Люблінська унія і пeрші рeалії поунійного часу. Політична програма з'єднання двоx сусідніx дeржав – польської і литовсько–руської. Поштовx до об'єднавчого руxу. Волинці і кияни на Люблінському сeймі 1569 року. Спалаx князівської потуги після унії.

Аналіз складного та неоднозначного процесу встановлення та розвитку міждержавних відносин між Україною та Туреччиною у 1917-1920 рр. Аналіз великого спектру питань, пов’язаних із процесом розвитку відносин між державами впродовж першої чверті ХХ ст.

Необхідність формування української національної ідентичності як рівнозначного фактору національної безпеки. Характеристика боротьби за національне самовизначення в XIX-XX ст., основні етапи. Дві фази суспільного розвитку, визначення їх ролі в Україні.

Проаналізовано початковий період німецько-радянської війни на території України, зокрема діяльність радянських органів державної безпеки у червні-серпні 1941 року. Випробування, які випали на долю покоління українців і представників інших національностей.

Національно-визвольний рух, який розгортався в Україні після розпаду СРСР. Результати загальноукраїнського референдуму, вибір першого Президенту незалежної держави. Прийняття Декларації про державний суверенітет України, процес створення Конституції.

Перебудова системи народної освіти та питання відродження української школи на початку 20 століття. Визначення основних шляхів реорганізації вищої школи. Заснування Української академії наук за часів гетьманату Скоропадського. Процеси українізації.

Надання рівних прав українському населенню на теренах Північно-Кавказького краю. Розробка трьохрічного плану українізації Кубані. Переведення діловодства на національну мову. Забезпечення вживання рідної мови в усіх державних органах та установах.

Організаційні заходи в українізації загальноосвітніх шкіл за часів виборювання державності. Урядові заходи у добу гетьмана П. Скоропадського. Процес реформування шкільної освіти радянською владою на початку 1920-х років. Політика українських урядів.

Суть та напрями українізації. Відродження української мови у нижчих і вищих початкових школах. Матеріальна та духовна культура. Літературний процес того часу. Розвиток української популярної музики. Розвиток сучасного театрального мистецтва в Україні.

Запозичувальний потенціал української лексики у пареміях на прикладі книги "Пословицы и поговорки русского народа" В.І. Даля. Вербалізація емоційно-експресивних та оцінних смислів паремій-українізмів російської мови, розширення її стилістичного ресурсу.

У статті йдеться про особливості представлення українізмів-фразеологізмів у масмедійних текстах України новітнього часу російською. Фразеологізми як різновид мовних одиниць мають низку лінгвістичних ознак, що обумовлюють особливості їх функціонування.

Висвітлення літературного і суспільно-політичного процесу слов'янських народів доби романтизму і реалізму 40—60-х рр. XIX ст. Становлення і розвиток зв'язків Й.В. Фріча з діячами української літератури і культури, української теми в його творчості.

Висвітлення життєвого шляху і наукової діяльності видатного українського антрополога Федора Вовка. Визначення ролі вченого в розвитку українознавства, знайомстві читачів із значними слов’янознавчими працями на сторінках еміграційних періодичних видань.

Життєвий шлях і наукова діяльність українського вченого-енциклопедиста, антрополога Федора Вовка (1847-1918). Еміграційна діяльність ученого. Українознавчі публікації на сторінках бельгійського фольклорного журналу. Взаємини Ф. Вовка із Іваном Франком.

Життєвий шлях і наукова діяльність видатного українського вченого-енциклопедиста, антрополога Федора Вовка (1847—1918), висвітлені в публікаціях на сторінках українських періодичних видань. Розробка питань української антропології, етнології, історії.

Розкриття питання надання матеріальної допомоги українській емігрантській спільноті українськими жіночими організаціями у Чехословаччині міжвоєнного періоду. Співпраця Українського жіночого союзу в Праці із українським кооперативом "Самопоміч".

Досліджуються проблеми україно-польських відносин на сучасному етапі. Головну увагу в публікації автор приділяє дослідженню євроінтеграційних і міждержавних зв’язків обох країн та особистої участі Л.Д. Кучми в цих процесах. Проаналізовано спільні проєкти.

Боротьба за територіальну спадщину Київської Русі. Посилення польської експансії на українські землі. Наслідки польсько-литовських уній для українського народу. Адміністративно-політичний устрій, економічна та військова організація українського козацтва.

Характеристика особливостей війни між Росією та Україною як наслідку взаємодії політичних систем, уражених політичними кризами, спричиненими відсутністю модернізації. Визначення основних закономірностей взаємовпливу кризових процесів різних систем.

Етапи розвитку українознавства, гетьманщина. Українці як світовий феномен, ідеал національно-державного відродження. Національна ідея, нація і націоналізм, роль наукової теорії та практики. Козацтво як становий хребет нації, його історична місія.

Розроблення й застосування нового підходу та методологічних основ українознавства в останньому десятилітті ХХ і на початку ХХІ ст.. Роль та завдання діяльності Асоціації "Інститут українознавства". Досягнення деяких дослідників в цій галузі, їх видання.

Проблеми формування українознавства як методології культурологічних досліджень епохи національного відродження України початку і кінця ХХ ст. Перспективи розвитку вітчизняної гуманітаристики та виведення української науки і культури у світовий простір.

Досліджуються проблеми формування українознавства епохи національного відродження України ХХ століття. Зазначено, що українознавство спирається на міждисциплінарно-проблемні способи пізнання посткласичної науки в парадигмі культури постмодернізму.

Консолідація суспільства та посилення загальнонаціональної ідентичності українського народу. Вплив державної політики на формування та функціонування системи забезпечення національної безпеки. Утвердження, розвиток і поширення українознавства в Україні.

Проблема українознавства в контексті сучасних наукових викликів. Розгляд ідеологічних засад наукового виробництва. Українознавство як дисциплінарний комплекс. Важливість інтелектуальної свободи та наукового етосу для збереження державності України.

Аналіз виданого Тарасом Шевченком "Букваря" як концептуального феномену становлення системи повноцінної української освіти. Характеристика історичного контексту появи цієї книги, її ролі і місця у процесі формування світоглядних домінант українства.

Аналіз змісту "Букваря" Тараса Шевченка. Становлення системи повноцінної української освіти. Роль і місце книги у процесі формування світоглядних домінант українства. Шевченкове розуміння української словесності як універсального символічного коду.

Порівняльний аналіз образів Олександра Потебні й Івана Огієнка як українознавців і українотворців. Дослідження поглядів науковців на проблему безперервного зв’язку мова - культура - етнос, значення рідномовної освіти та небезпеки двомовності народу.

Дослідження особливостей діяльності сільських закладів культури на українознавчих засадах на прикладі Черкаської області. Аналіз роботи фольклорно-етнографічного товариства "Струмок", дитячих колективів, бібліотек Шполянського і Смілянського районів.

Аналіз українізмів, які є невід'ємною частиною лексикону козаків регіону. Приклади і зміст українських прислів'їв і фразеологічних зворотів, що зберігаються у донських говірках. Нівелювання прихоперських козацьких говорів, що може призвести до їх втрати.