Главная Коллекция "Otherreferats" Международные отношения и мировая экономика Зовнішньоекономічна діяльність в туризмі

Зовнішньоекономічна діяльність в туризмі

Міжнародний туризм як об’єкт дослідження, його соціально-економічна роль. Структура індустрії міжнародного туризму, класифікація його видів. Правове та економічне регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах на рівні держави.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид учебное пособие
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2017
Размер файла 442,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

186

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

Запорізький національний університет

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Зовнішньоекономічна діяльність в туризмі

Навчально-методичний посібник для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"

спеціальності "Туризмознавство"

Т.Л. Кельдер, Ю.О. Шевченко

Запоріжжя

2012

Кельдер Т.Л., Шевченко Ю.О. Зовнішньоекономічна діяльність в туризмі: навчально-методичний посібник для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" спеціальності "Туризмознавство". - Запоріжжя: ЗНУ, - 2012. - 102 с.

Навчально-методичний посібник розроблено з урахуванням кредитно-модульної системи, яка започаткована в навчальному процесі вищих закладів освіти України. Він містить тематичні матеріали (програмні запитання, основні терміни і поняття, тематичні тези, плани занять, запитання та тести для перевірки знань) до всіх тем курсу.

Призначені для студентів V курсу денного та заочного відділень факультету фізичного виховання спеціальності "Туризмознавство".

Рецензент Н.М. Шмиголь

Відповідальний за випуск Д.І. Бабміндра

Зміст

  • Передмова
  • Модуль 1. Науково-теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності в туризмі
  • Тема 1. Міжнародний туризм як об'єкт дослідження
  • Основні терміни та поняття
  • 1.1 Сутність міжнародного туризму
  • 1.2 Соціально-економічна роль туризму
  • 1.3 Основні чинники розвитку ЗЕД в туризмі
  • 1.4 Туристична індустрія
  • 1.4.1 Структура індустрії міжнародного туризму
  • 1.4.2 Особливості туріндустрії
  • 1.4.3 класифікація туризму
  • Семінарське заняття 1
  • Семінарське заняття 2
  • Теми доповідей
  • Тести для перевірки знань
  • Тема 2. Нормативно-правове регулювання міжнародного туризму
  • Основні терміни і поняття
  • 2.1 Сутність, структура та інструменти державного регулювання туризму
  • 2.2 Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах
  • 2.2.1 Іспанія
  • 2.2.2 Франція
  • 2.2.3 Угорщина
  • 2.2.4 Марокко
  • 2.2.5 Португалія
  • 2.2.6 Швейцарія
  • 2.2.7 Європейське Співтовариство
  • 2.3 Сертифікація і стандартизація
  • 2.4 Податкове регулювання міжнародної туристичної діяльності
  • 2.4.1 Податки, які не сприяють залученню іноземних туристів у країну, і податкові пільги
  • 2.4.2 Туристична політика держав
  • Семінарське заняття 3
  • Семінарське заняття 4
  • Теми доповідей
  • Проблемні питання до теми
  • Тести для перевірки знань
  • Тема 3. Сутність та економічні засади міжнародного туризму в контексті сучасної глобалізації
  • Основні терміни і поняття
  • 3.1 Глобалізація та її причини
  • 3.1.1 Сутність глобалізації
  • 3.1.2 Основні ознаки процесу глобалізації
  • 3.2 Транснаціональні корпорації (ТНК) на ринку міжнародного туризму
  • 3.2.1 Сутність ТНК та причини їх виникнення
  • 3.2.2 Особливі причини інтернаціоналізації туристського бізнесу
  • 3.2.3 ТНК у готельному господарстві
  • 3.2.4 Вплив туристських ТНК на національну економіку
  • 3.3 Вплив процесів економічної глобалізації на зміни у міжнародному туризмі
  • 3.4 Інформаційні технології в міжнародному туризмі
  • Семінарське заняття 5
  • Семінарське заняття 6
  • Семінарське заняття 7
  • Теми доповідей
  • Проблемні питання до теми
  • Тема 4. Статистика міжнародного туризму
  • Основні терміни і поняття
  • 4.1 Історія розвитку статистики міжнародного туризму
  • 4.2 Концепція статистики міжнародного туризму
  • 4.3 Статистика туристських потоків
  • 4.4.1 Облік на кордоні
  • 4.4.2 Реєстрація прибуттів у засобах розміщення
  • Семінарське заняття 8
  • Семінарське заняття 9
  • Теми доповідей
  • Проблемні питання до теми
  • Тести для перевірки знань
  • Тема 5. Основи економіки міжнародного туризму
  • Основні терміни і поняття
  • 5.1 Принципи та проблеми розвитку економіки міжнародного туризму
  • 5.2 Економічний сенс витрат в туризмі
  • 5.3 Туристичний продукт в міжнародному туризмі
  • 5.3.1 Види турпродукту
  • 5.3.3 Туристичний продукт як джерело доходу
  • 5.4 Туристичні експорт та імпорт
  • Семінарське заняття 10
  • Семінарське заняття 11
  • Семінарське заняття 12
  • Теми доповідей
  • Проблемні питання до теми
  • Тести для перевірки знань
  • Модуль 2. Світовий ринок міжнародного туризму
  • Тема 6. Ринок міжнародного туризму
  • Основні терміни і поняття
  • 6.1 Особливості ринку міжнародного туризму
  • 6.2 Світовий і регіональний ринок міжнародного туризму
  • 6.2.1 Європа
  • 6.2.2 Південно-Східна Азія і Тихоокеанський регіон
  • 6.2.3 Південна Азія
  • 6.2.4 Америка
  • 6.2.5 Близький Схід
  • 6.2.6 Африка
  • 6.3 Сегментація туристичного ринку
  • 6.3.1 Поняття сегментування ринку
  • 6.3.2 Вимоги до ринкового сегмента
  • 6.3.3 Методи сегментування
  • Семінарське заняття 13
  • Семінарське заняття 14
  • Проблемні питання до теми
  • Тести для перевірки знань
  • Тема 7. Туристські потреби та туристичний попит
  • Основні терміни і поняття
  • 7.1 Туристсько-рекреаційні потреби та їх вплив на формування туристичних потоків
  • 7.1.1 Потреби й попит
  • 7.1.2 Споживчий вибір у туризмі
  • 7.2 Сутність туристичного попиту. Основні риси туристичного попиту
  • 7.2.1 Туристський попит - динамічна категорія
  • 7.2.2 Різноманіття й комплексність туристського попиту
  • 7.2.3 Еластичність туристського попиту
  • 7.2.4 Концентрація туристського попиту в часі й просторі
  • 7.3 Методи вивчення туристичного попиту
  • Семінарське заняття 15
  • Семінарське заняття 16
  • Семінарське заняття 17
  • Теми доповідей
  • Проблемні питання до теми
  • Тести для перевірки знань
  • Тема 8. Географія міжнародного туризму
  • Основні терміни і поняття
  • 8.1 Географічні фактори розвитку міжнародного туризму
  • 8.1.1 Фізико-географічні фактори
  • 8.1.2 Економіко-географічні фактори
  • 8.2 Типологія національних туристичних ринків
  • 8.3 Географія міжнародних туристичних потоків світу
  • Семінарське заняття 18
  • Семінарське заняття 19
  • Семінарське заняття 20
  • Теми доповідей
  • Проблемні питання до теми
  • Тести для перевірки знань
  • Тема 9. Пропозиція світового туристичного ринку
  • Основні терміни і поняття
  • 9.1 Туристський продукт
  • 9.1.1 Поняття туристського продукту
  • 9.1.2 Особливості туристського продукту
  • 9.1.3 Життєвий цикл туристського продукту
  • 9.2 Фактори виробництва туристичного продукту
  • 9.2.1 Природні й культурно-історичні ресурси
  • 9.2.2 Людські ресурси
  • 9.2.3 Капітальні ресурси
  • 9.3 Сутність туристичної пропозиції
  • 9.3.1 Мета фірми
  • 9.3.2 Технологія виробництва
  • 9.3.3 Витрати виробництва й пропозиція туристського продукту
  • 9.3.4 Еластичність туристської пропозиції
  • Семінарське заняття 21
  • Семінарське заняття 22
  • Семінарське заняття 23
  • Теми доповідей
  • Проблемні питання до теми
  • Тести для перевірки знань
  • Тема 10. Туристичний потенціал України, його використання в історичному аспекті та в майбутньому
  • Основні терміни і поняття
  • 10.1 Природно-ресурсний потенціал України
  • 10.2 Ринок туристичних послуг в Україні
  • Семінарське заняття 24
  • Семінарське заняття 25
  • Теми доповідей
  • Проблемні питання до теми
  • Тести для перевірки знань
  • Термінологічний словник
  • Рекомендована література

