Знакова система управління військом. Застосування символіки у війську Київської Русі та Великого князівства Литовського, її роль у веденні бойових дій. Символіка війська як елемент воєнного мистецтва. Передумови формування військової символіки України.

Становлення української символіки, пов’язане з періодом перебування колишньої території Давньої Русі у складі Великого князівства Литовського і Польського королівства, а пізніше — під владою об’єднаної польсько-литовської держави — Речі Посполитої.

Світ духів в уяві гуцулів. Гуцульські "непрості" як носії знань язичницьких волхвів. Зв'язок опришків з віщунами (нащадками волхвів). Холодна зброя гуцулів. Гуцули в українських січових стрільцях, галицькій армії, в армії Української Народної Республіки.

Історія створення та військових дій легіону українських січових стрільців на Закарпатті під час першої світової війни. Участь легіонерів у Галицькій битві, боях при Маківці та у Брусилівському прориві. Внесок УСС у формування українського війська.

Дослідження процесу побудови стрілецьких товариств на Західній Україні. Роль К. Трильовського у формуванні військових молодіжних організацій. Розробка статуту товариства та написання патріотичних пісень. Участь стрільців у битвах першої світової війни.

Перший бойовий досвід легіону УСС (Галицька битва). Героїзм стрільців в наступних боях на Закарпатті. Контрнаступ австрійських військ та його особливості. Бій на горі Маківка: хронологія подій та результативність. Брусилівський прорив, його результати.

Подано характеристику бойових дій армій Південно-Західного фронту під командуванням генерала від кавалерії О. Брусилова на Ковельському напрямку влітку 1916 р. Хронологічно структуровані воєнні дії на волинському театрі бойових дій після Луцького прориву.

Зростаюча роль і значення кавалерійських частин і з’єднань Червоної армії в ході наступу радянських військ під час визволення України в часи Великої Вітчизняної війни. Аналіз вкладу кавалерії під час переможного завершення Сталінградської битви.

Розгляд участі польського Легіону в подіях на Південно-Західному фронті в 1916 р. Визначення населених пунктів досліджуваного регіону, де відбувалися події війни. Вивчення особового складу, озброєння протиборчих сторін і особливостей ведення ними війни.

Аспекти вступу Румунії до Першої світової війни, створення Румунського фронту в 1916 р. Аналіз стану румунської армії, стратегічних планів Румунії. Аспекти підготовки до кампаній 1916-1917 рр. на румунському фронті, їх події, причини невдач сил Антанти.

Дослідження аспектів вступу Румунії до Першої світової війни та створення Румунського фронту в 1916 р. Аналіз стану румунської армії та стратегічних планів, що висувались румунією. Виявлення причин невдач сил Антанти на Румунському фронті у 1916-1917 рр.

Аналіз вітчизняних документальних публікацій, в яких відображені результати стратегічних і фронтових наступальних операцій радянських військ на українських теренах у 1943-1944 рр. Визначення перспективних напрямів археографічної роботи в цій царині.

Погіршення становища Німеччини на фронтах улітку 1944 р. Львівсько-Сандомирська, Яссько-Кишинівська стратегічні наступальні операції. Остаточне звільнення української території під час стратегічного наступу радянських військ на південно-західному напрямі.

Розгляд контрнаступу радянських військ під Сталінградом. Стратегічна обстановка на радянсько-німецькому фронті до кінця 1942 року. Початок маневру "Сатурн", його провал та наступ військ Німеччини. Бойові операції на території України у 1942-1943 роки.

Дослідження бойових поранень, яких зазнавали учасники ОУН і УПА на Закерзонні. Аналіз практик українських повстанців і підпільників по відношенню до травм. Робота та умови медичних працівників в УПА. Бойовий стрес у підпільно-партизанській війні.

Питання, пов’язані з розвитком сокир на території Південно-Західної Русі у X – першій половині XIII ст. Загальна типологізація комплексу озброєння, та детально висвітлена типологізація сокир. Необхідність включення господарських сокир до складу бойових.

Культурный перелом в Болгарии в первой половине IX в, его осуществление под влиянием соседских сношений с Византией. Новое направление во внешней и внутренней политике. Военные успехи и законодательные постановления Крума и его преемника Омортага.

Рассмотрение истории Болгарии в конце IX-начале XI столетий. Правление царя Симеона - самостоятельного и самоуверенного, ориентирующегося только на интересы своей страны, правителя. Культурное развитие Болгарии. Ослабление первого Болгарского царства.

Болгария как опорная точка социалистического лагеря на Балканах, вероятность ее превращения в театр военных действий в случае конфронтации. Проблемы военно-политического сотрудничества Москвы и Софии, политические чистки болгарских силовых структур.

Болгарский вопрос в центре советско-германского соперничества на Балканах. Формирование оппозиционной коалиции правительству, создание Отечественного фронта. Болгария на завершающем этапе Второй мировой войны. Приход к власти Отечественного фронта.

Политическое положение. Вступление советских войск Болгарию. Смена власти в стране. Югославия и международное и внутриполитическое положение. Белградская операция. Завершение освобождения Югославии. Реорганизация правительства.

Характеристика відносин держав антигітлерівської коаліції з Болгарією. Знайомство з особливостями процесу формування та еволюцію політичного курсу провідних держав антигітлерівської коаліції стосовно Болгарії на різних етапах Другої світової війни.

Економіка та політичний режим Болгарії в 30-х роках. Маніфест уряду Кімона Георгієва до болгарського народу 19 травня 1934 р. Адміністративна централізація Болгарії. Напрямки реалізації болгарського мирного ревізіонізму. Болгаро-німецьке зближення.

Исследование отношения США к Болгарии в 1939-1944 годах. Союзническая дипломатия антигитлеровской коалиции. Анализ проблем принадлежности спорных территорий, захваченных Болгарией в ходе Второй мировой войны. Оценка деятельности болгарского Сопротивления.

Етапи формування правового статусу Болгарських колоністів на Півдні Бессарабії. Соціально-економічне та правове становище болгарських колоністів. Процес переселення болгар в Бессарабію з 1792 по 1830 роки. Адміністративний устрій болгарських колоній.

Аналіз положень концепції "lieux de memoire" ("місць пам’яті"), її критична рефлексія, застосування для вивчення пам’яті у національних та наднаціональних контекстах. Болгарське Відродження як історіографічний образ, феномен комеморативної політики.

Ісихазм як духовна течія, що суттєвим чином вплинула на становлення культури східних слов'ян. Дослідження витоків національної культури. Містики першого напряму: Псевдо Діонісій, його послідовники, другого - Макарій Єгипетський, Сімеон Нового Богослова.

Життя та діяльність М. Драгоманова. Переїзд Драгоманова до Болгарії, призначення ординарним професором історико-філологічного відділення Софійського університету. Інтерес болгарської інтелігенції до української літератури завдяки діяльності Драгоманова.

Політико-адміністративні заходи Російської імперії щодо вирішення проблеми заселення мало залюдненого простору причорноморських степів православними мігрантами з Балканського півострова, передусім болгарами. Облаштування колоній "задунайських" мігрантів.

Здійснення комплексного наукового аналізу основних напрямів, форм і змісту болгарсько-українських релігійно-культурних зв’язків останньої чверті XIV - першої половини XVI століття. Розкриття їх характеру, окреслення масштабів та значення для обох народів.