. И. Малярчук // Российский медицинский журнал. -- 2003. -- №4. -- С. 16--20.

Абакумов М. М. Повреждения живота при сочетанной травме /

М. М. Абакумов, Н. В. Лебедев, В. И. Малярчук. -- М.: Медицина, 2005. -- С. 175.

Абакумов М. М. Применение цитокинов в комплексном лечении посттравматической эмпиемы плевры / М. М. Абакумов, Ш. Н. Даниелян, Г. В Булава // Хирургия. -- 2005. -- №2. -- С. 4--8.

Абдоминальная хирургическая инфекция: клиника, диагностика, антимикробная терапия: [практ. рук.] / Под ред. В. С. Савельева, Б. Р. Гельфанда. -- М.: Литерра, 2006. -- 168 с.

Абдоминальный сепсис: стратегия интенсивной терапии / Б. Р. Гельфанд, Д. Н. Проценко, Е. Б. Гельфанд [и др.] // Анестезиология и реаниматология. -- 2006. -- №6. -- С. 4--9.

Абдомінальні пошкодження при дорожньо-транспортній травмі /

М. Г. Кононенко, С. П. Коробова, Л. Г. Кащенко [та ін.] // Вісник Вінницького національного медичного університету. -- 2010. -- №14(2). -- С. 351--353.

Авдеев С. В. Анестезиологическое обеспечение при операциях резекции печени: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук /

С. В. Авдеев. -- Москва. -- 2003. -- 45 с.

Агаджанян В. В. Иммунный статус больных с политравмой в периоде острой реакции и ранних клинических проявлений травматической болезни / В. В. Агаджанян, М. М. Менделенко, М. В. Семенихина // Вестн. травмат. -- 2004. -- №2. -- С. 32--36.

Адекватность защиты больных от операционной травмы в условиях спинальной анестезии / А. М. Овечкин, А. В. Гнездилов, М. Л. Кукушкин [и др.] // Анестезиол. и реаниматол. -- 2000. -- № 3. -- С. 4--8.

Актуальные проблемы диагностики и лечения повреждений легких и его осложнений при закрытой травме груди: материалы городской научно-практической конференции / А. Н. Погодина, Ю. А. Радченко,

О. В. Воскресенский [и др.] -- М.: НИИ СП им. Н.В.Склифосовского, 2003. -- С. 20--23.

Алимов А. Н. Хирургическое лечение больных с повреждением селезенки при закрытой травме живота: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук / А. Н. Алимов. -- Москва, 2006. -- 50 с.

Альбокринов А. А. Влияние ранней энтеральной нутритивной поддержки на некоторые маркеры церебрального метаболизма у больных с тяжелой черепно-мозговой травмой / А. А. Альбокринов, И. Н. Лейдерман, А. Л. Левит // Вестн. интенсив. тер. -- 2002. -- №3. --

С. 19--23.

Альбуминовый диализ в лечении фульминантной печеночной недостаточности / С. Е. Хорошилов, В. И. Гранкин, В. В. Мороз [и др.] // Клин. гепатол. -- 2006. -- № 4. -- С. 14--18.

Амчеславский В. Г. Рекомендации в интенсивной терапии черепно-мозговой травмы / В. Г. Амчеславский, А. А. Потапов // Альманах анестезиол. и реаниматол. -- 2003. -- № 4. -- С. 16--17.

Анализ причин летальных исходов при сочетанной травме: сб. тез. Всероссийский конгресс [«Современные достижения и будущее анестезиологии-реаниматологии в Российской Федерации»] / P. M. Габдулхаков [и др.], (Москва, 25-27 октября 2007). -- С. 177.

Анализ причин смерти пострадавших в дорожно-транспортных происшествиях (по данным Санкт-Петербурга и Ленинградской области) /

Н. И. Вишняков, Н. Г. Петров, В. В. Стожаров [и др.] // Скорая мед. помощь. -- 2007. -- № 1. -- С. 29 -- 32.

Андроге Г. Д. Дыхательная недостаточность / Д. Г. Андроге, М. Д. Тобин; пер. с англ. -- М.: Медицина, 2003. -- 528 с.

Анестезиология и интенсивная терапия: практ. рук. / Б. Р. Гельфанд,

П. А. Кириенко, Т. Ф. Гриненко [и др.]. -- под общ. ред. Б. Р. Гельфанда. -- М.: Литерра, 2005. -- 544 с.

Анестезиология и реаниматология: руководство / под ред. Ю. С. Полушина. СПб., 2004. -- 720 с.

Анкин Л. Н. Политравма (тактические и методологические проблемы) / Л. Н. Анкин. М.: МЕДпресс-информ., 2004. -- 174 с.

Антистрессорные реакции и активационная терапия / Л. Х. Гаркави,

Е. Б. Квакина, Т. С. Кузьменко [и др.] -- Екатеринбург, 2003.-- Т 2. -- 336 с.

Апоптоз при критических состояниях /А. М. Голубев, Е. Ю. Москалева, С. Е. Северин [и др.] // Общая реаниматол. -- 2005. -- Т.II. -- № 5--6. -- С. 184--190.

Аспекты региональной анальгезии в комплексе интенсивной терапии тяжелой сочетанной травмы: тез. докл. Всерос. съезда анестезиол. - реаниматол. / В. В. Кичин, А. Г. Кандрашин, В. А. Сунгуров [и др.] -- М., 2006. -- С. 68.

Багдасарова Е. А. Тактика лечения повреждений живота при сочетанной травме (патогенетическое обоснование): автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук / Е. А. Багдасарова. -- Москва, 2008. -- 46 с.

Багненко С. Ф. Принципы организации медицинской помощи лицам, пострадавшим в результате ДТП / С. Ф. Багненко, В. В. Стожаров, А. Г. Мирошниченко // Скорая мед. помощь. -- 2006. -- №2. --

С. 3--5.

