Місце музики в осмисленні теми космосу. Характеристика архаїчних пластів обрядового фольклору в аспекті космологічних уявлень. Космологічна роль бетховенської музики. Розуміння негентропійної сутності музичного мистецтва. Специфіка творів Скрябіна.

Розробка кольорового супроводу музичних творів. Створення гармонічного художнього образу за допомогою співзвучання кольорів у просторі. Розгляд техніки побудови асоціативно-образних кольорових композицій послідовників О. Безрукова харківської школи.

Відтворення у музиці особливостей, глибинної логіки та динаміки основних художніх ідей часу як чинника соціокультурних процесів епохи. Динаміка жанрових та стильових перетворень у композиторській творчості. Внутрішньо поступальний рух до ідейності.

Виявлення імплозивних ефектів миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах, маркерів віральності сучасних музичних форм. Проблематизація теми вірусності в інформаційному полі культури. Поняття медіавірусу як чистого сингулярного смислу.

Імплозивні ефекти миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах. Тема вірусності в інформаційному полі культури. Концептуалізація поняття медіавірусу як чистого сингулярного смислу, поверхневого ефекту, вільного від усякого значення.

Визначення факторів формування світоглядних орієнтирів А. Буцького. Характеристика композиторської, виконавської, просвітницької діяльності А. Буцього в період перебування у Києві. Аналіз напрямків педагогічної і музично-громадської роботи митця.

Простеження режисерських експериментів Вс.Е. Мейєрхольда першого періоду творчості. Артикуляція положень, що лягли в основу його режисерського методу, а також пошуки базових режисерських прийомів з відпрацювання принципів умовного театру режисера.

Музика як вид мистецтва, що відбиває дійсність і впливає на людину за допомогою особливим образом організованих звукових послідовностей. Нові принципи музичного мислення. Хор, гімн, романс, арія, опера, соната, симфонія, реквієм, концерт, ораторія.

Висвітлення творчої і дослідницької праці українського композитора, диригента, педагога Антіна Рудницького (1902-1975). Творча діяльність митця у галузі музикознавства і музичної публіцистики. Естетичний аналіз окремих фортепіанних творів композитора.

Дослідження творів українських та зарубіжних музикантів ХІХ-ХХІ століть на літературні сюжети М. Гоголя, їх значення в контексті музичного мистецтва, художньо-естетичного виховання прийдешніх поколінь. Вираження широкої гами емоційних переживань.

Особливості діалогу культур XX ст., внаслідок якої набула значущості джазова, рок- і поп-музика. Музична культура Америки. Популярна музика Північноамериканського континенту. Арт-рок – напрям рок-музики. Диско – один із напрямів танцювальної музики.

Явище музичної інтенції та її роль у комунікативних процесах естрадного вокального ансамблю. Музична інтенція має першорядне значення на всіх стадіях творчої діяльності естрадної вокально-ансамблевої виконавської форми та відіграє ключову роль у розвитку.

Вплив музичного мистецтва на суспільну думку в США в 1960-х та 1970-х роках ХХ століття, розкриваючи її роль у військовій культурі. Важливість музики у створенні спільності серед солдатів та вираженні глибоких соціокультурних та політичних переживань.

Скоморохи як носії народного мистецтва, обдаровані виконавці-імпровізатори поєднували якості актора, танцюриста, співака, музиканта-інструменталіста, акробата. Аналіз культурно-мистецької спадщини Київської Русі, знайомство з головними особливостями.

Характеристика рівнів систем музичної культури Криму ХХ століття як історико-культурного процесу, що інтенсивно розвивається на території півострова. Розгляд музичної творчості, виконавства та поширення музики. Виявлення їхніх загальних рис та проявів.

Відомості про музичну культуру релігійних та освітніх центрів у столиці Волинського воєводства - Луцьку. Боротьба поміж Хрестовоздвиженським братством, останньою опорою православних лучан та місцевими єзуїтами. Запровадження інструментальної капели.

Головні чинники становлення музичної культурології як нової комплексної науки і навчальної дисципліни в контексті гуманітарного знання. Вивчення культури з-під впливу методології соціальної філософії, засобами якої розглядається вся історія культури.

Музичні традиції арабів, персів і тюркських народів, сформовані в період середньовіччя. Формування музичних стилей: арабського (західного) та перського (східного). Арабо-перський музичний синтез у 6-7 ст. Музика при дворах халіфів, музичні інструменти.

Староукраїнська барокова культура. Сакральні мотиви та співи Київської Русі. Пісня у часи козаччини та Гетьманщини. Вокальний характер церковного хору. Микола Лисенко і його вклад у музичну культуру України. Національне відродження музики в ХХ столітті.

Дослідження музичної творчості М.Л. Кропивницького як важливої складової формування професійного українського театру як синкретичного мистецтва. Доведення, що Кропивницький, створюючи п'єси, сам добирав до них музику з українських народних пісень.

Розгляд проблеми становлення музичної терапії в українському освітньому просторі з метою оздоровчої рекреації, перспектив її розвитку, засобів, які полегшують експресію емоцій. Особливості музичної терапії для оздоровчої рекреації здобувачів вищої освіти.

Теоретичні засади дослідження музичного виконавства. Сутнісні ознаки і структура музичного виконавства, особливості його будови і функціонування як художньої системи. Музичне виконавство як художньо-творча діяльність, основні види інтерпретації творів.

Модифікація ідеї музичного виховання в контексті історії розвитку мистецької практики. Аналіз впливу музики на людину з розвитком філософсько-естетичної та музикознавчої думки. Трансформація уявлень, пов’язаних з функціонуванням музичного мистецтва.

Особливості розвитку культурно-мистецьких процесів Галичини на локальному прикладі регіону Стрийщини. Діяльність стрийського музично-драматичного театру ім. М. Старицького. Музично-концертне життя регіону та діяльність провідних хорових колективів.

Тенденції формування музичної культури Катеринославщини середини ХIХ – початку ХХ ст. Взаємозв'язки української та інших національних культур. Особливості концертного та музично-театрального виконавства краю. Становлення та розвиток музичної освіти.

Аналіз діяльності освітньо-виховних та музично-мистецьких інституцій як інспіраторів культуро-творчих процесів. Етапи становлення та розвитку українського хорового товариства "Станіславівський Боян". Діяльність загальноосвітніх навчальних закладів.

В умовах сьогодення, початку XXI ст., національна музична культура набула чимало нових форм соціально-економічного, організаційного та творчого наповнення та функціонування. Впровадження сучасних медіаційних методів навчально-виховного процесу.

Дослідження семіозису музичної творчості в інтермедіальному контексті творення дигітального дискурсу художньої культури. Аналіз появи блокчейнізованих текстів, що потребує започаткування наукової дискусії щодо впровадження технологій арт-блокчейну.

Розгляд музичної творчості етнічних меншин міста Ніжина. Аналіз форм й тенденцій розвитку музичних традицій в закладах освіти міста. Вивчення діяльності представників ніжинського виконавського мистецтва (хорового, вокального, інструментального).

Визначення краєзнавства як комплексної системи знань про мистецьке життя малих міст і селищ. Значення діяльності музикантів, хореографів, акторів на прикладі зародження, становлення та функціонування музичного середовища в місті Ніжині на Чернігівщині.