Передмова

У сучасній світовій економіці важливе місце посідає сфера послуг, у тому числі й міжнародний туризм, що переживає період свого бурхливого розвитку. Третина світової торгівлі послугами припадає саме на нього. Світова туристична індустрія забезпечує понад 10 % світового валового національного продукту. Туризм постійно та активно впливає на ряд важливих галузей національних економік, таких як транспорт, будівництво та архітектура, зв'язок, готельний і ресторанний бізнес, сільське господарство, страховий бізнес, виробництво товарів народних промислів тощо. Значним і помітним є його вплив і на економіку нашої держави.

Внаслідок постійного зростання суспільного інтересу до міжнародного туристичного бізнесу підвищується і значення докладного вивчення аспектів розвитку туризму в зовнішньоекономічній діяльності.

Курс “ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ТУРИЗМІ" дає можливість вивчити економічний механізм діяльності підприємств туризму, інвестиційну політику та стратегію розвитку туристичних фірм, основні методи формування ціни продажу туру, механізм регулювання цін на туристичні послуги, методи планування діяльності туристичної фірми, фінансову політику туристичних фірм, та ін. Програма курсу передбачає також вивчення механізму формування ринкових цін на послуги туризму та особливості калькулювання цін з використанням ПЕОМ.

Програма з курсу “ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ТУРИЗМІ" відповідає навчальному плану підготовки спеціалістів зі спеціальності “Туризмознавство”. Курс “ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ТУРИЗМІ" розрахований на студентів 5 курсу факультету фізичного виховання спеціальність "Туризмознавство" і є обов'язковою дисципліною для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за цією спеціальністю.

міжнародний туризм індустрія

Метою вивчення курсу “ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ТУРИЗМІ" є сприяти майбутнім фахівцям здобути теоретичні знання та набути практичні навички у галузі міжнародного туризму як складової сучасної зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).

Основними завданнями дисципліни “ЗЕД в туризмі" є такі:

дати студентам глибоке уявлення про історичні аспекти розвитку туризму на планеті, основні чинники розвитку і методи вивчення цього виду господарської діяльності;

пояснити принципи законодавчого забезпечення і багаторівневого регулювання, організацію та управління туристичним бізнесом у світовому і національному масштабі;

дати студентам наукове розуміння особливостей формування та спрямування міжнародних туристичних потоків, а також їх значення для розвитку національної економіки;

показати реальні перспективи розвитку туризму в світі та в Україні;

навчити студентів використовувати здобуті знання у своїй практичній діяльності, що пов'язана з туристичним бізнесом.

Предметом вивчення дисципліни є основні засади організації туристичної діяльності та світового ринку туристичних послуг, міжнародні угоди в галузі туризму та міжнародні й регіональні туристичні організації.

Об'єктом дисципліни є вивчення досвіду вітчизняних і міжнародних підприємств по наданню туристичних і супутніх послуг населенню та іншим фірмам, діяльність національних і міжнародних організацій, що здійснюють регулювання міжнародного туризму.

За підсумками вивчення курсу "ЗЕД в туризмі" студенти повинні знати:

закономірності та напрямки розвитку міжнародного туризму;

особливості формування світових туристичних потоків та їх розподіл за регіонами Землі;

реальний ринок туристичних послуг і перспективи його розвитку в світі та в Україні;

особливості створення міжнародних туристичних підприємств та їх роль в організації міжнародного туризму;

принципи, механізми та інструменти міжнародного і національного регулювання туристичного бізнесу;

уміти:

користуватися спеціальною та науково-методичною літературою;

аналізувати фінансові результати діяльності туристичних підприємств та їх вплив на туристичний ринок окремого регіону та світу загалом;

проаналізувати розподіл і рух туристичних потоків у межах України та у світі;

розрахувати потреби населення країни чи регіону в туристичних послугах;

оцінювати вплив туристичної галузі на економіку регіону та країни.

Курс “ЗЕД в туризмі" як навчальна дисципліна базується на знаннях, попередньо отриманих студентами підчас вивчення дисциплін, що визначають особливості розвитку туризму, структуру туристичних і готельних послуг, підприємницьку діяльність у сфері надання послуг населенню, а саме: “Міжнародна економіка”, “Міжнародна торгівля”, “Менеджмент ЗЕД”, “Реклама ЗЕД”, “Управління готельним бізнесом і туристичною діяльністю”, “`Сервіс і дизайн у готелі”, “Міжнародні економічні організації" та ін.

Порядок проведення заняття:

Заняття покликане навчити студента самостійно думати, формувати своє ставлення до предмету вивчення, аналізувати складні наукові положення та узагальнювати факти.

