Музичне життя в полікультурному середовищі м. Стрия та регіону Стрийщини (друга половина XIX століття - 1939 р.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ

ім. М.В. ЛИСЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

Музичне життя в полікультурному середовищі м. Стрия та регіону Стрийщини (друга половина XIX століття - 1939 р.)

Спеціальність 17.00.01. - Теорія та історія культури

МИРОНОВА Оксана Миколаївна

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії музики Львівської Національної музичної академії ім. М. В. Лисенка, Міністерство культури і туризму України.

Науковий керівник: доцент кафедри історії музики Львівської Національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, кандидат мистецтвознавства,

Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, провідний

науковий співробітник, професор

Загайкевич Марія Петрівна,

Інститут мистецтвознавства,

фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України (м. Київ)

кандидат мистецтвознавства, доцент,

доцент кафедри методики музичного виховання

і диригування

Бермес Ірина Лаврентіївна,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження музичної культури поліетнічного середовища як складової загально-історичного процесу належить до пріоритетних напрямків сучасної гуманітарної науки. Метою звернення до цієї проблематики є залучення культурних цінностей минулого до актуальних культурологічних проблем сучасності через вивчення музично-історичної спадщини.

Протягом останніх років ХХ століття однією з чільних рис світового культурного розвитку стало утвердження поняття мультикультуралізму. В основі концепції мультикультуралізму - відхід від ідеалу чітко окресленої, базованої на єдиній мові, спільній естетичній та ідейній традиції національної культури - на користь рівноправного співіснування численних культур, стилів життя та творчих практик, притаманних різним етнічним, соціальним, релігійним, чи навіть віковим групам з їхніми специфічними ідентичностями.

Вивчення історії Галичини, її суспільно-політичних, економічних, культурологічних процесів в останні десятиріччя набуло особливої інтенсивності. В цьому контексті важливої ролі набуває дослідження музичної культури, оскільки вона нерідко опиняється в центрі подій національно-визвольної боротьби та процесів духовного розвитку, займає провідне місце в історії галицького краю. Важливу роль відігравали не лише великі міста, але менші центри, як Стрий, Коломия, Бережани та ін. Особливості полікультурного музичного розвитку Стрия та Стрийщини як одного з суттєвих елементів загальнокультурної панорами краю, присвячене подане дослідження.

В останні роки помітнішою стала кількість опублікованих праць, присвячених одному з регіонів Галичини - Стрийщині - як в окремих виданнях, монографіях, так і розвідках у місцевій пресі. Цією проблематикою займається ряд науковців, зокрема, істориків, культурологів, етнографів - Я. Ісаєвич, Ю. Бородавка, Г. Пуга, Р. Сулик, Г. Дем'ян, М.Мандрик, Н. Бордуляк та ін. Існує також ряд досліджень музичної культури Галичини, і особливою увагою ця тема користується в сучасних дослідників, таких як М. Загайкевич, Л. Кияновська, Л. Мазепа, Л. Яросевич, І. Бермес, С. Стельмащук, Ю. Булка та ін. Однак досі ще немає дослідження, яке б цілісно висвітлювало всі аспекти музичних процесів саме Стрийщини у контексті їх значення для культурного розвитку Галичини й усієї соборної України, хоча музичні товариства, композитори і виконавці займали одне з чільних місць в мистецькій історії даного регіону.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планової науково-дослідницької тематики кафедри історії музики Львівської Національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, зокрема пов'язане з темою №3 „Українська музика в контексті світової музичної культури”) перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності ЛНМА ім. М. Лисенка на 2007-2012 рр.

Мета дослідження - визначити особливості розвитку культурно-мистецьких процесів Галичини на локальному прикладі регіону Стрийщини.

У відповідності до мети роботи були поставлені такі завдання:

1. довести, що інтеграція полікультурних надбань виступає не тільки формою та способом існування етносу, але виконує важливу адаптаційну функцію збереження ціннісного світу культури у періоди екстрем та лихоліть;

2. здійснити загальний огляд суспільно-культурних процесів у Стрию та на Стрийщині, в історико-політичному контексті;

3. охарактеризувати основні осередки розвитку музичної культури - Стрийський Народний Дім та музичне товариство "Боян", Польське співоче товариство "Ґендзьба";

4. подати нові, віднайдені в архівних і пресових джерелах, а також записані від самих діячів та їх нащадків відомості про діяльність навчальних закладів: філії Львівського Вищого Музичного інституту ім. М. Лисенка, нижчої музичної школи ім. Шопена та філію Львівської музичної консерваторії ім. К. Шимановського в Стрию;

5. проаналізувати діяльність стрийського музично-драматичного театру ім. М. Старицького та аматорських театральних гуртів на Стрийщині;

6. охарактеризувати музично-концертне життя регіону та діяльність провідних хорових колективів; камерне вокальне та інструментальне виконавство.

Об'єкт дослідження - музична культура Галичини у період з другої половини ХІХ ст. до 1939 р.

Предмет дослідження: процес розвитку культурно-мистецького життя у м. Стрию та регіоні Стрийщини зазначеного періоду.

Наукова новизна.

- вперше охоплюється вся багатонаціональна музична культура Стрия та Стрийщини у порівнянні досягнень різних національних громад;

- вперше узагальнюється культурно-просвітницька діяльність різних музичних та загально-просвітницьких осередків.