Барамия Н.Н. Опыт работы отделения политравмы //Клінічна хірургія.- 2012.- № 6.- С.58-61.

Березка Н.И. Оптимизация системы оценки тяжести повреждений и состояния пострадавших: от теории к практике / Н.И. Березка, В.А. Литовченко, Е.В. Гарячий, Д.В. Лапшин // Травма. -- 2013. -- № 3. -- С. 94-98.

Белкин А. А. Патогенетическое понимание системы церебральной защиты при внутричерепной гипертензии и пути ее клинической реализации у больных с острой церебральной недостаточностью / А. А. Белкин // Интенсивная терапия. -- 2005. -- №1. -- С. 35--39.

Белявский А. Д. Особенности использования антиоксидантов в комплексной интенсивной терапии сочетанной черепно-мозговой травмы / А. Д. Белявский, Е. А. Лебедева, З. А. Немкова // Альманах анестезиол. и реаниматол. -- 2007. -- № 7. -- С. 10.

Бердиев Р. Н. Черепно-мозговая травма с тяжелым клиническим течением / Р.Н. Бердиев // Скорая мед. помощь. -- 2005. -- № 4. --

С. 38 -- 44.

Биологически активные медиаторы фетальных органопрепаратов в стресспротекции послеоперационной печеночной недостаточности / А. Д. Жетинкаримова, Р. К. Стикаеева, Б. А. Каюпова [и др.] // Рос. журн. гастроэнтерол. гепатол. колопроктол. -- 2007. -- Т. 17, № 1 (прил. 29). -- С. 4.

Бойко В. В. Закрита травма живота / В. В. Бойко, М. Г. Кононенко.-- Х., 2008. -- 528 с.

Бондаренко А. В. Госпитальная летальность при сочетанной травме и возможности ее снижения / А. В. Бондаренко, В. А. Пелеганчук, О. А. Герасимова // Вестн. травмат. -- 2004. -- №3. -- С. 3--9.

Борис Р.М. Інформаційна система лабораторної діагностики політравм / Борис Р.М., Марценюк В.П. // Вісник соц.. гігієни та організації охорони здоров'я.- 2013.- № 2.- С.44-49.

Братищев И. В. Интегративная оценка тяжести состояния пострадавших с тяжелой черепно-мозговой травмой / И. В. Братищев // Вестн. интенсив. тер. -- 2003. -- № 4. -- С. 17-- 21.

Булава Г. В. Иммунопрофилактика и иммунотерапия гнойно-септических осложнений у пострадавших с проникающими ранениями груди и живота: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук / Г. В. Булава. -- М, 2003. -- 299 с.

Бутров А.В. Комбинированные гипертонические растворы в интенсивной терапии критических состояний / А. В. Бутров, С. В. Галенко // Новости анестезиологии и реаниматологии. -- 2007. -- № 1. -- С. 57--60.

Варианты хирургического лечения больных с воронкообразной деформацией грудной клетки: сб. науч. трудов [«Ургентная и реконструктивно-восстановительная хирургия»] / А. Ф. Краснов, В. Н. Степнов. -- Самара, 2005. -- С. 358--360.

Варианты острого повреждения легких и жировой эмболии / Е. А. Каменева, С. С. Коваль, Е. В. Григорьев [и др.] // Общая реаниматология. -- 2008. -- Т. IV, № 3. -- С. 18--22.

Визуально-аналоговая шкала в оценке боли: докл. VII Всерос. съезда анестезиол. и реаниматол. / В. А. Рощенко, Ф. С. Галеев,

Х. М. Мустафин [и др.]. -- СПб, 2000. -- С. 234.

Вишневский А.А. Хирургия грудной стенки / А. А. Вишневский, С. А. Рудаков, Н. О. Миланов: руководство. -- М.: Видар. -- 2005. -- 301 с.

Власенко А. В. Острое паренхиматозное поражение легких у больных с черепно-мозговой травмой, после гемотрансфузий и аспирационного синдрома / А. В. Власенко // Реаниматол, интенсив. тер. анестезиол. -- 2003. -- №2. -- С. 3--13.

Влияние анальгезии на течение раннего послеоперационного периода в реконструктивноцй хирургии брюшной аорты / С. И. Ситкин, Ю. В. Савельева, И. Н. Другова [и др.] // Регионарная анестезия и лечение острой боли. -- 2007. -- Т.1. -- № 1. -- С.15--18.

Возможности ультразвуковой диагностики при исследовании больных с ранениями / М. М. Абакумов, Е. И. Трофимова, Е. Л. Соколова [и др.] // Ультразвуковая и функциональная диагностика. -- 2005. -- № 1. -- С. 114--117.

Вологжанин Д. А. Метаболические основы вторичной иммунной недостаточности при травматической болезни: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук / Д. А. Вологжанин. -- СПб, 2005. -- 43 с.

Волощенко К. А. Нарушения гемостаза и его коррекция у тяжелообожженных / К. А. Волощенко, Е. А. Березенко, С. Р. Акопян // Скорая медицинская помощь. -- 2006. -- №3. -- С. 49--50.

Воробьев А. И. Трансфузиология в гематологии / А. И. Воробьев// Новое в трансфузиологии. -- 2003. -- Вып. 30. -- С. 32.

Всемирный доклад о предупреждении дорожно-транспортного травматизма / М. Педен, Р. Скарфилда, Д. Слита [и др.]. М.: Весь Мир, 2004. -- С. 280.

Галкин Д. В. Современная антибактериальная профилактика в абдоминальной хирургии / Д. В. Галкин, А. В. Голуб // Consilium medicum. -- 2005. -- №2. -- С. 7--13.