Мета заняття поєднання теорії та практики, поглиблена переробка теоретичного матеріалу шляхом регулярної та планомірної роботи протягом вивчення курсу.

Види занять установче, дослідницького типу, проблемно-пошукове, дискусійне, практикум, ділова гра, контрольне.

Структура заняття:

а) початок заняття: визначення цілей, задач заняття, взаємозв'язок із вивченими курсами або попередніми темами, чітке формулювання форми проведення семінарського заняття;

б) організація та управління ходом заняття: проблемна постановка питань, робота над основними проблемами дискусії, які висвітлюють тенденції розвитку, поточне положення України, її світогосподарського оточення, розв'язок задач, тестів, об'єктивна оцінка кожного виступу студента, висновки.

в) Доповніть відповідним визначенням нижче приведенні речення заняття: підсумок за темою, наголос на неможливості однозначної оцінки теорій, проблем, які розглядаються, орієнтація студента на подальшу самостійну роботу над проблемними питаннями курсу.

Критерії оцінки: знання матеріалу; понятійний апарат; оціночне судження із аргументацією.

Рекомендована література за курсом поєднує основну та додаткову літературу, містить сучасні підручники та монографії українських та іноземних авторів.

Модуль 1. Науково-теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності в туризмі

Тема 1. Міжнародний туризм як об'єкт дослідження

Основні терміни та поняття

Подорож; відвідувач; туризм; турист; екскурсант; міжнародний туризм; туристична індустрія; туристичний товар; внутрішній туризм; національний туризм; туризм в межах країни; культурно-пізнавальний туризм; оздоровчо-рекреаційний туризм; культурно-діловий; релігійний туризм; етнічний туризм; спортивний туризм; пригодницький туризм; організований туризм; неорганізований туризм; індивідуальний туризм; сімейний туризм; груповий туризм; комерційний туризм; соціальний туризм; продукція туризму.

1.1 Сутність міжнародного туризму

Туризм отримав значний розвиток і став масовим соціально-економічним явищем міжнародного масштабу. Особливо сприяють цьому розширенню політичні, економічні, наукові і культурні зв'язки між країнами і народами світу.

Сьогодні туристичної діяльності даються різні визначення. У сучасній науковій літературі можемо знайти багато визначень поняття "туризм", що суттєво відрізняються одне від одного насамперед тому, що їх автори розглядають туризм із різних аспектів:

як особливу форму пересування людей за визначеним маршрутом з метою відвідання конкретного об'єкта або задоволення своїх інтересів і повернення на постійне місце проживання;

як форму розвитку особистості, яка реалізується через соціально-гуманітарні функції (виховну, навчальну, оздоровчу та спортивну);

як форму організації відпочинку, проведення дозвілля;

як галузь господарства, пов'язану з обслуговуванням людей, що тимчасово перебувають поза межами постійного місця проживання;

як сегмент ринку, в якому сходяться підприємства таких галузей господарства, як транспорт, харчування, готельне господарство, культура, торгівля тощо;

як явище, що виходить за межі традиційних уявлень, які асоціюються виключно з відпочинком.

Одне з найперших та найточніших визначень туризму запропонували професори Бернського університету Гудзікер і Крап, згодом його схвалила Міжнародна асоціація наукових експертів туризму. Вчені вважали, що туризм можна розглядати як низку явищ і взаємовідносин, які виникають у результаті подорожі, якщо вона не призводить до постійного місця перебування у визначеному місці та не пов'язана з отриманням прибутку.

На розвиток туризму впливають різноманітні фактори: демографічні, природно-географічні, соціально-економічні, історичні, релігійні та політико-правові.

Суб'єкт туризму - це турист, який задовольняє свої рекреаційні потреби та характеризується певними рисами, властивостями і станами (фізіологічними, психологічними, екологічними, економічними, соціальними тощо). У туризмі, зокрема міжнародному, є дві суб'єктні сторони - ті, хто надає туристичні послуги, й ті, хто цими послугами користується.

Зараз у міжнародній практиці широко використається визначення, вироблене Міжнародною конференцією по статистиці подорожей і туризму (Оттава, 1991 р.) і схвалене ВТО й Статистичною комісією ООН. Згідно його, турист - це відвідувач, тобто "особа, що подорожує й здійснює перебування в місцях, що перебувають за межами його звичайного середовища, на строк не більше 12 місяців з будь-якою метою, крім заняття діяльністю, оплачуваної із джерел у відвідуваному місці".

Виділяються три головних ознаки, що дозволяють об'єднати туристів і екскурсантів у категорію відвідувачів і одночасно відрізнити від інших подорожуючих осіб: переміщення за межі звичайного середовища, тривалість перебування в місці призначення і мета поїздки.

Об'єктом вивчення є: міжнародна туристична сфера і її місце в системі соціально-економічних пріоритетів розвитку економіки держав світу.

Методи вивчення туризму:

метод наукової абстракції виражається в узагальненні фактів і виявленні закономірностей;

історичний метод являє собою характеристику історії країни;

статистичні методи дозволяють кількісно оцінювати туристичні потоки;

соціально-психологічні методи пов'язані з виявленням мотивації поїздок, соціальною диференціацією туристів;

географічні методи спрямовані на оцінку територіальної диференціації місць перебування й аналіз природно-кліматичного потенціалу місцевості;

економічні методи показують, як в умовах обмеженості ресурсів максимально задовольнити потреби, а також дозволяють оцінити економічний ефект від даного виду діяльності.

До функцій туризму відносяться:

оздоровча;

пізнавальна;

просвітня;

комунікабельна;

задоволення потреб у зміні вражень;

задоволення потреб у зміні місця перебування;

надання економічних благ і послуг відповідно до вимог туриста.

1.2 Соціально-економічна роль туризму

Останні десятиліття XX - початок XXI ст. стали періодом якісних змін у структурі та джерелах економічного зростання у світі, зумовлених новими потребами та мотивами поведінки людини в інформаційному суспільстві, інтегрованістю міжнародного співтовариства з метою взаємопізнання та взаємозбагачення.

Особливого розвитку набула індустрія міжнародних туристичних послуг, стимульована зростанням чисельності та доходів населення в індустріальних країнах, збільшенням часу на відпочинок, значним поліпшенням транспортної інфраструктури.

Сучасний міжнародний туризм є одним із найважливіших чинників економічного та соціального розвитку суспільства. Він впливає на темпи економічного зростання, поліпшення показників торгового балансу, зменшення безробіття та стабільність валютного курсу в державі.

Міжнародний туризм розвивається всупереч таким негативним факторам, як політична та економічна нестабільність у багатьох частинах світу, посилення тероризму, коливання валютних курсів, нестабільні ціни на нафту тощо. Середньорічні темпи зростання міжнародного туризму становлять 4 - 5 %.

