Лиро-эпическая и лирическая поэмы. Лирическое в эпических послевоенных поэмах и их влияние на формирование жанровой структуры. Традиционные основы поэзии, лирические и пейзажные зарисовки, исполненные настоящей поэзии в поэме И. Машбаша "Гром в горах".

Розгляд специфіки конструювання драматичної ремарки у публіцистиці В. Стефаника. Використання автором засобів психологічного й емоційного увиразнення у прозових творах. Виявлення поліфонічності та структурно-стилістичних елементів новелістики письменника.

Синтаксичні конструкції романів представника англійського постмодернізму Ієна Мак’юена. Структурна організація романів представлена складними реченнями, наповненими стилістичними синтаксичними фігурами, що покликані реалізувати комунікативну мету автора.

Аналіз порівнянь та метафор в головному корпусі художніх творів М. Коцюбинського. Особливість доповнення структурно-типологічних функцій сполучникових сходжень ідіостилю автора. Основна залежність загальних конструкцій від змісту і творчої манери.

Вивчення особливостей різнорівневих повторів, що визначають жанрову специфіку німецької казки. Традиційні формули в текстах народних казок набувають характеру стабільних словесних формул. Труднощі, пов’язані з адекватним відтворенням повторюваності.

Поэма А.А. Блока "Двенадцать" как эпиграф к ХХ веку: рассмотрение особенностей художественной структуры, анализ амбивалентной сущности мифопоэтического образа ветра. Общая характеристика статьи "Интеллигенция и революция" классика русской литературы.

Аналіз оповідань Джона Чівера під кутом зору функціонування в них лейтмотиву як літературного засобу та ролі лейтмотивів у структурі й змістовому наповненні оповідань. Аналіз поведінки та способу життя американського середнього класу у творах Дж. Чівера.

Дослідження української літератури на підставі студій пам’яті. Вияв інтенсивного зацікавлення сучасними авторами тоталітарним (передовсім радянським) досвідом, рецепція якого відбувається як через історичні наративи, так і через наявність такого досвіду.

Літературне життя 20-х років. Рецепція творчості Лесі Українки на сторінках одного з головних журналів 20-х років ХХ століття "Життя і революція". Риси особистості та грані характеру поетеси на сторінках часопису. Національний характер в житті поетеси.

Аналіз поглядів і принципів Тараса Шевченка, якими він керувався у спостереженнях над народною творчістю, зокрема думовим епосом. Характеристика публіцистичних, епістолярних та прозових творів українського поета, сповнених тугою і щемом за батьківщиною.

Жанравыя і стылістычныя асаблівасці публіцыстыстыкі Максіма Лужаніна. Аналіз каментара, карэспандэнцыі і артыкулы, як публіцыстычных жанраў. Основные черты функционального стиля речи произведений. Характарыстыка кампазіцыйнага будовы "Словы да размовы".

Роман Т. Нонно "Догони меня волна" - книга о социальных проблемах современной Японии, о "плохих" японцах и "хороших" Айну. Усиление контркультурных тенденций в связи с гей-бумом в средствах массовой информации и подъемом правозащитного движения.

Дослідження творчості українського письменника О. Гончара. Аналіз емоційних і психологічних станів людини в романі "Тронка". Страх як основне переживання та спосіб буття, його прояви та параметри. Розвиток мотиву тривоги у новелі "Залізний острів".

Форма повествования от третьего лица в прозе Н. Мусина. Идеологический аспект подачи материала, прямое или косвенно выраженное отношение к изображаемому. Использование риторических и восклицательных вопросов. Роль объективных повествовательных форм.

Описание "тургеневского человека" в литературоведении. Составляющие внутреннего "я" рассказчика в "Записках охотника". Отражение психологической функции субъекта речи и сознания на формировании заглавий рассказов цикла. Принцип оценки человека в романах.

Исследование архитектоники субъектной системы поэзии харьковской поэтессы Р.А. Катаевой. Изучение взаимодействия авторского и геройного планов лирики. Выявление контекстообразующих значений, функция которых состоит в репрезентации позиции автора.

Осмысление диалектики авторского сознания в философской лирике Арсения Тарковского. Исследование системы формирования его субъектно-объектных интенций, а также осмысление парадигмы движения в системе онтологического и гносеологического сознания поэта.

Исследуется лирический герой в творчестве Виктора Цоя сквозь призму субъектно-объектных отношений в альбомных контекстах группы "Кино". Особенности лирических субъектов, объектов, адресатов в текстах песен восьми альбомов, и отношений между ними.

Аналіз наративних стратегій пам’яті в мемуаристиці, зокрема зосередження уваги на залежності нарації від суб’єкта пам’яті, його свідомості, ідентичності і способів презентації власного мнемічного досвіду. Визначення подвійної сутності "літератури факту".

Суб’єкт літературного твору як художній образ, що втілює характер персонажу у тій чи іншій мірі естетичної досконалості. Зовнішній простір - сукупність суспільного, мистецького, літературного контекстів, в якому перебувають автор, його текст та читач.

Особливості та опис суб’єктної організації художніх текстів, закономірності побудови та розгортання оповіді залежно від типу наратора. Дослідження та аналіз епічного твору, як гетерогенного множинного утворення, яке постає поліфонічною структурою.

Узагальнення та систематизація проблематики теоретичних пошуків літературознавців у дослідженні специфіки суб’єктної організації лірики. Аналіз спектру суб’єктів поетичного мовлення. Окреслено специфіку їх художнього вияву у текстах поетичних творів.

Аналіз тематики, образної системи, жанрової природи та художнього світу поетичних творів Є. Плужника. Суб'єктно-об'єктна сфера лірики митця, функції інтрадієгетичного оповідача, роль автора та ліричного героя (персонажу) в моделюванні картини світу.

Дослідження сугестивності як художньо-стильової риси Шевченкового тексту, що відображає комунікативну інтенцію митця. Художній світ поета, його фольклорна символіка, образи, що асоціативно резонують в естетичній свідомості й душевній сфері читача.

Аналіз сугестивного аспекту реалізації тональності або специфічних емоційних ефектів поетичних текстів. Характеристика сугестивності як джерела інтуїтивного, підсвідомого "зараження" емоційним станом. Аналіз умов активації емоціогенного передзнання.

Исследование эволюции русского пост-классического романа в его взаимосвязи с классической традицией. Две линии: одна, гармоническая, связанная с именами Пушкина - Тургенева - Гончарова - Толстого, другая, дисгармоническая: Гоголь - Лесков - Достоевский.

Исследование специфики неореалистического художественного письма. Синтетический характер концептуальных определений неореализма. Определение роли и значения З. Потаповой, В. Фащенко, В. Келдыша, С. Тузкова в утверждении неореализма в литературоведении.

Исследование творческого и педагогического труда Абузара Айдамирова. Основные моменты работы над историческим романом "Долгие ночи". Повторение сложной судьбы своего создателя в его работе. Изучение национально-освободительной борьбы чеченского народа.

В произведении М. Шолохова "Тихий Дон" – множество персонажей. Но среди них есть один, чья противоречивая жизнь, трагическая судьба привлекает наибольшее внимание. Это – Григорий Мелехов, чей образ, вне всякого сомнения, является главным в эпопее.

Протоиерея Прокопия Громова как памятник сибирской автобиографической прозы. Анализ специфики жанра воспоминаний. Художественный феномен "Припоминания современника". Разнообразие структуры повествования. Литературные традиции второй половины XIX века.