Гельфанд Б. Р. Профилактика стресс-повреждений верхнего отдела желудочно-кишечного тракта у больных в критических состояниях / Б. Р. Гельфанд, В. А. Гурьянов, А. Н. Мартынов // Вестн. интенсив. тер. -- 2002. -- №4. -- С. 20 -- 24.

Гельфанд Б.Р. Сравнительная оценка эффективности нестероидных противовоспалительных препаратов, применяемых для послеоперационного обезболивания / Б. Р. Гельфанд, П. А. Кириенко, Д. А. Леванович // Вестн. интенсив. тер. --2002. -- №4. -- С. 83--88.

Герасимова Л. И. Термические и радиационные ожоги: руководство для врачей / под ред. Л. И. Герасимовой, Г. Н. Пазаренко. 2-е изд. перераб. и доп. -- М.: Медицина, 2005. -- 384 с.

Горобец Е. С. Рассуждения о послеоперационном обезболивании и внедрении эпидуральной анальгезии в отечественную хирургическую практику / Е. С. Горобец, Р. В. Гаряев // Регионарная анестезия и лечение острой боли. -- 2007. -- Т.1. -- № 1. -- С. 42--52.

Горшеев А. Н. Ранняя профилактика гнойно-септических осложнении у тяжелообожженных: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук / А. Н. Горшеев. -- Владивосток, 2006. -- 22 с.

Горячевский А. П. Некоторые аспекты организации оказания медицинской помощи пострадавшим с сочетанной и боевой травмой / А. П. Горячевский, В. В. Кичин, М. Ю. Ханин // Альманах анестезиол. и реаниматол. -- 2002. -- № 2. -- С. 49--51.

Госпитальные инфекции, связанные с травматической болезнью: мат. науч. конф. [«Новые технологии в военно-полевой хирургии и хирургии повреждений мирного времени»] / А. А. Кузин, П. И. Огарков,

В. В. Бояринцев. -- Спб. -- 2006. -- С. 298.

Гридчик И. Е. Нутритивная поддержка у больных с сочетанной травмой / / И. Е. Гридчик, А. Е. Захарова // Альманах анестезиол. и реаниматол. -- 2007. -- № 7. -- С.18.

Грицук С. Ф. Синдром аминокислотного дисбаланса и метаболическая дисфункция при критических состояниях в хирургии / С. Ф. Грицук,

В. М. Безруков // Вестник интенсивной тepaпии. -- 2004. -- № 2. --

С. 10--13.

Губайдуллин P. P. Нарушения в системе транспорта кислорода и пути их коррекции у больных с внутрибрюшной гипертензией: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук / Р. Р. Губайдуллин. -- М., 2005. -- 48 с.

Гуманенко Е. К. Травматический шок как одна из клинических форм острого периода травматической болезни / Е. К. Гуманенко, Н. С Немченко, А. В. Гончаров // Вестн. хирургии. -- 2004. -- №6. -- С. 51--54.

Гураль К. А. Реакции адаптации и травматический шок / К. А. Гураль // Политравма -- 2007. -- №2. -- С. 35--41.

Дергунова С. А. Оптимизация хирургической тактики при различных видах гемоторакса: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук / С. А. Дepгyнoвa. -- Сapaтoв, 2005. -- 24 с.

Диагностика и лечение закрытых повреждений органов брюшной полости при сочетанной травме / Ф. И. Гюльмамедов, В. В. Ярощак,

A. M. Белозерцев [и др.] // Скорая мед. помощь. -- 2003. -- №4. --

С. 69--70.

Диагностика и хирургическое лечение тяжелой сочетанной травмы груди и ее осложнений / А. Н. Погодина, В. И. Картавенко, А. К. Шабанов [и др.] // Актуальные вопросы диагностики и лечения повреждений груди. -- М., 2006. -- С. 15--22.

Довлатян А. А. Результаты лечения изолированной и сочетанной травмы органов мочеполовой системы / А. А. Довлатян, Ю. В. Черкасов // Хирургия. -- 2003. -- № 5. -- С. 53--57.

Донова Л. В. Эхография в диагностике и лечении повреждений печени: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук / Л. В. Донова. -- М., 2003. -- 35 с.

Дорожно-транспортный травматизм как медико-социальная проблема / С. Ф. Багненко, В. В. Стожаров, А. Г. Мирошниченко [и др.] // Скорая мед. помощь. -- 2007. -- № 1. -- С. 5--11.

Егоров И. В. Применение гемофильтрации на ранних стадиях ОРДСВ у больных с тяжелой сочетанной травмой / И. В. Егоров, Е. Ф. Александрова, Т. А. Афонина //Альманах анестезиол. и реаниматол. -- 2007. -- № 7. -- С.21.

Ермолов А. С. Основные принципы диагностики и лечения тяжелой сочетанной травмы. 50 лекций по хирургии / А. С. Ермолов: под. ред. В. С. Савельева. -- М.: Медиа, 2003. -- С. 292--295.

Ермолов А. С. Травма печени / А. С. Ермолов, М. М. Абакумов, Е. С. Владимирова. -- М.: Медицина. -- 2003. -- 192 с.

Ерюхин И. А. Организация и объем хирургической помощи раненым / И. А Ерюхин, В. И. Хрупкин // Опыт медицинского обеспечения войск в Афганистане 1979--1989 гг. -- М.: ГВКГ им. акад. Н.Н. Бурденко, 2002. -- 400 с.

Жданов Г. Г. Некоторые аспекты интенсивной терапии коматозных состояний / Г. Г. Жданов, А. В. Кулигин // Вестн. интенсив. тер. -- 2003. -- № 3. -- С. 40--44.

Жестков К. Г. Торакоскопические операции при флотирующих переломах ребер с внутриплевральными осложнениями / К. Г. Жестков,

Б. В. Барский, О. В. Воскресенский // Эндоскопическая хирургия. -- 2004. -- №1. -- С. 63.