Частка туризму перевищує 10 % світової торгівлі товарами й послугами, що дало йому змогу посісти третє місце після експорту нафти та автомобілів, а до 2020 р. туризм повинен вийти на перше місце.

У таких країнах, як Угорщина, Чехія, Австрія, Швейцарія, Італія, Франція, Іспанія, Португалія, туризм належить до пріоритетних галузей, внесок яких у валовий національний дохід становить 15 - 35 %.

За оцінками спеціалістів, нині в туріндустрії працює понад 100 млн. осіб, кожне 16-те робоче місце у світі припадає на туризм, кожна 8-ма працездатна людина в світі зайнята в цьому секторі.

Міжнародний туризм є активним джерелом надходжень іноземної валюти. Туристичний бізнес стимулює розвиток інших галузей господарства будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництво товарів народного споживання.

Водночас розвиток туризму породжує цілу низку проблем. Перспектива отримати більш високооплачувану роботу в туристичному бізнесі може спричинити перехід працівників з інших галузей виробництва в галузі, пов'язані з туризмом.

Туристи забруднюють довкілля. За підрахунками Програми ООН з навколишнього середовища, щодня середньостатистичний турист залишає після себе один кілограм сміття. Туристи зазвичай використовують надто багато води, продуктів тощо. Від цього можуть страждати місцеві жителі.

Спілкування з іноземними гостями інколи згубно впливає на місцеву культуру та систему цінностей. Наплив туристів може призвести до втрати культурної самобутності та зруйнувати традиційний спосіб життя місцевого населення.

Багаті туристи, які приїздять у країни, що розвиваються, прямо чи опосередковано спричиняють негативні зміни у житті місцевих громад. Нерідко задля власного комфорту туристи привозять зі собою різні цінні речі, про які місцеві мешканці можуть лише мріяти. Бажання мати такі речі змушує багатьох людей змінювати своє життя, інколи навіть штовхає до злочинів.

Місцеві жителі часто невдоволені присутністю туристів, особливо якщо тим створюються найсприятливіші умови за рахунок місцевого населення. Шум, перенаселеність, забруднення навколишнього середовища, втрата самобутності, пошкодження історичних, архітектурних і релігійних об'єктів - усе це є наслідками масового напливу туристів. Зазначені проблеми потрібно враховувати при плануванні розвитку туризму.

І все ж позитивних факторів від розвитку туризму більше, ніж проблем, які він породжує.

По-перше, завдяки туризму створюються нові робочі місця; праця, пов'язана з туризмом, часто високооплачувана, отже, надходження від оподаткування більших доходів людей також зростатимуть.

По-друге, держава за рахунок ввезення в країну товарів іноземного виробництва, необхідних для споживання туристами та подальшого розвитку туризму, може запровадити митний збір на імпортні товари.

По-третє, оподатковуються надані туристам послуги (проживання в готелях, харчування, продаж напоїв, транспорт).

По-четверте, податки з доходів сплачують як місцеві, так і іноземні фірми, які отримали право (ліцензію) на провадження туристичного бізнесу в країні.

З'являється можливість частину бюджетних надходжень від туризму спрямовувати на фінансування розвитку інфраструктури, реставрацію та відновлення пам'яток історії та культури, здійснення природоохоронних програм, програм соціального розвитку тощо.

1.3 Основні чинники розвитку ЗЕД в туризмі

У XXI ст. міжнародний туризм розвивається під впливом факторів, властивих саме індустрії гостинності та туризму, а також таких факторів зовнішнього середовища, як політика і право, економіка і фінанси, культура, соціодемографічні зміни, розвиток торгівлі, транспорту, інфраструктури та науково-технічного прогресу.

Політика і право. Залежно від політики держави, її ставлення до туризму загалом туристичні ресурси використовуються з різним ступенем інтенсивності. Коли держава зацікавлена в розвитку туристичної галузі, це виявляється в загальній концепції пріоритетного розвитку туризму, в законодавчих і нормативних актах, які стимулюють і регулюють розвиток туризму, а також у фінансово-економічній підтримці розвитку туристичної інфраструктури, будівництві готелів і розвитку індустрії гостинності.

Безпека подорожі. Зі зростанням обсягів туризму дедалі більшої актуальності набувають питання безпеки. Туристи очікують від керівництва країн, які зацікавлені в прийомі іноземних гостей, здійснення відповідних заходів для гарантування безпеки їхнього життя та здоров'я в місцях відпочинку, засобах розміщення та під час транспортних перевезень.

Протягом усієї історії розвитку туризму питання безпеки завжди хвилювали тих, хто подорожує. Понад 60 % з них вважають, що криміногенна ситуація є для них найголовнішим негативним фактором при ухваленні рішення щодо вибору напрямку подорожі та місця відпочинку.

Економіка та фінанси. На розвиток туризму впливають як макроекономічні, так і мікроекономічні фактори. Макроекономічна нестабільність, зростання безробіття та інфляції непокоять суспільство та часто призводять до того, що населення надає перевагу домашньому відпочинку.

Коли економіка знаходиться на підйомі, збільшуються обсяги валових інвестицій. У країнах, в яких доходи від туризму становлять значну частку ВВП, інвестиції спрямовують на будівництво нових готелів і поліпшення інфраструктури туризму. Водночас зростання національного доходу стимулює активність людей до подорожей.

Одним із важливих факторів, який визначає вибір місця відпочинку, є рівень цін на продукти та товари туристичного попиту. Велике значення мають також валютний курс, простота та доступність валютного обміну. Запровадження з 1 січня 2002 р. євро значно спростило подорожі європейськими країнами, які тепер знаходяться в єдиній зоні євро, та скоротило фінансові витрати, пов'язані з обміном валюти.

Культура. Культурна спадщина, культурне середовище є магнітом, який притягує мандрівників. Туристи відвідують місця, багаті історико-культурними туристичними ресурсами, хочуть знати про життя і побут інших народів, тому для них будуть цікавими виступ місцевого хору, ансамблю, елементи народного фольклору, народних забав, ігор, розваг.

Соціодемографічні зміни. На початку третього тисячоліття, коли населення світу досягло 6 млрд. осіб, відбуваються деякі соціологічні зміни, які впливають на розвиток міжнародного туризму. Найважливішими для міжнародного туризму є віковий та сімейний фактори. Молоді люди у віці 18 - 34 роки становлять основну масу туристів. Варто враховувати, що в економічно розвинених країнах швидкими темпами зростає сегмент населення віком понад 50 років. Цей сегмент поповнюється людьми, які щойно вийшли на пенсію, мають багато вільного часу та матеріальних засобів для того, щоб здійснювати тривалі подорожі. Передусім, їх цікавлять туристичні місця, сприятливі для зміцнення здоров'я, інтелектуального та культурного збагачення. Дедалі помітніше на розвиток міжнародного туризму впливатиме сімейний фактор, зокрема зростання кількості сімей, у яких є діти.

