Культурна політика Європейського Союзу: загальний і регіональний рівень управління

У статті показано стратегічний принцип культурної політики країн ЄС який полягає в тому, що сама культура осмислена як сукупність багатьох соціальних, політичних, економічних, ідеологічних чинників, тобто як увесь спосіб життя і сприйняття дійсності.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2024
Размер файла 15,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Культурна політика Європейського Союзу: загальний і регіональний рівень управління

Шостак Віктор Михайлович,

кандидат історичних наук, доцент кафедри культурології Волинського національного університету імені Лесі Українки

Стратегічний принцип культурної політики країн ЄС полягає в тому, що сама культура осмислена як сукупність багатьох соціальних, політичних, економічних, ідеологічних чинників, тобто як увесь спосіб життя і сприйняття дійсності. Головним чинником і передумовою успішного розвитку позитивних форм культурної свідомості та практики виступає категорія свободи. Саме тому Хартія основоположних прав громадян ЄС передбачає гарантування повної свободи реалізації мистецьких пошуків, креативних ідей, інноваційних рішень, наукових досліджень та багатофакторного аналізу проблем творчості. На законодавчому рівні окремих країн і наднаціональному рівні європейських адміністративних структур наголошено, що будь-які обмеження в цих процесах не допустимі. Як наслідок, спостерігаємо розвиток національних культур державних народів і національних меншин. Дієвим механізмом міжкультурного діалогу є релігійна толерантність, яка забезпечує повноцінний і багатогранний розвиток різних релігійних конфесій, церков, релігійних рухів.

Для правильного балансу між інноваційними формами культури і давніми світоглядними традиціями передбачені програми збереження, вивчення, популяризації та захисту культурної спадщини Європейського континенту. Розроблена система чітких правил, норм, документів, які дають змогу ефективно рухатися в цьому напрямі. Наприклад, у Франції стимулюють діяльність будівельних компаній, які здійснюють реставраційні роботи на архітектурно- культурних пам'ятках. Будівельним компаніям дозволено розміщувати рекламу на риштуваннях під час проведення реставраційних робіт. При цьому держава висуває такі вимоги: 1) прибуток від реклами повністю використовують на реставрацію; 2) площа рекламних зображень не повинна перевищувати половини площі, яку займають риштування; 3) рекламну продукцію розміщують лише під час проведення самої реставрації. Такий механізм покриває від третини до повної вартості реставраційних робіт. Саме так були якісно відреставровані в Парижі церква Св. Августина, церква Св. Маделіни, фасад Міністерства юстиції Франції та ін. Подібно в Італії діє Кодекс законів про державні роботи, який стимулює спонсортво для відновлення культурних об'єктів, пам'яток, будівель та ін. Передбачені надзвичайно проста процедура надання коштів і прозора підзвітність у засобах масової інформації на спеціальних сайтах для інформування громадськості. Діє також механізм співпраці з компаніями, які надають дозволи на будівництво. Вони отримують максимальне сприяння за умови, що нададуть кошти для розвитку культурних послуг, відповідної інфраструктури для організації культурного життя мешканців. В Іспанії встановлений спеціальний податок у розмірі 1,5 відсотка, який наповнює спеціальні фонди, з якими працюють Міністерство культури і Міністерство інфраструктури щодо відновлення та розвитку культурної спадщини, соціокультурних проєктів та ін. Національні програми суворо визначають пріоритети, правила та обмеження щодо змін культурних просторів, ландшафтів та ін. [1, 7]. Лише ці приклади ілюструють наслідки стандартів управління соціокультурним життям, основні напрями якого в загальних, але принципових рисах окреслюють нормативні документи ЄС. Ціннісний підхід поєднує чітке, раціональне ведення конкретних справ. Тільки так можна створити систему ефективного урядування, яке ґрунтується на поєднанні зусиль громадянського суспільства й державних органів влади.

Такий тип управління передбачає дотримання певних вимог. Всі структури працюють максимально відкрито й активно. При цьому відбувається інтенсивний обмін актуальною інформацією між громадянами та органами влади щодо визначених завдань, розподілу обов'язків та виконання рішень. Весь процес прийняття рішень спирається на якнайширше залучення установ і людей, що посилює довіру, результативність та ефективність. При цьому відповідальність одночасно також поширюється між усіма учасниками урядування, що сприяє зрілості громадянської участі. Загальноєвропейські й регіональні органи влади несуть повну відповідальність за свої рішення через процедури політичних виборів та нормативно-правових вимог [3]. Право європейців на належне управління передбачає механізми реагування на їхні фундаментальні потреби, цінності, інтереси. Для цього визначено, що ефективне управління повинно враховувати сучасні суспільні процеси та настрої громадян. Політики й управлінці мають володіти відповідними компетенціями для визначення минулих помилок та можливих перспектив, наслідків прийняття тих чи інших рішень. культура стратегічний політика

Довгострокова стратегія розвитку української культури також передбачає, що реформування сфери культури повинно стати основою модернізації українського суспільства і держави. Розроблені основні напрями культурної політики, яка охоплює всі складові бажаних інноваційних перетворень. Мета стратегії - формування в Україні громадянського суспільства європейського рівня, збереження культурної спадщини, забезпечення сфері культури і творчості провідного місця в суспільно-економічному розвитку України [2, 2]. Лише цей шлях може стати ефективним та результативним. Особливо зростає роль ефективного управління соціокультурною сферою в умовах російської агресії проти України.

У сучасних умовах провідні фахівці пропонують Україні стратегію культурного стримування проти російської пропаганди й інформаційних диверсій. Показово, що на окупованих територіях відразу знищують українську систему освіти, її традиційні світоглядні основи підміняють проросійськими історичними міфами та маніпуляціями. Вчителів примушують працювати за російськими програмами навчання. Триває шалена інформаційна війна у світовому просторі заради створення потрібного образу російської агресії та дій політичного керівництва росії. Провідні західні експерти переконані, що Україна повинна запропонувати світу проукраїнську альтернативу. Директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії при Державному департаменті Вівіан Волкер слушно зазначає: "Культура - головна мета російської війни в Україні" [4]. Найдієвіша відповідь у цих умовах - глибокий аналіз культурних процесів в Україні в просторі та часі. Україна повинна розповідати про унікальні якості української культури й ідентичності. Це буде ефективна стратегія культурного стримування. Передбачені не пропагандистські контратаки, а надання достовірного альтернативного наративу, для якого міжнародні дипломати, науковці, журналісти, експерти мають створити умови для його поширення у світовому інформаційному просторі. Посолка України в США Оксана Маркарова наголосила, що Росія використовує культурні міфи власної пропаганди як інструмент зброї [4]. Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко переконаний, що культурний елемент у нинішній війні відіграє не меншу роль, ніж військовий. Він зазначає, що росія десятиліттями використовувала культуру, щоб просувати власні наративи й позбавляти сусідні країни їх ідентичності та культурної пам'яті.

У цих умовах залишається незрозумілим, чому українська культура, етика, основи політології, філософія та інші гуманітарні предмети перебувають поза увагою чиновників від освіти й не отримують належної державної підтримки. Хто і як буде створювати українську інтелектуально-світоглядну альтернативу в Україні та світі? Ці питання уже давно перестали бути суто освітянськими та набули статусу важливого компонента національної безпеки країни.

Література

1. Рада Європи. Огляд культурної політики України 13-15 березня 2017 року: звіт експертів. Київ, 2017. 17 с.

2. Довгострокова стратегія розвитку української культури. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.02.2016 № 119-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/248862610 (дата звернення: 08.05.2023).

3. Біла книга щодо європейського урядування "Зміцнення демократії в Європейському Союзі". Програма роботи. Європейська Комісія, Брюссель, SEC (2000) 1547/7.

4. Україні пропонують стратегію культурного стримування проти російської пропаганди. URL: 4https://ukrainian.voanews.com/a/6591106.html (дата звернення: 08.05.2023).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Зростання ролі культурної політики як фактора економічної та соціальної інтеграції Європи. Діяльність Європейського Союзу з метою збереження культурної спадщини народів, розвитку мистецтва. Цілі створення та характеристики нової європейської ідентичності.

    статья [29,9 K], добавлен 20.08.2013

  • Теоретичні основи та суть поняття "культурна сфера", її територіальна організація. Загальна характеристика культурної діяльності в Україні та основні заклади комплексу культури. Перспективи розвитку високоефективної культурної сфери в Україні.

    курсовая работа [510,0 K], добавлен 13.10.2012

  • Сутність культурної еволюції як процесу формування поведінки людини та її генезис. Елементарний засіб передавання досвіду, які мають тварини. Мистецтво як самосвідомість культури. Етапи культурної еволюції людства. Дослідження цивілізації Тойнбі.

    реферат [17,8 K], добавлен 18.03.2009

  • Культура, як спосіб організації суспільного, групового та індивідуального життя. Культурні форми та їх основні властивості. Субкультура. Масова культура. Контркультура. Елітарна культура. Народна культура Сільська культура. Структура культурного простору.

    контрольная работа [32,4 K], добавлен 07.04.2007

  • Аналіз статті Хосе Ортега-і-Гассета "Адам в раю". Філософсько-теоретична культура іспанської інтелігенції. Світ як драматичний "сценарій" життя. Картини І. Сулоаги "Чи така Іспанія насправді". Відновлення цілісності духу та природи за допомогою мистецтва.

    реферат [15,9 K], добавлен 10.10.2012

  • Культурний рух Просвітництва був започаткований в Англії у XVII ст., де під впливом буржуазної революції зародилось багато ідей, характерних для всієї епохи. Соціально-економічний розвиток європейських країн. Українська культура в умовах Відродження.

    контрольная работа [25,2 K], добавлен 08.12.2010

  • Особливості впливу медіакультури, спрямованої на відволікання суспільства від нагальних соціальних проблем. Зростання кількості розважальних програм, серіалів та шоу, які пропонуються у якості компенсації за погіршення соціально-економічних умов життя.

    статья [19,9 K], добавлен 29.11.2011

  • Актуальні проблеми українського театру: необхідність реформування культурної політики та піднесення її престижу, моральна атмосфера творчого колективу і сприйняття репертуару глядачами. Основні напрями розвитку і перебудови театральної справи в країні.

    реферат [27,1 K], добавлен 12.05.2011

  • Формування загальноєвропейської культурної традиції в погляді на культурний розвиток людства. Засади європейської культури. Формування культурологічної думки в Україні в XVII-XVIII ст. Культурна проблематика в українській суспільній думці ХІХ-ХХ ст.

    лекция [29,5 K], добавлен 06.02.2012

  • Живопис, архітектура, скульптура, література, декоративно-ужиткове мистецтво, музика, театр, кіно як культурна спадщина. Роль бібліотек в збиранні, організації зберігання й громадського користування друкованими творами. Найвідоміші музеї та галереї.

    презентация [25,4 M], добавлен 04.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.