Главная
Коллекция "Otherreferats"
Международные отношения и мировая экономика
Зовнішньоекономічна діяльність в туризмі
Зовнішньоекономічна діяльність в туризмі
Міжнародний туризм як об’єкт дослідження, його соціально-економічна роль. Структура індустрії міжнародного туризму, класифікація його видів. Правове та економічне регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах на рівні держави.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | учебное пособие |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.07.2017 |
| Размер файла | 442,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Концепція життєвого циклу може бути поширена на дестинації, які західні фахівці вважають ключовим елементом туристського продукту. Більшість учених схильні до розподілу життєвого циклу туристського центра на шість стадій: розвідка, залучення, розвиток, зміцнення, стагнація й занепад. Головним показником переходу від однієї стадії до іншої служить зміна кількості туристських прибуттів.
9.2 Фактори виробництва туристичного продукту
Виробництво туристського продукту вимагає ресурсів. Існують три основні категорії виробничих ресурсів, або факторів виробництва: природні й культурно-історичні, людські, капітальні.
9.2.1 Природні й культурно-історичні ресурси
"Фундамент" туристської пропозиції становлять природні блага. Їм належить особливе значення в задоволенні потреб туристів. Рекреаційні ландшафти, комфортний клімат, водні об'єкти, особливо теплі моря, мінеральні води й лікувальні грязі - все це залучає відвідувачів і впливає на туристський рух, надаючи йому певний напрямок і формуючи його структуру в часі й просторі.
Більшість природних ресурсів виснажуються в процесі туристської експлуатації. Частина їх не відновляється, інша - відновлюється, самостійно або при участі людини. Природний "капітал" вивчається з різних точок зору: географічної, біологічної, геологічної та ін. Економісти мають справу з такими благами природи, які застосовуються в процесі виробництва. Вони об'єднані загальним поняттям "земля". Земля як виробничий фактор включає не тільки тверду поверхню планети, але також ліси, водні ресурси, клімат тощо. Ці властивості землі враховуються при розміщенні підприємств туріндустрії.
Організації відпочинку передують виявлення й вивчення природних туристських ресурсів, які завершуються їхньою оцінкою. Потім визначаються правила їхньої експлуатації, і встановлюється режим охорони.
Існує кілька різновидів оцінки природних туристських ресурсів: технологічна - по функціональній придатності ресурсів для того або іншого типу рекреаційної діяльності, фізіологічна - по ступені комфортності, психологічна - залежно від естетичних якостей. При цьому враховуються стійкість до антропогенних навантажень і розмаїття природних комплексів.
Привабливість території для розвитку туризму, насамперед пізнавального, залежить від її історико-культурного потенціалу. Він представлений історичними пам'ятниками, меморіальними місцями, народними промислами, музеями. Історико-культурна спадщина охоплює все соціокультурне середовище із звичаями, особливостями побутового й господарського життя. Існують різні способи включення історико-культурних ресурсів у систему туристського обслуговування. Найпоширеніші форми - організація музеїв і прокладання екскурсійно-туристських маршрутів.
9.2.2 Людські ресурси
У процесі виробництва туристського продукту використається праця - свідоме розкриття фізичної й духовної енергії людини, спрямованої на одержання доходів для задоволення своїх потреб. Це широке поняття охоплює стан здоров'я й фізичну силу, освіту й професійні навички людей.
Величина праці як економічного фактора найчастіше виміряється кількістю людей у працездатному віці й тривалістю робочого часу. Показником якості трудових ресурсів служать професійні знання й навички, які люди постійно вдосконалюють. Можна також визначити рівень їхніх здатностей і ступінь зацікавленості в роботі (мотивації). Здатність займатися економічною діяльністю, пов'язаної з певним ризиком, одержала в економічній науці назву - підприємництво - і розглядається як самостійного фактора виробництва.
Головна особливість праці у сфері туризму полягає в його некваліфікованому характері. Механізація й автоматизація слабко торкнулися цього сектора послуг; як і колись, виробничий процес заснований на ручній праці й прямому контакті обслуговуючого персоналу із клієнтами. В індустрії туризму широко застосовується праця іноземних робітників і молоді.
Серед інших особливостей ринку праці в туристському секторі відзначаються невисока заробітна плата, порівняно довгий робочий тиждень зі спеціальними графіком і режимом роботи, слабка участь профспілок у житті трудових колективів.
Міжнародна організація праці виділяє форми зайнятості в туризмі:
сезонна робота, обумовлена циклічними коливаннями ділової активності;
неповний робочий день - широко розповсюджена форма зайнятості в готельному й ресторанному господарстві розвинених країн. Вона має ряд переваг: з одного боку, дозволяє включити в сферу праці ті категорії економічно активного населення, які сполучають роботу в туристському секторі з діяльністю іншого роду, з іншого боку - надає необхідну гнучкість і оперативність процесу виробництва туристських товарів і послуг;
тимчасова робота на період короткострокової ділової активності.
У туризмі діють три головні системи оплати праці. Одна з них заснована на "чайових" й інших добровільних винагородах, виплачуваних клієнтами безпосередньо обслуговуючому персоналу.
Друга система, заснована на участі у продажах і наданні послуг, створювалася як альтернативна попередній формі оплати праці. Вона виходить із прямої залежності розміру винагороди від результатів роботи фірми, підвищуючи матеріальну зацікавленість працівників у збільшенні обсягу надаваних послуг.
На підприємстві може бути встановлена фіксована заробітна плата.
У багатьох країнах миру, таких як Німеччина, Швеція, Швейцарія, Іспанія, Туреччина, Польща, Індонезія, Танзанія, одночасно використаються дві системи оплати праці. Поряд з мінімальною заробітною платою працівникові виплачується відсоток від прибутку, що залежить від частки участі.
Продуктивність і відповідно ринкова вартість праці у значній мірі визначаються інвестиціями в людський капітал. Найбільш очевидним і, імовірно, найважливішим напрямком такого роду вкладень є освіта.
9.2.3 Капітальні ресурси
Первинні фактори виробництва - праця й земля - вступають у певні відносини між собою, породжуючи капітальні (інвестиційні) ресурси, або капітал. До нього відносяться засоби праці, створені людиною для виробництва з їхньою допомогою інших товарів і послуг. Капітал служить тривалий час, зберігаючи матеріально-речовинну форму в процесі експлуатації. Вартість капіталу переноситься на готову продукцію або надавані послуги поступово, вроздріб у вигляді амортизації.
