Прогнозування перебігу та ефективності вторинної профілактики гіпертонічної хвороби у мешканців Поділля шляхом розвитку концепції гіпертензивного серця, з урахуванням поліморфізму гену рецепторів ангіотензину-ІІ першого типу

Існують суперечливі повідомлення щодо асоціації поліморфізму з рівнем АТ. Bonnardeux et al. [52] та деякі інші дослідники (Dansert et al., Spiering et al., Rubatu et al.) указували на асоціацію носійства С алелі з відносним (порівняно з носіями алелі А) підвищенням АТ. Інші автори (Castelano et al. [48], Kikuya et al. [40]) не відмічали такої асоціації, а деякі дослідники повідомляли про протилежну асоціацію (Stankovic et al. [195]). Отримані нами результати показали наявність достовірної асоціації між поліморфізмом АТР1 та рівнем АТ, яка виражалась у збільшенні середніх значень САТ та ДАТ при носійстві алелі С. Цікаво, що простежувався паралелізм асоціацій поліморфізму з рівнем АТ та іММЛШ. Зокрема, згідно наших результатів, у носіїв алелі С іММЛШ був достовірно більший, ніж у носіїв алелі А. Подібні результати отримували й інші дослідники. Нещодавно Yu Jin et al. повідомили про достовірно більшу (приблизно на 6 г/м2) ММЛШ у носіїв алелі С порівняно з носіями алелі А [61]. Отже, можна зробити висновок, що за частотою окремих видів поліморфізму АТР1 та їх фізіологічним і патогенетичним значенням популяція мешканців Поділля подібна до інших популяцій як у нашій країні, так і за кордоном.

Іще однією цікавою знахідкою стало те, що у хворих носіїв алелі С значно частіше спостерігалася неадекватна маса лівого шлуночка, що можна використати як певний маркер носійства цієї алелі. З іншого боку, як зазначалося вище, неадекватна маса лівого шлуночка супроводжується більш високим ризиком виникнення інфаркту міокарда.

Оскільки процес лікування будь якого захворювання залежить не тільки від виразності ознак захворювання, але й від здатності хворого відповідати на лікування, ми досліджували, як впливає носійство того чи іншого варіанту поліморфізму на результати лікування. При цьому ключовими критеріями ефективності лікування вважали досягнення цільових значень АТ та регрес ММЛШ. Крім того, оцінювали динаміку ЛП, оскільки раніше було показано його високу чутливість до змін діастолічних властивостей ЛШ. В результаті було встановлено, що частка пацієнтів, у яких вдалося досягти цільових значень АТ була достовірно більшою (p<0,06) серед носіїв алелі С, ніж алелі А, хоча частки осіб з неповною чи відсутньою ефективністю лікування відрізнялась несуттєво. В літературі існують різні думки щодо ролі поліморфізму АТР1 у прогнозуванні ефективності лікування. Так, Jerzy Gіuszek та Karolina Jankowska не знайшли зв'язку між антигіпертензивною активністю іАПФ та поліморфізмом АТР1 [106]. Сидорчук Л.П. та Амосова К.М. повідомляють про кращу відповідь носіїв СС генотипу на терапію іАПФ, в той час, як носії АА генотипу краще реагували на АРА. Існують повідомлення, що гіпертензивні пацієнти-носії АА генотипу краще відповідають на лікування АРА ірбесартаном з точки зору антигіпертензивного ефекту, а носії СС генотипу демонструють кращий регрес ГЛШ [29].

Згідно з нашими даними, серед носіїв алелі С досягнення цільових значень АТ асоціювалось з використанням АРА, а серед носіїв алелі А - з інгібіторуми АПФ, що до деякої міри суперечить результатам вище вказаних робіт. Водночас, деякі дослідження непрямо свідчать на користь отриманих нами даних. Зокрема, Spiering W. et al. повідомляли, що у осіб з алелем С у положенні 1166 гена АТР1 підвищена чутливість до ангіотензину II [193]. Van Geel P.P. et al. встановили, що при використанні інгібіторів АПФ чутливість рецепторів до А-ІІ у носіїв генотипу СС залишається високою [50], що може визначати недостатню ефективність іАПФ у носіїв СС генотипу. Отже блокада рецепторів до АТ-ІІ повинна бути більш ефективною у таких осіб, ніж зменшення його кількості. Паралельно з досягненням цільових значень АТ ми спостерігали достовірний регрес ММЛШ, на відміну від хворих з частково ефективною або неефективною АГТ, у яких достовірних змін ММЛШ не відмічалось. При чому, згідно наших даних, регрес ММЛШ відмічався частіше серед хворих, які приймали АРА ніж у тих, які використовували іАПФ. Таким чином, існують не тільки паралельні асоціації поліморфізму АТР1 з показниками АТ та ММЛШ, але й паралельна реакція (відповідь) цих показників на АГТ.

Оскільки нами не було виявлено відмінностей у динаміці розмірів ЛП у групах з різними варіантами лікування (використання АРА чи іАПФ), можна стверджувати, що ефективна АГТ будь яким з цих препаратів здатна попереджати діастолічні розлади. Адже у групах з неефективним лікуванням відмічалася незначна, але достовірна дилатація ЛП, що розглядалося як свідчення прогресування діастолічних розладів.

На основі аналізу отриманих даних був зроблений важливий висновок про наявність асоціацій між величиною зменшення АТ та маси лівого шлуночка - з одного боку, та поліморфізмом А1166С та видом лікування - з іншого. Він може мати певне практичне значення, в першу чергу, для прогнозування результатів лікування. Втім, факт існування такої асоціації вимагав перевірки у більш жорстких умовах, що спонукало до проведення проспективного порівняльного дослідження ефективності лікування інгібітором АПФ - раміприлом та антагоністом рецепторів до ангіотензину - олмесартаном. Планувалося перевірити гіпотезу Н1 про те, що будова гена А1166С впливає на результат лікування іАПФ/АРА. Відповідно, за нульову гіпотезу приймалося, що результати лікування не залежать від поліморфності гена А1166С. Тому необхідно було сформувати 2 максимально подібних групи хворих для реалізації нульової та альтернативної гіпотези (групи Н0 та Н1).

Планування дизайну дослідження випливало з результатів попередніх етапів роботи. Когорта хворих була сформована з осіб, які раніше обстежувались щодо поліморфізму АТР1, але не отримували активної АГТ впродовж останніх 2 місяців. Вибір у якості препаратів порівняння раміприлу та олмесартану диктувався даними попереднього аналізу анамнестичних даних пацієнтів, згідно з якими раміприл та олмесартан найчастіше використовувались нашими пацієнтами. Всього залучили до участі у дослідженні 24 хворих, хоча на етапі формування когорти було обстежено значно більшу кількість хворих. Це було пов'язано з цілеспрямованим відбором зв'язаних пар хворих, які мали відповідати один одному за статтю, віком, антропометричними даними, рівнем АТ, факторами ризику, геометрією та функцією міокарда, а також будовою гена А1166С. Указана кількість хворих (24 особи) була необхідною для формування рівних за чисельністю груп (по 12 осіб), які б включали, у свою чергу, рівні за чисельністю підгрупи (по 6 осіб), сформовані на основі наявності або відсутності алеля С у будові гена А1166С. Розподілення у групи лікування (олмесартаном чи раміприлом) проводилося простим чергуванням препаратів (олмесартан, раміприл, олмесартан, раміприл і т.д.), схеми титрування АГТ були однаковими, термін спостереження склав 52 тижні, період титрування тривав до 16 тижнів. Таким чином, дизайн дослідження у найбільшій мірі відповідав проспективному когортному.