Стан транспорту та інфраструктури.

Існує пряма залежність між станом пасажирського транспорту та туризму: з удосконаленням транспортних засобів, появою нових потужніших і місткіших моделей зростають обсяги туристичного обміну.

Туристична інфраструктура охоплює шляхи сполучення (дороги, аеропорти, пристані тощо), комунікації (водогін, електрична мережа, центральне опалення, каналізація, телефон, телекомунікації) та місцеві установи (поштові відділення, установи охорони громадського порядку, підприємства служби побуту, магазини, спортивні об'єкти).

Туристи надають перевагу тим місцям, де їм будуть гарантовані комфорт та безпека (у багатьох державах існує навіть туристична поліція), де вони, в разі потреби, зможуть зв'язатися з будь-якою точкою планети, отримати кваліфіковану медичну допомогу.

Розвиток торгівлі. У місцях, які відвідують туристи, є сувенірні магазини та кіоски, в яких продаються товари туристичного попиту: унікальні вироби місцевих народних промислів, сувеніри, подарунки.

Деякі країни, орієнтуючи свою промисловість на потреби іноземних гостей, отримують вигоду не лише від продажу туристичних послуг т сувенірів, а й від продажу товарів тривалого користування. Наприклад, Об'єднані Арабські Емірати, Туреччина, Греція. Італія, Сінгапур приваблюють іноземних туристів завдяки активній торгівлі унікальними товарами за вигідними цінами.

Новітні технології. В індустрії гостинності та туризму широко використовують досягнення науково-технічного прогресу. Завдяки впровадженню новітніх технологій зростають швидкість руху поїздів та комфортність подорожей. В Японії, Франції та інших країнах високошвидкісні поїзди вже рухаються зі швидкістю 483 км/год.

Завдяки використанню телекомунікаційних технологій та електроніки створено комп'ютерні системи бронювання, що діють у режимі реального часу. Якісні зміни сталися і в системі просування та придбання турпродукту: тепер споживач може сам скласти собі турпакет, забронювати квитки і місце в готелі й подорожувати за особисто створеним маршрутом.

1.4 Туристична індустрія

Індустрія туризму - це система виробничих, транспортних, торговельних, сервісних підприємств і засобів розміщення, призначена для задоволення попиту на туристські товари та послуги.

Для індустрії міжнародного туризму особливо важливими е питання узгодження діяльності підприємств, туроператорів і турагентств різних країн, вироблення міжнародних стандартів стосовно засобів розміщення, харчування, які використовуються у світі для обслуговування туристів.

Однак єдиних міжнародних стандартів поки що не існує. У кожній країні діють національні стандарти, які між собою можуть суттєво різнитися. Наприклад, готелі відрізняються не тільки категоріями (крім "зірок", вони можуть класифікуватися за розрядами), але і набором (номенклатурою) пропонованих послуг і вимогами до номерного фонду. Однак це не означає, що взагалі немає жодних загальних критеріїв, які можна покласти в основу міжнародних стандартів.

У більшості країн діють національні стандарти, крім того, багато готельних ланцюгів, особливо міжнаціонального характеру, що поєднують готелі, розташовані в різних країнах і регіонах, запроваджують свої стандарти, забезпечуючи тим самим максимальну конкурентоспроможність своїх підприємств.

1.4.1 Структура індустрії міжнародного туризму

Туризм доцільно розглядати як індустрію, що виробляє продукцію, а також забезпечує її реалізацію. Індустрія туризму складається з відокремлених, на перший погляд, видів діяльності (транспортне обслуговування, готельні послуги, діяльність туроператорів і турагентів та ін.), які насправді є взаємозалежними і функціонують завдяки співпраці багатьох підприємств.

Туристична індустрія - це сукупність засобів розміщення, транспортних засобів, об'єктів громадського харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного й іншого призначення, туроператорів і турагентств, екскурсійних бюро, послуг гідів-перекладачів.

Туристичний попит зіштовхується зі специфічною пропозицією цілої низки продуктів і послуг, які виробляє індустрія, що розвивається швидше за будь-яку іншу.

Підприємства, які виробляють продукти і послуги для туристів, можна поділити на три групи;

первинні - призначені безпосередньо для обслуговування туристів (санаторії, пансіонати, турбази тощо);

вторинні - призначені для обслуговування переважно туристів, хоча їхніми послугами можуть скористатися і місцеві жителі (підприємства громадського харчування, установи культури та ін.);

третинні - як правило, призначені для обслуговування місцевих жителів, але їхніми послугами також можуть скористатися і задовольняти свої потреби й туристи (громадський транспорт, пошта тощо).

1.4.2 Особливості туріндустрії

Особливим для індустрії туризму є те, що її основна продукція є "невловимою". Вона нематеріальна, її не можна побачити, торкнутися, спробувати на смак, почути, оглянути, випробувати як зразок майбутньої покупки, як це роблять, наприклад, із холодильниками, одягом, продуктами харчування, радіоапаратурою чи парфумерією.

Продукцією туризму є сервіс, ціла низка різноманітних послуг, які не можна ні виміряти, ані перевірити заздалегідь, до здійснення покупки; побачити, відчути й оцінити можна лише результат сервісу. Водночас деякі компоненти продукції туризму, такі, як житло, харчування, засоби транспорту, є цілком матеріальними і відчутними, але це лише елементи сервісу, свого роду доповнення до розваг, задоволення, комфорту, тобто те, за що клієнт платить гроші.

Отже, продукція туризму - це сукупність матеріальних (туристичні товари) і нематеріальних (послуги) споживчих вартостей, що створюються для задоволення потреб туриста, які виникають у період його туристичної поїздки.

Продукція туризму виступає у формі туристичного товару і туристичних послуг. Туристичний товар - це продукт праці, вироблений для продажу і призначений для використання переважно туристами: карти, намети, спальні мішки, рюкзаки, інше туристичне та спортивне спорядження, а також туристична сувенірна продукція.