Класифікація елементів капіталу, є типовою й включає:
основні будинки: готелі, бари, ресторани, клуби тощо;
допоміжні будинки: гаражі, пральні, котельні тощо;
споруди: канатно-крісельні й канатно-бугельні дороги, відстійники туристських поїздів, спортивні площадки тощо;
передатні пристрої: електромережі, різні трубопроводи, трансмісії тощо;
робочі й силові машини й устаткування: силові трансформатори, електродвигуни, генератори, холодильно-компресорне й стиральносушильне встаткування тощо;
вимірювальні й регулюючі прилади й пристрої: вагарні апарати, силовимірювальні датчики, лічильники обліку споживання води тощо;
обчислювальну техніку й програмні засоби до неї: комп'ютерна техніка, інформаційні системи, системи обробки даних тощо;
транспортні засоби: легковий автотранспорт, автобуси, легкий вантажний автотранспорт тощо;
інструмент;
виробничий і господарський інвентар і приналежності: меблі, предмети по охороні праці, протипожежне встаткування тощо;
інші основні засоби.
Для характеристики інвестиційних ресурсів велике значення має співвідношення окремих їхніх груп, або структура капіталу. Одна частина інвестиційних ресурсів безпосередньо бере участь у наданні послуг відвідувачам, інша - полегшує або уможливлює туристську діяльність. Структура капіталу залежить від ряду факторів: особливостей галузі, технології й обсягу виробництва послуг, форм організації виробництва, місця розташування підприємства тощо.
9.3 Сутність туристичної пропозиції
9.3.1 Мета фірми
Всі фірми перебувають у власності одного або декількох власників. Кожний власник підприємства діє з метою максимізації прибутку, щоб покращити свій майновий стан.
Прибуток як головний економічний стимул змушує власників і керуючих підприємствами підвищувати ефективність виробництва, впроваджувати передові ресурсозберігаючі технології, вступати в конкурентну боротьбу з іншими виробниками за споживача.
В якості альтернативних у літературі часто називаються некомерційні цілі фірми: добродійність, підвищення престижу тощо. Економісти часто говорять, що конкуренція змушує виробників діяти так, ніби вони максимізували прибуток, хоча ніхто з них свідомо нічого не максимізує.
9.3.2 Технологія виробництва
Для досягнення наміченої мети фірма організує своє виробництво. Вона здобуває ресурси і перетворює їх у готовий товар або послугу. Класична теорія виробництва виходить із того, що фірма може забезпечити той самий обсяг випуску продукції, використовуючи різні способи сполучення факторів виробництва. Для узагальнення інформації про технологічно ефективні способи виробництва, доступних для фірми, економісти прибігають до виробничої функції. Вона показує максимальний обсяг випуску, що фірма може одержати при будь-якому заданому наборі ресурсів.
Виробнича функція встановлює взаємозв'язок між витратами ресурсів на вході й підсумковому виході продукції. Для збільшення (зменшення) кількості продукції, що випускається, необхідно внести корективи в обсяги витрат. Можливість подібних змін залежить від часових меж, протягом яких приймаються ті або інші виробничі рішення.
У теорії виробництва виділяються два періоди: короткостроковий і довгостроковий. У короткостроковому періоді здатність фірми адаптуватися до нових ринкових умов обмежена, оскільки обсяги деяких видів виробничих факторів не піддаються швидкій зміні. Тривалість періоду, необхідного для зміни всіх видів виробничих витрат, сильно розрізняється по секторах туристської індустрії.
Збільшення масштабу виробництва, тобто розміру фірми, обмірюваного обсягом випуску, особливо на початковому етапі, супроводжується економією використовуваних ресурсів. Ці зміни й створюють ефект економії за рахунок масштабів випуску продукції. Собівартість кожної одиниці випуску залежить від обсягів виробництва. З ростом фірми середні витрати скорочуються.
На наступному етапі вона повинна прийняти економічне рішення й вибрати із числа запропонованих інженером технологій ту єдину, котра буде оптимальна не тільки з інженерно-технічної, але й з економічної точок зору. У своєму виробничому виборі фірма керується величиною витрат виробництва.
9.3.3 Витрати виробництва й пропозиція туристського продукту
Витрати виробництва є одним з основних обмежень при максимізації прибутку. Будь-яка фірма прагне їх знизити й використає метод виробництва з найменшими грошовими витратами. При цьому дорогі виробничі фактори заміщаються порівняно дешевими.
При всім розходженні оптимальних комбінацій ресурсів при виробництві туристських послуг у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, сформувалася однотипна структура економічних витрат. Вони підрозділяються на два основних види - постійні й змінні - залежно від їхнього відношення до зміни обсягів виробництва. У закордонній практиці при розподілі витрат на постійні і змінні використається ряд ефективних методів: метод вищої й нижчої точки обсягу виробництва за період, метод статистичної побудови кошторисного рівняння, графічний метод й інші.
Частина витрат не може бути віднесена до жодного із двох зазначених видів, оскільки сполучує у собі риси обох. У літературі ці витрати називають по-різному: умовно-постійні або постійно-змінні. Їхня величина, як і величина змінних витрат, перебуває в прямій залежності від обсягу виробництва. З ростом випуску вона міняється стрибкоподібно.
Постійні, змінні й умовно постійні витрати утворять загальні, або сумарні, витрати виробництва. Для фірми - це найменші загальні грошові витрати, необхідні для випуску певної кількості продукції (послуг).
Прибуток фірми - це різниця між сукупним доходом і загальними витратами. Для малих обсягів виробництва прибуток має негативну величину, тобто є збитком. У міру збільшення виробництва туристських послуг прибуток приймає позитивне значення й росте. Свого максимуму вона досягає при повнім завантаженні потужностей туристського підприємства, тому туристська компанія буде прагнути пропонувати якнайбільше послуг.
Вибираючи між продовженням виробництва і його припиненням, фірма порівнює дохід із сумою змінних і умовно змінних витрат. Якщо сукупний дохід перевищує суму змінних і умовно змінних витрат, фірмі має сенс продовжити роботу. У ситуації, коли ціни дуже низькі й доходу недостатньо для того, щоб покрити змінні й умовно змінні витрати, туристське підприємство закривається й нічого не робить. Воно відмовляється від доходу, але й сума його змінних і умовно змінних витрат дорівняє нулю.