Основними кінцевими точками були зрушення показників АТ та геометрії і функції серця від вихідного рівня, для чого використовували такі методи контролю, як офісне вимірювання АТ, самостійне моніторування АТ, ехо- та електрокардіографію. Отже, у якості кінцевих точок дослідження виступали сурогатні критерії. Втім, враховуючи загальновизнану прогностичну роль зменшення АТ та протидії гіпертензивному ремоделюванню серця, а також поставлену мету, можна ці критерії контролю вважати адекватними. Треба відзначити, що ЕКГ-контроль базувався на раніше зроблених висновках щодо перспективності використання методики кількісної оцінки іММЛШ Rautaharju для динамічного спостереження за хворими (Розділ 3.5). Тому другорядним завданням стала практична перевірка можливості використання методики Rautaharju у якості методу динамічного моніторингу показника іММЛШ. Також під час дослідження ретельно збиралися дані щодо виникнення побічних дій.

В процесі лікування нам вдалося досягти цільових рівнів АТ (як за даними офісного контролю АТ, так і за даними щоденників самостійного моніторування АТ) у 4 хворих групи Н0 та у 5 хворих групи Н1, тобто у 9 з 24 хворих (37,5%). Даний показник можна вважати доволі прийнятним, оскільки за даними статистики у такій країні, як США рівень контролю АТ сягає 35,1% [212]. Не менш важливо й те, що жодний пацієнт не був виключений через відсутність антигіпертензивного ефекту чи появу побічної дії. Відносно останніх, слід зазначити, що як у випадку раміприлу, так і олмесартану, їх тривале використання супроводжувалось нечастими та несерйозними побічними діями. Звичайно, враховуючи невелику кількість учасників дослідження, наші дані про побічні ефекти не могли претендувати на повноцінний аналіз всього спектру побічних дій раміприлу чи олмесартану, але в цілому вони були співзвучні даним літератури. Так, окремі пацієнти скаржились на такі явища, як запаморочення, м'язова слабкість симптоматична гіпотензія, які згідно інструкцій до вказаних препаратів є одними з найчастіших побічних дій. Таким чином, за сумою показників обидва варіанти лікування (на основі раміприлу та на основі олмесартану) можна визнати ефективними та безпечними. Разом з тим, аналіз показав, що використання раміприлу та олмесартану мають свої особливості, які, в решті решт, впливають на кінцевий результат лікування. Зокрема вдалося встановити, що при наявності генотипу АА гена А1166С гіпотензивний та антиремоделювальний ефект лікування раміприлу був кращим, ніж у випадку присутності алеля С. І навпаки, використання олмесартану супроводжувалось більш помітним зниженням АТ та зменшенням маси лівого шлуночка у пацієнтів з генотипом АС чи СС. Вплив поліморфізму гена А1166С, за нашими даними, був більш виразним при використанні олмесартану, ніж раміприлу. Не виключено, що з цим була пов'язана відсутність суттєвих відмінностей у результатах лікування між групами Н0 та Н1.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми - покращення прогнозування перебігу та підвищення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу мешканців Подільського регіону України шляхом подальшого розвитку концепції гіпертензивного серця, використовуючи дослідження спадковості, поліморфної будови гена АТР1, показників ехокардіографії, офісного артеріального тиску, добового моніторування артеріального тиску, апланаційної тонометрії і визначення на їх основі показників адекватної маси міокарда лівого шлуночка, розроблення диференційованих підходів до застосування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту та антагоністів ангіотнезинових рецепторів з урахуванням відмінностей їх впливу на пацієнтів з різним варіантом будови гена АТР1.

Як у нормотензивних пацієнтів, так і у хворих на гіпертонічну хворобу маса міокарда лівого шлуночка у найбільшій мірі визначається добутком систолічного артеріального тиску та кінцевого діастолічного розміру лівого шлуночка (r=0,58;p=0,002). Методи апланаційної тонометрії та добового моніторування АТ дозволяють, у порівнянні з офісним АТ, підвищити інформативність моделі R2 з 0,32 до 0,41. У пацієнтів з тривалим (5-18 років) стажем гіпертонічної хвороби результати самооцінки АТ підвищують інформативність цієї моделі R2 до 0,50.

Хворі на гіпертонічну хворобу кожної з вікових підгруп: 25-44 рр., 45-64 рр. та 65 і більше років, статистично значимо (p<0,05) відрізняються за показниками кінцевого діастолічного розміру, товщини міокарда задньої стінки, мішлуночкової перетинки, індексу маси лівого шлуночка, діаметру лівого передсердя від відповідних їм за віком осіб із нормальним тиском. Водночас не виявлено статистично значимих відмінностей між віковими підгрупами кожної з груп спостереження (p>0,05), що вказує на високу стабільність цих параметрів по відношенню до впливу віку та тривалого навантаження артеріальним тиском.

Наявність гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на ГХ збільшує ймовірність інфаркту міокарда в 4,2 рази (ч2=7,12; p=0,008). Досягнення цільових значень АТ дозволяє у 4,1 рази зменшити ймовірність інсульту (ч2=3,80; p=0,05). По відношенню до ризику виникнення інфаркту міокарда вплив цього фактору виявився недостовірним, але встановлено асоціацію регресу гіпертрофії лівого шлуночка із досягненням цільового АТ.

Неадекватність маси лівого шлуночка рівню артеріального тиску у хворих на ГХ підвищує ризик інфаркту міокарда у 5,2 рази (p=0,02) та мозкового інсульту у 2,1 рази (p=0,05). Особливо високий ризик виникнення інфаркту міокарда у пацієнтів з нормальною, але неадекватною рівню АТ масою лівого шлуночка (більше у 5,7 разів, p=0,004).

Обтяження анамнезу за гіпертонічною хворобою по лінії матері збільшує у 2,74 рази (p=0,04) ризик неадекватно великої маси міокарда у порівнянні з хворими, що мають анамнез, обтяжений по лінії батька. Це доводить факт існування так званої материнської компоненти успадкування гіпертонічної хвороби у мешканців Поділля. У пацієнтів, які мають обох батьків хворих на гіпертонічну хворобу, ймовірність неадекватної маси міокарда лівого шлуночка збільшується у 4,09 рази (p=0,02).

Присутність алелі С у гені АТР1, як у нормотензивних осіб, так і у хворих на ГХ, асоціюється із зростанням рівню офісного АТ та з достовірним збільшенням у них індексу маси лівого шлуночка.

Антигіпертензивна та антиремоделювальна активність інгібітору АПФ раміприлу вища у хворих на гіпертонічну хворобу носіїв генотипу АА гена АТР1, в той час як у носіїв алелі С кращі результати одержані при використанні антагоніста АТР1 олмесартану. Залежність ефективності лікування від поліморфізму А1166С є більш вираженою при використанні антагоністів ангіотензинових рецепторів, ніж інгібіторів АПФ.