Продукція туризму має чотири особливості:

як вже зазначалося, послуги не можна перевірити заздалегідь, тому ні клієнт, ні продавець не можуть бути впевнені в тому, що рекомендований чи обраний тип відпочинку відповідатиме задуманому;

успіх подорожі (відпочинку) багато в чому залежить від обслуговуючого персоналу (стюардес, гідів, перекладачів, офіціантів, покоївок), який забезпечує різного роду сервіс і в підсумку створює повний продукт індустрії туризму;

специфіка продукції туризму полягає в тому, що багато з послуг - елементів цієї продукції є такими, що швидко псуються, - їх не можна зберегти чи поскладати для подальшого використання. Це стосується, наприклад, "непроданого" номера готелю чи каюти на круїзному кораблі, місця в літаку, автобусі чи потязі;

продукція туризму є нееластичною у межах нетривалого періоду часу.

1.4.3 класифікація туризму

Існує багато класифікацій туризму. Вони відрізняються принципами побудови, прикладними задачами тощо. Головним являється ділення туризму на міжнародний і внутрішній.

Міжнародний туризм охоплює поїздки подорожуючих осіб з туристичними цілями за межі країни постійного проживання. Перетин державного кордону для них пов'язаний з певними формальностями, що забезпечують установлений порядок в'їзду в країну і виїзду з неї. Чим більша відмінність грошових систем держав, чим більше перешкод на шляху вільного пересування людей, чим значніші мовні бар'єри, тим істотніші відмінності міжнародного туризму від внутрішнього. Інша особливість міжнародного туризму носить економічний характер і розкривається через вплив, який міжнародний туризм виявляє на платіжний баланс країни.

У міжнародному туризмі виділяють дві його форми - в'їзний і виїзний, які розрізняються по напрямку туристського потоку.

Внутрішній туризм на відміну від міжнародного не пов'язаний з перетинанням державного кордону й не вимагає дотримання туристичних формальностей. Він представляє міграційні потоки людей у межах країни постійного проживання з туристськими цілями.

Внутрішній, в'їзний і виїзний туризм можуть по-різному поєднуватися, утворюючи, крім міжнародного, національний туризм і туризм у межах країни. Національний туризм включає внутрішній і виїзний туризм і співвідноситься з категорією національного виробництва (валового національного продукту).

Туризм у межах країни охоплює внутрішній і в'їзний туризм і відповідає сукупному внутрішньому туристському споживанню, тобто сумарним витратам внутрішніх і іноземних туристів.

Концепції міжнародного, національного туризму й туризму в межах країни, запропоновані ВТО, можуть бути використані на всіх чотирьох рівнях: глобальному, регіональному, на рівні країн та місцевому.

Згідно з формальним та функціональним підходами можна класифікувати різновиди міжнародного туризму у такий спосіб.

Відповідно до визначальних цілей отримувачів туристичних послуг:

культурно-пізнавальний;

оздоровчо-рекреаційний;

науково-діловий.

Такі види туризму різняться за своїми цілями і, відповідно, характером організації та обслуговування, послугами та супутніми товарами, що реалізуються. Але немає і жорсткого розмежування зазначених видів туризму. Туристи, які приїхали до країни з культурно-пізнавальними цілями, можуть користуватися оздоровчими послугами. Те саме стосується й іноземних бізнесменів та науковців. Туристам, головною метою яких є відпочинок, може бути надана культурна програма заходів.

Залежно від характеру організації та інтенсивності обслуговування:

організований або плановий;

неорганізований або самодіяльний.

За організованого (планового) туризму має місце більш або менш широка участь в організації туристичних заходів спеціалізованих посередницьких фірм та агентств відповідно до спеціальних турів, програм або традиційних схем приймання туристів. Неорганізований (самодіяльний) туризм - це приїзд окремих туристів чи туристських груп, які не користуються посередницькими послугами спеціалізованих туристичних фірм.

Відповідно до кількості та взаємної пов'язаності отримувачів туристичних послуг:

індивідуальний;

сімейний;

груповий.

Послуги, що надаються іноземним туристам, можуть різнитися залежно від того, йдеться про сім'ю (можливо з дітьми), що приїхала на відпочинок, чи про групу туристів або одну окрему людину.

Семінарське заняття 1

План

1. Сутність міжнародного туризму.

2. Методи вивчення туризму. Функції туризму та його класифікація.

3. Соціально-економічна роль туризму.

4. Значення міжнародного туризму.

Семінарське заняття 2

План

1. Основні чинники розвитку ЗЕД в туризмі.

2. Туристична індустрія.

3. Історія розвитку міжнародного туризму.

4. Теоретичні аспекти розвитку туризму.

Теми доповідей

1. Особливості та проблеми розвитку культурно-пізнавального туризму в Україні і світі.

2. Круїзний туризм.

3. Можливості розвитку пригодницького туризму в Україні.

4. Актуальність та проблеми екологічного туризму.

5. Сучасні особливості розвитку зеленого туризму у світі.

Проблемні питання до теми

Дайте визначення понять "туризм" і "турист".

Які функції туризму вам відомі?

Які фактори впливають на розвиток туризму?

Розвиток туризму залежить від низки чинників назвіть їх.

Назвіть ознаки, завдяки яким можна об'єднати туристів і екскурсантів у категорію відвідувачів.

Якими особливостями характеризується міжнародний туризм?

Перелічіть форми міжнародного туризму.

Назвіть особливості внутрішнього туризму.

Подайте класифікації туризму.

Дайте класифікацію туризму за метою подорожі.

Які основні етапи розвитку туризму?

Назвіть перші туристичні організації світу.

Що найбільше спонукало стародавніх людей до подорожей?

Як впливає релігія на здійснення подорожей?

Охарактеризуйте початковий етап розвитку туризму.

Хто і коли здійснив першу комерційну туристичну поїздку?

Охарактеризуйте період становлення туризму як галузі.

Як розвивалася туристична індустрія після Другої світової війни?

Охарактеризуйте соціально-економічну роль туризму.

Як туризм впливає на зайнятість населення?

Назвіть несприятливі соціальні наслідки розвитку туризму.

Назвіть позитивні наслідки розвитку туризму.

Як соціодемографічні зміни впливають на розвиток міжнародного туризму?

Охарактеризуйте залежність між станом пасажирського транспорту і туризмом.

Назвіть основні тенденції розвитку сучасного туризму.

Тести для перевірки знань

Одиничний вибір (правильно - помилково)

1. Однією з особливостей розвитку сучасного туризму є нерівномірний розподіл міжнародних туристичних потоків у різних регіонах і країнах.

2. Останніми роками спостерігаються зміни на користь масового туризму що є наслідком збільшення вільного часу та зниження цін на авіаперевезення.

3. У тенденціях розвитку масового туризму можна зазначити таке: індивідуальний туризм (туристи, які подорожують самостійно з туристичними цілями) зростає швидше, ніж масовий туризм.

4. Для успішної роботи в туристичному бізнесі необхідно навчитися досягати емоціонального контакту з клієнтами. В індустрії гостинності є потреба в недоброзичливих працівниках.

