Проведено аналіз оповідань Валер'яна Підмогильного катеринославського періоду. З’ясовано, що письменникові притаманний глибокий психологізм, розкриття образів героїв відбувається через розгортання внутрішнього конфлікту свідомого та підсвідомого "я".

Визначення стильових домінант оповіді, що сприяють утворенню естетичної цілісності епічного твору в романістиці Б. Харчука. Взаємозв’язок людини і специфіки організації оповіді в творах письменника. Символіка імені як елемент формування оповідного стилю.

Стильові домінанти поезії Т. Осьмачки в контексті європейського модернізму із застосуванням системно-аналітичного підходу. Основні складники ідіостилю Т. Осьмачки - домінанти різних типів творчості, органічно поєднані з ознаками українського фольклору.

Історико-літературний дискурс жанрової специфіки прози. "Подвійність" художньої структури історичного твору, викликана синтезом літературних та історичних парадигм. Модель художньої системи пенталогії Б. Лепкого в єдності літературознавчих проблем.

Виявлення й характеристика специфіки художнього моделювання стильових маркерів, естетики трагічного у прозі Олекси Гай-Головка крізь спектр мілітарного континууму. Співіснування національної й екзистенційної характеристики персонажа у творчості прозаїка.

Описано натуралістичні прийоми, використані письменником - фактографічність зображення, протоколювання подій з відтворенням їхнього перебігу в часі, фіксування дрібних деталей, використання контрастних сцен. Визначено Коваліва як представника напряму.

Охарактеризовано стильову константу, комплексну поетичну модель універсальної світобудови із внутрішньою структурою, єдністю зображально-виражальних й ідейно-художніх елементів Ф. Петрарки. Розглянуто сконцентровану думку ідеалізації коханої жінки.

Розгляд стильових особливостей лірики Революції Гідності, зокрема психологічного сприйняття катастрофічних явищ сучасної дійсності, що визначає стильові ознаки Майданної поезії. Її мовна поліфонія й апокаліптичний синтаксис. Явище культуросфери Майдану.

Біографія Я. Лагодинської-Кучковської (Лесі Верховинки) - представниці української літератури імпресіонізму кінця ХІХ - початку ХХ ст. Творчий доробок письменниці, стильові особливості її новел та оповідань, поезій, драматургічних та критичних творів.

Аналіз умов виникнення імпресіоністичних тенденцій у прозі початку ХХ століття. Огляд стильових особливостей імпресіоністичної прози в українській, російській та англійській літературах. Вивчення характеру хронотопічної протяжності художньої конструкції.

Анатолий Штейгер — один из наиболее ярких и значительных представителей поэтического течения, которое сформировалось в конце 20-х годов ХХ столетия. Георгий Иванов — автор знакового для русской литературной эмиграции стихотворного сборника "Розы".

Любовная лирика Федора Тютчева, его пылкое увлечение Амалией Лерхенфельд, последняя любовь поэта. Свадьба Пушкина и Натальи Гончаровой. Стихи Марины Цветаевой, обращенные к будущему мужу сестры М. Минцу. Любовь Ахматовой к своему мужу поэту Н. Гумилеву.

Стихии огня и воды - некие универсалии, ценности, особо значимые основы жизни, которые осознавались человечеством на разных этапах его существования. Особенности изображения значимости образов стихий в художественной системе романа "Принц инкогнито".

Изучение особенностей индивидуального мировидения автора в рамках художественного целого - одно из важных направлений современной лингвистики. Приемы, которые использует В.А. Солоухин в своей поэзии, для формирования словесного образа водной стихии.

Исследование индивидуально-авторской специфики цветообозначений в художественном дискурсе И. Муравьевой. Рассмотрение колористической лексики стихии огня как одной из доминирующих, являющейся существенной частью цветовой картины мира писательницы.

Роль пародии в литературной критике Корнея Чуковского. Эксплицитные пародийные приемы в критике Чуковского и его интенцию на пародию в целом. Динамика нарастания стихии пародии на примере работ о Л. Андрееве. Систематизация пародийных элементов.

Роль пародии в литературной критике К.И. Чуковского. Анализ статей представляет эксплицитные пародийные приемы в критике Чуковского и его интенцию на пародию в целом. Динамика нарастания стихии пародии рассматривается на примере работ о Л. Андрееве.

Дослідження філософської основи світогляду и поетичного світу класика української літератури ХХ-ХХІ ст. Павла Мовчана. Відтворення образів чотирьох стихій у ліричних творах. Синкретичне поєднання пізнання загальносвітових та національних витоків буття.

Тема родины Есенина в стихотворении "Гой, ты Русь, моя родная" как одна из главных тем. Разлука с родной землей, придание его стихам теплоты воспоминаний, которая их отличает. Мера отстраненности от природы, которая позволяет эту красоту почувствовать.

Исследование феномена театральности поэзии в художественном сознании ХХ века. Художественная специфика лирики А. Блока, особенности элементов театрально-драматургической поэтики. Блоковская интерпретация образа Дон-Жуана в стихотворении "Шаги Командора".

Петербургские и крымские реалии, которые легли в основу поэтических образов стихотворения А.А. Ахматовой 1912 года. Двойная адресация стихотворения и особый, пророческий смысл его финала. Понимание обстоятельств, инспирировавших ахматовский текст.

Новое прочтение финала стихотворения А.А. Ахматовой о Херсонесе (1912), которое позволяет выявить диалогическую природу ее "крымских" стихотворений. Использование методов биографического, реального комментирования и глубинного поэтологического анализа.

Анализ начального стихотворения первого поэтического сборника Б.Л. Пастернака "Близнеца в тучах". Изучение особенностей актуализации образа "Эдема" в его атрибутивном становлении. Изучение особенностей представления образа "горящего немыслимого Эдема".

Стихотворение Г. Гейне "Fichtenbaum" - первоисточник, вдохновивший гениальных поэтов и писателей, художников, музыкантов. Перевод этого стихотворения труден из-за его глубокого, многообразного, символического и метафорического философского смысла.

Композиционный анализ лирического текста стихотворения "Моя Россия". Выявление особенностей творческой лаборатории автора, влияющих на формирование его индивидуального стиля. Изучение особой формы строфического построения, основанной на анафоре.

Стихотворение К. Батюшкова "Мой гений" - одно из лучших произведений поэта. Образно-эмоциональное содержание элегии и главная тема. Взаимодействие между мотивами странствий и женской красоты. Анализ лексико-семантического уровня текста и его композиции.

Изучение исторической основы стихотворения, вторжения наполеоновской армии в Россию. Описания решающей битвы и затяжного отступления русской армии к Москве. Анализ особенностей построения стихотворения, образов воинов и участников диалога на стоянке.

Реконструкция истории создания стихотворения, в тексте и образах которого прослеживаются особенности поэтики Лермонтова. Отказ Лермонтова от экфрастичного характера изображения, обусловленного обращением к конкретному артефакту - образу молодой женщины.

Анализ стихотворения Мандельштама. Особенности запечатления в своем произведении глубокого чувства драгоценности жизни, сплетения в цепочки ассоциаций сегодняшнего и давно минувшего, скоротечного и непреходящего, обиходного и легендарно-мифологического.

Раскрываются неизвестные источники поэтических образов крымского стихотворения О. Мандельштама, основанные на реалиях Алушты начала ХХ века. Указано, что в окончательном варианте стихотворение не имеет названия, но публиковалось под заглавием "Виноград".