- вперше систематизуються всі заклади музичної освіти в регіоні на основі архівних та пресових джерел;

- вперше висвітлюється суспільно-історичне та культурологічне значення музично-театральної діяльності в Стрию;

- вперше введено в науковий обіг ряд невідомих фактів та персоналій, віднайдених в фондах Польської національної бібліотеки (м. Варшава), приватних архівах Ґданська (Польща) та особистих архівах мешканців Стрия.

Хронологічні межі дослідження. Обрано часовий відтинок кінця ХІХ-го століття і до 1939 рр. ХХ ст. Вибір даного періоду зумовлений інтенсивністю розгортання історико-політичних подій та визначальною роллю музично-культурного життя для українського національного відродження краю.

Основні методи дослідження. В роботі використано загальнонаукові та історіографічні методи: джерелознавчий, що дозволяє залучити архівний матеріал для вивчення явищ та процесів мистецького життя у полікультурному середовищі, ретроспективний - у відтворенні історичних подій, хронологічний - у встановленні періодизації розвитку музичної культури, а також методи порівняння, зіставлення, систематизації, відбору, фіксації, якісного узагальнення, виявлення зв'язків і детермінованості досліджуваних явищ у суспільно-політичному та культурологічному контексті.

Теоретичну базу дослідження становлять музикознавчі й культурологічні праці: О. Бенч-Шокало, Л. Кияновської, О. Мельник-Гнатишин, Л. Корній, Є. Маланюка, П. Медведика, О. Самойленко; історико-краєзнавчої проблематики: І. Бермес, Ю. Булки, М. Бурбана, Г. Дем'яна, Р. Дудик, М. Загайкевич, Н. Костюк, Л. Мазепи, К. Плівачука, Р. Сов'яка, Р. Стельмащука, І. Фрайт, Л. Ханик, М. Шлемкевича, Л. Яросевич, О. Яцкова; К. Бараньского, Л. Блащика, М. Фуяка, М. Качмаркєвіча, З. Оттавової Рогальскої та ін.).

Джерельна база. У роботі використано архівні матеріали установ (ЦДІА України в м. Львові, ЛНБ НАН України ім. Василя Стефаника, Стрийського народного дому, Стрийського краєзнавчого музею "Верховина", Стрийського музею при музичній школі ім. Остапа Нижанківського), Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Варшавської національної бібліотеки (Польща) та окремих осіб (О. Бурин, І. Черепущака, М. Мандрика, О. Заяць, Ю. Рудки, Г. Вартальської, А. Гжесяк, Є. Шульца та ін.).

Залучено публікації українських та іншомовних видань, спогадів творців та учасників музично-культурницьких процесів регіону Стрийщини: Ф. Колесси і М. Колесси, О. Нижанківської-Бобикевич, О. Бобикевича, С. Гординського, М. Кравців, З. Нижанківського, інтерв'ю із М. Колессою, Г. Вартальською, Ю. Рудкою, А. Вуйцік.

Опрацьовано місцеві газети "Стрийський Голос", "Стрийська думка", "Gаzeta Stryjska", Орган об'єднання польських співочих товариств "Chуr", "Lud", часопис "Діло", місячник "Українська музика" та ін.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені й опубліковані дослідження можуть бути використані в курсах культурології, історії української музики, для культурно-просвітницької роботи. Введені в науковий обіг документальні, архівні та джерелознавчі матеріали дають ширше уявлення про розвиток мистецьких процесів у краї в зазначений період.

Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовані на 8-ми наукових конференціях та конгресах: 2003 р. (Львів); 2005 р. (Київ); 2006 р. (Львів); 2007 р. (Львів); з них - 4 міжнародні: 2004 р. (Краків, Польща); 2004 р. (Дніпропетровськ); 2006 р. (Київ); 2006 р. (Львів); а також щорічних обласних науково-практичних семінарах з теоретичних дисциплін для викладачів мистецьких шкіл (2004-2007 рр.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені у брошурі "Музично-культурне життя міста Стрия у 1900-1939 рр. (на прикладі хорового товариства "Боян" та Польського Співочого Товариства "Гендзьба")" та 7-ми статях, 3 з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків загальним обсягом 237 стор. Основний зміст роботи викладено на 170 стор. Додатки містять 2 карти Стрийщини, 15 гербів м. Стрия, 5 шкільних свідоцтв, інформації, документи та ін. загальним обсягом у 52 стор. Список літератури включає 268 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність та доцільність обраної теми, визначається мета, об'єкт, предмет та завдання дослідження, методологічна основа, теоретична та джерельна бази, обумовлюються хронологічні межі, окреслюється наукова новизна, практичне значення дисертації.

Розділ 1 - Історичні передумови розвитку культурно-мистецьких процесів у Галичині, зокрема на Стрийщині складається з трьох підрозділів. Тут здійснено огляд загальної історії української культури в умовах бездержавної нації, події визвольної боротьби 1918-1923 рр.

Подається характеристика історико-політичних передумов піднесення національної духовності наприкінці ХІХ - поч. ХХ ст. Звертається увага на особливості розвитку культурно-мистецьких процесів Галичини.

