Активність азотфіксації і азотфіксуючі мікроорганізми кореневої зони валеріани та нагідок. Вплив діазотрофів на азотфіксуюче мікробне угруповання. Інокуляція діазотрофами для підвищення стійкості до кореневих гнилей. Ефективність та біоенергетична оцінка.

Узагальнення сучасних уявлень про діатомові водорості бентосу Чорного моря та суміжних водойм. Особливості морфології, систематичного складу, екології і біогеографії лиманів і лагун. Екологічне угруповання водоростей у контактній зоні Світового океану.

Діатомові водорості в оцінці якості вод на прикладі озер Шацького національного природного парку. Використання діатомових водоростей для оцінки якості вод в країнах ЄС, в Україні. Фізико-географічна характеристика Шацького національного природного парку.

Аналіз флористичних даних щодо різноманітності діатомових водоростей. Основні тенденції змін різноманітності Bacillariophyta озер Шацького національного природного парку. Встановлення основних причини змін якості вод Шацьких озер у сучасний період.

Аналіз післядії n-гексанолу і n-бутанолу та вивільнення іонів Н+ у ході циклу Якобса-Стюарта в еритроцитах барана і курки. Характер впливу нейтральних амфіфілів на рівень і швидкість гіпотонічного гемолізу в електролітному та сахарозному середовищах.

Вивчення дії гібереліну на морфофізіологічні ознаки, плодоутворення різних сортів винограду. Вплив концентрації, термінів та методів застосування препарату на врожайність дослідних сортів. Визначення оптимальних концентрацій гібереліну, способів обробки.

Вплив монохроматичного електромагнітного випромінювання червоного діапазону на рівень гемоглобіну та кількість еритроцитів у периферійній крові перепелів. Дія різних доз взаємопов'язаних коливань електричного i магнітного полів на виводимість молодняку.

Мезоструктура листків та вміст фітогормонів гіберелових і абсцизової кислот за дії ретардантів. Вплив ретардантів на вміст калію, фосфору та азоту у гичці і коренеплодах. Післядія обробки рослин першого року вегетації на врожай і якість насіння висадків.

Досліджено вплив важких металів та засолення на показники водообміну листків. Встановлено, що рослини всіх варіантів суттєво не відрізняються за вмістом загальної води в листках. Визначено, що кількість зв’язаної води суттєво вища в дослідних рослин.

Роль бору в організмі. Недолік і надлишок фтору. Алюміній в продуктах. Продукти, що містять кремній. Для чого потрібен хлор. Симптоми миш'яковистого отруєння. Синергізм селену з вітамінами Е і С. Фізіологічна дія брому. Роль йоду в організмі людини.

Визначення вагомого значення геоботанічних досліджень та картографічних робіт Є.М. Лавренка для потреб Червоної армії. Аналіз результатів досліджень просторових закономірностей диференціації рослинного покриву на різних рівнях структурної організації.

Освобождение полезных мутаций от вредных при половом размножении в ряду поколений. Возникновение, улучшение новых генетических признаков. Быстрая реализация мутаций в генах интеллектуальности. Высокая ассортативность браков по степени интеллектуальности.

Дневные бабочки, как группа насекомых, характеризующихся наличием двух пар крыльев, покрытых чешуйками. Особенности морфологии, характерной для буловоусых чешуекрылых. Их внешнее строение, жизненный цикл, распространение и защитные приспособления.

Структура и нуклеотидный состав дезоксирибонуклеиновой кислоты. Её роль в предоставлении наследственной информации. Сущность передачи генетических данных на клеточном уровне. Развитие хромосомной теории наследственности и молекулярных технологий.

Сущность, структура, биологическая роль и способы получения дезоксирибонуклеиновых кислот. Содержание ДНК в органах и тканях животных и человека. История доказательства, что ДНК – носитель генетической информации. Расшифровка генетической информации.