Практичні рекомендації

З метою прогнозування ризику виникнення інфаркту міокарда і, таким чином, підвищення ефективності заходів вторинної профілактики, у хворих на гіпертонічну хворобу рекомендується розраховувати індивідуальне максимально допустиме значення індексу маси лівого шлуночка за формулою .

Для зменшення похибки в оцінці зсувів параметрів ЕхоКГ при повторному вимірюванні параметрів структури та функції серця при тривалому (багаторічному) спостереженні рекомендується визначати показник середньорічної динаміки протягом всього періоду спостереження. Позитивні значення вказують на зростання гіпертрофії, а негативні - на зворотний її розвиток.

Для підвищення ефективності лікування хворих на ГХ рекомендується враховувати поліморфізм гена АТР1. Зокрема, при використанні антагоністів АТР1 кращого антигіпертензивного та антиремоделювального ефекту можна очікувати у носіїв алелі С.

Для здійснення динамічного спостереження за змінами маси лівого шлуночка рекомендується використовувати ЕКГ метод Rautaharju, оскільки за відтворюваністю та простотою проведення ця методика має перевагу над ехокардіографією. У жінок метод Rautaharju також розглядається як рівнозначна заміна ехокардіографії у випадку неможливості провести останню, оскільки у них оцінка маси міокарда лівого шлуночка за допомогою ЕКГ за своєю точністю не поступається ехокардіографії.

Обтяження гіпертензивного анамнезу по лінії обох батьків слід розглядати як додаткове показання для проведення ехокардіографії при скринінгових обстеженнях, оскільки це значно збільшує ймовірність неадекватного індексу маси міокарда лівого шлуночка.

Список використаних джерел

1. Визир В.А. Персистенция дисфункции эндотелия и диастолической дисфункции левого желудочка у больных с артериальной гипертензией при лечении эналаприлом // В.А. Визир, А.Е. Березин // Серце і судини. - 2005. - №2(10). - С.40-45.

2. Генотип рецептора до ангіотензину II 1-го типу як фактор впливу на структуру та функцію міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу різної тяжкості / В.М. Жебель, О.Л. Старжинська, Ю.О.Гефтер [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2009. - №1 (3). - С.24-29.

3. Гефтер Ю.О. Стан міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу в залежності від варіанта генотипу рецепторів ангіотензину II 1-го типу та наявності судинних ускладнень / Ю. О. Гефтер, В. М. Жебель // Галиц. лікар. вісн.. - 2006. - 13, № 1. - С. 20-24

4. Гефтер Ю.О. Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт: дис. канд. мед. наук: 14.01.11 / Гефтер Юлія Олександрівна. - К., 2007. - 140 с.

5. Дзяк Г.В. Генотипические «ансамбли» полиморфных маркеров генов ренин-ангиотензиновой системы у больных с гипертонической болезнью / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // УКЖ. - 2008. - №4. - С. - 34-39.

6. Дзяк Г.В. Суточное мониторирование артериального давления / Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Погорецкий Ю.Н. - Днепропетровск, 2005. - 200с.

7. Дудник С. Серцево-судинні захворювання в Україні: прогнози -- невтішні / Світлана Дудник // Медична газета України «Ваше Здоров'я». - 2015. - №1-2. - С.18-19.

8. Кайдашев И.П. Полиморфизм гена рецептора ангиотензина II первого типа связан с развитием эссенциальной артериальной гипертензии / И.П. Кайдашев, Л.Г. Савченко, М.С. Расин // Матеріали ХV з'їзду терапевтів. -- Київ, 2004. -- С. 171-172.

9. Ковалева О.Н. Методические подходы к выявлению гипертрофии левого желудочка при артериальной гипертензии с использованием эхокардиографии / О.Н. Ковалева, А.А. Янкевич, О.А. Нижегородцева, Ю.И. Латогуз // УКЖ. - 2005. - №4. - С.119-125.

10. Коваленко В.М. Виконання Державної програми боротьби з гіпертензіями в Україні / В.М. Коваленко, В.М. Корнацький // УКЖ. - 2010. - № 6. - С.7-12.

11. Котовская Ю.В. Суточное мониторирование артериального давления в клинической практике: не переоцениваем ли мы его значение? / Ю.В. Котовская, Ж.Д. Кобалава // Артериальная гипертензия, 2004.- Т.10. - №1.

12. Курбанова Д.Р. Фармакогенетические аспекты терапии эпросартаном у больных эссенциальной гипертонией узбекской национальности с учетом полиморфных маркеров генов ренин-ангиотензин-альдостероновой системы / Д.Р. Курбанова, Н.З. Срожидинова, Н.Б. Турсунова, М.Р. Елисеева // Кардиоваск. терапия и профил. - 2009. - №3. - С.41-46

13. Лечение диастолической дисфункции левого желудочка при артериальной гипертензии: эффективность комбинированной терапии лозартаном и эналаприлом по сравнению с монотерапией лозартаном / А.А. Кастанаян, Н.Ю. Неласов, Н.Н. Старикова [та ін.] // Сердечная недостаточность. - 2001. - Т.2. - №4. - С.160-163.

14. Лозинський С.Е. Артеріальний тиск і гіпертрофія лівого шлуночка в загальній популяції. Прогностичне значення та взаємозв'язки / С.Е. Лозинський // Сімейна медицина. - 2010. - № 3 (33). - С.71-75.

15. Лозинський С.Е. Дослідження взаємозв'язків артеріального тиску, росту, маси тіла та параметрів ехографічної кардіометрії у здорових осіб та хворих на гіпертонічну хворобу / С.Е. Лозинський, В.М. Жебель // Український терапевтичний журнал. - 2006. - №2. - С.27-29.

16. Лозинський С.Е. Як оцінювати ультразвукову динаміку геометрії серця? / С.Е. Лозинський // Укр. Рад. Журнал. - 2011. - Т.19. - С.401-406.

17. Матова Е.А. Десятилетняя динамика показателей диастолической функции левого желудочка у больных гипертонической болезнью / Е.А. Матова, С.В. Павленко, Е.П. Свищенко, Л.А. Мищенко // УКЖ. - 2011. - №6. - С.53-58.

18. Оцінка ефективності «Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» за даними епідеміологічних досліджень / І.М. Горбась, О.О. Смирнова, І.П. Кваша, А.П. Дорогой // Артериальная гипертензия. - 2010. - №6(14). - С. 51-67.

19. Приходько В.Ю. Гемодинамічні механізми формування гіпертензивного серця в похилому і старечому віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / Київ, 2005. - 45с.

20. Проблеми здоров'я і тривалості життя в сучасних умовах / А.П. Дорогой, Т.С. Манойленко, І.Л. Ревенько, Г.М. Дорохіна. - К.: Гордон, 2017. - 300 с.

21. Райдинг Э. Эхокардиография. Практическое руководство / Элисдэйр Райдинг; пер. с англ. - 2-е изд. - Москва: МЕДпресс-информ, 2012. - 280с.

22. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica / Ю.О. Реброва // Москва: Медиасфера, 2006. - 312с.

23. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. / Свіщенко Є.П., Багрій А.Е., Єна Л.М. [та ін.]. - Київ: «ТОВ Бізнес Поліграф», 2008. - 80 с.

24. Сакович О.О. Успадкування поліморфних генотипів гена рецептора ангіотензину II 1-го типу та фактори ризику розвитку гіпертонічної хвороби у жінок, які проживають у Вінницькій області / О. О. Сакович, В. М. Жебель, А. Ф. Гуменюк // Запорож. мед. журн. - 2011. - 13, № 4. - С. 44-47.

25. Сакович О.О. Поліморфізм рецептора ангіотензину ІІ першого типу та рівні натрійуретичних пептидів у жінок післяменопаузального віку з гіпертонічною хворобою: неускладненою та ускладненою хронічною серцевою недостатністю: дис. канд. мед. наук: 14.01.11 / Сакович Олена Олександрівна. - К., 2012. - 180 с.

26. Свищенко Е.П. Гипертоническая болезнь. Вторичные гипертензии / Е.П. Свищенко, В.Н. Коваленко. - Киев, 2002. - 504с.

27. Сидорчук Л.П. Обґрунтування призначення антигіпертензивного лікування хворим на есенціальну артеріальну гіпертензію залежно від індивідуальної фармакогенетичної чутливості / Л.П. Сидорчук, К.М. Амосова // УКЖ. - 2009. - №5 (10). - С.35-51.

28. Сіренко Ю.М. Гіпертонічна хвороба і артеріальні гіпертензії / Ю.М. Сіренко. - Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2011. - 288с.

29. Смирнова М.Д. Молекулярно-генетические аспекты развития, дифференциальной диагностики и возможностей патогенетической терапии гипертрофии левого желудочка при гипертонической болезни и гипертонической кардиомиопатии: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.мед.наук: спец.14.01.05. - Москва, 2010. - 20 с.

30. Тихонова С.А. Полиморфизм генов рецептора ангиотензина-ІІ 1-го типа и синтазы альдостерона у молодых мужчин с разными уровнями артериального давления и наследственным анамнезом по гипертонической болезни / С.А. Тихонова // УТЖ. - 2008. - №3. - С.61-66.

31. Удовиченко М.М. Вплив ARG389GLY поліморфізму гена B-1 адренорецепторів на показники артеріального тиску у пацієнтів із серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка / М.М. Удовиченко, Ю.С. Рудик // Новости медицины и фармации. - 2014. - №3 (35). - С.41-44.

32. Целуйко В.Й. Полиморфизм гена рецептора ангиотензина ІІ 1-го типа и его влияние на эффективность терапии олмесартаном у пациентов с гипертонической болезнью / В.Й.Целуйко, Т.Р. Брегвадзе, Н.Е. Мищук, З.С. Вашакидзе // УКЖ. - 2013. - №4. - С.21-27.

33. Целуйко В.Й. Поліморфізм генів ендотеліальної NO-синтази, ангіотензинперетворюючого ферменту та рецептора ангіотензину ІІ типу 1 у хворих на ішемічну хворобу серця з артеріальною гіпертензією / В.Й.Целуйко, Л.М. Яковлева // Артериальная гипертензия. - 2013. - №6 (32). - С.28-33.

34. Шляхто Е.В. Роль генетических факторов в ремоделировании сердечно-сосудистой системы при гипертонической болезни / Е.В.Шляхто, А.О. Конради // Артериальная гипертензия. - 2002. - Т. 04. - №3.

35. 825T allele of the G-protein [beta]3 subunit gene (GNB3) is associated with impaired left ventricular diastolic filling in essential hypertension // Journal of Hypertension / J. Jacobi, K. Hilgers, M. Schlaich [et al.] // J. Hypertens. - 1999. - Vol. 17(10). - P.1457-1462.

36. A common polymorphism of uncoupling protein 2 gene is associated with hypertension / Q. Ji, H. Ikegami, T. Fujisawa [et al.] // J. Hypertens. - 2004. - Vol.22. - P.97-102.

37. A gender difference in the association between salt sensitivity and family history of hypertension / S. Kojima, K. Murakami, G. Kimura [et al.] // Am J. Hypertension. - 1992. - Vol.5 (1). - P.1-7.

38. A meta-analysis of the effects of treatment on left ventricular mass in essential hypertension / A.U. Klingbeil, M. Schneider, P. Martus [et al.] // Am. J. Med. - 2003. - Vol. 115. - P. 41- 46.

39. A multilocus approach to the antihypertensive pharmacogenetics of hydrochlorothiazid / A.H. Maitland-van der Zee, S.T. Turner, G.L. Schwartz [et al.] // Pharmacogenet. Genomics. - 2005. - Vol.15. - P.287-293.

40. A/C 1166 gene polymorphism of the Angiotensin II type 1 receptor (AT1) and ambulatory blood pressure: the Ohasama study /M. Kikuya, Sugimoto K., Katsuya T. [et al.] // Hypertension Research. - 2003. - Vol.26(2). - P.141-145.

41. A1166C polymorphism of angiotensin II type 1 receptor, blood pressure and arterial stiffness in hypertension / S. Gardier, M. Vincent, P. Lantelme [et al.] // J. Hypertens. - 2004. - Vol.22 (11). - P. 2135-2142.

42. Age?race subgroup compared with renin profile as predictors of blood pressure response to antihypertensive therapy / R.A. Preston, B.J. Materson, D.J. Reda [et al.] // JAMA. - 1998. - Vol. 280. - P.1168?1172.

43. Age-related alterations of Doppler left ventricular filling indexes in normal subjects are independent of left ventricular mass, heart rate, contractility and loading conditions / D.W. Kitzman, K.H. Sheikh, P.A. Beere [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 1991. - Vol. 18 (5). - P.1243-1250.

44. Ambulatory and Home Blood Pressure Normality in the Elderly Data From the PAMELA Population / R. Sega, G. Cesana, C. Milesi [et al.] // Hypertension. - 1997. - Vol. 30. - P. 1-6.

45. Ambulatory blood pressure and metabolic abnormalities in hypertensive subjects with inappropriately high LV mass / V. Palmieri, G. de Simone, M.J. Roman [et al.] // Hypertension. - 1999. - Vol. 34. - P. 1032-1040.

46. An analysis of electrocardiographic criteria for determining left ventricular hypertrophy / C.A. Gasperin, H. Germiniani, C.R. Facin [et al.] // Arq. Bras. Cardiol. - 2002. - Vol.78 (1). - P.72-83.

47. Angiotensin II type 1 receptor (A1166C) gene polymorphism in Egyptian adult hemodialysis patients / H. El-banawy, R. Bedair, A. Mohammed // Alexandria Journal of Medicine. - 2015. - Vol.1. - P.1-7.

48. Angiotensin II type 1 receptor A/C1166 polymorphism. Relationships with blood pressure and cardiovascular dtructure / M. Castelano, M.L. Muiesan, M. Beschi [et al.] // Hypertension. - 1996. - Vol.28. - P.1076-1080.

