Аналіз феномена суб'єкта в історичній культурології. Характеристика багатоваріантності пізнавальних моделей знання цієї сфери. Тенденції розвитку історичної культурології ХХ століття, напрямки трансформації пізнавальних моделей історико-культурних знань.

Теоретичний простір, в якому можлива історична культурологія, напрямки філософствування, що його формують. Трансформація моделей культурно-історичного знання в перспективі конкретних філософських концепцій суб'єкта, концептуальний простір культурології.

Ідентифікатор сценічної дії, її специфічну різноманітність у процесі створення артистом партитури образу ролі у відповідності до персоніфікації драматичного твору, враховуючи всі характерні ознаки ідейно-емоційної словесної та фізичної виразності.

Висвітлення ідентифікатора сценічної дії, її специфічної різноманітності у процесі створення артистом партитури образу ролі у відповідності до персоніфікації драматичного твору. Характерні ознаки ідейно-емоційної словесної та фізичної виразності.

Розуміння ідентичності як самовизначення себе в навколишній дійсності. Характеристика дії механізму культурних стереотипів серед багатонаціональних верств населення сучасної України. Аналіз феномену формування та існування культурної ідентичності.

Осмислення і переосмислення співвідношення культурних традицій та інновацій, ролі норм і цінностей, зразків і способів поведінки. Звернення до категорії ідентичності як базового концепту, який відбиває певні культурно-обумовленні уявлення людини про світ.

Осмислення феномена ідентичності як динамічної саморегулюючої системи. Визначення чинників, що детермінують його кризу. Пошук шляхів її подолання в контексті культурології. Дослідження індивідульної (особистісної) та групової (колективної) ідентичності.

Виявлення контекстуальних впливів, незаангажованості стильового аналізу та створення основи для панорамного осмислення хорової творчості 1930-х років як вагомого компоненту тогочасної масової культури. Жанрові та стилістичні особливості хорових опусів.

Спадкоємність радянської та сучасної культурної політики України. Ідеологічні підвалини трансформації функцій виконавчих органів влади України у сфері культури. Суперечливість офіційного визначення культури в сучасному українському законодавстві.

Дослідження того, як у творчості Олександра Довженка відображено ідею комуністичного перетворення світу через революцію. Розгляд проблеми наслідування в радянському кінематографі моделі "священної історії". Часова перспектива — "погляд з майбутнього".

Поворот у тлумаченні зв'язку між мікро- і макрокосмосом. Світоглядна позиція Філона. Антропологічний принцип у ранньосередньовічній психології та його матеріалістична тенденція. Моністичне тлумачення зв'язку тіла і душі. Проблема людини в патристиці.

Місце творів на тексти Т.Г. Шевченка у хоровому доробку В. Сильвестрова. Порівняння варіантів інтерпретації віршів здійснених композитором. Принципи його роботи з поетичним першоджерелом та характерні особливості організації інтонаційного образу світу.

Вивчення джерел композиційно-іконографічного ладу, аналіз стилістики окремих зображальних мотивів церковного образу "Видіння св. Євстафія Плакиди", що походить із колишнього королівського містечка Плазова і зберігається в Національному музеї у Львові.

Пам'ятки давнього сакрального мистецтва у Луцькому. Походження ікони "Ісус Христос - Господь Вседержитель" 1894 року в контексті історичних подій, її стиль, художній рівень, стан збереженості та проблема реставрації. Образи артефакту російської культури.

Протягом XVІІ-XVІІІ ст. значного поширення на теренах України набула ікона Покрову Богородиці, а у нижній частині часто зображували гетьманів та представників козацької старшини. Ця риса яскраво виражена в іконі "Розп'яття з портретом Леонтія Свічки".

Аналіз ролі ікони в інтер'єрі житла як твору сакрального призначення, витвору мистецтва, артефакту культури. З'ясування місця та значення ікони як предмета домашнього вжитку щодо композиційного та естетичного наповнення інтер'єру житлового середовища.

Дослідження історичних, культурних і духовних традицій Римської імперії. Вивчення особливостей шанування Богородиці у Римі, зокрема крізь призму старовинних ікон. Стилістичні характеристики зображення Пречистої Діви Марії у фресках, мозаїках, скульптурах.

Розвиток закарпатського іконописання, найважливіші дослідники, що писали чи вивчали церковне мистецтво в Мукачівській і Пряшівській єпархіях. Дослідження мистецьких монографій, кольорових альбомів та описів закарпатських старовинних і нових ікон.

Характеристика парних ікон на полотні "Мойсей установлює пасху євреям" та "Сьома кара єгипетська", що відображають події описані у книзі Виходу. Дослідження основних тенденцій вирішення образу пророка Мойсея який є ключовою постаттю у згаданих сюжетах.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин. Іконографія творів з церкви у Вороблячині, уточнено датування пам’яток. Особливі риси іконографії, техніки виконання та композиції ікон на полотні.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин Яворівського р-ну. Особливі риси іконографії, техніка виконання та композиція ікон на полотні, що мають зв’язок із розписами дерев’яних храмів.

Коло українських ікон святого Миколи кінця XІV-XVI ст. Особливості візантійської та давньоруської агіографії св. Миколи як літературної основи житійних ікон святого. Розвиток образності, іконографії та семантики ікон св. Миколи у візантійському мистецтві.

Боротьба проти шанування ікон, спрямована на ослаблення церкви. Живопис в часи іконоборства. Розгляд характеру образотворчого мистецтва. Книжкова графіка часів іконоборства. Розписи у церкві Святого Василя в Каппадокії, вдосконалення купольного храму.

Термінологічний аспект іконографічного канону в мистецтві та богослов’ї. Основні етапи розвитку сакрального живопису на православному Сході і католицькому Заході. Вплив канону на художнє сприйняття та принципи взаємозв’язку канону з релігійним мистецтвом.

Розгляд інформації про іконографію "Вознесіння", "Преображення", "Новозавітна Трійця" та "Бог Саваоф". Вивчення результатів аналізу зображень європейських майстрів, ідентифікування зображення на окладі до Євангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира.

Постсеміотичний і іконографічний методи вивчення візуальної реальності. Іконографія як окрема візуальна дисципліна, що має свій предмет аналізу — образ. Висловлювання подвійності образу за допомогою синтетичних термінів: образ-знак або образ-текст.

Дослідження зміни культурно-ціннісних орієнтирів, пошуків нових художніх засобів і форм інтерпретації образу Т. Шевченка у творчості митців. Висвітлення жанрового, тематично-образного та видового спектрів національного образотворення іконографії Кобзаря.

Використання історичних та архівних джерел при дослідженні феноменів українського іконопису. Аналіз особливостей формування та розвитку лаврської іконографії. Характерні риси київської школи живопису. Аналіз іконописного стилю Києво-Печерської лаври.

Канонізація системи містичного зображення персонажів та подій Божественного втілення та історії Церкви. Історія іконопису України та його стилів. Живопис християнської Русі, його характер і духовні образи. Історія Володимирської ікони Божої Матері.

У статті висвітлюється діяльність кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв та роль професора Р. Василика в концептуалізації освітнього процесу та актуалізації релігійної тематики. Висвітлені художні та естетичні орієнтири.