9.3.4 Еластичність туристської пропозиції
Пропозиція залежить від ціни на товар (послугу) і витрат виробництва. Його величина міняється разом зі зміною цих факторів. Еластичність пропозиції за ціною (ЕПЦ) служить мірою чутливості пропозиції товару (послуги) до зміни ціни на нього. Чим швидше обсяг виробництва реагує на підвищення (зниження) ціни, тим еластичнішою є пропозиція. Пропозиція буває еластичною (ЕПЦ>1), нееластичною (0<ЕПЦ<1) і одиничної еластичності (ЕПЦ = 1). Постачальники туристського продукту відрізняються порівняно низькою швидкістю реакції на зміну ринкової ситуації. У короткі проміжки часу туристська пропозиція нееластично.
По ряду туристських товарів і послуг пропозиція абсолютно нееластична (ЭПС = 0). ЇЇ величина залишається незмінної незалежно від того, наскільки зросте ціна.
У довгостроковому періоді поведінка постачальників туристського продукту більш гнучка, вони не зіштовхуються з обмеженнями виробничих можливостей, і пропозиція стає значно еластичнішою за ціною.
Семінарське заняття 21
План
1. Туристський продукт.
2. Життєвий цикл туристичного продукту.
3. Фактори виробництва туристичного продукту.
4. Обмеженість ресурсів.
Семінарське заняття 22
План
1. Сутність туристичної пропозиції.
2. Особливості туристичної пропозиції за секторами туристичної індустрії.
Семінарське заняття 23
План
1. Рівновага на міжнародному туристичному ринку.
2. Дослідження короткострокового та довгострокового періоду.
Теми доповідей
1. Раціоналізація управлінських структур у туристичному бізнесі - шлях до підвищення конкурентоспроможності турфірм.
2. Вплив фактору сезонності на пропозицію у міжнародному туризмі.
3. Піки та спади міжнародного туризму.
4. Сучасні шляхи просування турпродукту на міжнародному ринку.
5. Проблеми ціноутворення в міжнародному туризмі.
Проблемні питання до теми
Поясніть, у чому складається розходження в сприйнятті туристського продукту споживачами й виробниками.
Назвіть відмітні риси туристського продукту.
Дайте визначення життєвому циклу туристського продукту. Перелічіть стадії розвитку туристського продукту й дайте їм коротку характеристику.
Чим визначається поводження фірми на туристському ринку?
Розділіть витрати володіння й експлуатації парку атракціонів на постійні й змінні.
Що таке фактор виробництва і як ці фактори використовують у туристичній діяльності?
Розкрийте проблему обмеженості ресурсів в аспекті міжнародного туризму.
Чи є різниця між застосовуваними туристською компанією факторами виробництва й понесеними витратами?
У чому складається розходження структури виробничих витрат підприємств гостинності і транспортних компаній, з одного боку, і турагентств і національних туристських адміністрацій, з іншого?
Обговоріть плюси й мінуси стратегії цінової дискримінації на прикладі роботи авіакомпанії, що встановлює різні тарифи на квитки для різних категорій авіапасажирів.
Які ви знаєте методи визначення завантаження готелю?
Хто несе тягар туристських податків - відвідувачі або постачальники туристичних послуг?
Поясніть, як регулювання курсу обміну валюти може вплинути на рівновагу на туристському ринку.
Назвіть фактори, що обумовлюють розходження в характері туристської пропозиції в короткостроковому і довгостроковому періодах.
Які причини нестійкості туристської економічної системи в довгостроковому тимчасовому інтервалі?
Тести для перевірки знань
Одиничний вибір (правильно - помилково)
1. Будь-яке туристське підприємство, будь те готель чи тематичний парк, виявляється перед вибором, що, як і в якому обсязі виробляти.
2. Комплексний туристський продукт являє собою "набір, або пакет, відчутних і невловимих компонентів, склад яких визначається діяльністю людей у туристському центрі.
3. Наявність в індустрії туризму великої кількості різнорідних фірм, що переслідують свої комерційні цілі, сприяє виконанню координуючої ролі туристськими адміністраціями.
4. Концепція життєвого циклу туристського продукту досить корисна у поточній маркетинговій роботі, але вона не може служити керівництвом при прийнятті стратегічних рішень.
5. Економічних ресурсів завжди недостатньо для повного й усестороннього задоволення всіх наявних потреб людей, зокрема у відпочинку й розвагах, які по своїй при роді нескінченні.
Множинний вибір
1. До особливо ефективних сучасних способів просування туристичного продукту на світовому ринку слід віднести:
а) прямий пошук зарубіжних партнерів;
б) міжнародні туристичні виставки;
в) залучення посередників - фахівців із пошуку міжнародних комерційних контактів;
г) правильної відповіді немає.
2. Сучасний ринок міжнародних туристичних послуг насичений:
а) значною кількістю дрібних, середніх і великих туристичних фірм;
б) великим вибором різноманітних туристичних пропозицій;
в) відповіді “а” та “б” правильні;
г) правильних відповідей немає.
3. Ціна пропозиції на ринку чистої конкуренції - це:
а) мінімальна ціна, за якою послуга може бути запропонована на ринку;
б) максимальна ціна, за якою послуга може бути запропонована на ринку;
в) середня ціна, яка склалася на ринку;
г) рівноважна ціна, яка склалася під впливом попиту і пропозиції.
4. Об'єктивною основою максимальної ціни послуги є:
а) повна собівартістю її виробництва й реалізації;
б) ціни на аналогічні послуги конкурентів;
в) платоспроможний попит покупців;
г) рівноважна ціна, яка склалася під впливом попиту і пропозиції.
5. Мінімальна ціна на послугу розміщення у готелі визначається:
а) експлуатаційною собівартістю послуги;
б) повною собівартістю виробництва й реалізації послуги;
в) цінами на аналогічні послуги конкурентів;
г) платоспроможним попитом покупців.
6. Визначте фактори, які впливають на зростання ринкових цін на послуги гостинності для вітчизняних туристів:
а) перевищення обсягу пропозиції над обсягом попиту;
б) зниження рівня забезпечення грошових доходів населення товарною масою;
в) стабільність рівня доходів населення;
г) перевищення обсягу попиту над обсягом пропозиції.