49. Angiotensin II type 1 receptor A1166C gene polymorphism and essential hypertension in Calabar and Uyo cities, Nigeria / M.E. Kooffreh, C. I. Anumudu, R. Duke [et al.] // Indian J. Hum. Genet. - 2013. - Vol.19(2). - P. 213-218.

50. Angiotensin II Type 1 Receptor A1166C Gene Polymorphism Is Associated With an Increased Response to Angiotensin II in Human Arteries / P. P. van Geel, Y.M. Pinto, A. A. Voors [et al.] // Hypertension. - 2000. - Vol.35. - P.717-721.

51. Angiotensin II type 1 receptor gene A1166C polymorphism and essential hypertension in Chinese: a meta-analysis / J.L. Wang, L. Xue, P.P. Hao [et al.] // Journal of Renin-Angiotensin-Aldosterone System. - 2010. - Vol.11. - P.127-135.

52. Angiotensin II type 1 receptor gene polymorphisms in human essential hypertension / A. Bonnardeaux, E. Davies, X. Jeimemaitre [et al.] // Hypertension. - 1994. - Vol.24. - P.63--69.

53. Angiotensin-converting enzyme gene polymorphism determines the antiproteinuric and systemic hemodynamic effect of enalapril in patients with proteinuric renal disease. Austrian Study Group of the Effects of Enalapril Treatment in Proteinuric Renal Disease / M. Haas, N. Yilmaz, A. Schmidt [et al.] // Kidney Blood Press. Res. - 1998. - Vol.21. - P.66-69.

54. Aortic augmentation index: reference values in a large unselected population by means of the SphygmoCor device / J.H. Janner, N.S. Godtfredsen, S. Ladelund [et al.] // Am. J. Hypertens. - 2010. - Vol.23. - N. 2. - P.180-185.

55. Aortic stiffness is an independent predictor of primary coronary events in hypertensive patients: a longitudinal study / P. Boutouyrie, A.I. Tropeano, R. Asmar [et al.] // Hypertension. - 2002. - Vol.39 (1). - P.10-15.

56. Arnett D.K. Pharmacogenetics of antihypertensive treatment: detailing disciplinary dissonance / D.K. Arnett, S.A. Claas // Pharmacogenomics. - 2009. - Vol.10(8). - P.1295-1307.

57. Arterial Stiffness and Wave Reflection Sex Differences and Relationship With Left Ventricular Diastolic Function / C. Russo, Zh. Jin, V. Palmieri [et al.] // Hypertension. - 2012. - Vol.60. - P.362-368.

58. Arterial wave reflection and subclinical left venricular systolic dysfunction / C. Russo, Z. Jin, Y. Takei [et al.] // Journal of Hypertension. - 2011. - Vol.29 (3). - P.574-582.

59. Arterial wave reflections and survival in end-stage renal failure / G.M. London, J. Blancher, B. Pannier [et al.] // Hypertension. - 2001. - Vol.38 (3). - P.434-438.

60. Association between regional ventricular function and myocardial fibrosis in hypertrophic cardiomyopathy assessed by speckle tracking echocardiography and delayed hyperenhancement magnetic resonance imaging / Z.B. Popovic, D.H. Kwon, M. Mishra [et al.]// J. Am. Soc. Echocardiogr. - 2008. - Vol.21. - P.299 -1305.

61. Association of left ventricular mass with AGTR1 A1166C polymorphism / Y. Jin, T. Kuznetsova, L. Thijs [et al.] // Am. J. Hypertens. - 2012. - Vol.25 (4). - P.472-478.

62. Associations of genetic polymorphisms in the renin-angiotensin system with central aortic and ambulatory blood pressure in type 2 diabetic patients / L.U. Ljungberg, C.J. Цstgren, F.H. Nystrцm, T. Lдnne // Journal of the Renin-Angiotensin Aldosterone System. - 2014. - Vol. 15(1). - P. 61 -68.

63. Berk B.C. ECM remodeling in hypertensive heart disease / B.C. Berk, K. Fujiwara, S. Lehoux // J. Clin. Invest. - 2007. - Vol. 117. - P.568 -575.

64. Boutouyrie P. The Reference Values for Arterial Stiffness Collaboration. Determinants of pulse wave velocity in healthy people and in the presence of cardiovascular risk factors: establishing normal and reference values / P. Boutouyrie, S.J. Vermeersch // European Heart Journal. - Vol.31. - N. l9. - P. 2338-2350.

65. Burke V. Family history as a predictor of blood pressure in a longitudinal study of Australian children / V. Burke, M.P. Gracey, L.J. Beilin, R.A.K. Milligan // J Hypertens. - 1998. - Vol.16(3). - P.269-276.

66. Cameron V.A. Angiotensin Type-1 Receptor A1166C Gene Polymorphism Correlates With Oxidative Stress Levels in Human Heart Failure / V. A. Cameron, T. J. Mocatta, A. P. Pilbrow [et al.] // Hypertension. - 2006. - Vol.47. - P.1155-1161.

67. Cardiac and renal hyperplasia in newborn genetically hypertensive rats / S.C. Pang, C. Long, M. Poirier [et al.] // J. Hypertens. - 1986. - Suppl. 4. - P.119-122.

68. Caruso G. Blood pressure and left ventricular mass index in normotensive hyperparathyroid patients versus healthy controls /G. Caruso // Journal of Hypertension. - 2005. - Vol. 23. - Suppl. 2. - P. 208.

69. Chrysant S.G. The antihypertensive effectiveness and safety of dual RAAS blockade with aliskiren and valsartan / S.G. Chrysant // Drugs Today (Barc). - 2010. - Vol.46 (3). - P.151-162.

70. Circulating coupling factor 6 in human hypertension: role of reactive oxygen species / T. Osanai, S. Sasaki, T. Kamada [et al.] // J. Hypertens. - 2003. - Vol. 21. - P. 2323-2328.

71. Classification of Blood Pressure Levels by Ambulatory Blood Pressure in Hypertension / A. Bur, H. Herkner, M. Vlcek [et al.] // Hypertension. - 2002. - Vol.40. - P.817-822.

72. Clinical variables, not RAAS polymorphisms, predict blood pressure response to ACE inhibitors in Sardinians / F. Filigheddu, G. Argiolas, E. Bulla [et al.] // Pharmacogenomics J. - 2008. - Vol.9. - P.1419-1427.

73. Comparison of Interstudy Reproducibility of Cardiovascular Magnetic Resonance with two-dimensional Echocardiography in Normal Subjects and in Patients with Heart Failure or left Ventricular Hypertrophy / F.Grothues, G.C.Smith, J.C.Moon et al. // Am. J. Cardiol. - 2002. - Vol. 90. - P.29-34.

74. Comparison of the sensitivity and specificity of the electrocardiography criteria for left ventricular hypertrophy according to the methods of Romhilt-Estes, Sokolow-Lyon, Cornell and Rodrнguez Padial / M. Cabezas, A. Comellas, G. J. Ramon [et al.] // Rev. Esp. Cardiol. - 1997. - Vol.50 (1). - P.31-35.