1.1. Огляд історико-політичних та суспільно-культурних процесів у Стрию та на Стрийщині в контексті історичного розвитку музичної культури Галичини. Основна увага зосереджується на соціо-культурних подіях та революції 1848 р., "Весни народів", що в Галичині ознаменовується піднесенням українського національного руху. Подається інформація щодо активного національно-політичного, мистецько-культурного життя Стрийщини. Наприкінці XІX ст. Стрийщина вийшла на одне з перших місць в Галичині за інтенсивністю культурно-просвітницької роботи завдяки визначним суспільно-політичним діячам - адвокатові Євгенові Олесницькому, послові Стрийщини в сеймі Галичини і у Віденському парламенті, письменникові о. Олексі Бобикевичу, диригентові та композиторові о. Остапові Нижанківському. Заходами новоутворених товариств "Просвіта", "Міщанська бесіда" було споруджено будівлю Народного дому, при якому почало діяти музично-хорове товариство "Стрийський Боян", очолюване о. Нижанківським. Виходять українські газети і журнали "Стрийський голос", "Господар і промисловість", "Підгірська рада". У роки Першої світової війни Стрий, стає місцем утворення легіону Українських січових стрільців, а в період ЗУНР у Стрию та Стрийщині були добре налагоджені форми державної влади, розвивалось українське шкільництво.

Після поразки українських визвольних змагань Польща не наважувалась офіційно зачиняти українські школи та забороняти організації, однак вводила полонізаційну політику в усіх сферах суспільно-громадського, культурного життя. У таких умовах розвивалось культурно-освітнє, мистецьке життя Стрия і Стрийщини, до другої, набагато жорстокішої радянської окупації 1939 року. музика стрийщина культура театр

1.2. Загальні тенденції культурно-мистецького життя Галичини. Подається характеристика культурно-мистецького життя Галичини в історичному контексті. Особлива увага приділяється духовенству як творцю історико-культурного процесу. Висвітлюється діяльність композиторів Перемиської школи; утворення "Руської Трійці", видання альманаху "Русалка Дністровая" (1837). Вже з другої половини ХІХ століття у Західній Україні інтелігенцію поповнюють вчителі, юристи, вчені, письменники та чиновники.

Водночас у Галичині активно розвиваються музичні традиції інших народів, передусім австрійців та поляків, подається характеристика їх культурно-мистецької діяльності. З кінця ХVIII століття музикування переходить від салонного домашнього типу до демократичних публічних форм. До Львова приїжджають з концертами знані митці, які часто залишаються в місті, займаються освітньою і концертною практикою.

Виділено історично вагомі періоди для культурного життя Галичини. Революція 1848 року, проголошення Конституції, дає поштовх до національного самовизначення українців, активізації заснування національних установ, що веде до загострення українсько-польського антагонізму. Велику роль на ниві культурно-освітнього відродження та пробудження у населення національної свідомості відіграла творча інтелігенція, яка своєю участю в національно-визвольному русі підтвердила культурну самобутність українців.

1.3. Музичний побут міста Стрия та Стрийщини та його внесок у розвиток інтелігентських родових традицій краю. В Стрию і на Стрийщині, розвивалися різні форми музичного життя. У цьому підрозділі простежується музичний побут Стрия через інформацію, отриману з архівних документів, музичної періодики, спогадів та описів сучасників, а також на прикладі однієї родини - Нижанківських-Бобикевичів.

Виділяються особливості музичної культури Стрия та регіону другої половини XIX ст.: 1) аматорство, (домашнє музикування), що давало основні кадри виконавців і творців української музики; 2) "родові" музичні традиції; 3) народно-вокальна традиція, котра в той час брала на себе функції професійних організацій; 4) організовані форми музичної діяльності в містах і регіоні, які виникають завдяки домашньому музикуванню.

В інтелігентських родинах культивувався розвиток музичної діяльності для громади. Розуміючи велику виховну і просвітницьку роль поезії, пісні, свідомі своїх душпастирських і національно-виховних завдань, настоятелі парохій Стрийщини плекали ідею просвітництва через залучення прихожан до хорів, аматорських театрів, товариств "Просвіти" та ін.

В результаті поширення домашнього музикування виникають організовані форми музичної діяльності в регіоні. У 1920-30-і роки відбувається їх оновлення та виявляються позитивні наслідки "родової" музичної традиції.

Рушійною силою діяльності представників української культури регіону (Колесси, Нижанківські, Олесницькі, Бобикевичі та ін.) були їх патріотичні почуття, альтруїзм і жертовність задля досягнення поставленої мети. На цьому шляху вони об'єднувались, досягаючи значних успіхів: першу філію Львівського Вищого Музичного Інституту ім. М. Лисенка невипадково було відкрито саме в Стрию (1913). Відкриття філії знаменувало перехід від побутового музикування до цілеспрямованого плекання професіоналізму.

Розділ 2 - Культура і мистецтво м. Стрия та Стрийщини вміщує дослідження створення та діяльності мистецьких центрів міста та регіону і складається з трьох підрозділів.

2.1. Осередки музично-культурного життя м. Стрия.

2.1.1. Хорове товариство "Боян". На основі архівних матеріалів Стрийського музею ім. О. та Н. Нижанківських, краєзнавчого музею "Верховина", тогочасної періодики висвітлюються проблеми створення, діяльності і значення Стрийського хорового товариства "Боян". Серед усіх інших колективів „Бояну” стрийський вигідно вирізнявся фаховістю хористів, високопрофесійними диригентами, добрим виконавським рівнем.

Одним з активних колективів 80-х рр. ХІХ ст. був молодіжний хор "Академічного братства", діяльність якого розпочалась із артистичних мандрівок. У 1885 р. на чолі товариства став Остап Нижанківський. Завдяки йому хор професійно зріс, а студентські "артистичні прогульки" перетворились у справжні гастрольні поїздки кращих співаків і музикантів. Діяльність хорових колективів, хору "Академічного братства" підготувала ґрунт для створення організації, яка б згуртувала музичні сили краю та піднесла їх на професійний рівень. Цей рух увінчався заснуванням у Львові музично-співацького товариства "Боян". (1891)

На зразок "Львівського Бояна" по всій Східній Галичині почали творитися подібні хорові товариства. Брат Остапа, Володимир Нижанківський у 1894 р., організував у Стрию хор "Кружок музичний", що був аналогічний "Львівському Боянові". 1901 р. його перейменовано на "Стрийський Боян".

