Создание режиссером, историком и теоретиком театра Н.Н. Евреиновым концепции театрализации жизни. Тип внутренней организации текста прозаического произведения. А. Беннетт – представитель старшего поколения английских драматургов и писателей-сатириков.

Аналіз та порівняння візуальних стратегій у літературному та театральному мистецтві (на прикладі повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я" та сценарію Наталки Дубіної). Окреслення можливостей перекодування текстового зорового образу у візуальний.

Анализ театрально-карнавального хронотопа как "внутренней формы" "Поэмы без Героя", реализуемой на уровне образно-семиотического кода, герменевтически интерпретируемого в интертекстуальных и смысловых регистрах. Роль театрально-карнавального патерна.

Изучение структуры автобиографического романа А. Галича "Генеральная репетиция". Рассмотрение особенностей построения репетиционного сюжета в романе А. Галича. Продолжение булгаковского театрального романа в изменившемся историческом контексте.

Аналіз тезаурусу барокової поетики як "скарбниці" естетики дивовижного, "чудного-а-містеріального" в українській культурі. Розгляд поетики і аналітики курйозної та фігурної поезії, які фокусують у собі питомі риси та естетичний тезаурус стилю бароко.

Анализ роли индивидуального тезауруса Ф.М. Достоевского в формировании общего корпуса текстов, а также редактировании текстов разных авторов в еженедельнике "Гражданин". Знакомство с основными особенностями трактовки Ф.М. Достоевским концепта "народ".

Поняття та сутність постмодернізму, як світоглядно-мистецького напряму, що виник та існує за епохи постмодерну. Морально-етична, соціально-психологічна проблематика, порушена у романі Роздобудько "Дві хвилини правди", висвітлення широкого спектру проблем.

Исследование принципов текстопорождения в поэтике Б. Пастернака на примере стихотворения "Рождественская звезда". Создание ситуации взаимоотражения текстовых и "антитекстовых" смыслов. Движение и развитие текстового и "антитекстового" сознаний.

Рецепція творчості німецької письменниці румунського походження Герти Мюллер. Порівняльний аналіз сприйняття творчості письменниці різними поколіннями на її географічній батьківщині - Румунії, та історичній батьківщині - Німеччині, у 80-х роках ХХ ст.

Особенности изучения интернет-мемов, содержащих в вербальной части крылатые единицы и функционирующих в русском и французском сегменте Интернета. Художественный текст как источник появления анализируемых крылатых единиц. Анализ примеров интернет-мемов.

Аналіз каприччо "Принцеса Брамбіла" видатного німецького письменника-романтика Е.Т.А. Гофмана як переконливого прикладу інтермедіальної поетики. Роль зображеного танцю в концепції твору, в якому мистецтво і життя пронизують і підсилюють одне одного.

Описание традиций русского диссидентства и анализ типов личности протестующих на примере П.Я. Чаадаева и А.Д. Синявского. Определение взаимосвязи между мыслителями на примере концептов: память жанра, память места, помять образа жизни в их произведениях.

Переосмысление привычного терминологического словоупотребления в связи с различиями дисциплинарных стратегий лингвистики и литературоведения. Отличительные черты в содержании основных привычных понятий в зависимости от конкретной научной дисциплины.

Вявлення та інтерпретація емблематичних форм, типів сигніфікації та схем з європейських збірників XVI-XVIII століття і текстів Григорія Сковороди. Знакові візуально-образні "універсалії", які Сковорода семантично координує за допомогою біблійного тексту.

Аналіз творів сучасної української драматургії, що увійшли до антології "Майдан до і після", що відображають події останніх кількох років в Україні. Нові текстові стратегії: монодраматична, географічна, історична, релігійна та з локальним місцем дії.

Прагматический контекст и проблемы типологического анализа средневерхненемецких духовных текстов. Категория авторства и способы компиляции в прозе аугсбургских францисканцев. Особенности композиционной структуры в памятниках духовной прозы XIII века.

Концептуалізація теоретичних проблем, пов’язаних із текстологією Ю. Яновського, контекстуалізації мисленно-чуттєвого світу митця. Встановлення генеалогії та філіації рукописних і друкованих джерел, ґрунтовного аналізу генетичного досьє творів письменника.

Вивчення використання літературних прийомів як інструменту побудови художнього простору. Відображення художньої дійсності за допомогою стилістичної фігури ризома та графічно-зображальних засобів на прикладі роману Маркуса Зусака "Глиняний міст".

Репрезентації хворого тіла у його зв’язках із культурними концептами епохи постмодернізму. Аналіз романів Д. Лоджа "Терапія" і "Глухота як вирок". Опрацювання особистої ідентичності із власним тілом та надання йому індивідуальних текстуальних контурів.

Своєрідність контекстуальної синонімії в художньому мовленні на прикладі творчості М. Коцюбинського. Семантико-стилістичні особливості синонімів у прозі письменника, їх комунікативно-прагматичний потенціал, місце в індивідуально-авторській картині світу.

Исследование особенностей немецкой "конкретной поэзии" – малоизученного и достаточно противоречивого направления современной литературы, не имеющего определенного статуса, четких границ и стандартных функций. Восприятие и интерпретация таких текстов.

Поэт-символист как один из первых писателей-модернистов, "сошедших" на страницы газеты и оценивших возможности массовой печати популяризировать творчество. Описание заметки "Для хроники", относящейся к периоду сотрудничества в "Биржевых ведомостях".

Характерные лингвостилистические особенности текстов рецензий. Понятие дискурса, анализ его типов. Основные лингвостилистические особенности рецензий. Методы семантического, структурного и статического анализа стилистики научного английского языка.

Исследование повествовательной организация сочинений В.Ф. Одоевского. Характеристика жанра "сочинений" в литературе начала XIX в., рассмотрение особой позиции автора. Состав, композиция и жанровая модель сборника, реконструкция смыслового сюжета.

Реализация категории телесного в сюжетной, образной и мотивной структуре новелл Германа Мелвилла 1850-х гг. Семантический и структурный анализ текста. Телесный опыт, ресурсы семиотизации тела в художественном тексте и кинестезийные ощущения персонажей.

Особенности представления материального и духовного мира в творчестве русских писателей XIX-XX столетий. Установление художественной типологии между произведениями разных авторов. Сопоставление творческих индивидуальностей Н.В. Гоголя и Л.Н. Андреева.

Взаимосвязь проявлений категории телесного в тексте романа Харпер Ли с процессом социального становления главной героини. Свойственная ей "физиологичность" восприятия эмоций окружающих людей, характеристик отдельных личностей. Проблема расовых различий.

Характеристика телесности, как одной из ключевых категорий в современных гуманитарных науках. Определение семантики телесных образов в книге английского писателя Джулиана Барнса "Лимонный стол", их места в выражении авторской концепции действительности.

Описание некоторых художественных принципов поэтики И.А. Бунина, анализ и специфика роли портрета в системе произведения. Общие особенности композиции рассказов, отношение героев к смерти, доминанты, которые отразились в портретном описании умирания.

Религиозные и философские искания в творчестве Ф.М. Достоевского. Концепция "Человекобога" в романах Ф.М. Достоевского "Преступление и наказание", "Бесы" в эволюционном контексте. Демоническое начало образа Ставрогина. "Эвклидов ум" Ивана Карамазова.