Забродский П. Ф. Иммунотоксикология ксенобиотиков / П. Ф. Забродский, В. Г. Мандыч: СВИБХБ, 2007. -- 420 с.

Завада Н. В. Хирургический сепсис: учеб. пособие / Н. В. Завада, Ю. М. Гаин, С. А. Алексеев. -- Минск: Новое знание, 2003. -- 237 с.

Зильбер А. П. Этюды критической медицины. Том 2. Респираторная медицина / А. П. Зильбер. -- Петрозаводск, 1995. -- 490 с.

Значение ультразвуковых методов исследования в диагностике закрытой и открытой травмы грудной клетки: мат. город, науч.- практ. конфер. [«Актуальные проблемы диагностики и лечения повреждения легких и его осложнений при закрытой травме груди»] / Е. Ю. Трофимова, Е. П. Соколова, А. М. Абакумов [и др.] -- М., 2003. -- С. 27--30.

Иванов С. С. Клинико-диагностическая значимость изменений параметров гемодинамики у больных с тяжелой сочетанной черепно-мозговой травмой / С. С. Иванов, Р. Ю. Звягин, Т. А. Павлова // Медицина в Кузбассе. -- Кемерово, 2005. -- С. 53.

Изменения линейной скорости кровотока в нижней полой вене при сочетанной травме в раннем посттравматическом период / В. А. Качесов, В. И. Картавенко, Т. Ю. Недоросткова [и др.] // Хирургия. -- 2003. -- № 12. -- С. 24--26.

Иммунитет в хирургии / И. П. Назаров, Ю. С. Винник, С. И. Назарова [и др.] -- Красноярск, 2006. -- Т. 1. -- 288 с.

Інфузійні лікарські засоби в лікуванні політравми /Заруцький В.М. та ін. //Український хіміотерапевтичний журнал.- 2012.- № 3.- С.31-37

Иммуносупрессия и сепсис / И. П. Назаров, Л. П. Коркина, А. Н. Киселев [и др. ]. -- Красноярск, 2005. -- 339 с.

Интегральная оценка водного баланса у больных в фазе скрытой декомпенсации травматического шока / К. А. Гураль, К. С. Бразовский, А. Л. Тестов [и др.] // Политравма. -- 2007. -- №2. -- С. 46--50.

Интенсивная терапия политравмы с позиций современных международных рекомендаций /Кобеляцкий Ю.Ю. и др. //Медицина невідкладних станів.- 2013.- № 7.- С.9-15

Инфекционные осложнения политравм: микробиологические и эпидемиологические аспекты / Е. К. Гуманенко, П. И. Огарков, В. Ф. Лебедев [и др.] // Вестн. хирургии. -- 2006. -- Т. 165. -- С. 56--62.

Инфекция в хирургии повреждений: мат. II всероссийской конференции общих хирургов / Е. К. Гуманенко, В. Ф. Лебедев, С. В. Гаврилин [и др.] -- Ростов-на-Дону--Анапа, 2005. -- С. 207--210.

Интенсивная терапия неконтролируемого внутреннего кровотечения до проведения хирургического гемостаза при политравме /Шейко В.Д. и др. //Клінічна хірургія.- 2013.- № 12.- С.49-52.

Каменева Е. А. Выбор инфузионно-трансфузионной терапии при тяжелой сочетанной травме / Е. А. Каменева, Е. В. Григорьев, Т. А. Павлова [и др.] // Сибирский консилиум (медико-фармацевтический журнал). -- 2007. -- 2 (57). -- С. 37.

Кассиль В. Л. Острый респираторный дистресс синдром / В. Л. Кассиль, Е. С. Золотокрылина. -- М.: Медицина. -- 2003. -- 224 с.

Кичин В. В. Использование бупивакаина при внутриплевральной аналгезии у пострадавших с травмой грудной клетки / В. В. Кичин,

В. А. Сунгуров, С. А. Федоров // Альманах анестезиол. и реаниматол. -- 2004. № 4. -- С. 24.

Кичин В. В. Использование изофлюрана при операциях с тяжелой сочетанной травмой / В. В. Кичин, И. С. Суслов // Альманах анестезиол. и реаниматол. -- 2002. -- № 3. -- С.31.

Клиническая иммунология для врачей / В. П. Лесков, А. Н. Чередеев, Н. К. Горлина [и др.]. -- М.: Медицина, 2005. -- 144 с.

Козлов В. К. Дисфункция иммунной системы в патогенезе сепсиса / В. К. Козлов, Л. И. Винницкий // Общая реаниматология. -- 2005. -- Т.1, №4. -- С. 65--76.

Козлов В. К. Иммунная недостаточность в патогенезе политравмы / В. К. Козлов, В. Н. Цыган, А. Ф. Ким // Вестн. Росс. Воен.--мед. акад. -- 2005. -- №2(14). -- С. 20--29.

Козлов В. К. Иммунопатогенез и цитокинотерапия хирургического сепсиса / В. К. Козлов. -- СПб, 2002. -- 48 с.

Козлов В. К. Профиль цитокинов у пострадавших с политравмой в динамике посттравматического периода / В. К. Козлов, И. Р. Малыш // Вестн. Росс. воен.мед. акад. -- 2006. -- №1(15). -- С. 76--80.

Козлов В. К. Сепсис: патогенез тяжелого сепсиса. Роль дисфункции иммунной системы / В. К. Козлов // Клiнiчна iмунологiя. Алергологiя. Iнфектологiя. -- 2008. -- № 6 (17). -- С. 16--22.

Козлов В. К. Сепсис: Этиология, иммунопатогенез, концепция современной иммунотерапии / В.К. Козлов. -- СПб.: Диалект, 2006. -- 304 с.

Колесников В. В. Диагностика и лечение тяжелой сочетанной травмы живота: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук / В. В. Колесников, Самара. -- 2003. -- 47 с.