Від самого заснування колектив давав значну кількість концертів, був постійним учасником державних та релігійних свят, у відзначенні Шевченківських роковин, ювілейних концертів М. В. Лисенка на Стрийщині. З найвдаліших виступів того часу потрібно виділити концерт у Стрию з творів Д. Бортнянського при участі О. Мишуги. До програми увійшли 15-ий, 28-ий, 32-ий концерти композитора. Це був один з перших тематичних вечорів у Галичині.

2.1.2. Стрийський Народний Дім. Розкривається історія побудови та діяльності стрийського осередку культури. Через дослідження подій мистецько-культурного життя регіону, робиться висновок, що, незважаючи на постійний політичний антагонізм, населення Стрийщини знаходило порозуміння з іншими національностями власне завдяки мистецтву, а це є особливістю культурно-мистецького розвитку поліетнічного середовища.

З січня 1901 року "Стрийський Боян" отримує постійне місце для репетицій і концертів - Народний Дім. До цього українська громада для задоволення своїх культурних потреб орендувала єврейський готель "Під чорним орлом" на Ринку, або польський будинок культури "Сокіл".

Спорудження Народного дому в Стрию дало можливість пропагувати і розвивати українську музику у виконанні кращих музик-професіоналів. Про це свідчать репортажі, надруковані в січневих числах "Діла" за 1901 р.

Народний дім став центром духовного життя краю, інспірував заснування філій "Просвіти" по селах, організацію читалень, бібліотек, хорів, театральних груп. Значна увага приділялась економічним питанням. На базі "Просвіти" і Народного дому організувались товариства "Сільський господар", "Молочарська спілка", яка переросла в "Маслосоюз", "Союз кооператив", "Каса задаткова". В Народному домі гуртувались молодіжні організації "Сокіл", "Пласт". Народний дім і "Просвіта" стали центром українського життя Стрийщини, як національно-культурного, так і економічного.

Протягом сорока років Народний дім об'єднував всі українські товариства в Стрию: "Просвіту", "Руське касино" (з 1920 "Українського касино"), український театр, "Стрийський Боян", "Союз українок", а також хору "Міщанської бесіди". На сцені Народного дому відбувались вистави українських галицьких театрів, серед яких театр "Руської бесіди" та театри Стадника і "Заграва" зі Львова, театри з Бережан та Коломиї. Розгорнув свою діяльність істрийський театр під керівництвом Володимира Нижанківського. У 1909 р. слухав у Народному домі спів "Стрийського Бояна" Микола Лисенко, по дорозі з Києва у Німеччину на лікування і дав високу оцінку хорові і його диригентові Остапу Нижанківському.

Поряд з цим у 20-30-х рр. на професійну основу стає композиторська творчість і виконавство. У Народному домі Стрия відбувалися концерти знаменитих музикантів-інструменталістів і співаків. У 20-х роках приїздили М. Голинський, М. Менцинський, Г. Левицька, С.Крушельницька. У 30-х рр. концертували В. Тисяк, М. Дуда, Р. Савицький. 1913 р. у Стрию відкрилась філія Українського Музичного інституту ім. М. Лисенка і деякі класи та зал для пописів знаходились в Народному домі.

Завдання, поставлене перед українською громадою у 1901 р., з успіхом виконувалось і виконується донині, коли у 2001 р. Стрийський Народний дім відсвяткував своє століття. У написі на фасаді будівлі - "Рускому народови" - закладена суть програми, за якою діяла патріотично налаштована громада Стрия.

2.1.3. Польське Співоче Товариство "Ґендзьба" в Стрию. Вперше на архівних матеріалах, документах Варшавської бібліотеки народової, спогадах учасників хору висвітлюється історія та діяльність осередку польської хорової культури Стрия - Польського Співочого Товариства "Ґендзьба" ("Gкdџba")

Історія заснування хору починається від занепаду Музичного товариства ім. С. Монюшка, що припадає на 1904 рік. Тому незабаром зорганізовано чоловічий співочий ансамбль при місцевому товаристві "Sokуі".

Хоча хор і мав на меті пропагування польської музики, складався із досвідчених музикантів та аматорів, все ж, впродовж його творчого шляху постійно траплялися занепади, пов'язані із збайдужінням та непорозуміннями в колективі. Часто змінювалась адміністрація хору, диригенти, що не могло не позначитись на виконавському рівні. Як "Боян" в українському, так і хор "Ґендзьба" активно діяв у польському громадському та релігійному житті Стрийщини, з тією різницею, що для своїх потреб мав державне фінансування. Цей хор віддзеркалював тодішній стан польської співочої культури в цілому у 20-30-х рр. ХХ ст. Попри старання активних діячів культури, польська громадськість прагнула до легкої музики, втрачала зацікавленість традиційною культурою, носіями якої були такі музичні об'єднання, як "Ґендзьба", "Лютня", "Ехо" та ін. Конституційні, правові й державні переваги польської громади зіграли в певному сенсі гальмівну роль. На думку її представників, польська культура в Галичині була захищена від чужих впливів, не піддавалась асиміляції, а тому й не потребувала подібних форм музикування.