75. Cruickshank J.M. Reversibility of left ventricular hypertrophy by differing types of antihypertensive therapy / J.M. Cruickshank, J. Lewis, V. Moore, C. Dodd // J. Hum. Hypertens. - 1992. - Vol.6(2). - P.85-90.

76. Dahlцf B. Reversal of left ventricular hypertrophy in hypertensive patients. A metaanalysis of 109 treatment studies / B. Dahlцf, K. Pennert, L. Hansson // Am. J. Hypertens. - 1992. - Vol.5(2). - P.95-110.

77. Dekkers J.C. Differential influence of family history of hypertension and premature myocardial infarction on systolic blood pressure and left ventricular mass trajectories in youth / J.C. Dekkers, F.A. Treiber, J. Kapuku, H. Snieder // Pediatrics. - 2003. - Vol.111 (6 Pt.1). - P.1387-1393.

78. Devereux R.B. Echocardiographic determination of left ventricular mass in man: anatomic validation of the method / R.B. Devereux, N. Reichek // Circulation. - 1977. - Vol. 55. - P. 613-618.

79. Diagnostic and prognostic utility of ECG for left ventricular hypertrophy defined by MRI in relationship to ethnicity: the Multy-Ethnic Study of Atherosclerosis (MESA) / A. Jain, H. Tandri, D. Dalal [et al.] // American Heart Journal. - 2010. - Vol.159(4). - P.652-658.

80. Diez J. A translational approach to hypertensive heart disease / J. Diez, E.D. Frohlich // Hypertension. - 2010. - Vol. 55. - P.1-8.

81. Diez J. Mechanisms of disease: pathologic structural remodeling is more than adaptive hypertrophy in hypertensive heart disease / J. Diez, A. Gonzalez, B. Lopez, R. Querejeta // Nat. Clin. Pract. Cardiovasc. Med. - 2005. Vol. 2. - P. 209-216.

82. Disparate relationship between blood pressure and left ventricular mass in patients with and without left ventricular hypertrophy / J.I.M. Drayer, J.M. Gardin, D.D. Brewer [et al.] // Hypertension. - 1987. - Vol. 9 (Suppl II). - P.61-64.

83. Doppler tissue imaging: A noninvasive technique for evaluation of left ventricular relaxation and estimation of filling pressures / S.F. Nagueh, K.J. Middleton, H.A. Kopelen [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 1997. - Vol. 30(6). - P.1527-1533.

84. Echocardiographic left ventricular mass and electrolite intake predict arterial hypertension / G. De Simone, R.B. Devereux, M.J. Poman [et al.] // Ann. Intern. Med. - 1991. - Vol. - 114. P. 202-209.

85. Effect of renin-angiotensin-aldosterone system gene polymorphisms on blood pressure response to antihypertensive treatment / J. Xiao, Sh. Hai-hui, L. Gang [et al.] // Chinese Medical Journal. - 2007. - Vol.120. - No. 9. - P. 782-786

86. Effect of tissue harmonic imaging and contrast upon between observer and test-retest reproducibility of left ventricular ejection fraction measurement in patients with heart failure / G.A.Whalley, G.D.Gamble, H.E. Walsh et al. // Eur J Heart Failure. - 2003. - Vol.6. - N.1. - P.85-93 (6)

87. Effects of AGTR1 gene polymorphism in patients with heart failure treated with candesartan / S. De Denus, M. Zakrewski-Yakubiak, M.P. Dube [et al.] // Ann. Pharmacother. - 2008. - Vol.42(7). - P.925-932.

88. Effects of the reduction of preload on left and right ventricular myocardial velocities analyzed by Doppler tissue echocardiography in healthy subjects / G. Pela, G. Regolisti, P. Coghi [et al.] // Eur. J. Echocardiogr. - 2004. - Vol. 5(4). - P.262-271.

89. Electrocardiographic estimate of left ventricular mass versus radiographic cardiac size and the risk of cardiovascular disease mortality in the epidemiologic follow-up study of the First National Health and Nutrition Examination Survey / P.M. Rautaharju, A.Z. LaCroix, D.D. Savage [et al.] // Am. J. Cardiol. - 1988. - Vol.62. - P.59- 66.

90. Electrocardiographic left ventricular hypertrophy and effects of antihypertensive drug therapy in hypertensive participants in the multiple risk factor intervention trial / S. Mac Mahon, G. Collins, P. Rautaharju [et al.] Am. J. Cardiol. - 1989. - Vol.63. - P.202 - 210.

91. Epidemiology of masked and white-coat hypertension: the family-based SKIPOGH study / H. Alwan, M. Pruijm, B. Ponte [et al.] // PLoS ONE. - 2014. - Vol.9 (3). - e92522.

92. ESH/ESC (2013) The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // European Heart Journal. - 2013. - Vol.34. - P.2159-2219.

93. Estimation of central aortic pressure waveform by mathematical transformation of radial tonometry pressure: validation of generalized transfer function / C.-H. Chen, E. Nevo, B. Fetics [et al.] // Circulation. - 1997. - Vol.95. - P.1827-1836.

94. Ethnic differences in aortic pulse wave velocity occur in the descending aorta and may be related to vitamin D / M. Rezai, A. Wallace, N. Sattar [et al.] // Hypertension. - 2011. - Vol.58. - P.247-253.

95. Ethnic differences in arterial wave reflections and normative equations for augmentation index / J.A. Chirinos, J.G. Kips, M.J. Roman [et al.] // Hypertension. - 2011. - Vol.57. - P.1108-1116.

96. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications / S. Laurent, J. Cockcroft, L. Van Bortel [et al.] / // Eur. Heart J. - 2006. - Vol.27. - P.2588--2605.

97. Fagard R.H. Regression of left ventricular mass by antihypertensive treatment / R.H. Fagard, H. Celis, L. Thijs, S. Wouters // Hypertension. - 2009. - Vol.54. - P.1084-1090.

98. Familial aggregation of blood pressure: a population based family study in eastern Finland / R.M. Fuentes, I-L. Notkola, S. Shemeikka [et al.]// Journal of Hum. Hypertension. - 2000. - Vol.14. - P.441-445.

99. Familial burden of hypertension and its effect on blood pressure levels, insulin resistance and intracellular ions in Greek offspring / I.M. Tziolas, M.I. Pikilidou, Zebekakis P.E. [et al.] // J. Am. Soc. Hypertens. - 2009. - Vol 3(2). - P.141-149.

100. Familial Predisposition of Left Ventricular Hypertrophy / H. Schunkert, U. Brockel, C. Hengstenberg [et al.]// J. Am. Coll. Cardiol. - 1999. - Vol. 33. - N6. - P. 1685-1691.

101. Feihl F. Hypertension and microvascular remodelling / F. Feihl, L. Liaudet, B.I. Levy, B. Waeber // Cardiovasc. Res. - 2008. - Vol. 78. - P.274 -285.

102. Filigheddu F. Pharmacogenomics of essential hypertension: are we going the right way? / F. Filigheddu, C. Troffa, N. Glorioso // Cardiovasc. Hematol. Agents Med. Chem. - 2006. - Vol.4. - P.7-15.

103. Flaa A., Kjeldsen S.E. Are all the hypertensives made equal? / A. Flaa, S.E. Kjeldsen // Herz. - 2006. - Vol.31. - P.323-330.