Комбинированный способ гемостаза при травме паренхиматозных органов / С. Ф. Багненко, В. А. Попов, М. Н. Бояркин [и др.] // Анналы хирургической гепатологии. -- 2007. -- Т. 12, № 3. -- С. 247--251.

Копылов В. А. Значение феномена транслокации бактерий из желудочно-кишечного тракта в патогенезе хирургической инфекции при повреждениях (экспериментально-клиническое исследование): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук / В. А. Копылов. -- Оренбург, 2005. -- 35 с.

Коржук М. С. Пути улучшения результатов лечения пострадавших с травмой груди: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук / М. С. Коржук. -- Омск, 2005. -- 43 с.

Королев А. Э. Особенности анестезии при обширной резекции печени / А. Э . Королев // Клінічна хірургія. -- 2004. -- №3. -- С. 53--58.

Короткевич И. А. Анализ значимости фактора времени оказания помощи на догоспитальном этапе для исхода у пострадавших с шокогенными травмами / И. А. Короткевич, А. Г. Мирошниченко, В. В. Стожаров [и др.] // Скорая мед. помощь. -- 2008. -- №2. -- С. 12--17.

Костюченко А. Л. Иммунный ответ организма на хирургическую инфекцию /А. Л. Костюченко: в кн.: Хирургические инфекции: руководство под ред. И. А. Ерюхина, Б. Р. Гельфанда, А. Шляпникова. СПб: Питер, 2003. -- С. 114--130.

Кочергаев О. В. Эффективность спиральной компьютерной томографии в диагностике повреждений груди при механической сочетанной травме / О. В. Кочергаев, М. В. Шаповалов // Хирургия. -- 2006. -- №3. -- С. 38--42.

Крестин Г. П. Острый живот. Визуализационные методы диагностики / Г. П. Крестин, П. Л. Чойке: пер. с англ. -- М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. -- 349 с.

Крыжановский Г. Н. Патологические интеграции в центральной нервной системе. Мозг. Теоретические и клинические аспекты /

Г. Н. Крыжановский. -- М.: Медицина, 2003. -- С. 52--67.

Кузнецов Н. А. Влияние различных степеней направленной нормоволемической гемодилюции на реологические свойства крови/

Н. А. Кузнецов //Вестник службы России. -- 2004. --№ 1. -- С. 6.

Куршакова И. В. Энцефалопатия как патогенетически обусловленное осложнение травматической болезни / И. В. Куршакова // Скорая медицинская помощь. -- 2003. --№4. -- С. 41--43.

Лебедев Н. В. Инфекционные осложнения ранений и травм: проблемы классификации, этиопатогенеза и лечения / Н. В. Лебедев,

А. Е. Климов // Хирургия. -- 2005. -- №5. -- С. 53--56

Левит А. Л. Организации работы реанимационно-анестезиологической службы Свердловской области в ХХI веке. Проблемы, решенные и нерешенные / А. Л. Левит // Интенсивная терапия. -- 2005. -- № 1. -- С. 23--27.

Лечебная тактика при посттравматическом гемотораксе: тр. Национ. конгр. по болезням органов дыхания / М. А. Тахтамыш, В. И. Маслов, И. Ефремов. -- СПб., 2003. -- С. 401.

Лечение болевого синдрома в онкологии / О. Е. Бобров [и др.]: под ред. И. П. Шлапака, Е. Яроша.-- Ровно: Калиграф, 2003. -- 196 с.

Лечение острой печеночной и печеночно-почечной недостаточности с применением альбуминового диализа на аппарате MARS / С. Е. Хорошилов, В. И. Гранкин, С. В. Скворцов [и др.] // Рос. журн. гастроэнтерол. гепатол. колопроктол. -- 2006. -- Т. 16, № 2. -- С. 49--54.

Ликворофильтрация и антиоксидантная терапия в лечении черепно-мозговой травмы /Н. В. Миронов, В. М. Клюжев, П. А Коваленко

[и др.] // Кремлевская медицина. Клинический Вестн. -- 2002. -- № 4. -- С. 62 -- 64.

Литвина Е. А. Одноэтапные операции при множественной и сочетанной травме / Е. А. Литвина, А. В. Скороглядов, А. В. Гордиенко // Вестник травматологии и ортопедии им. Н. Н. Приорова. -- 2003. -- №3. -- С. 49--53

Луфт В. М. Нутриционная поддержка больных при критических состояниях как базисный метод коррекции метаболических нарушений / В. М. Луфт // Вестн. интенсив. тер. -- 2002. -- №3. -- С. 28--32.

Лысикова М. В. Механизмы воспалительной реакции и воздействие на них с помощью протеолитических энзимов / М. В. Лысикова // Цитокины и воспаление. -- 2004. -- Т.3, №3. -- С. 48--53.

Мальцева Л. А. Сепсис. Эпидемиология, патогенез, диагностика, интенсивная терапия / Л. А. Мальцева, Л. В. Усенко, Н. Ф. Мосенцев. -- Днепропетровск: АРТ--ПРЕСС, 2004. -- С. 139

Мальцева Л. А. Сепсис: этиология, эпидемиология, патогенез, диагностика, интенсивная терапия / Л. А. Мальцева, Л. В. Усенко, И. Ф. Мосинцев. -- М.: МЕД пресс-информ, 2005. -- 176 с.

Маслов В. И. Лигатурная фиксация флотирующего реберного клапана при закрытой травме груди / В. И. Маслов, М. А. Тахтамыш // Хирургия. -- 2007. -- № 3. -- С. 39--43.

Методология изучения системного воспаления / Е. Ю. Гусев,

Л. Н. Юрченко, В. А. Черешнев [и др.] // Цитокины и воспаление. -- 2008. -- Т. 7, № 1. -- С. 15--23.