2.2. Музичне виховання молоді у міських спеціальних навчальних закладах. (філія ЛВМІ ім. М. Лисенка у Стрию, польська нижча музична школа ім. Ф. Шопена, філія Львівської музичної консерваторії ім. К. Шимановського в Стрию). На основі документів визначається перелік навчальних дисциплін, терміни навчання, особливості викладання, форми атестування в українських та польських навчальних мистецьких закладах, проведено порівняння їхньої педагогічно-освітньої діяльності.

Організація музичної освіти у Стрию стала можлива завдяки перебуванню тут високоосвічених музикантів і педагогів, які, проводили активну концертну, педагогічну, критичну діяльність, пропагували професійне музичне мистецтво.

Одним з центрів професійної музичної культури Стрийщини стає філія ВМІ ім.. М.Лисенка, яка розміщалася при вул. Трибунальській, в колишньому будинку доктора Євгена Олесницького.

В зв'язку з цим наголошується, що після відкриття Вищого музичного інституту у Львові в 1903 р., від 1913 року стали засновуватись філії ЛВМІ ім. М. Лисенка у містах та містечках Галичини. Їхніми організаторами після Першої світової війни, були композитори Станіслав Людкевич та Василь Барвінський. Першу філію було відкрито в Стрию. Спочатку ці інституції не були залежними від ВМІ у Львові, й організовувались відповідно до конкретних локальних умов, враховуючи склад місцевих музичних сил, наявність викладачів музики, музичного інструментарію, відповідного приміщення, тощо. Ці інституції працювали за розрізненими програмами, тому в 1924-1925 рр. за ініціативою самих же філій проведено централізацію через утворення центральної дирекції й інспекторату для усіх музичних інститутів та для "поодиноких кляс", утворених по різних містах краю.

Стрийська філія на початку своєї діяльності була обмежена у засобах. Першим директором стрийської школи був професор Євген Форостина, викладач географії у стрийських гімназіях. Та зростаюча кількість студентів (елєвів), поповнення професорсько-викладацького складу новими силами випускників Празької та Віденської академій, сприяли професіоналізації Стрийської філії ВМІ.

Школа швидко розвивалася, на навчання зголосились також поляки, німці та євреї, незважаючи на те, що в Стрию вже діяли польські професійні музичні заклади: філія Львівської музичної консерваторії ім. Кароля Шимановського та нижча музична школа ім. Шопена. На вибір впливали кадровий склад та рівень викладання, а також помірна оплата у ВМІ ім. М. Лисенка.

Діяльністю Стрийської філії ЛВМІ ім. М. Лисенка була охоплена чисельна частина молоді Стрия. Значна кількість концертів, різноманітних музичних акцій відповідала зростаючим духовно-культурним потребам краю.

Серед польських вищих музичних навчальних закладів Галичини найбільшим авторитетом у місцевого населення користувалися Консерваторія Галицького (з 1919 року - Польського) музичного товариства (ГМТ-ПМТ), приватний навчальний заклад - Музичний інститут А.Нєментовської (з 1931 року - Консерваторія імені К.Шимановського) у Львові та Консерваторія Музично-драматичного товариства імені С. Монюшка у Станиславові.

У Стрию діяли дві польські музичні школи - приватні, ім. Ф. Шопена та філія консерваторії ім. К Шимановського. Проте, у польських філіях навчання проводилось за дещо облегшеною програмою.

Таким чином, активна і плідна діяльність Львівського вищого музичного інституту ім. М. В. Лисенка, консерваторії Галицького (Польського) музичного товариства і консерваторії імені К.Шимановського у Львові та філіях сприяла загальному піднесенню музичної культури Галичини.

2.3. Культура і мистецтво етнічних груп Стрия. У підрозділі коротко подається характеристика діяльності польських, німецьких та єврейських осередків культури, здійснюється перелік оркестрів міста, проводиться порівняння з діяльністю подібних українських колективів, їх взаємовпливи у плані мистецького життя. Аналізуються мотиви створення мистецьких одиниць у кожної етнічної групи, що безпосередньо залежало від політичної, економічної та соціокультурної ситуації для кожної національності.

На початку ХХ ст. у Стрию діяли польські музичні товариства "Гармонія" (1880), Музичне товариство ім. С. Монюшка" (1893), українське співоче товариство "Боян" (1894), будинки польської культури "Сокіл" ("Sokуі"), "Зоря" ("Gwiazda"), Залізнична читальня ("Czytelnia Kolejowa").

Центром німецького культурного життя був будинок культури “Deutsches Heim”. Хоч на офіційному рівні не відбувалось ніяких об'єднавчих акцій між національними меншинами Стрия, проте музично-мистецьке життя міста надавало можливість громадянам без політичних упереджень спілкуватись на цікаві їм теми, відвідувати мистецькі акції.

До XX-го ст. єврейські громади в Галичині трималися відокремлено. Єврейською спільнотою в Стрию, керував кагал. Існувало товариство Іврія (“Iwrija”), котре пропагувало єврейську мову та музичне мистецтво. У місті діяв і єврейський музично-драматичний аматорський театр. Єврейське товариство "Іврія" розміщалось у будинку Веніяміна Старка на ринку.

При кожній з цих інституцій були музичні організації, хори та оркестри, що позитивно вплинуло на якість і кількість концертів та музичних вечорів. До 1939 року у Стрию діяли такі цивільні, військові та гімназіальні оркестри:

- духовий і симфонічний оркестр 53 полку піхоти, джаз-оркестр;

- оркестр Союзу стрілецького об. Зіммермана;

- оркестр "сальоновий" д-ра. Рейфа; (Рейф - один з диригентів “Ґендзьби”);

- оркестр 1-ї ґімназії;

- джаз-бенд 1-ї гімн.;

- симф. оркестр 2-ї ґімназії, дир. Сємашкєвіч;

- Залізничний оркестр;

- аматорський оркестр польських урядників;

- союз офіцерів резерву, союз підофіцерів - оркестр д-ра Блауштейна;

- оркестр академічного союзу - оркестр М. Таубера;

- Симфонічний оркестр K.P.W.