104. Foppa M., Duncan B. B., EP Rohde L. Echocardiography-based left ventricular mass estimation. How should we define hypertrophy? / M.Foppa, B.B. Duncan, L. EP Rohde // Cardiovascular Ultrasound. - 2005. - Vol.3. - P.17-30.

105. Gerstenblith G. Influence of left ventricular mass regression on cardiac function in hypertensive elderly individuals / G. Gerstenblith, S. P. Schulman // European Journal of Clinical Pharmacology. - 1990. - Vol. 39(1). - P.25-28.

106. Gluszek J. Is there relationship between the A1166C polymorphism of the angiotensin II receptor AT1 and plasma renin activity, insulin resistance and reduction of blood pressure after angiotensin-converting enzyme inhibitor therapy? / J. Gluszek, K. Jankowska // Pol. Arch. Med. Wewn. - 2008. - Vol.118. - P.194-200.

107. Goldstein I.B. Ambulatory blood pressure and family history of hypertension in healthy men and women / I.B. Goldstein, D. Shapiro, D. Guthrie // Am. J. Hypertension. - 2006. - Vol.19. - P.486-491.

108. Gong M. Molecular genetics of human hypertension / M. Gong, N. Hubner // Clin. Science. - 2006. - Vol.110. - P.315-326.

109. Gottdiener J.S. Should echocardiography be performed to assess effects of antihypertensive therapy - test-retest reliability of echocardiography for measurement of left ventricular mass and function / J.S. Gottdiener, S.V. Livengood, P.S. Meyer, G.A. Chase // JACC. - 1995. - Vol.25 (2). - P.424-430.

110. Hashimoto J. Enhanced Radial Late Systolic Pressure Augmentation in Hypertensive Patients With Left Ventricular Hypertrophy / J. Hashimoto, D. Watabe, R. Hatanaka // American Journal of Hypertension. - 2006. - Vol.19. - P.27-32.

111. Hill J.A. Cardiac plasticity / J.A. Hill, E.N. Olson // N. Engl. J. Med. -2008. -Vol.358. - P.1370-1380.

112. Ho C. Y. A Clinician's Guide to Tissue Doppler Imaging / C. Y. Ho, S. D. Solomon // Circulation. - 2006. - Vol.113. - P.396-398.

113. Home-based self-measurement of blood pressure: a proposal using new reference values (the PURAS study) / J.A. Divison, C. Sanchis, L.M. Artigao [et al.] // Blood pressure monit. - 2004. - Vol. 9 (4). - P.211-218.

114. How many times should blood pressure be measured at home for better prediction of stroke risk? Ten-year follow-up results from the Ohasama study / T. Okhubo, K. Asayama, M. Kikuya [et al.] // J. Hypertension. - 2004. - Vol.22 (6). - P.1099-1104.

115. Hsieh B.P. Prognostic value of electrocardiographic criteria for left ventricular hypertrophy / B.P. Hsieh, M.H. Pham, V.F. Froelicher // Am. Heart J. - 2005. - Vol.150. - P.161-167.

116. Huimin Y. Adenine/cytosine1166 polymorphism of the angiotensin II type 1 receptor gene and the antihypertensive response to angiotensin-converting enzyme inhibitors / Y. Huimin, L. Shuguang, J. Lijun [et al.] // Journal of Hypertension. - 2009. - Vol. 27(11). - P.2278-2282.

117. Impact of renin-angiotensin-aldosterone system genes on the treatment response of patients with hypertension and metabolic syndrome / H. J. Milionis, M. S. Kostapanos, K. Vakalis [et al.] // Journal of Renin-Angiotensin-Aldosterone System. - 2007. - Vol. 8. - P. 181-189.

118. Increased Aortic Pulse Wave Velocity Is Associated With

119. Silent Cerebral Small-Vessel Disease in

120. Hypertensive Patients / L. H.G. Henskens, A. A. Kroon, R. J. van Oostenbrugge [et al.] // Hypertension. - 2008. - Vol.52. - P.1120-1126.

121. Increased left ventricular mass in obese adolescents / P. Friberg, A. Allansdotter-Jhonsson, A. Ambring [et al.] // Eur Heart J. - 2004. - Vol.25. - P.987-992.

122. Influence of parental history of hypertension on blood pressure / V. Lascaux-Lefebvre, J.B. Ruidavets, D. Arveiler [et al.] // J. Hum. Hypertension. - 1999. - Vol.13. - P.631-636.

123. Influence of the Angiotensin II Type 1 Receptor Gene Polymorphism on the Effects of Perindopril and Nitrendipine on Arterial Stiffness in Hypertensive Individuals / A. Benetos, F. Cambien, S. Gautier [et al.] // Hypertension. - 1996. - Vol. 28. - P. 1081-1084.

124. Initial left-ventricular mass predicts probability of uncontrolled blood pressure in arterial hypertension / R. Izzo, G. de Simone, R.B. Devereux [et al.]// J. Hypertens. - 2011. - Vol. 29(4). - P.803-808.

125. Interaction between body size and cardiac workload. Influence on left ventricular mass during body growth and adulthood / G. DeSimone, R.B. Devereux, T.R. Kimball [ et al.] // Hypertension. - 1998. - Vol.31. - P.1077-1082.

126. Isolated left ventricular diastolic dysfunction: implications for exercise left ventricular performance in patients without congestive heart failure / V. Palmieri, C. Russo, E.A. Palmieri [et al.] // J. Amer. Soc. Echocardiogr. - 2006. - № 19. - P. 491-498.

127. Israili Z.H. The future of antihypertensive treatment / Z.H. Israili, R. Hernandez-Hernandez, M. Valasco // Am. J. Ther. - 2007. - Vol.14. - P.121-134.

128. Jinmin L., Jianmin L., Shuqin Z. The polymorphism of angiotensin-receptor gene A1166C in familial hypertension and its distribution in the Han Yellow race of China / L. Jinmin, L. Jianmin, Z. Shuqin [et al.] //Saudi Med. J. - 2013. - Vol. 34(10). - Vol.1007-1012.

129. Kalistratos M.S. Arterial hypertension: benefits and limitations of treatment / M.S. Kalistratos, L.E. Poulimenos, A.J Manolis // ESC Council for Cardiology Practice. - 2015. - Vol.13. - No.28 (11).

130. Kannel W.B., Gordon T., Offutt D. Left ventricular hypertrophy by electrocardiogram. Prevalence, incidence, and mortality in the Framingham study / W.B. Kannel, T. Gordon, D. Offutt // Ann. Intern. Med. - 1969. - Vol.71. - P.89 - 105.

131. Kearney P.M. Global burden of hypertension: analysis of worldwide data / P.M. Kearney, M. Whelton, K. Reynolds [et al.] // Lancet. - 2005. - Vol.365. - P.217-223.

132. Kelly R.P. Vasoactive drug influence aortic augmentation index independently of pulse wave velocity in healthy men / R.P. Kelly, S.C. Millasseau, J.M. Ritter, P.J. Chowienczyk // Hypertension. - 2001. - Vol.37 (6). - P.1429-1433.