Морган-мл. Д. Э. Клиническая анестезиология. / Д.Э. Морган -мл., С. Мэгид Михаил. Кн. третья: Перевод с англ. -- М., Бином. -- 2004. -- 298 с.

Мороз В. В. Доказательная медицина и реаниматология: виды клинических исследований / В. В. Мороз, И. О. Закс, Ю. А. Грызунов // Общая реаниматол. -- 2005. -- № 3. -- С. 61--67.

Нарушения в системе гемостаза при тяжелых ранениях и травмах /

Е. К. Гуманенко, Н. С Немченко, В. В. Бояринцев [и др.]-- СПб: Фолиант, 2006. -- 94 с.

Нейропротекция в анестезиологии и интенсивной терапии / Е. Н. Клигуненко, Л. А. Дзяк, Ю. А. Площенко [и др.] // Медицина неотложных состояний -- Электрон. журн. --http://neurology.mif--ua.com

Некоторые особенности течения тяжелой черепно-мозговой травмы /

В. И. Черний, Г. А. Городник, Е. Л. Островой [и др.] // Скорая медицинская помощь. -- 2003. -- № 4. -- С. 112--115.

Нереспираторный метод лечения острого респираторного дистресс-синдрома: тез. докл. II съезда Ассоциации анестезиол.-реаниматол. ЦФО / Н. В. Шаповалова, А. А. Лаврентьев, С. В. Ермоленко. -- М., 2005. -- С. 78.

Общие вопросы оказания медицинской помощи при сочетанной травме / А. С. Ермолов, М. М. Абакумов, В. А. Соколов [и др.] // Хирургия. -- 2003. -- № 12. -- С. 7--12.

Оперативное лечение переломов дистального отдела бедра у пострадавших с сочетанной и множественной травмой / В. А. Соколов,

Е. И. Бялик, А. Т. Такиев [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. -- 2004. -- № 1. -- С. 19--23.

Организация службы скорой медицинской помощи в крупном городе в условиях разделения скорой и неотложной медицинской помощи /

А. А. Бойков, А. З. Ханин, В. А. Филинов [и др.]. -- СПб., 2006. -- 197 с.

Осипова И. В. Особенности иммунной реактивности пострадавших с закрытой черепно-мозговой травмой легкой степени тяжести и их значение для формирования посттравматических последствий: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук / И. В. Осипова. -- СПб, 2005. -- 23 с.

Осипова Н. А. Принципы клинического применения наркотических и ненаркотических средств при острой и хронической боли / Н. А. Осипова, Г. Р. Абузарова, В. В. Петрова. -- М.: МНИОИ им. П. А. Герцена, 2004. -- 64 с.

Основные аспекты межгоспитальной транспортировки пациентов с политравмой, находящихся в критическом состоянии / В. В. Агаджанян, А. В. Шаталин, С. А. Кравцов [и др.] // Общая

Особенности лечения открытых переломов длинных костей у пострадавших с политравмой / Е. И. Бялик, В. А. Соколов, М. Н. Семенова

[и др.] // Вестн. травмат. -- 2003. -- №3. -- С. 3--9.

Острая (молниеносная) и острая/хроническая печеночная недостаточность: возможности коррекции альбуминовым диализом на аппарате MARS / С. Е. Хорошилов, С. Г. Половников, В. Л. Асташов [и др.] // Рос. журн. гастроэнтерол. гепатол. колопроктол. -- 2007. -- Т. 17, № 2. -- С. 57--62.

Острая печеночная недостаточность, комплексная коррекция /

И. В. Александрова, В. И. Первакова, И. В. Васина [и др.] // Рос. журн. гастроэнтерол. гепатол. колопроктол. -- 2006. -- Т. 16, № 1 (прил. 27). -- С. 4.

Оценка тяжести состояния пострадавших с сочетанной травмой интегральной щкалой SAPS II: тез. докл. II съезда Ассоциации анестезиол. - реаниматол. ЦФО / Л. Н. Замерова, А. В. Матвеев, С. Л. Тарасов [и др.]. -- М., 2005. -- С. 30.

Оценка тяжести состояния у пострадавших с сочетанными и изолированными повреждениями живота с разрывом селезенки / А. Ф. Исаев, А. Н. Алимов, Э. П. Сафронов [и др.] // Хирургия. -- 2005. -- № 9. -- С. 31--35.

Оценка тяжести состояния хирургического больного / В. А. Сипливый, А. Н. Дронов, Е. В. Конь. [и др.] -- Киев: Майстерня книги, 2009. -- 128 с.

Оценка цитокинового профиля у больных с тяжелым сепсисом, методом проточной флюориметрии / А. А. Останин, О. Ю. Леплина,

Е. Я. Шевела [и др.] // Цитокины и воспаление. -- 2004. -- Т.3. -- №1. -- С. 20--27.

Ошоров А. В. Использование гипервентиляции в остром периоде тяжелой черепно-мозговой травмы: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук / А. В. Ошоров. -- М., 2004. -- 24 с.

Павлова Т. А. Неинвазивный мониторинг гемодинамики и водных пространств у больных в критических состояниях: методические рекомендации / Т. А. Павлова, Е. В. Григорьев, Е. А. Каменева. -- Кемерово: Кузбассвузиздат, 2008. -- 23 с.

Павлова Т. А. Прогностическая значимость показателей кислородного транспорта и водных пространств при тяжелой сочетанной травме /

Т. А. Павлова, Е. А. Каменева, Е. В. Григорьев // Общая реаниматология. -- 2008. -- Т. IV, № 6. -- С. 16--20.

Повреждения органов панкреатодуоденальной зоны / П. А. Иванов,

А. В. Гришин, Д. А. Корнеев [и др.] // Хирургия. -- 2003. -- № 12. -- С. 39--43.