- духовий оркестр K.P.W.

Таким чином, польські музичні товариства протягом багатьох десятків років були активними учасниками культурно-мистецького життя міста, розвитку оркестрової музики в Галичині.

Розділ 3 - Місце музичної культури м. Стрия та Стрийщини у розвитку культурно-мистецьких традицій Галичини складається з двох підрозділів.

3.1. Внесок Стрийщини у розвиток театрального мистецтва Галичини. Театр в Галичині відіграв особливу роль, як своєрідний каталізатор національної ідеї. На широку арену український театр вийшов вперше ще у 1848 р., в час „весни народів”. Від самого початку - заснування професійного театру “Руської Бесіди” (1864), демократичний в своїй основі, він звертався до найширшого населення Галичини. Внесок Стрийщини визначається не лише діяльністю професійного театру ім. Михайла Старицького, але й акторами, художниками, композиторами - вихідцями з регіону.

Стрийщина теж причинилася до розвитку українського театру в Галичині. У 60-70-х рр. деякі стрийські діячі спробували свої сили у драматургії. Найкраще в цій ділянці себе зарекомендували Корнило Устиянович та Омелян Огоновський. Перший став автором трагедії "Ярополк І Святославич", до якої А. Вахнянин написав музику, О. Огоновському належить дві трагедії для театру: "Гальшка Острозька" та "Федько Острозький", (остання з музикою М. Вербицького).

О.Олекса Бобикевич звернувся до жанру сатиричної комедії - "Настоящі" з життя галицьких москвофілів. На початку ХХ ст. професор Стрийської гімназії Євген Форостина створив оперу "Над Дніпром" та оперету в 3-х діях "Ганжа Андибер" до слів І. Зубенка. У цьому творі автор широко використовує популярні народні мелодії, (на жаль, нотних примірників наразі не віднайдено).

Зі Стрийщини походить і пара знаменитих українських акторів - Михайло Коралевич та Іванна Біберович (Коралевич), акторську майстерність якої високо поціновував Іван Франко, а Степан Чарнецький у своїх дослідженнях порівнював її з відомою польською актрисою Геленою Моджеєвською.

При "Міщанській бесіді" було зорганізовано аматорський гурток, який вів о. Олекса Бобикевич. Головою гуртка в цей час був Яків Бойкевич. З 1919 р. Іван Кардаш зорганізував хор і оркестр для потреб гуртка. 1919-1923 рр. вважаються золотою добою у розвитку драматичного гуртка стрийської "Міщанської бесіди".

У 1926 році стрийський аматорський гурток очолює славний в минулому тенор і актор, професійний режисер Василь Коссак, завдяки якому Стрий став "театральним містом", Він перейменував драматичний гурток на "Театр ім. Михайла Старицького в Стрию".

В історії Стрийщини "Театр ім. М. Старицького" був першим українським аматорським театром, який еволюціонував до рівня професійного. Він ставив вистави на всіх сценах краю.

3.2. Основні жанрово-виконавські сфери музично-концертного життя Стрия та Стрийщини. У підрозділі характеризуються дві основні форми публічних концертів, властиві для Галичини у ХІХ - на поч. ХХ ст.: ювілейні свята для вшанування видатних громадських діячів чи установ, відзначення знаменних дат, та концерти розважального характеру, які часто супроводжувались танцювальними вечірками.

Важливою віхою в розвитку концертного життя Західної України стали вечори, присвячені пам'яті Т.Г. Шевченка. Вони дали потужний поштовх композиторській творчості, стимулюючи різні форми мистецького виконавства. З відкриттям філій "Просвіти" та їх читалень при них по селах творились хори. На Стрийщині ще наприкінці XІX ст. діяли регентські курси, для учнів гімназії було організовано курси теорії музики в Стрию.

Показником розвитку хорового виконавства на Стрийщині стають конкурси, започатковані в 1934-му році. Стрийською "Просвітою", яка тепер перебрала на себе від "Бояна" кермо їх організації. Наступні три конкурси відбулись у 1935, 1936 і 1937 роках. Ініціатором і організатором їх проведення був Семен Масний, талановитий диригент та учасник першого журі. У конкурсах щорічно брало участь біля сорока хорів Стрийщини.

Отож, у 20-30-ті рр. музичне мистецтво розвивається у Стрию та регіоні у двох сферах - аматорській та професійній. Знаменним було те, що ці ділянки взаємно доповнювали одна одну. До 1939 року у Стрию викристалізовуються такі форми концертного життя:

- концерти з т. зв. синтетичною програмою (організовувались при читальнях "Просвіти" Стрийщини за участю аматорів та професіоналів - місцевих церковних хорів, акторів чи лекторів зі Стрия, професійних музикантів-інструменталістів та вокалістів);

- хорові концерти, конкурси хорів;

- концерти за участю професорів та учнів філії ЛВМІ ім. М. Лисенка у Стрию;

- гастрольні концерти видатних українських та польських вокалістів.

Концертне життя Стрийщини урізноманітнюють виступи педагогів філії ЛВМІ ім. М. Лисенка. Особливо пожвавилось професійне виконавство у 30-х рр. Виступи на провінційній сцені українських співаків світової слави Соломії Крушельницької, Олександра Мишуги, Модеста Менцинського вказували на найвищі мистецькі орієнтири.