5. Менш розвинені країни чи країни з невеликими матеріальними ресурсами вимушені імпортувати товари, необхідні для туристів, оплачуючи їх іноземною валютою.

Множинний вибір

1. У якому інтервалі перебуває показник частки ділового туризму в загальносвітовому туристському потоці:

а) 5 - 10%;

б) 20 - 25%;

в) 35 - 40%;

г) 50 - 55%.

2. Частка туризму з метою відпочинку в загальному світовому туристському потоці становить (виберіть вірний варіант):

а) менш 20%;

б) близько 60%;

в) більше 80%;

г) менш 10%.

3. Одним з основних напрямків розвитку туризму у світі в період до 2020 р. є:

а) діловий туризм;

б) космічний туризм;

в) екологічний туризм;

г) релігійний туризм.

4. У якому інтервалі перебуває показник частки екологічного туризму в загальному туристському потоці (виберіть вірний варіант):

а) 30 - 40%;

б) 2 - 5%;

в) 50 - 60%;

г) 20 - 25%.

5. Головним туристським макрорегіоном світу в цей час є:

а) Південно-Східна Азія;

б) Європа;

в) Америка;

г) Близький Схід.

6. На початку XXІ в. найбільш високі темпи росту міжнародних туристських прибуттів спостерігаються (вибрати вірний варіант):

а) у Європейському регіоні;

б) в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні;

в) в Американському регіоні;

г) у Близькосхідному регіоні.

7. Які виділяються ознаки, що дозволяють об'єднати туристів і екскурсантів у категорію відвідувачів і одночасно відрізнити від інших подорожуючих осіб:

а) переміщення за межі звичайного середовища;

б) тривалість перебування в місці призначення;

в) мета поїздки;

г) всі відповіді є вірними.

8. Чинники, які не впливають на розвиток міжнародного туризму:

а) економічні;

б) політичні;

в) культурні;

г) немає правильної відповіді.

9. У структуру туріндустрії не включають:

а) туроператорів;

б) туристичний товар;

в) міжнародний туризм;

г) продукцію туризму.

10. Яку особливість має продукція туризму:

а) послуги можна перевірити заздалегідь, тому і клієнт, і продавець можуть бути впевнені в тому, що рекомендований чи обраний тип відпочинку відповідатиме задуманому;

б) успіх подорожі багато в чому залежить від обслуговуючого персоналу, який забезпечує різного роду сервіс і в підсумку створює повний продукт індустрії туризму;

в) багато з послуг - елементів цієї продукції є такими, що не псуються, - їх можна зберегти для подальшого використання;

г) продукція туризму є еластичною у межах нетривалого періоду часу.

Складіть пари з визначень та понять (див. табл.1)

Таблиця 1 - Визначення та поняття

Визначення

Поняття

1. Внутрішній туризм

А. туризм, пов'язаний із фізичними навантаженнями, а іноді і з небезпекою для життя;

2. Національний туризм

Б. туризм, який охоплює поїздки подорожуючих осіб з туристськими цілями за межі країни постійного проживання

3. Міжнародний туризм

В. туризм, який включає внутрішній і виїзний туризм і співвідноситься з категорією валового національного продукту

4. Пригодницький туризм

Г. поїздки з метою участі в спортивних заходах: та підтримки улюблених команд.

5. Спортивний туризм

Д. туризм, який являє собою сукупність міграційних потоків людей у межах країни постійного місця проживання з туристичними цілями

Доповніть відповідним визначенням нижче приведенні речення

1. … - особа, що подорожує й здійснює перебування в місцях, що перебувають за межами його звичайного середовища, на строк не більше 12 місяців з будь-якою метою, крім заняття діяльністю, оплачуваної із джерел у відвідуваному місці

2. Міжнародний туризм вивчає …

3. Статистичні методи дозволяють …

4. … - це система виробничих, транспортних, торговельних, сервісних підприємств і засобів розміщення, призначена для задоволення попиту на туристські товари та послуги.

5. Продукція туризму - це сукупність …, що створюються для задоволення потреб туриста, які виникають у період його туристичної поїздки.

Тема 2. Нормативно-правове регулювання міжнародного туризму

Основні терміни і поняття

Міжнародне регулювання; міжнародні організації; міжнародні декларації; міжнародні конвенції; сертифікація; стандартизація; ліцензування; ліцензія; Всесвітня туристична організація; Всесвітня рада з подорожей і туризму; Міжнародна асоціація світового туризму; Міжнародний туристичний союз; Міжнародний туристичний альянс; Всесвітня асоціація з питань дозвілля і відпочинку; Європейська комісія з туризму; Європейська туристична група.

2.1 Сутність, структура та інструменти державного регулювання туризму

Управління туристичною галуззю здійснюється, як правило, через спеціальний адміністративний орган - Національну туристичну адміністрацію (HTA), роль якої в різних державах неоднакова. Темпи розвитку туризму зазвичай тісною мірою залежать від позиції HTA в структурі органів державної влади й ступеня втручання держави в просування туристичного продукту.

Необхідність участі держави в регулюванні туристичної сфери не визначає сама по собі ступінь цієї участі. У країнах з розвиненою ринковою економікою, налагодженим господарським механізмом і досконалим законодавством, яке враховує інтереси як суспільства загалом, так і окремих його груп, втручання державних органів може бути мінімальним.

У країнах з нестійкою економікою необхідна підвищена увага з боку держави до туристичної сфери, оскільки це частково допоможе нейтралізувати негативні впливи.

Основними важелями державного втручання в туристичній сфері є:

розробка законодавчої бази, яка регламентує основні питання розвитку туристичної сфери, включаючи економічне стимулювання розвитку перспективних видів туризму, а також розробку правил функціонування туристичних підприємств;

розробка антикризових програм, які дають змогу пом'якшити несприятливі наслідки нерівномірного розвитку світових економічних процесів;

створення умов, які сприяють залученню інвестицій у туризм;

вирівнювання економічного розвитку регіонів за допомогою визначення пріоритетів і розмірів державної підтримки;

координація темпів розвитку туристичної галузі й суміжних галузей;

регулювання туристичних потоків шляхом формування попиту й розширення пропозиції у сфері туристичних послуг.