7. Визначте методи державного регулювання цін на послуги для іноземних туристів, які не порушують взаємозв'язок основних елементів ринку туристичних послуг:
а) встановлення середнього рівня цін на основні послуги для іноземних туристів;
б) встановлення норм відпуску на послуги міжнародного супутникового зв'язку в хвилинах;
в) встановлення податкових пільг на окремі види послуг;
г) встановлення фіксованих цін.
8. Якщо продукт А використовується у виробництві продукту Б, а продукт Б є доповнюючим щодо продукту В, то можна очікувати, що зменшення ціни А призведе до:
а) зростання пропозиції продукту Б і зростання попиту на продукт В;
б) скорочення пропозиції Б і зростання попиту на В;
в) скорочення пропозиції Б і скорочення попиту на В;
г) зростання пропозиції продукту Б і скорочення попиту на продукт В.
9. Якщо ринкова ціна є нижчою від рівноважної, то це є наслідком того, що:
а) має місце надлишок товарів на ринку;
б) виникає дефіцит товарів на ринку;
в) формується ринок покупців;
г) немає правильної відповіді.
10. З метою опанування певної частки ринку за показником якості послуг готельний ресторан встановлює:
а) низький рівень цін;
б) високий рівень цін;
в) середній рівень цін;
г) не змінює ціни.
Складіть пари з визначень та понять (див. табл.9)
Таблиця 9 - Визначення та поняття
|
Визначення |
Поняття |
|
|
1. Фактор виробництва |
А. це особливий вид людського капіталу, який передбачає використання ініціативи, винахідливості та ризику в організації виробництва та являє собою діяльність по координації та комбінуванні всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг; |
|
|
2. Праця |
Б. це все те, що необхідно для організації виробництва благ; |
|
|
3. Земля |
В. це всі засоби виробництва, вироблені людиною; |
|
|
4. Капітал |
Г. це здатність людини до продуктивної осмисленої діяльності в основі якої є фізичні та розумові здібності людини; |
|
|
5. Підприємницькі здібності |
Д. це все те, що людина бере з природи і за допомогою своєї праці перетворює на продукт задоволення власних потреб. |
Доповніть відповідним визначенням нижче приведенні речення
1. … - все, що може задовольнити бажання або нестаток і пропонується на ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання.
2. Туристському продукту властиві чотири характеристики, які відрізняють послугу від товару: …
3. Існують основні категорії виробничих ресурсів, або факторів виробництва: …
4. … як виробничий фактор включає не тільки тверду поверхню планети, використовувану в сфері туризму для будівництва будинків і споруджень, але також ліси, водні ресурси, клімат.
5. Кожний власник підприємства діє з метою …
Тема 10. Туристичний потенціал України, його використання в історичному аспекті та в майбутньому
Основні терміни і поняття
Природно-ресурсний потенціал; потенціал; інфраструктура; туристична інфраструктура.
10.1 Природно-ресурсний потенціал України
Україна поки що не належить до світових лідерів за кількістю відвідань туристами, однак особливості її географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу створюють можливості для інтенсивного розвитку багатьох видів і внутрішнього, і іноземного туризму. Країна розташована на перехресті шляхів між Європою і Азією, Північчю і Півднем, а важливі залізничні й автомобільні магістралі, порти Чорного і Азовського морів, річки Дунаю, авіамережа спроможні забезпечити інтенсивні зв'язки з іншими країнами. Територією України проходять міжнародні транспортні коридори (МТК): критські №№ 3, 5, 7 і 9, Балтійське море - Чорне море, Європа - Азія, Північ - Південь, ЧЕС, ЄАТК. За оцінками експертів, Україна має найвищий у Європі коефіцієнт транзитності.
Структура природно-ресурсного потенціалу:
мінеральні ресурси України;
земельні ресурси;
агрокліматичні ресурси;
водні ресурси;
біологічні, зокрема, лісові ресурси.
рекреаційні ресурси.
Природно-ресурсний потенціал (ПРП) розглядається як сукупність усіх природних можливостей, засобів, запасів, джерел, що використовуються (або можуть використовуватись) при даному рівні розвитку продуктивних сил для досягнення певної мети. До складу ПРП входять природні умови і ресурси. Природні ресурси, на відміну від природних умов, беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві й невиробничій діяльності.
Наявність тих чи інших природних умов, і особливо природних ресурсів, може бути стимулом, поштовхом для розвитку економіки країни, але не завжди. Останнім часом виокремилась і така тенденція: чим вище рівень розвитку виробництва у країні, тим менше він залежить від ресурсного фактора.
За особливостями використання природні ресурси поділяються на невичерпні та вичерпні.
За економічною класифікацією розрізняють:
ресурси матеріального виробництва, у тому числі промисловості;
ресурси невиробничої сфери, у тому числі прямого споживання і непрямого.
За походженням і природними властивостями виділяють: мінеральні ресурси, земельні, водні, біологічні, агрокліматичні, ресурси енергії природних процесів, а також рекреаційні.
За запасами природних ресурсів Україна займає провідне місце в Європі, зокрема, перше місце - за кількістю орних земель, запасами залізної та марганцевої руд, сірки; у числі перших - за запасами кам'яного вугілля, природного газу, калійної та кам'яної солей.
За народногосподарським значенням запаси корисних копалин поділяються на дві групи:
балансові - це ті запаси, використання яких економічно вигідне в даний час і які задовольняють промислові вимоги як за якістю сировини, так і за гірничо-технічними умовами експлуатації;
позабалансові (неконденційні) - це ті запаси, використання яких у сучасних умовах економічно невигідне через малу потужність пластів, низький вміст цінного компоненту, складність умов експлуатації.
Усього в Україні виявлено і розвідано більше 80 видів корисних копалин. Всі корисні копалини поділяються на три основні групи: паливні, рудні і нерудні.
У цілому значні запаси паливних ресурсів в Україні характеризуються різким переважанням у їх структурі твердих видів палива: кам'яного вугілля, горючих сланців і торфу та дефіцитом рідких і газоподібних вуглеводнів. Відсутність достатньої кількості нафти і природного газу створює значні труднощі для розвитку економіки.
Найбагатша Україна на рудні металеві корисні копалини, насамперед, руди чорних металів. На її території сконцентровано до 20% світових ресурсів марганцевих руд, найбільше яких видобувається в Нікопольському родовищі. У майбутньому зросте роль найбільшого у світі Велико-Токмацького родовища (Запорізька обл.). Україна має певні запаси руд кольорових металів. До найважливіших належать: поклади титану, алюмінієвої сировини, нікелю, ртуті. Знайдено і золото, мідь. Територія держави в цілому багата на нерудні корисні копалини, представлені гірничохімічною, металургійною сировиною та будівельними матеріалами.