Дезоксирибонуклеиновая кислота (ДНК) – молекула, на которой записана наследственная информация об организме. Хромосомы как структурные элементы ядра клетки эукариот, содержащие ДНК. Общая длина молекулы ДНК. Сущность и предназначение нуклеосом.

Установление роли и структуры нуклеиновых кислот. Стерео-модель двухцепочечной ДНК Д. Уотсона и Ф. Крика. Экспериментальное решение проблемы генетического кода Ф. Криком, М. Ниренбергом и Дж. Маттеи. Открытие структуры ДНК и исследование генома человека.

Сущность экстракционных методов выделения белков. Возможность денатурации белка на границе раздела фаз. Различие аминокислот фенилаланина и аргинина. Самосборка четвертичной структуры белковых молекул. Сходства и различия в химическом составе ДНК и РНК.

Модель ДНК (дезоксирибонуклеиновой кислоты): строение и состав, ее информационная функция; значение РНК (рибонуклеиновой кислоты). Роль АТФ (аденозинтрифосфорной кислоты) в реализации функции ДНК. Митоз эукариотных клеток: подготовка к делению, его фазы.

Химический состав, структура и основные свойства дезоксирибонуклеиновой и рибонуклеиновой кислоты. Образование связей в молекуле ДНК. Функциональные превращения хромосом: митоз и мейоз. История доказательства, что ДНК – носитель генетической информации.

Изучение сущности и структуры ДНК - дезоксирибонуклеиновой кислоты. Хромосомы эукариот. Основные фазы митоза и мейоз. Секреты генетического кода. История доказательства, что ДНК – носитель генетической информации. Расшифровка генетической информации.

Использование методов ДНК-маркирования и внедрение технологии ранней диагностики и идентификации болезней древесных растений в лесохозяйственную практику. Определение отличий ДНК-диагностики от визуальной фитопатологической оценки древесных растений.

ДНК как первичный носитель генетической информации. Биосинтез, репликация и катализаторы. Реакция полимеризации нуклеиновых кислот. Классификация ДНК-полимераз. Эукариотические ДНК и ДНК-полимеразы археев. Скользящие зажимы как факторы процессивности.

Семейство вирусов Оспы (Family Poxviridae). Вирус африканской чумы свиней. Семейство вирусов Герпеса (Family Herpesviridae). Вирус болезни Ауески и инфекционного ринотрахеита крупного рогатого скота. Вирус катаральной горячки крупного рогатого скота.

Рассмотрение на основе анализа последних достижений в области молекулярной биологии методических подходов для выявления полиморфизма и изучения генетического разнообразия у высших растений. Исследование методов ДНК-фингерпринтинга и секвенирования ДНК.

Определение сущности дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК), как главной информационной молекулы клетки. Ознакомление с типами нуклеиновых кислот: дезоксирибозы и рибозы. Характеристика основных методов решения проблемы передачи наследственной информации.

Аналітичний огляд літературних відомостей щодо вивченості прісноводної малакофауни Закарпатської області. Вивчення прісноводної малакофауни Закарпаття. Перелік видів прісноводних молюсків, які були виявлені або зібрані на території впродовжХІХ-ХХІ ст.

Проведення досліджень флори із застосуванням методу Браун-Бланке. Класифікація рослинності за домінантним методом. Історія ботанічних досліджень і бібліографія рослинності Українських Карпат. Синтаксономія лучних, чагарникових угруповань високогір’я.

Початок регулярного насиджування у довгонога, який залежить від погоди, та розпочинається у нормальних умовах після відкладання останнього, інколи передостаннього яйця. Розгляд та дослідження фенології початку яйцекладки довгоногом Himantopus himantopus.

Опрацьовано власні дані (1990-2022 рр.) та джерела, що охоплюють понад сторічний період. Ранні терміни початку яйцекладки довгоногом на півдні України. Проаналізовано взаємозв’язок між показниками температури у березні – квітні та фенологією прильоту.