Особливості реконструкції маршруту південної ділянки Муравського шляху, виділення археологічних пам'яток, що виступають маркерами цієї комунікації. Вивчення ролі городищ часів Золотої Орди на "оріхівському напрямку" у характері руху Муравським шляхом.

Результати археологічного дослідження багатошарового поселення "Бабина гора", розташованого в м. Ізяславі, часів пізнього палеоліту, енеоліту, бронзового, ранньозалізного віків та І тис. н.е. Матеріальна та духовна культура населення Верхнього Погориння.

Огляд найдавнішої історії Рівненщини, уявлення про складність історичного процесу території, розташованої на південно-західних рубежах Східної Європи. Археологічні розвідки і пам’ятки Рівненщини, їх типологічна характеристика, сучасний стан збереження.

Новітні дослідження пам’яток. Топографія курганних могильників. Мечі, списи, дротики, бойові сокири, сагайдачні набори. Форма і спосіб носіння скіфського лука. Знаряддя праці і предмети побуту. Прикраси і предмети туалету. Особливості скіфських поховань.

Дослідження рухомих і нерухомих археологічних пам’яток та скарбів різних епох, які збереглися до наших днів і були знайдені на території села Дениси на Переяславщині. Визначення й обґрунтування на основі знайдених артефактів часу заснування с. Дениси.

Дослідження археологічних пам’яток та скарбів, знайдених на території с. Дениси, які збереглися до наших днів. Аргументація про визначення часу заснування с. Дениси. Опис вікового походження копійок та інших виробів описаного Денисівського скарбу.

Висвітлення обставин становлення й розвитку військової археології як галузі історичного знання у ХІХ та на початку ХХ ст. на території України, яка входила до складу Російської імперії. Дослідження процесів інституціоналізація військової археології.

Розгляд найвизначніших відкриттів української археології ХХ ст. Розкопки та локалізація фундаменту галицького кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці ХІІ ст. в Крилосі. Аналіз інтерв'ю та репортажів з місця подій на шпальтах львівської преси.

Основні історичні відомості щодо проведення археологічних досліджень в м. Олевськ Житомирської області України. Давньоруський час — найважливіший період в історії древлянської землі, у який вона стає складовою потужної східнослов’янської держави.

Характеристика життя слов'ян під час Великого переселення народів. Історія та наслідки проголошення Акту відновлення української державності від 30 червня 1941 р. Економічна ситуація за часів Директорії, особливості внутрішньої та зовнішньої політики.

Археологічне дослідження Катеринославщини в другій половині ХІХ – на початку 30-х років ХХ століття. Процеси інституалізації в регіоні. Аналіз меценатської діяльності та досягнень місцевих наукових осередків Катеринославського музею імені О.М. Поля.

Відтворення археологічної діяльності Наукового товариства імені Шевченка в міжвоєнному Львові через фотодокументи. Дослідження фотодокументів, присвячених археологічній діяльності, що зберігаються у відділі археології Інституту ім. І. Крип’якевича.

Исследования спорово-пыльцевого состава отложений городища, которые позволяют реконструировать растительность и климат в период его функционирования. Изучение отложений цитадели городища и территории посада памятника. Характерной чертой памятника.

Исследование археоботанических материалов с памятников периода раннего железа. Анализ археологических культур: милоградской, зарубинецкой, штрихованной керамики и днепро-двинской. Рассмотрение ботанических коллекций — сожжённого зерна и включений зерна.

Исследование и характеристика различия логоса и архетипа. Рассмотрение и анализ принципов модификации логоса в архетип. Ознакомление с результатами систематизации широкого спектра значений архетипического символа печи, описанием сакрального логоса.

Архетип, як загальнолюдський праобраз, що лежить в основі символіки творчості, ритуалів, сновидінь та комплексів. Дискусія універсалізму (трансценденталізму) та партикуляризму (феноменологізму) навколо архетипів та їхніх онтологічних адеквацій.

Изучение истории создания архива внешней политики Российской Федерации. Фонды секретариатов министров (наркомов), их заместителей, членов Коллегии НКИД, материалы и постановления Коллегии МИД (НКИД). Фонды посольств. Материалы личных фондов, воспоминания.

Общая характеристика архива: его история, структура организации, система и методы руководства. Описание организационно-правовых документов архива. Изучение особенностей оформления документации по учету, хранению и использованию архивных документов.

Введение в научный оборот ранее неизвестного исследователям архива генерала от инфантерии А.И. Хатова, хранящегося в фондах Пензенского государственного краеведческого музея. Основные вехи служебной карьеры известного военного топографа и картографа.

Государственные областные архивы - важные хранилища документов, которые отражают разнообразие исторических событий российских регионов. Формы взаимодействия Уральского горного управления и Пермской ученой архивной комиссии по вопросам архивного дела.

Анализ работы "Тамбовского центра краеведения" по сбору воспоминаний и личных документов представителей старших поколений в ракурсе "семейного фокуса". Использование документов Архива в научно-образовательной и культурно-просветительской практике.

Значительный вклад Г.Ф. Миллера в архивную деятельность и изучения архивного дела России. Систематизация источников, предложенная Миллером, которая активно существует и развивается в настоящее время. Формирование нового взгляда на деятельность Миллера.

Необходимость изучения деятельности жандармских полицейских подразделений железных дорог на основе достоверных источников и разносторонних подходов. Основные направления и некоторые особенности организации службы жандармской железнодорожной полиции.

Предпосылки становления и основные изменения архивного законодательства России. Реформирование органов управления и трансформация сети архивов в 1980-е гг. Открытость архивов, доступность фондов и практика публикации архивных документов в 2000-е гг.

Сбор, обработка, накопление, хранение, поиск и распространение информации. Документы, работающие в управленческом аппарате. Использование документов – сложная работа, которая требует высокого профессионализма, знания научно-справочного аппарата.

Изучение истории архивного дела, позволяющее проследить процесс накопления исторических источников (документов) по истории народов и государств. Формирование архивного наследия, его состав, размещение, организация в дореволюционной России (XIX-XX вв.).

Характеристика преобразований государственного аппарата в начале XVIII века, а также изменений в архивном деле вследствие этого. Анализ особенностей развития и функционирования архивов XVIII века. Изучение сети государственных архивов Советского Союза.

Основные направления реорганизации архивного дела. Организация архивов при новых, высших, центральных и местных учреждениях. Образование Петербургского и Московского государственных архивов старых дел. Положение и деятельность Московского архива.

Ознакомление с результатами обзора писем граждан Тувы на русском языке в органы власти по различным вопросам. Рассмотрение и анализ значения обращений граждан, как важнейших источников по изучению состояния делопроизводства в органах власти региона.

Анализ сведений о проведении Столыпинской реформы и переселении хакасов в Туву. Возрастной и гендерный состав прибывших в Урянхайский край. Адаптация и освоение новых земель. Восстание урянхайцев против колчаковцев. Изучение метрических книг региона.