Історія та етапи становлення українського балету, характеристика музичного супроводу В. Губаренка. Аналіз партитури балетного твору, її значення для музичного театру України. Композиційно-драматургічні особливості та жанровий пошук у балеті "Комуніст".
- 10022. Музичний дар Шевченка
Дослідження музичного обдарування українського генія Тараса Шевченка. Характеристика вокальних здібностей поета, його фольклористичної діяльності, музикознавчого хисту та композиторських інтенцій. Аналіз музичних інтерпретацій Шевченкової поезії.
- 10023. Музичний екфразис в українській органній творчості (на прикладі "Звучання Пінзеля" Богдани Фроляк)
Розглянуто проблему музичного екфразису на прикладі твору для органа і струнних української композиторки Б. Фроляк. Теоретичну основу становлять праці З. Брюна і Т. Цареградської, де розкрито поняття музичного екфразису, методи і принципи перекодування.
Образна, символічна, метафорична, композиційно-драматургічна роль музичних образів в поезії Дмитра Кременя. Аналіз музичної семантики текстів, їх художньо-образної поетики. Виявлення функцій музичних кодів впізнання та сприймання в окремих текстах поета.
Аналіз явища музичного серіалу, дослідження його характерних особливостей як музично-екранної форми. Простеження причинно-наслідкових зв’язків розвитку та функціонування музичного серіалу за кордоном та в Україні. Урізноманітнення жанровості серіалу.
Місце музичної освіти доби Бароко на прикладі Могилянської академії та інших українських колегіумів XVII-XVIII ст. Наведено уривки з академічних статутів та інструкцій, де йдеться про музичну освіту, надано низку яскравих та інформативних прикладів.
Огляд музично-театральної культури Вікторіанської епохи в історичному контексті англійської "моделі світу". Визначення ціннісно-смислових настанов даного соціально-культурного періоду Британської імперії ХІХ століття та їхньої імплементації в мистецтві.
Усна нематеріальна традиційна культура українців. Музичний фольклор календарного циклу. Багатогранність фольклорних жанрів, досконалість його форм. Купальські пісні та обряди. Поетичність і ліризм народної творчості. Язичницькі мотиви в обрядових піснях.
Авторська теорія синтезу мистецтв (кольоропису) Юр’єва, в основі якої — ідея візуалізації поезії (кольорово-вербальний синтез) та музики (музика кольору і кольори музики), на якій ґрунтується спосіб мислення митця. Його досягнення як скрипкового майстра.
Аналіз поглядів Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка на музичне мистецтво через призму різних напрямків його творчої діяльності. Значущість духовного спадку поета для різноманітних галузей музичної науки: фольклористики, історії освіти й педагогіки.
Становлення і розвиток музичних програм Львівського телебачення у мас-медійному просторі України, феномен блоку художніх програм як специфічного регіонально-суспільного явища. Опитування львівських телеглядачів на предмет їх оцінки музичних програм.
Аналіз найважливіших аспектів й особливостей існування музичних фестивалів сучасної Італії. Дослідження основних типів, а також специфіка організації музичних проектів. Виявлення значення і впливу італійських проектів на стан музичного життя сьогодення.
Онтологічна сутність аксіологічних категорій в музикознавстві та соціології. Процес формування музичних цінностей, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів в сучасному українському суспільстві. Вплив на творчість українських композиторів ХХ ст.
Новаторські жанрові риси творчого доробку Олени Пчілки. Специфіка його проблемно-тематичного діапазону. Особливості літературно-естетичних, суспільно-політичних, педагогічних поглядів літераторки. Засоби реалізації концепцій музичного театру для дітей.
Огляд діяльності Музично-драматичної школи М. Лисенка. Функціонування в ній класу гри на бандурі у контексті загальної історії становлення національної освіти в Україні. Справа збереження та популяризації бандури як символу національної культури.
Аналіз синтезу професійного мистецтва із формами народної художньої творчості. Становлення музично-драматичного театру Чернігівщини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Формування його як симбіозу пісні та народної драми. Визначення регіональної складової.
Музична культура як складний історично обумовлений процес, який своїм корінням йде у глибину віків. Знайомство з музично-просвітницькою та педагогічною діяльністю західноукраїнських композиторів. Аналіз традицій народно-інструментального музикування.
Процес відновлення історичної пам’яті та формування національної самосвідомості як чинників розвитку громадянського виховання, формування політичної культури народу, процес розбудови громадянського суспільства й усієї національної державності України.
Науково-теоретичне обґрунтування сутності, характеру і особливостей музично-просвітницької діяльності О.П. Бажанського як типового представника греко-католицького духовенства. Національно-культурне відродження Галичини в другій половині ХІХ – поч. ХХ ст.
Характерні риси африканської музики; вплив на її розвиток світосприйняття та життєвих цінностей народів Африки. Балафон, барабани та калимба як основні музичні інструменти Африки. Масові та групові етнічні танці. Ритуальні танці обряду ініціації.
Аналіз постановок ХХІ століття музично-театральних творів ХІХ-ХХ століття в аспекті постмодернізму і бароко. Жанр опери з проблематикою українського оперного мистецтва. Дослідження інформації про інтеграцію танців до французької барокової опери.
Зміст та тематика, дослідження та аналіз постановок ХХІ століття музично-театральних творів ХІХ-ХХ століття в аспекті постмодернізму і бароко. Зміна лібрето, риси побутової комедії та казковості як характерні особливості вистав постмодернового періоду.
Особливості розвитку української музичної культури ХХ ст. Аналіз творчості композитора І. Саца та його внеску у розвиток театрального мистецтва. Пошук нових засобів виразності та універсальних інструментів для вистав драматичного театру ім. М. Горького.
Вивчення особливостей творчого процесу І. Саца як композитора Московського Художнього театру. Відмінність його композиторського методу від традиційних методів створення музики. Його внесок у розвиток театрального мистецтва. Успіх його пародійних опер
Актуалізовано проблему кореляції термінологічної бази українського та європейського й американського музикознавства. Аналізуються різні підходи до концепції музично-теоретичної системи, яка ще з радянських часів стала своєрідним замінником традиційного.
Риси сучасної мистецької парадигми відповідно до теоретичних концепцій мистецтвознавців. Специфіка викладання музично-теоретичних дисциплін у вищій школі. Необхідність залучення інформаційно-комп’ютерних технологій в процес викладання музичних дисциплін.
Театральна діяльність Леся Курбаса. Розглянуто джерела і витоки його позицій щодо хореографії та танцювальної пластики на рівні особистих контактів, на прикладах найбільш показових творчих рішень. Взаємодієя митця з провідними реформаторами хореографії.
Дослідження головних джерел і витоків позицій Леся Курбаса щодо хореографії та танцювальної пластики на рівні особистих контактів. Діяльність польської балерини та викладачки Броніслави Ніжинської, визнаного танцівника Великого театру Михайла Мордкіна.
З'ясування особливостей інтерпретації класичної музики у творчості У. Шольца. Скрупульозне бачення музики у "Великій месі", віднесення її до такого типу хореографії, в якій пластично розроблені найдрібніші деталі музичного матеріалу і його зображення.
Дослідження взаємодії принципів, механізмів драматургії, засобів музично-хореографічного мистецтва у межах синтетичного феномену. Вплив "філософії випадкового" на формування унікальних естетичних методів творчої комунікації Дж. Кейджа та М. Каннінгема.