У Висновках підводиться підсумок дослідження, зосереджується увага на певних особливостях розвитку музичної культури одного з регіонів Галичини в умовах полікультурного середовища, зокрема наголошується, що:

- процес українського національно-культурного відродження зумовив появу організацій, товариств, рухів, політичних партій державницького спрямування;

- напруженість українсько-польських відносин, яка породжувала протистояння, вимагала створення організацій та товариств національного спрямування;

- діяльність інших культурно-просвітницьких музичних інституцій (польського “Галицького музичного товариства”, “Гармонії”, “Лютні”, “Еха”"Ґендзьби"), а також музична діяльність громадських товариств (“Просвіти”, “Етнографічного товариства”, “Академічного братства”, “Зорі”, “Сокола” та інших) були чинниками, що сприяли піднесенню музичної культури регіону.

У дослідженні зроблена спроба висвітлити не лише різні аспекти музичного життя Стрийщини, але й встановити єдність і спадкоємність культурних традицій регіону. Як відомо, професійне мистецьке життя мало найяскравіші форми побутування у великих центрах (Перемишль, Львів). Творчі ідеї випромінювались на провінційні міста, де приймалися і плідно розвивалися в інтелігентських колах українського суспільства. Тому основною особливістю розвитку культурно-мистецьких процесів в регіонах (і, зокрема, Стрийському) було те, що менші регіональні осередки ставали пульсарами культурного життя нації, зберігаючи перейняті досвід та традиції, насамперед завдяки інтелігенції, навіть коли великі центри внаслідок певних суспільно-політичних подій втрачали активність поступу.

Значна кількість представників освіти, адміністративної влади, лікарів були одночасно аматорами і музичної культури. А серед них були і професіонали, які надалі скеровували розвиток музично-культурницьких процесів у професійному напрямку. Це ще раз підтверджує слова Ст. Людкевича про те, що „...українська музична культура це одна з найважніших частин української культури взагалі... яка для нас є справедливо символом національного відродження та якого наша суспільність у Галичині мусить дорожити саме тому, що не має своєї власної держави (виділений шрифт - С. Л.)”.

Вагоме значення для розвитку загальної музичної культури мали і польські музичні товариства та об'єднання, зокрема польський хор “Ґендзьба”. Вони вели активну артистичну діяльність, проте простежено певні відмінності у мотивації їхньої творчої праці, що становить особливості саме полікультурного характеру.

Розвиваючись незалежно, обидві мистецькі одиниці утверджували свою мистецьку традицію, що обгрунтовувало самодостатність однієї із націй. У "Бояна" та "Гендзьби" простежуються різні підходи до хорової культури.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Король О. Музичний побут Стрийщини від другої половини ХІХ до кінця 30-х рр. ХХ ст. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. - 2002. - № 2 (9). - С. 60-66.;

2. Миронова О. Стрийський музично-драматичний театр у 1900-1939 рр. як складова загального розвитку культури Галичини // Культура і сучасність: Альманах. - К.: ДАКККіМ, 2006. - №1. - С. 127-133.

3. Миронова О. Роль музичної культури м. Стрия та Стрийщини у розвитку культурно-мистецьких традицій Галичини першої третини ХХ століття. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка та Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Серія: Мистецтвознавство. -№1 (18). - 2007. , - С. 39 -46.

4. Миронова О. М. Музично-культурне життя міста Стрия у 1900-1939 рр. (на прикладі хорового товариства "Боян" та Польського Співочого Товариства "Гендзьба"): Наукове видання, рекомендоване до друку Вченою радою ЛДМА ім. М. В. Лисенка - Львів, 2007. - 48 с.

5. Король О. Музичне виховання молоді у спеціальних навчальних закладах Галичини на початку ХХ ст. (на прикладі філії ЛВМІ ім. М. Лисенка у Стрию) // Молодь і ринок. - 2004. - № 1 (7). - С. 92-97.

6. Миронова О. Концертно-музичне життя Стрия і Стрийщини на початку ХХ Століття // Молодь і ринок. - 2006. - № 3 (18). - С. 70-74.

7. Миронова О. М. Музичне мистецтво як вагомий чинник порозуміння між національними групами в поліетнічному середовищі (на прикладі м. Стрия з кінця ХІХ) // Україна-Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур: Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 25-26 травня 2006 р. - К.: ДАКККіМ, 2006. - Ч.1. - С. 264-266.

АНОТАЦІЯ

Миронова О. М. Музичне життя в полікультурному середовищі м. Стрия та регіону Стрийщини (друга половина XIX століття - 1939 р.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 - теорія та історія культури. - Львівська Національна музична академія ім.. М. В. Лисенка. - Львів, 2007 р.

У представленій дисертаційній праці вперше в українському музикознавстві здійснена спроба комплексного дослідження регіональної музичної культури як складової полікультурного мистецтва Галичини, зокрема вивчається музичне життя поліетнічного середовища м. Стрия та регіону Стрийщини в контексті загально-історичного процесу у період з другої половини ХІХ ст. до 1939 р.

Розкрито особливості функціонування польських та українських музичних товариств, хорових об'єднань, музично-освітніх інституцій у контексті суспільно-політичного життя краю, виявлено основні тенденції становлення професійного музичного мистецтва, проаналізовано діяльність стрийського музично-драматичного театру ім. М. Старицького та аматорських театральних гуртів на Стрийщині, досліджено музично-концертне життя регіону та охарактеризовано провідні хорові колективи, камерне вокальне та інструментальне виконавство.