Міністерства туризму в країнах, які надають туризму великого значення, з усією розмаїтістю своїх департаментів і відділів нагадують уряди в мініатюрі: тут, наприклад, є і податковий відділ, і інвестиційний, і департамент управління майном, і відділи професійної освіти, економіки й статистики, сертифікації, ліцензування. Для виконання своїх функцій структура, яка керує туристичною галуззю, повинна налагоджувати відносини з міністерствами економіки, зовнішньоекономічних зв'язків або зовнішньої торгівлі, культури, освіти, сільського господарства й транспорту. Але роль національної туристичної адміністрації не зводиться до простої взаємодії з різними державними структурами. По-перше, вона повинна визначити коло своїх повноважень і питань, які входять винятково до її компетенції, а також домогтися визнання за собою права виконання цих функцій. Уряди країн, в яких діють державні органи управління туризмом, передають їм ексклюзивні повноваження для вирішення питань, які стосуються регламентації туристичної діяльності, просування країни як туристичного напрямку, питань професійної підготовки, а також право виступати представником галузі в проектах і програмах інших відомств у частині, що стосується туризму. До складу урядів країн, які в 70 - 80-х роках XX ст., досягли найбільших успіхів у розвитку туризму, входили сильні адміністративні одиниці, відповідальні за розвиток туристичної галузі. В урядах Мексики, Марокко, Греції, Туреччини, Єгипту, Франції, Румунії й інших країн туризм представлений на рівні міністерств туризму.

У деяких країнах туристичні адміністрації входять до складу міністерств економіки, транспорту, промисловості, торгівлі, що дає змогу забезпечувати необхідний політичний і фінансовий рівень у вирішенні галузевих проблем і підтверджує важливе значення туристичної галузі для цих країн. Сильні туристичні адміністрації, які входять до складу інших міністерств, існують в Італії, Тунісі, на Кіпрі, в Іспанії, Австрії й інших країнах, відомих у світі своїми туристичними пропозиціями.

Потреба державного регулювання туризму обґрунтована декількома умовами:

комплексним характером галузі, що вимагає втручання зовнішнього координатора - організатора поїздок. Крім цього, туризм перебуває на стику інших галузей економіки - транспорту, торгівлі, сільського господарства;

тісним взаємозв'язком туризму й необхідністю охорони навколишнього середовища, культурної й природної спадщини, підвищення престижу країни в очах міжнародної громадськості, вирішення проблем безпеки та ін.;

впливом туристичної галузі на загальний стан економіки країни, що визначається прямими надходженнями від внутрішнього й в'їзного туризму, а також активізацією діяльності в суміжних галузях, у тому числі завдяки мультиплікаційному ефекту;

значним виховним впливом туризму, особливо в межах своєї країни, на формування почуття патріотизму й сприяння гармонійному розвитку людини;

пропагандою національних туристичних цінностей, яка рівнозначна пропаганді державної моделі певної країни, у тому числі її політичного ладу, економіки, культури й способу життя населення;

тим, що в деяких країнах туризм є вирішальним чинником, який визначає стан платіжного балансу, а також економічну незалежність країни.

Параметри розвитку туристичної галузі, яка одержала світове визнання як провідний сектор послуг, визначає держава. Вона ж покликана визначати юридичні й податкові правила, згідно з якими буде функціонувати індустрія туризму. До завдань державних органів у будь-якій сфері діяльності традиційно відносять пряме державне інвестування чи залучення приватних інвестицій для розвитку необхідної інфраструктури, особливо в найменш сприятливі з економічної точки зору регіони. Це позитивно впливає на рівень розвитку різних економічних зон у межах країни.

Страница:


Подобные документы

  • Міжнародний туризм: структура і роль у розвитку світової економічної системи

    Історія міжнародного туризму. Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень країни і засіб для забезпечення зайнятості. Сучасна динаміка розвитку міжнародного туризму. Основні тенденції та перспективи розвитку міжнародного туризму в майбутньому.

    курсовая работа [190,5 K], добавлен 07.02.2008

  • Міжнародний ринок послуг

    Класифікація видів послуг. Тенденції сучасної міжнародної торгівлі послугами. Перспективи розвитку міжнародного ринку послуг в Україні. Аналіз основних видів послуг: туристичні, транспортні, освітні, ліцензійні, соціально-культурні, фінансові, побутові.

    реферат [74,3 K], добавлен 20.03.2017

  • Тенденції міжнародного поділу праці

    Сутність і поняття міжнародного поділу праці. Характеристика напрямків діяльності України в системі міжнародного економічного поділу праці. Спеціалізація різних видів трудової діяльності, їх взаємодоповнення. Факторні передумови міжнародної торгівлі.

    реферат [38,0 K], добавлен 26.11.2015

  • Міжнародний кредит, його форма і використання в Україні

    Міжнародний кредит, його особливості. Форми та види міжнародного кредиту. Роль міжнародного кредиту в міжнародних економічних відносинах. Вплив міжнародних кредитів на інвестиційну привабливість країни. Тенденції розвитку міжнародного кредитування.

    курсовая работа [119,4 K], добавлен 25.10.2014

  • Зовнішньоекономічна діяльність України

    Роль зовнішньоекономічної діяльності в розвитку України та організаційна структура її управління. Сучасний стан та основні проблеми зовнішньоекономічної діяльності. Стратегія розвитку та шляхи вирішення основних проблем зовнішньоекономічної діяльності.

    курсовая работа [40,0 K], добавлен 10.03.2014

  • Україна, як суб’єкт міжнародного економічного права

    Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні. Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України. Правові форми українських та іноземних підприємств. Харктеристика системи регулювання міжнародної діяльності.

    реферат [12,7 K], добавлен 07.06.2006

  • Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин

    Історія створення та розвитку Міжнародної організації праці, її основні задачі та цілі. Методи та законодавча база діяльності. Керівні органи Міжнародної організації праці і їх структура, порядок проведення щорічної конференції та діяльність між ними.

    реферат [21,3 K], добавлен 16.08.2009

  • Нетарифне регулювання міжнародної торгівлі. Міжнародний фінансовий ринок

    Види торговельних обмежень. Нетарифні торговельні обмеження: імпортні квоти, адміністративні заходи, антидемпінгове регулювання. Торговельні перешкоди внаслідок демпінгу. Функції та структура міжнародного фінансового ринку, характеристика його сегментів.

    контрольная работа [1,4 M], добавлен 29.04.2010

  • Міжнародний кредит у світовій економіці

    Основні аспекти сучасного міжнародного кредитування. Міжнародний кредит як економічна категорія. Сучасні форми міжнародного кредиту. Участь міжнародного кредиту у кругообігу капіталу на всіх його стадіях. форми и принципи міжнародного кредиту.

    реферат [26,1 K], добавлен 01.11.2008

  • Сучасний стан і перспективи розвитку міжнародного права у ХХІ столітті

    Історія становлення та сучасний стан міжнародного права. Його структура, норми. Організаційно-правовий механізм імплементації та національний механізм реалізації правових норм. Основні напрямки, проблеми та перспективи його розвитку, значення для України.

    дипломная работа [57,1 K], добавлен 13.04.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены