Дискуссия, начатая журналом "Вопросы теории и практики журналистики" с целью ревизии имеющихся подходов к теории журналистики. Отношение к самой журналистике и отражение факта, что в ней до сих пор не выработано общепризнанных критериев мастерства.

Понятие коммуникации как процесса обмена информацией между системами. Средства массовой коммуникации как фактор социализации и результат воздействия на сознание аудитории. Исследование основных способов измерения эффектов и эффективности коммуникации.

Анализ теоретико-методологических подходов к исследованию медиасистем. Изучение возможностей изучения современных медиа на основе теорий среднего уровня, что потребует изменения традиционных филологических и исторических методологических подходов.

Варианты теории журналистики. Методы и приемы сбора и обработки информации. Ценности и идеалы постмодернизма. Результативность журналистской деятельности. Теории "индивидуальных различий" и "социальных категорий". Теория информационного общества.

Теоретические основы проведения журналистского расследования, анализ и характеристика его жанров. Этапы и методика проведения журналистского расследования. Формирование гипотезы, основные принципы безопасности журналиста при проведении расследования.

История радиостанций в Казахстане. Методы работы радиожурналиста. Восприятие звукового сообщения аудиторией. Различие метода и жанра в радиожурналистике. Принцип формата в современном радиовещании. Специфические черты языка радио. Технология радиопередач.

Исследование истории возникновения и становления журналистики. Роль массовой информации в современном мире. Изучение печати, радио и телевидения как средств массовой коммуникации. Методика журналистского творчества. Производство программ и публицистика.

Сущность и назначение деятельности по связям с общественностью. Требования к качеству и функциональной подготовке специалиста по связям с общественностью. PR-консультирование, типы консультативной деятельности, их характеристика. Понятие манипуляции.

СМИ как основной канал воздействия PR-технологий. СМИ и медиа с точки зрения их типологических особенностей и возможностей охвата целевых аудиторий. Управление информацией и конструирование новостей. Организация работы редакции как целостной организации.

Типографика как искусство предоставления текстовой информации. Особенности использования текста в графических макетах. Каллиграфия как основа дизайна. Выбор шрифта для составления слов, фраз и предложений в гарнитуре. Применение леттеринга в рекламе.

Изучение структурной, экономической и управленческой трансформации медиасистемы России. Анализ моделей медиа в различных общественных и политических системах. Формирование и теоретизация актуальных понятий и концептуальных подходов к медиа в России.

Карнавал и его символическое измерение. Теории постмодернизма и рецепция карнавализации современной эпохой. История ток-шоу, специфика российского телевидения. Карнавальная жертвенность и ритуальная казнь в авторских социально-политических программах.

Лисовский как российский библиограф. Редактор журнала "Российская библиография". Книгопечатание и известия о деятельности типографий. Сохранившиеся рукописи лекций Николая Михайловича. Время "промежутка" между напряженными идеологическими спорами.

Рассматриваются в основном американские и британские концепции и теории, которые самым непосредственным образом касаются масс-медиа и массовой коммуникации и выдержали испытание временем. Изучение уникальных аспектов, присущих коммуникативистике.

Рассмотрение особенностей теории медиатизации, исследующей социальные изменения под влиянием медиа. Определение основных версий теории медиатизации: институциональной и социально-конструктивистской. Анализ общих характеристик процесса медиатизации.

Анализ основных подходов к определению термина и статуса теории медиатизации. Эволюция данной теории в направлении социальных наук. Институциональная и социально-конструктивистская версии медиатизации. Зависимость современного общества от логики медиа.

Рассмотрение основных тезисов теории мирной журналистики и применение их в практике зарубежных массмедиа через призму медиагеографических взглядов на процессы формирования медиареальности. Результаты медиаметрического анализа и контент-анализа публикаций.

Изучение теории и основных особенностей жанра расследовательской журналистики. Определение способов и правил сбора информации и её изложения. Исследование проблемы свободы слова в России (на примере журналистского расследования убийства А. Политковской).

Основные направления и цели расследовательской деятельности журналиста (на примере периодических изданий). Источники информации, ее поиск и изложение. Проблема свободы слова в России (на примере журналистского расследования убийства А. Политковской).

Дослідження сучасних теорій журналістики з точки зору того, як і наскільки вони допускають можливість впливу інформації на реципієнтів. Теоретичні й емпіричні аргументи, які дадуть змогу підтвердити істинність сформульованого в меті твердження.

Досліджується проблема, яка полягає в тому, щоб з’ясувати, чи існує інформація, яку реципієнти отримують, але яка на них не впливає. Об’єктом дослідження є так звані нормативні теорії журналістики, а предметом - фактор впливу, який містять ці теорії.

Характеристика практичної діяльності журналіста з позицій положень теорії Семона-Рубакіна й Гумбольдта-Потебні. Особливість перегляду основних постулатів аналізу журналістських текстів під час їхнього породження. Дослідження концепції бібліопсихології.

Аналіз практичної діяльності журналіста з позицій положень теорії Семона-Рубакіна й Гумбольдта-Потебні. Враховування взаємовпливу журналіста й аудиторії. Вивчення та аналіз психолінгвістичних особливостей та основних постулатів функціонування текстів.

Описання особливостей реалізації теорії культивування у сучасних медіа, нових алгоритмиів впливів на цільову аудиторію, які виявилися набагато ефективнішими, ніж телевізійні. Розгляд процесу "наштовхування" на створену фільтрами у свідомості реальність.

Поняття про масову комунікацію. Теоретичні засади розуміння масового спілкування, технологія масового впливу. Свідомість і поведінка мас. Основні наукові течії, принципи та підходи до вивчення масової комунікації. Види масовокомунікаційних технологій.

Наукове пояснення стратегічних соціально-творчих орієнтирів функціонування засобів масової комунікації на рівні методології. Уточнення класичного розуміння парадигми як моделі наукової діяльності. Методологічний статус наукознавчої категорії "парадигма".

Розгляд теорії паблік рилейшнз як системно організованої структури, в якій кожен елемент має певне функціональне значення. Теорія зв'язків із громадськістю та її концентрація на дослідженні сучасних концепцій і парадигм розвитку теоретичного знання PR.

Реймонд Вільямс як основоположник теорії потоку в медіадискурсі. Термін "телепотік", аналіз феномену спланованого потоку як технології та культурної форми. Праця "Телебачення: технологія та культурна форма" 1974 р. Аналіз програм мультителебачення.

Дослідження основних інформаційних процесів у сучасних соціальних онлайн-мережах. Характеристика структурної моделі інформаційних онлайн-мережевих процесів, яка складається з трьох основних аспектів - високих цифрових, гуманітарних та психотехнологій.

Трансформація прес-релізу: від виникнення до сучасності. Цілі прес-релізу і способи їх досягнення. Правила оформлення прес-релізу - стислого повідомлення для преси про подію. Різноманіття тем, зумовлене соціальними чинниками, культурними традиціями.