133. Kim B.K., Lim Y., Lee H.T. [et al.] Non-dipper pattern is a determinant of the inappropriateness of left venricular mass in essential hypertension patients / B.K. Kim, Y. Lim, H.T. Lee [et al.] // Korean Circ. J. - 2011. - Vol.41(4). - P.191-197.

134. Kurland L. Using genotyping to predict responses to anti-hypertensive treatment / L. Kurland, L. Lind, H. Melhus // Trends Pharmacol. Sci. - Vol.26. - P.443-447.

135. Lalande S. Diastolic dysfunction: a link between hypertension and heart failure / S. Lalande, B. D. Johnson // Drugs Today (Barc). - 2008. - Vol. 44(7). - P. 503-513.

136. Lang R. M. Recommendations for chamber quantification / R. M. Lang, M. Bierig, R.B. Devereux // Eur. J. Echocardiogr. - 2006. - Vol.7. - P.79-108.

137. Langaee T.Y., Gong Y., Yarandi H.N. et al. Association of CYP3A5 polymorphisms with hypertension and antihypertensive response to verapamil // Clin. Pharmacol. Ther. - 2007. - Vol.81. - P.386-391.

138. Lee W.K. Genetics of hypertension: from experimental models to clinical applications / W.K. Lee, S. Padmanabhan, A.F. Dominiczak // Journal of Human Hypertension. - 2000. - Vol.14. - P.631-647.

139. Left ventricular hypertrophy and arterial wall thickening in children with arterial hypertension / M. Litwin, A. Niemirska, J. Sladowska [et al.] // Pediatric Nephrology. - 2006. - Vol.21. - N.6. - P.811-819.

140. Left ventricular hypertrophy: effect on survival / J.M. Sullivan, R.V. Vander Zwaag, F. el-Zeky [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 1993. - Vol. 22. - P.508-513.

141. Left ventricular mass and functions in normotensive offsprings of hypertensive parents / S. Jalal, M.A. Rauoof, K.A. Khan [et al.] // JAPI. - 2009. - Vol.57. - P.389-392.

142. Left ventricular mass and subsequent blood pressure changes among middle-aged men in rural and urban Japanese populations / H. Iso, M. Kiyama, M. Doi [et al.] // Circulation. - 1994. - Vol.89. - N4. - P.1717-1724.

143. Left Ventricular Mass, Stroke Volume and Ouabain-Like Factor in Essential Hypertension / P. Manunta, P. Stella, R. Rivera [et al.] // Hypertension. - 1999. - Vol.34. - P.450-456.

144. Left ventricular morphology, global and longitudinal function in normal older individuals: A cardiac magnetic resonance study / N.P. Nikitin, P.H. Loh, R. De Silva [et al.] // International J. of Card. - 2006. - Vol.108. - N.1. - P.76-83.

145. Longitudinal tracking of left ventricular mass over the adult life course: clinical correlates of short- and long-term change in the Framingham Offspring Study / Lieb W., Xanthakis V., Sullivan L.M. [et al.] // Circulation. - 2009. - Vol.119. - P.3085-3092.

146. Manunta P. Pharmacogenomics and pharmacogenetics of hypertension: update and perspectives - the adducin paradigm / P. Manunta, G. Bianchi // J. Am. Soc. Nephrol. - 2006. - Vol.17. - P.30-35.

147. Maternal component in the familial aggregation of hypertension / A.L. DeStefano, H. Gavras, N. Heard-Costa, [et al.] // Clin. Genet. 2001. - Vol. 60(1). - P.13-21.

148. Mellen P.B. Pharmacogenomics of blood pressure response to antihypertensive treatment / P.B. Mellen, D.M. Herrington // J. Hypertens. - 2005. - Vol. 23. - P.1311-1325.

149. Mitochondrial coupling factor 6 as a potent endogenous vasoconstrictor / T. Osanai, M. Tanaka, T. Kamada [et al.] // J. Clin. Invest. - 2001. - Vol. 108. - P. 1023-1030.

150. Mitochondrial Genome Mutations in Hypertensive Individuals / F.Shwartz, A. Duka, F. Sun [et al.] // American J. of Hypertension. - 2004. - Vol.17. - P.629-635.

151. Mцllsten A., Stegmayr B., Wiklund P.G. Genetic polymorphisms in the renin-angiotensin system confer increased risk of stroke independently of blood pressure: a nested case-control study / A. Mцllsten, B. Stegmayr, P.G. Wiklund // Journal of Hypertension. - 2008. - Vol. 26 (7). - P. 1367-1372.

152. Morning rise in blood pressure is a predictor of left ventricular hypertrophy in hypertensive patients treated with amlodipine monotherapy / T. Ikeda, T.Gomi, Y. Shibuya [et al.] // Journal of Hypertension. - 2005. - Vol. 23. - Suppl.2. - P. 46.

153. Muldoon M.F. Family history studies in hypertension research. Review of the literature / M.F. Muldoon, D.F. Terrel, C.H. Bunker, Manuck S.B. // Am. J. Hypertens. - 1993. - Vol.6 (1). - P.76-88.

154. Multilocus effects of the renin-angiotensin-aldosterone system genes on blood pressure response to a thiazide diuretic / L. Frazier, S.T. Turner, G.L. Schwartz [et al.] // Pharmacogenomics J. - 2004. - Vol.4. - P.17-23.

155. Murdoch C.E. NADPH oxidasedependent redox signalling in cardiac hypertrophy, remodelling and failure / C.E. Murdoch, M. Zhang, A.C. Cavem, A.M. Shah // Cardiovasc. Res. - 2006. - Vol. 71. - P. 208 -215.

156. Mureddu G.F. Compensatory or inappropriate left ventricular mass in different models of left ventricular pressure overload / G.F. Mureddu, G. Cioffi, C. Stefenelli, G. de Simone // Journal of Hypertension Volume 23, Supplement 2, June 2005, page S12

157. Nadour W., Biederman R.W.W. Is left ventricular hypertrophy important? Does the tool used to detect it matter? / W. Nadour, R.W.W. Biederman // J.Clin. Hypertens. - 2009. - Vol.11. - P.441-447.

158. Narula J. Apoptosis and the systolic dysfunction in congestive heart failure: story of apoptosis interruptus and zombie myocytes / J. Narula, E. Arbustini, Y. Chandrashekhar, M. Schwaiger // Cardiol. Clin. - 2001. -19. - P.113-126.

159. New insight into relationship of left ventricular geometry and left ventricular mass with cardiac function: a population study of hypertensive subjects / N.S. Chahal, T.K. Lim, P. Jain [et al.] // Eur. Heart J. - 2010. - Vol.23. - N.6. - P.588-594.

160. Nocturnal Reduction In Blood Pressure (Dipping) And Left Ventricular Hypertrophy / V. Orly, D. Akshay, S. Beverly [et al.] // The Journal of Clinical Hypertension. - 2012. - Vol.14. Suppl. 1. - P. 29.

161. Normal vascular aging differential effects on wave reflection and aortic pulse wave velocity: the Anglo-Cardiff Collaborative Trial (ACCT) / C.M. McEniery, I.R. Yasmin, Hall [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 2005. - Vol.46(9). - P.1753-1760.