Земля - один з найбільш універсальних природних ресурсів, необхідний для всіх галузей господарства, і одночасно - предмет та засіб праці. Загальний земельний фонд України становить близько 603,6 тис. км2, з яких 71,2% становлять сільськогосподарські землі, головним чином сільськогосподарські угіддя, якими зайнято майже 70% території України (у тому числі: рілля - 55,1%, багаторічні насадження - 1,7%, сіножаті і пасовища - 12,5%). Лісами вкрито 17,2% загальної площі держави, під забудовами знаходяться 3,8%. Майже 4% території України вкрито водою, 1,5% зайнято болотами. Інші землі (яри, піски, зсуви, радіактивнозабруднені території тощо) займають 4,1% загальної площі України.
В останні десятиліття кліматичні умови все частіше оцінюються як природні ресурси, насамперед, - агрокліматичні. Температурний режим повітря і ґрунту в поєднанні з кількістю атмосферних опадів і запасами вологи в ґрунті формують агрокліматичні ресурси.
В. Попов, взявши за основу головні кліматичні показники, що безпосередньо впливають на умови розвитку сільськогосподарських культур, насамперед, зволоження та тривалість вегетаційного періоду, виділив на території України наступні агрокліматичні зони: українське Полісся, західний лісостеп, центральний і східний лісостеп, північний степ, Донецький кряж, південний степ, Карпатські та Кримські гори.
Під терміном "водні ресурси" розуміють усі води даної території (поверхневі - річки, озера, водосховища, ставки і підземні), придатні для господарського використання.
Забезпечення одного жителя країни водою місцевого стоку становить 1000 м3, що у 18 разів менше, ніж у Росії.
На території України нараховується більше 70 тис. річок. З 210 км3 річкового стоку найбільше (в середньому) припадає на Дунай - 123 км3, Дніпро - 53 км3, Дністер - 9 км3, Тису - 6 км3, Сіверський Донець - 5 км3 і Південний Буг - 3 км3.
Три тисячі озер України акумулюють у собі 11 км3 води. Найбільше з прісних - Світязь, солоних - Сасик, Ялпуг.
В Україні збудовано більше тисячі водосховищ, загальним об'ємом понад 55 км3. Найбільший каскад водосховищ створений на Дніпрі.
Ставки становлять найчисленнішу групу (близько 28 тис., об'ємом більше 3 км3) штучних водойм, які споруджувалися на малих річках, у балках та ярах. Запаси більш чистих, порівняно з поверхневими, підземних вод перевищують 20 км3 і знаходяться, в основному, на півночі і заході.
Альтернативним джерелом водних ресурсів є моря, бо їх води вимагають опріснення. Найбільше господарське значення Чорного і Азовського морів, довжина берегової смуги яких становить майже 2 тис. км, полягає в тому, що вони є основою для розвитку морського транспорту, рибальства, відпочинку і лікування людей.
Біологічні ресурси розглядаються як сукупність рослинних ресурсів і тваринного світу. Ліси становлять основу рослинних ресурсів. Лісових ресурсів в Україні недостатньо. Середня лісистість її території становить 14% (8,6 млн. га). Лісонадлишковими районами є Карпати (лісистість - 40%) і Полісся (26%).75% лісових площ мають високопродуктивний деревостан.
Під рекреаційними ресурсами розуміють сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їх елементів, які використовуються для прямого і непрямого споживання та виробництва курортних і туристичних послуг з метою відновлення та розвитку фізичних і духовних сил людини.
О. Бейдик поділив територію за спеціалізацією рекреаційного обслуговування, структурою рекреаційних ресурсів і напрямами їх освоєння, охорони та відновлення на чотири рекреаційні регіони (Карпатський, Кримський, Дніпровсько-Дністровський, Азово-Чорноморський), у межах яких розміщуються вісім рекреаційних районів.
Різноманітний рекреаційний потенціал України нині розглядається як вагоме джерело економічного розвитку держави на перспективу.
10.2 Ринок туристичних послуг в Україні
Український ринок туристичних послуг має певні особливості, до яких можна віднести:
постійне збільшення пропозиції послуг, зважаючи на зростаючий попит;
досвідчені спеціалісти для роботи в галузі;
виключні можливості для розвитку найрізноманітніших видів туризму;
сприяння розвитку ринкової інфраструктури з боку держави шляхом забезпечення нормативно-правових аспектів діяльності.
Заслуговує на увагу той факт, що Україна має всі передумови для підвищення конкурентоспроможності в цій сфері. Серед них треба виділити наступні: вигідне географічне положення; розвинута транспортна інфраструктура; значний науково-технічний потенціал; наявність висококваліфікованих кадрів. Характерною рисою послуг, які пропонуються потенційним туристам в Україні, є їх структурне різноманіття.
Туристична галузь в Україні формується за рахунок трьох складових: виїзний (зарубіжний) туризм; внутрішній туризм; в'їзний (іноземний) туризм. Виїзному туризму належить частка 41% від загальної кількості туристів. Українці подорожують за кордон із службовою метою, як приватні туристи та в організовані тури.
Зарубіжний туризм в Україні має певні особливості. До них слід віднести:
переважання приватних подорожей над службовим та організованим туризмом, що зумовлено бажанням задовольнити потреби конкретного туриста, стиль його життя і відпочинку, вимоги до рівня обслуговування, беручи до уваги платоспроможність, індивідуальне замовлення щодо формування програми, маршруту та місця розміщення;
основними напрямами подорожей українських туристів є Росія, Польща, Угорщина, Молдова та Білорусь. Таке спрямування туристичних потоків пояснюється сталими зв'язками із сусідніми з Україною державами, зручним транспортним сполученням, близькістю культурного розвитку, розвинутими економічними відносинами між країнами;
нерівномірність розвитку виїзного туризму за регіонами, що пояснюється, на наш погляд, рівнем економічного розвитку регіонів, платоспроможністю населення, близькістю деяких регіонів до сусідніх держав, що сприяє розвитку туристичних та соціально-економічних зв'язків;
значна кількість туристичних фірм надають перевагу саме виїзному туризму. Це можна пояснити можливістю швидше отримати прибуток, використовувати відпрацьовані туристичні маршрути, охопити більшу кількість громадян, які бажають подорожувати в різні країни світу.
