У науковій роботі здійснюється аналіз методичного забезпечення просвітницько-виховних заходів на Волині у 1920-1930 рр., адже під впливом національно-культурного відродження змінюється стратегічна мета діяльності культурно-просвітницьких організацій.

Аналіз сучасної методики викладання історії повсякденності в шкільних курсах. Зміст, обсяг і структура навчального матеріалу. Критерії, показники та рівні сформованості компетентностей з історії повсякденності в учнів 8-9 класів загальноосвітніх шкіл.

Наукове осмислення проблем краєзнавства. Роль історичного краєзнавства у моральному, естетичному та патріотичному вихованні молоді. Узагальнення досвіду вітчизняних краєзнавчих студій, аналіз основних напрямів досліджень та методів їх пізнання.

Дослідження оптимальних засобів, методичних прийомів реалізації політики пам’яті при вивченні новітньої історії України, як засобу виховання консолідованої толерантної нації. Характеристика методичних прийомів формування історичної пам’яті в учнів.

Давньоруська держава. Галицько-Волинське князівство. Початок козацької ери української історії. Національно-визвольна війна українського народу. Політичне і соціально-економічне становище та особливості утвердження незалежної і суверенної держави України.

Відновлення 18 травня 1942 р. навчання в початкових школах м. Києва поставило перед Міською управою ряд освітніх завдань, негайних для вирішення. Одним із них було проведення курсів перепідготовки вчителів з методики викладання шкільних предметів.

Основные методологические аспекты изучения церковно-государственных и внутрицерковных отношений на фоне модернизационных процессов в Советском государстве. Принципиальное различие религиозного и атеистического мировоззрений в послеоктябрьский период.

Характер национально-освободительного движения и его участники. Обострение национального вопроса и возникновение опасности истребления казахского народа. Роль национальной интеллигенции, возникновение противоречий между элитой и основной массой народа.

Внешние характеристики жизни черкешенки, ее внутренний мир. Структурные элементы мировоззрения и категории, составляющие картину мира черкесской женщины. Характерные для изучаемого человеческого сообщества совокупности образов, представления, ценности.

Методы, применяемые в процессе составления интеллектуальной биографии. Исследовательские проблемы, характерные для данного направления, их специфика. Междисциплинарность как основное условие успешной научной работы в направлении интеллектуальной истории.

Обоснование с позиций синергетического подхода инвариантной модели концептосферы речемышления и мыследействия исторической личности. Особенности и перспективы практического использования множества возможных вариантных реализаций разработанной модели.

Суть социоестественного синергизма управления традиционными и переходными обществами, включавшего взрывы вооруженной социальной агрессии в качестве эффективного средства подавления перенаселенных популяций. Создание интерактивной карты городских мятежей.

Особенности исторической периодики как исторического источника на примере российских журналов второй половины XIX - начала XX в. "Русский архив”, "Русская старина”, "Исторический вестник”, "Древняя и Новая Россия". Классификация исторических журналов.

Рассмотрение методологических подходов к исследованию историко-педагогических феноменов. Парадигмальный, цивилизационный и культурологический подходы к изучению стратегии развития образования в России в начале XX в. Цели модернизации образования.

Изучение совокупности философских и общенаучных методов, которые ориентированы на анализ особенностей исторических структур и логики развития исторических явлений и процессов как базовые методы для изучения истории развития исторической науки Казахстана.

Анализ методологических основ одного из современных направлений в исторической науке — истории повседневности. Характеристика достижений представителей российской историографии в определении концептуальных и методологических основ истории повседневности.

Разработка вопросов терминологии, классификации наук и методологии исследований. Исследования Н.И. Кареева, использование научной терминологии в гуманитаристике и объективности научного знания. Особенности взаимосвязи гуманитарных и социальных наук.

Концепт "русскости", позволяющий ввести в проблемное поле интеллектуальной истории инструменты и методы истории понятий. Определяются границы концепта. Расшифровка интенций авторов историографических высказываний на базе трудов кембриджской школы.

Разработка конструктивистского подхода к анализу исследований российского казачества. Идентичность, понимаемая как инструмент, используемый для формирования адаптивных навыков, обеспечивающих приспособление человека к условиям меняющейся социальной среды.

Методологические подходы к анализу исторического процесса. Признание единства человеческой истории и ее прогресса в форме стадиального развития. Различия формационной и цивилизационной методологий. Однолинейно-прогрессистское истолкование времени.

Сущность, понятия, характеристика основных методологических концепций понимания истории. Концепция полифундаментального многомерного мира как новый методологический подход. Формационный подход к осмыслению исторических процессов: сильные и слабые стороны.

Обоснование применения методов исторической антропологии для оптимизации мер противодействия исламским радикальным объединениям. Понимание взаимовлияния этических и аксиологических установок сообщества и субъективных позиций отдельного участника.

Характеристика места методологических идей и концептуальных разработок Н.И. Кареева в гуманитарном знании 1917-1931 гг. Исследование концепции методологии исторической науки Н.И. Кареева как органичной части предложенной им системы гуманитарного знания.

Дослідження специфіки використання пізнавальних можливостей загальнонаукових підходів і методів у багатоаспектному студіюванні культури і мистецтва. Методика історико-культурної реконструкції текстів (хронік, творів літератури, мистецтва, документів).

Розгляд проблем розвитку радянської історичної науки та діяльності її представників у галузі вивчення національно-визвольної війни середини XVII століття. Аналіз програмної статті О. Касименка "Розробка й висвітлення основних етапів історії України".

Розгляд історіософських поглядів Грушевського відображених в багатотомній "Історії України-Руси", яка охоплює період від доісторичних часів до середини ХVП ст. Огляд основних пунктів концепції викладених у працях періоду національно-визвольних змагань.

Внесок М.П. Драгоманова в історичну науку, визначення її кордонів, призначення і роль у розвитку суспільства. Аналіз системи історичних досліджень, заснованої на вивченні світогляду, виявленні центральних подій епох, новаторської схеми критики джерел.

Джерелознавство як основа класичних наукових історичних студій, з яких вибудовується сучасна історична наука. Аналіз запропонованої М. Драгомановим оригінальної методологічної системи історичних досліджень, яка заснована на вивченні людського світогляду.

Аналіз специфіки партійно-політичного життя Польської держави у другій половині 1930-х р. Визначення методів та принципів парламентської діяльності політичної партії Українського націонал-демократичного об’єднання та процесів в яких вони застосовані.

Характеристика проблеми вивчення методологічних підходів до розвитку та розуміння історичних процесів. Ознайомлення з поняттям "ментальність" у поглядах дослідників різних періодів. Аналіз ролі ментальності та її вивчення для історичного пізнання.