Политравма / В. В. Агаджанян, А. А. Пронских, И. М. Устьянцева

[и др.]. -- Новосибирск: Наука, 2003. -- 492 с.

Политравма. Актуальные проблемы и новые технологии в лечении: мат. науч. конф. [«Новые технологии в военно-полевой хирургии и хирургии повреждений мирного времени»] / Е. К. Гуманенко. -- Спб., 2006. -- С. 4--14.

Политравма: проблемы и практические вопросы: материалы международной конференции [«Новые технологии в военно-полевой хирургии и хирургии повреждений мирного времени»] / В. В. Агаджанян. -- Санкт-Петербург, 2006. -- С. 14--181.

Применение криоплазменно-антеферментного комплекса в лечении больных с тяжелой сочетанной травмой / Е. А. Цеймах, В. А. Пелеганчук, О. И. Смирнова [и др.] // Вестн. интенсив. тер. -- 2004. -- № 3. -- С. 43--45.

Принципы и содержание медицинской помощи пострадавшим с тяжелыми травмами / С. Ф. Багненко, Ю. Б. Шапот, В. Н. Лапшин [и др.]// Скорая помощь. -- 2000. -- №1. -- С. 25--33.

Прогнозирование осложнений травматической болезни / С. Ф. Багненко, Ю. Б. Шапот, С. А. Селезнев [и др.] // Скорая мед. помощь. -- 2008. -- №1. -- С. 50--55.

Проценко Д. Н. Нозокомиальная пневмония у больных в острый период тяжелой травмы: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук / Д. Н. Проценко. -- 2003. -- 21 с.

Пучков К. В. Функциональные аспекты закрытой травмы груди / К. В. Пучков, А. В. Соколов, А. П. Иванов // Эндоскопическая хирургия. -- 2003. -- №1. -- С. 35--38.

Рагимов Г. С. Тактика при повреждениях селезёнки / Г. С. Рагимов,

М. Г. Ахмадудинов, X. А. Абдурашидов // Вестник хирургии И. И. Грекова. -- 2005. -- Т. 164. -- № 5. -- С. 72--73.

Рафмелл Д. П. Регионарная анестезия: Самое необходимое в анестезиологии / Д. П. Рафмелл, Д. М. Нил, К. М. Вискоуми. -- Пер. с англ.-- М.: «МЕДпресс--информ», 2007. -- 272 с.

Результаты использования современных методов респираторной поддержки / Ф. С. Глумчер, А. В. Макаров, В. М. Скубрий [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. -- 2003. -- №2. -- С. 8--16.

Роль реинфузии крови при травмах живота и сочетанных травмах: материалы 1-ого съезда хирургов южного федерального округа /

М. И. Пароваткин, С. С. Маскин, Н. К. Ермолаева [и др.]. -- Ростов-на-Дону, 2007. -- С. 72.

Романенков В. М. Внутричерепные эмпиемы / В. М. Романенков,

А. Г. Самошенков, С. М. Рябчикова, Б.В. Потапов // Нейрохирург. -- 2004. -- №2. -- С. 17--19.

Романова Т. Л. Послеоперационное обезболивание. Роль и место контролируемой пациентом анальгезии / Т. Л. Романова // Новости анестезиологии и реаниматологии. -- 2007. -- № 1. -- С. 11 -- 23.

Руденко М. И. Клинический опыт применения нейростимулятора при регионарных анестезиях /М. И. Руденко, Е. Г. Колобаева //Военно-медицинский журнал. -- 2006. -- № 9. -- С. 33--37.

Сепсис: клинико-патофизиологические аспекты интенсивной терапии / В. В. Мороз, В. Н. Лукач, Е. М. Шифман [и др.]. Петрозаводск: ИнтелТек, 2004. -- 291 с.

Сидоркина А. Н. Биохимические основы системы гемостаза и диссеминированное внутрисосудистое свертывание крови / А. Н. Сидоркина,

В. Г. Сидоркин, М. В. Преснякова. -- 3-е изд., перераб. и доп. - Н.Новгород: НИИТО, 2005. -- 112 с.

Синдром интраабдоминальной гипертензии (Обзор литературы) /

Б. Р. Гельфанд, Д. Н. Проценко, О. В. Игнатенко [и др.] // Consilium medicum, 2005. -- №7 (1). -- С. 58--67.

Синдром интраабдоминальной гипертензии у хирургических больных: состояние проблемы в 2007 году / Б. Р. Гельфанд, Д. Н. Проценко,

О. В. Игнатенко [и др.] // Инфекции в хирургии. -- Т.5. -- 2007. -- №3. -- С. 20--29.

Синдром кишечной недостаточности в неотложной абдоминальной хирургии (от теории к практике) / А. С. Ермолов, Т. С. Попова, Г. В. Пахомова [и др.]. -- М.: «МедЭкспертПресс», 2005. -- 460 с.

Смелая Т. В. Интенсивная терапия полиорганной недостаточности при минно-взрывной травме на этапе квалифицированной медицинской помощи: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук /

Т. В. Смелая. -- М., 2004. -- 28 с.

Современные проблемы хирургии повреждений: матер. Первого съезда хирургов Сибири и дальнего Востока / В. В. Ключевский,

К. А. Гураль. -- Иркутск, 2005 -- № 3 (41). -- С. 102--109.

Соколов В. А. «DAMAGE CONTROL» современная концепция лечения пострадавших с критической политравмой / В. А. Соколов // Вестн. травмат. -- 2005. -- №1. -- С. 81--84.

Соколов В. А. Множественные и сочетанные травмы / В. А. Соколов. -- М.: «ГЭОТАР-- Медиа», 2006. -- 512 с.

Соколов В. А. Тактика оперативного лечения закрытых переломов длинных костей конечностей у пострадавших с политравмой в раннем периоде / В. А. Соколов, Е. И. Бялик // Вестн. травмат. -- 2003. -- №3. -- С. 3--9.

Сочетанная механическая травма: учеб. метод. пособие / Ю. А. Щербук, С. Ф. Багненко, В. Ф. Озеров [и др.]. -- СПб., 2007. -- 44 с.

Структура госпитальной летальности при сочетанной травме и пути ее снижения / А. С. Ермолов, М. М. Абакумов, В. А. Соколов [и др.] // Хирургия. -- 2006. -- № 9. -- С. 16--20.

Суворов В. В. Клинико-патогенетическое обоснование методики" оценки тяжести состояния у пострадавших с тяжелой травмой в динамике травматической болезни: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук / В. В. Суворов. -- СПБ, 2005. -- 25 с.

Тахтамыш М. А. Лечебная тактика хирурга при закрытой травме груди: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук / М. А. Тахтамыш. -- Саратов, 2004. -- 38 с.

Тодосийчук В. В. Клинико-функциональные аспекты феномена ишемическое прекондиционирование миокарда: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра мед. наук / В. В. Тодосийчук. -- Томск, 2004. -- 34 с.

Травма позвоночника и спинного мозга: диагностика и лечение /

Ю. В. Баран, И. П. Шлапак, М. С. Лисянский [и др.] // Укр. мед. часопис.-- 2004.-- № 1(39). -- С. 14--23.

Травма: воспаление и иммунитет / Н. М. Калинина, А. Е. Сосюкин,

Д. А. Вологжанин [и др.] // Цитокины и воспаление. -- 2005. Т.4, №1. -- C. 28--35.

Травматическая болезнь и ее осложнения / А. Селезнев, Ф. Багненко, Ю. Б. Шапот [и др.]. -- СПб.: Политехника, 2004. -- 414 с.

Урман М. Г. Травма живота / М. Г. Урман. -- Пермь: ИПК «Звезда», 2003. -- 259 с.

Уровень и спектр хромосомных аберраций при тяжелой травме: матер. межд. форума [«Неотложная медицина в мегаполисе»] / Р. М. Габдулхаков, Л. М. Бердина. -- М., 2004. -- С. 51--52.

Устьянцева И. М. Влияние сроков оперативного лечения больных с политравмой на показатели метаболизма и стресс-реактивность организма / И. М. Устьянцева, О. В. Петухова // Политравма. -- 2007. -- №1. -- С. 48--52.

Устьянцева И. М. Коагулопатии при политравме / И. М. Устьянцева, О. И. Хохлова // Политравма. -- 2007. -- №3. -- С. 79--86.

Федоровский Н. М. Сравнительный анализ восстановления проходимости дыхательных путей у больных с тяжелой изолированной и сочетанной черепно-мозговой травмой / Н. М. Федоровский, Л. В. Игнатьева // Альманах анестезиол. и реаниматол. -- 2002. -- № 2. -- С. 44.

Феськов А.Э. Объективизация тяжести и прогноз при множественной и сочетанной травме / А. Э. Феськов // Украинский журнал телемедицины и мед. телематики. -- 2003. -- № 1. -- С. 70--74.

Фракционированные и нефракционированные гепарины в интенсивной терапии / Г. В. Дзяк, Е. Н. Клигуненко, В. И. Снисарь [и др.] -- Москва. -- «МЕДпресс-информ». -- 2005. -- 208 с.

Хабаров А. С. Цитокины в иммунном ответе в норме и патологии: методические рекомендации / А. С. Хабаров. -- Барнаул, 2004. -- 53 с.

Хирургические инфекции: практ. рук. / под ред. И. А. Ерюхина и др.: изд. 2е, пер. и доп. -- М.: Литерра, 2006. -- 736 с.

Цыбуляк Г. Н. Общая хирургия повреждений / Г. Н. Цыбуляк. СПб: Гиппократ, 2005. -- 648 с.

Черепно-мозговая травма: современные принципы неотложной помощи: учеб.- метод. пособ. / Е. Г. Педаченко, И. П. Шлапак, А. П. Гук [и др.] -- К.: ЗАО « Випол», 2009. -- 216 с.

Черешнев В. А. Системное воспаление как типовой патологический феномен -- миф или реальность? / В. А. Черешнев, Е. Ю. Гусев,

Л. Н. Юрченко // Вестник РАН. -- №3. -- 2004. -- С. 18--23.

Черкасов В. А. Хирургия поздних осложнений и последствий травмы груди / В. А. Черкасов, Л. Ф. Копытов, В. А. Брунс. - М., 2004. -- 287 с.

Шанин В. Ю. Критические состояния (патофизиология шока, комы, раневой болезни и синдрома множественной системной органной недостаточности) / В. Ю. Шанин, Е. К. Гуманенко. СПб.: ЭЛБИ-СПб., 2005. -- С. 494--556.

Шанин В. Ю. Патофизиология критических состояний / В. Ю. Шанин. СПб.: ЭЛБИ--СПб., 2003. -- 436 с.

Шапкин Ю. Г. Влияние выбранной операции на развитие осложнений в послеоперационном периоде у больных, оперированных на селезёнке / Ю. Г. Шапкин, В. В. Масляков, В. Ф. Горбелик // Анналы хирургии. -- 2006. -- № 5. -- С. 56 -- 57.

Шапкин Ю. Г. Иммунный статус в отдаленном периоде у пациентов, оперированных по поводу повреждений селезенки / Ю. Г. Шапкин,

В. Ф. Киричук, В. В. Масляков // Хирургия. -- 2006. -- № 2. --

С. 14--17.

Шапошников С. А. Послеоперационные тромботические осложнения / С. А. Шапошников, В. Н. Чернов, И. Б. Заболотских // Анестезиол. и реаниматол. -- 2004. -- № 3. -- С. 21--31.