Сучасний етап розвитку українського ринку в'їзного туризму характеризується наступними рисами:
найбільш популярним видом туризму серед іноземних гостей є пізнавальний, тобто основною метою подорожі в Україну є отримання цікавих вражень. Туристи виявляють інтерес до української культури, своєрідності побуту та місцевих традицій, бажають ознайомитись із видатними пам'ятками стародавньої історії, археології, архітектури міжнародного та національного значення, скористатись цілющим кліматом, відомими лікувальними мінеральними джерелами;
серед найбільш улюблених маршрутів іноземних туристів можна виділити Київ, Крим, Львівську та Одеську області. За кількістю туристів, метою яких є відпочинок та рекреація, лідируючі позиції займає Крим - 60% відпочиваючих, у порівнянні з 40% в цілому по Україні. Розвиток в'їзного туризму саме в цих регіонах пояснюється тим, що в решті областей, де чимало цікавих пам'яток, готелі та транспорт поки що не відповідають європейському рівню. Найчастіше відвідують цей регіон гості з Росії, Беларусі, Молдови, Німеччини, Ізраїля, Турції;
іноземні гості віддають перевагу індивідуальному туризму, оскільки він дає можливість найповніше задовольнити потреби конкретного туриста, його інтереси, звички, стиль життя і відпочинку;
найперспективнішими регіонами з точки зору в'їзного туризму слід визначити Закарпатський та Причорноморський. Основними напрямами розвитку туристичної індустрії в цих регіонах є формування рекреаційно-туристичного комплексу, який задовольнив би потреби населення регіону в санаторно-курортному лікуванні, відпочинку і туризмі; формування ринку конкурентоспроможних на міжнародному рівні рекреаційних послуг на основі ефективного використання існуючих природних і культурно-історичних ресурсів регіону з одночасним збереженням екологічної чистоти середовища.
Аналіз розвитку туристичної індустрії в Україні дозволяє виділити конкурентні переваги, які повинні бути основою формування конкурентоспроможності нашої країни в галузі турбізнесу. Серед них пріоритетне значення мають:
унікальний цілющий клімат;
значний історико-культурний потенціал;
регіональна розгалуженість туристичних центрів та зон відпочинку;
наявність великої кількості територій з лікувальними можливостями;
розвинена інфраструктура;
забезпеченість розвитку туристичної індустрії нормативно-правовою базою;
привабливість туристичної індустрії нашої країни для іноземного інвестування.
Пріоритетне значення для подальшого розвитку транспортної індустрії буде мати:
інтеграція України в єдину європейську залізничну мережу, яка передбачає включення країни в європейську програму будівництва швидкісних залізничних магістралей (швидкість - 200 - 300 км/год.);
участь нашої країни в мережі стратегічних транспортних коридорів Центральної та Східної Європи, що розробляються з метою створення прямого та швидкісного сполучення між європейськими центрами.
Семінарське заняття 24
План
1. Природні ресурси України - основний чинник її туристичної привабливості.
2. Кліматичні, географічні, геополітичні та економічні переваги України щодо прийняття іноземних туристів.
3. Стан розвитку туристичної та супутньої інфраструктури як вагомий важіль впливу на інтенсивність в'їзного туристичного потоку.
Семінарське заняття 25
План
1. Національна та регіональні програми розвитку туризму в Україні.
2. Перспективи розвитку туристичної та суміжних галузей у зв'язку з чемпіонатом Європи з футболу 2012 року.
Теми доповідей
1. Розвиток національної економіки - визначальний чинник конкурентоспроможності туристичної галузі країни на світовому ринку.
2. Географічні чинники туристичної привабливості України.
3. Кліматичний ресурс України - потужний чинник залучення іноземних туристів.
4. Вплив розвитку супутньої інфраструктури на розвиток туризму.
5. Транс'європейські транспортні коридори і розвиток туризму в Україні.
Проблемні питання до теми
Охарактеризуйте географічне положення України.
Як воно впливає на розвиток туризму?
Які вам відомі кліматичні чинники розвитку вітчизняного туризму?
Охарактеризуйте чинники впливу на показники конкурентоспроможності національної туристичної галузі.
Чи може Південь України розвивати міжнародний туризм? Відповідь обґрунтуйте.
З якими проблемами стинається Південь у просуванні туристичного продукту на міжнародний ринок?
Охарактеризуйте туристичний потенціал українських Карпат.
Які проблеми та перспективи має цей регіон?
Охарактеризуйте лікувально-оздоровчий потенціал України.
Визначте як ціновий чинник впливає на розвиток внутрішнього та іноземного туризму в Україні.
Які перспективи українського туризму на 2012 рік?
Як може вплинути Євро-2012 на розвиток міжнародного туризму в Запорізькому регіоні?
Що необхідно зробити для максимізації позитивного впливу від проведення футбольного чемпіонату?
Який має вплив Всесвітньо економічний форум на ранжування національних економік за рівнем їх конкурентоспроможності і як це впливає на розвиток туризму?
Чи будуть реалізовані сучасні національні та регіональні програми з розвитку туризму?
Тести для перевірки знань
Одиничний вибір (правильно - помилково)
1. Природні ресурси, на відміну від природних умов, беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві й невиробничій діяльності.
2. Для раціонального використання природних ресурсів необхідно впроваджувати ресурсозберігаючі технології.
3. Україна вже належить до світових лідерів за кількістю відвідань туристами, через особливості її географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу.
4. Головним чинником, що зумовив зростання обсягів в'їзного туризму в Україні є відсутність сертифікації, ліцензування, та стандартизації у туристичній та суміжних сферах діяльності.
5. Головним чинником, що зумовив зростання обсягів в'їзного туризму в Україні є активізація міжнародної рекламно-інформаційної діяльності з метою просування національного туристичного продукту на світовий ринок.
Множинний вибір
1. В Україні існує державна програма розвитку туризму, розрахована до:
а) 2012 р.;
б) 2010 р.;
в) 2020 р.;
г) 2015 р.
2. Привабливість національного туристичного продукту визначається наявністю в країні:
а) сприятливих погодно-кліматичних умов для відпочинку іноземних туристів;
б) помірними цінами на туристичні та супутні послуги;
в) високим рівнем розвитку туристичної інфраструктури;
г) усі відповіді правильні.