Ключові слова: Галичина, Стрийщина, Стрий, полікультурне середовище, поліетнічність, хорові товариства, музично-освітні інституції, концертно-просвітницька діяльність.

Myronova O. M. Music life in policultural environment of the town of Stryy and Stryy area (the second half of the XIXth century. - 1939.). - Manuscript.

Thesis for obtaining scholarly degree of candidate of art studies in the specialty 17.00.01 - theory and history of culture. - Lviv M. V. Lysenko National Music Academy. - Lviv, 2007.

In the present thesis an attempt of complex research of regional music culture as a component of policultural art of Halychyna is made to the first time in Ukrainian art studies, in particular music life of polyethnic environment of the town of Stryy and Stryy area in the context of general historic events of the period starting from the second half of the XIXth century up till the year 1939 is studied.

In the context of social political life of the area, the paper provides overall review of historical and cultural processes in Stryy and in Stryy area on the basis of studied archival materials of institutions and private persons; significant centres of development of musical culture are characterized, vis. Stryy People's House and Music Society “Boyan”, Polish Singing Society “Gendzba”; data on activity of educational institutions are provided, viz. on activity of the branch of Lviv M. Lysenko Higher Music Institute, lower Chopin music school and branch of Lviv K. Shymanovskyy Music Conservatoire as the centres of professional music education in Stryy; activity of Stryy M. Starytskyy Music and Drama Theatre as well as amateur theatre unions in Stryy region is analyzed; music and concerts in the region are studied as well as the leading choirs, chamber vocal and instrumental performance are characterized, the main trends of development of professional art of music are traced.

The characteristics of historical and political preconditions for raising national spirit in the end of the XIXth - at the beginning of the XXth century are provided. Here attention is primarily paid to peculiarities of development of cultural and art processes of Halychyna, the eastern part of which was inhabited mainly by Ukrainians as it was their ethnic territory while in the Western one there predominantly resided Poles.

Brief analysis of history enables to understand that co-existence within one administrative region of these two peoples, in the historic memory of which numerous clashes were borne, constituted one more reason for their tense relationship.

Social and cultural events of the so-called “Spring of Peoples” of the year 1848 which was characterized by upraising of Ukrainian national movement in Halychyna, and in Stryy, in particular, are in the focus of attention. Information on active national and political, art and cultural life of the town and of Stryy area is provided.

As of the beginning of the XXth century the whole of Ukraine continued to be without sovereignty and it remained under Austro-Hungarian and Russian Empires as well as Poland.

It is mentioned that it was the XIXth century that gave an unprecedented prosperity of new ethno-social ideological directions. In Halychyna there gradually arises and spreads the idea of Rus-Ukrainian national consciousness which is based on the understanding of ethnic identity, which was proclaimed for the first time by German philosopher Johann Gerder.

At the same time it is pointed out that in Halychyna there actively get developed musical traditions of peoples which resided on ethnic Ukrainian lands - those of Austrians and Poles, characteristics of their cultural and art activity are provided.

Peculiarities of music culture in the town of Stryy and Stryy area of the second half of the XIXth century are pointed out. These are: 1) amateur nature (home music performance), which yielded the main performers and creators of Ukrainian music; 2) “generic” musical traditions; 3) folk and vocal amateur performances which almost completely undertook the functions of professional organizations; 4) organized forms of music activity in cities and in the area which appear due to wide-spread home music performance. Particularly emphasized is the fact that not only home upbringing and education but an inalienable feature of the whole Ukrainian people as well - love for singing - contributed to it.

Historically significant periods for art and cultural life of Halychyna are determined. Culturogolical approach to considering the development of music art (as well as culture on the whole) is applied, it leading to the following conclusions: this period constitutes the best testimony of the fact that Ukrainian culture, in spite of oppression on the part of Polish authorities, was not in complete decay. The great role in the sphere of cultural and educational renaissance and awakening of national consciousness of people was played by creative intellectuals who proved cultural identity of Ukrainians with their participation in national and liberation movement.

Key words: Halychyna, Stryy area, Stryy, policultural environment, polyethnic nature, choir societies, music and educational institutions, concerts and enlightenment activity.

Миронова О. М. Музыкальная жизнь в поликультурной среде г. Стрыя и региона Стрыйщины (вторая половина XIX века - 1939 г.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения за специальностью 17.00.01 - теория и история культуры. - Львовская Национальная музыкальная академия им. Н. В. Лисенка. - Львов, 2007 г.

В представленном диссертационном труде впервые в украинском музыковедении осуществлена попытка комплексного исследования региональной музыкальной культуры как составляющей поликультурного искусства Галичины, в частности изучается музыкальная жизнь полиєтнической среды г. Стрыя и региона Стрыйщины в контексте исторического процесса в период со второй половины ХІХ в. до 1939 г.

Раскрыты особенности функционирования польских и украинских музыкальных обществ, хоровых объединений, музыкально-образовательных институций в контексте общественно-политической жизни края, обнаружены основные тенденции становления профессионального музыкального искусства, проанализирована деятельность стрыйского музыкально-драматического театра им. М. Старицкого и любительских театральных групп Стрыйщины, исследовано музыкально-концертная жизнь региона и охарактеризованы ведущие хоровые коллективы, камерное вокальное и инструментальное исполнительство.

Ключевые слова: Галичина, Стрыйщина, Стрый, поликультурная среда, полиэтничность, хоровые общества, музыкально-образовательные институции, концертно-просветительская деятельность.

Размещено на Allbest.ru