3. Відповідно до цін на рекреаційно-оздоровчі послуги кримських оздоровниць:
а) українці віддають перевагу турецьким і єгипетським курортам;
б) переважно їдуть на відпочинок у Болгарію, Румунію, Туреччину;
в) віддають перевагу зеленому туризму;
г) охоче заповнюють кримські готелі та оздоровниці.
4. Лікувально-оздоровчий потенціал України складається з такого:
а) численних санаторіїв і курортних поліклінік;
б) будинків відпочинку, туристичних баз, профілакторіїв тощо;
в) відповіді “а” та “б” правильні;
г) усіх закладів стаціонарного лікування.
5. Уміле використання чемпіонату Європи з футболу 2012 року дасть змогу:
а) збудувати нові сучасні та якісно відновити існуючі готелі, придатні до прийому великої кількості іноземних футбольних вболівальників;
б) побудувати нові або реконструювати старі стадіони у всіх містах, де проходитимуть матчі чемпіонату;
в) реконструювати існуючі або збудувати нові автомобільні шляхи, аеропорти, вокзали;
г) усі відповіді правильні.
6. За економічною класифікацією розрізняють:
а) ресурси матеріального виробництва;
б) ресурси невиробничої сфери;
в) правильні відповіді а та б;
г) невичерпні та вичерпні
7. За чисельністю населення Україна посідає таке місце в Європі:
а) третє;
б) п'яте;
в) сьоме;
г) восьме.
8. До історико-культурної спадщини України належать:
а) Трипільська культура;
б) Парфенон;
в) Кремль;
г) руїни Трої.
9. В Україні існує:
а) 5 національних природних парків, 15 державних заповідників;
б) 15 національних природних парків, 15 державних заповідників;
в) 15 національних природних парків, 5 державних заповідників;
г) 5 національних природних парків, 5 державних заповідників.
10. Спричинили неадекватний розвиток іноземного туризму в Україні такі чинники:
а) недостатній рівень розвиненості безпосередньо мережі та об'єктів туристичної інфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам;
б) відсутність скоординованої системи дій з просування туристичного продукту України на світовий ринок;
в) технологічна відсталість галузі, низький рівень обслуговування, зумовлений відповідним загальним рівнем кваліфікації працівників галузі;
г) всі відповіді є вірними.
Складіть пари із зон та напрямів спеціалізації туризму (див. табл.10)
Таблиця 10 - Зони та напрями спеціалізації туризму
|
Зона |
Напрями спеціалізації туризму |
|
|
Одеса |
А. відпочинок, туристичні екскурсії, фестивалі, літній спорт, морські прогулянки, перебування в горах; |
|
|
Євпаторія - Саки |
Б. відпочинок, туристичні екскурсії, дельтапланеризм, спеціальні археологічні і мистецтвознавчі інтереси; |
|
|
Велика Ялта |
В. бальнеолікування, дитячий і сімейний відпочинок, туристичні екскурсії, морські прогулянки; |
|
|
Велика Алушта - Велика Феодосія |
Г. бальнеолікування, дитячий та сімейний відпочинок, реабілітація інвалідів; |
|
|
Бердянська |
Д. бальнеолікування, відпочинок, туристичні екскурсії, фестивалі, конгреси, семінари, бізнес-туризм, морські прогулянки. |
Доповніть відповідним визначенням нижче приведенні речення
1. … розглядається як сукупність усіх природних можливостей, засобів, запасів, джерел, що використовуються (або можуть використовуватись) при даному рівні розвитку продуктивних сил для досягнення певної мети.
2. Головними зовнішніми чинниками, що стримували розвиток туризму в Україні, зокрема й іноземного, стали.
3. Потенційний турист під час вибору тієї чи іншої країни для поїздки бере до уваги такі фактори, як.
4. За оцінками експертів, основними мотивами для туристичних мандрівок в Україну є.
5. Важливою складовою конкурентоспроможності України є наявність різноманітних … ресурсів, сприятливих для розвитку санаторно-курортної справи.
Термінологічний словник
Активний туризм - приїзд іноземних туристів, які, оплачуючи товари і послуги, забезпечують надходження валюти в бюджет країни, що приймає, й активізують її платіжний баланс.
Альтернативні витрати - витрати випуску благ, зумовлені вартістю найкращої втраченої можливості застосування ресурсів виробництва, які забезпечують максимальний прибуток.
Валовий туристичний продукт - сумарний обсяг товарів і послуг, вироблених туріндустрією за визначений період часу (переважно за рік).
Видимі витрати здійснюються при придбанні туристичних товарів і послуг, вироблених чи наданих виключно туристичними підприємствами.
Внутрішній туризм - міграційні потоки людей у межах країни постійного проживання з туристськими цілями.
Водні ресурси - це води Світового океану (океани, моря), ріки, озера, льодовики.
Глобалізація - процес посилення взаємозв'язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових і універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо.
Глобальний союз - об'єднання людських, фінансових і науково-технічних ресурсів різними фірмами для досягнення певних цілей найбільш ефективним шляхом - за допомогою співробітництва.
Додаткові витрати на задоволення туристичних потреб і бажань у процесі транспортування; вони не здійснюються, якщо нема транспортування туриста.
Дохід - це виторг підприємств від продажу туристам товарів і надання послуг.
Дохід регіону - це переважно сплачені з цього виторгу податки, які залишаються в розпорядженні регіону.
Еластичність показує міру реакції однієї змінної на зміну іншої.
Еластичність попиту за ціною визначає, яка процентна зміна обсягу попиту відбудеться за однопроцентним збільшенням (зменшенням) ціни за інших рівних умов.
Еластичність попиту по доходу розраховується як відношення процентної зміни обсягу попиту до процентної зміни сукупного доходу споживача (за інших рівних умов).
Ємність туристського ринку - це здатність реалізувати певний обсяг туристського продукту при існуючих цінах і пропозиції.
Земля (право власності на землю) використовується у виробничому процесі, на ній розташовують, наприклад, готель чи кемпінг, ресторан для харчування туристів.
Інвестиції в туризм - це розміщення капіталу інвесторів у туристичному бізнесі з метою одержання прибутку.
Індустрія туризму - це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.
Капітал - засоби виробництва, які використовуються у виробничому процесі для створення інших продуктів, що задовольняють туристичні потреби і бажання.
Кількість прибуттів (вибуттів) - кількість зареєстрованих туристів, що прибули в ту чи іншу країну (чи вибули з неї) за визначений період часу, переважно календарний рік, є основним показником, що характеризує туристичний рух. Прибуття (вибуття) враховуються в абсолютному вираженні у формі кількості поїздок за той чи інший відрізок часу.
Клімат - багаторічний режим погоди у визначеній місцевості, який характеризується закономірною послідовністю метеорологічних процесів.
Контракт на керування укладається між власником готелю й компанією, що спеціалізується в готельному менеджменті, - оператором. У ситуації, коли власник не має досвіду або бажання здійснювати менеджерські функції, але прагне одержать дохід від вкладених коштів, він передає своє підприємство в професійне керування.
Круїз - подорож водою: морем, річкою, озером, яка часто поєднується з відвідуванням різних країн.
Ландшафт - природний географічний комплекс, який визначається як: сукупність взаємозалежних і взаємопов'язаних предметів і явищ природи, які історично утворюють фізико-географічий комплекс чи низку комплексів; природний комплекс, у якому всі основні компоненти (рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ) перебувають у складній взаємодії, утворюючи за умовами розвитку єдину систему.
Ліцензія - це дозвіл (документ визначеної форми), виданий державними органами фізичним і юридичним особам на певний вид діяльності.
Ліцензування - це найбільш оперативна форма державного регулювання завдяки спрощеному (порівняно з сертифікацією чи стандартизацією) процесу одержання дозволу.
Міжнародне регулювання - це міжнародна система впливу і комплекс заходів, націлених на ефективне управління певним видом міжнародної діяльності (підтримка стабільності, її зміна, впорядкування) відповідно до визначених міжнародних принципів, норм і стандартів.
Міжнародні декларації - це офіційні заяви міжнародних організацій учасників чи міжнародних конференцій, що проголошують основні принципи політики або програмні положення діяльності організацій у якій-небудь конкретній сфері міжнародних відносин, наприклад у сфері туризму.
Міжнародні конвенції - це один з видів договорів. Вони установлюють взаємні права й обов'язки держав у певній галузі людської діяльності. Багато конвенцій розробляють і приймають спеціалізовані міжнародні організації. Наприклад, міжнародні конвенції ООН з морського права кодифікують норми права.
Міжнародні організації - це об'єднання державних і національних організацій неурядового характеру, створених для досягнення загальних цілей у певній сфері людської діяльності (у сферах політики, економіки, соціального і культурного життя, туризму та ін.).
Міжнародний відвідувач - будь-яка особа, яка подорожує в країну, що не є країною її звичного місця проживання, і перебуває поза межами свого звичного середовища протягом терміну, що не перевищує 12 місяців, головною метою поїздки при цьому не є заняття оплачуваною діяльністю з джерел у відвідуваній країні.
Міжнародний подорожанин - будь-яка особа, яка подорожує за межами країни свого місця проживання, незалежно від мети подорожі та засобів транспорту, що використовуються, навіть якщо ця подорож здійснюється пішки.
Міжнародний туризм охоплює поїздки подорожуючих осіб з туристськими цілями за межі країни постійного проживання.
Міжнародний турист - відвідувач, який здійснює щонайменше одну ночівлю в засобах розміщення у відвідуваній країні. До цієї категорії туристів належать іноземці, громадяни країни, які проживають за кордоном, а також члени екіпажів іноземних транспортних засобів, які ночують у засобах розміщення країни, що приймає.
Подобные документы
Історія міжнародного туризму. Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень країни і засіб для забезпечення зайнятості. Сучасна динаміка розвитку міжнародного туризму. Основні тенденції та перспективи розвитку міжнародного туризму в майбутньому.
курсовая работа [190,5 K], добавлен 07.02.2008Класифікація видів послуг. Тенденції сучасної міжнародної торгівлі послугами. Перспективи розвитку міжнародного ринку послуг в Україні. Аналіз основних видів послуг: туристичні, транспортні, освітні, ліцензійні, соціально-культурні, фінансові, побутові.
реферат [74,3 K], добавлен 20.03.2017Сутність і поняття міжнародного поділу праці. Характеристика напрямків діяльності України в системі міжнародного економічного поділу праці. Спеціалізація різних видів трудової діяльності, їх взаємодоповнення. Факторні передумови міжнародної торгівлі.
реферат [38,0 K], добавлен 26.11.2015Міжнародний кредит, його особливості. Форми та види міжнародного кредиту. Роль міжнародного кредиту в міжнародних економічних відносинах. Вплив міжнародних кредитів на інвестиційну привабливість країни. Тенденції розвитку міжнародного кредитування.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 25.10.2014Роль зовнішньоекономічної діяльності в розвитку України та організаційна структура її управління. Сучасний стан та основні проблеми зовнішньоекономічної діяльності. Стратегія розвитку та шляхи вирішення основних проблем зовнішньоекономічної діяльності.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 10.03.2014Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні. Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України. Правові форми українських та іноземних підприємств. Харктеристика системи регулювання міжнародної діяльності.
реферат [12,7 K], добавлен 07.06.2006Історія створення та розвитку Міжнародної організації праці, її основні задачі та цілі. Методи та законодавча база діяльності. Керівні органи Міжнародної організації праці і їх структура, порядок проведення щорічної конференції та діяльність між ними.
реферат [21,3 K], добавлен 16.08.2009Види торговельних обмежень. Нетарифні торговельні обмеження: імпортні квоти, адміністративні заходи, антидемпінгове регулювання. Торговельні перешкоди внаслідок демпінгу. Функції та структура міжнародного фінансового ринку, характеристика його сегментів.
контрольная работа [1,4 M], добавлен 29.04.2010Основні аспекти сучасного міжнародного кредитування. Міжнародний кредит як економічна категорія. Сучасні форми міжнародного кредиту. Участь міжнародного кредиту у кругообігу капіталу на всіх його стадіях. форми и принципи міжнародного кредиту.
реферат [26,1 K], добавлен 01.11.2008Історія становлення та сучасний стан міжнародного права. Його структура, норми. Організаційно-правовий механізм імплементації та національний механізм реалізації правових норм. Основні напрямки, проблеми та перспективи його розвитку, значення для України.
дипломная работа [57,1 K], добавлен 13.04.2016
