Розгляд поняття та змістовних засад національної ідеї. Характеристика менталісних особливостей та домінант української нації. Причини виникнення етнічних конфліктів між різними народами. Пошук моделі цивілізаційного розвитку посткомуністичної України.

Основні догмати "української ідеї", що поєднує новітні наукові досягнення з кращим культурним спадком та скеровується в майбутнє, а не в минуле. Роль відкриттів генетиків та інших науковців у створенні об'єктивної історії появи землеробства і скотарства.

Доктрина національної ідеї в соціальній філософії. Формування української ідеї на ґрунті філософії історії німецьких романтиків, в атмосфері російського духовного життя і російських політичних реалій, зі збереженням християнсько-православної домінанти.

Пам’ятки іконного мистецтва XIII-XV ст., які дають змогу дізнатися багато про стан тогочасної Української Церкви, про посилення віри, а також про стильові пошуки українських мистців. Відбиток татаро-монгольського нашестя на розвиток іконографії в Україні.

Значення української інтелектуальної еліти у творенні нового стилю життя, європейського культурно-освітнього простору, в розвитку форм освітньої діяльності, що формують особистість. Діяльність інтелектуальної еліти з позицій розвитку української освіти.

Письменники, актори, історики, співаки возвеличували рідну землю талантом своїм, підтримували в найтяжчі хвилини. Саме з їхніми іменами, їхньою творчою спадщиною пов'язані усі відродження української культури, громадської думки, історичної свідомості.

"Довге" ХІХ століття як процес формування модерної української нації під владою Романових та Габсбургів. Складнощі, котрі поставали перед українською (наддніпрянською) інтелігенцією, якій доводилося йти на певні компроміси з владою та чиновниками.

Розгляд проблеми життєвого вибору української інтелігенції в умовах поразки національної революції 1917-1921 рр. і встановлення радянської влади. Виявлення гетерономних та автономних стратегій самореалізації інтелігенції в умовах тоталітарного режиму.

Національна політика польського уряду Другої Речі Посполитої щодо українського населення Волині. Участь української інтелігенції у громадсько-культурному житті та у національно-визвольному русі. Аналіз початкового етапу радянізації Волинського краю.

Дослідження 20-х років 20-го століття як часу небаченого розвитку, відкриттів і сподівань в українському духовному житті, як зоряного час української інтелігенції. Наслідки революції та громадянської війни в житті людини як головні теми прозових творів.

Визначення місця і ролі історіософських ідей у процесі розвитку української історичної науки у контексті творчості видатних діячів української історіографії та національного руху. Порівняльний огляд особливостей російської та української історіософій.

Українська історіософія як складова культурного відродження, політики, масової свідомості на рубежі ХІХ–ХХ століть. Вплив творчості видатних українських політиків і науковців – В. Антоновича, М. Грушевського, В. Липинського на її формування та розвиток.

Дослідження етапів вивчення української історичної повісті ХХ століття. Аналіз внеску Олекси Мишанича у створення цілісної картини українського літературного процесу. Розгляд критичної та літературознавчої рецепцій в різних суспільно-політичних формаціях.

Етапи вивчення української історичної повісті першої половини ХХ століття. Створення цілісної картини розвитку вітчизняної історичної повісті даного етапу. Сутність критичної та літературознавчої рецепцій в різних суспільно-політичних формаціях.

Аналіз історичної та діалектної лексики із загальним значенням "жити бідно". Структура лексико-семантичної підгрупи "бідувати" в українській мові ХVІ–ХІХ ст. та сучасній діалектній лексиці. Етимологія окремих номінацій і детермінанти їх внутрішньої форми.

Етапи створення української історіографії в Галичині в ХІХ ст. Ідеї греко-католицького духовенства про слов’янське відродження. Діяльність Руського інституту, товариства Просвіта, Руської трійці. Формуваня модерної версії минулого українського народу.

Формування українського національного парамілітарного руху, який нині розглядається дослідниками як важливий початковий етап діяльності національних збройних сил. З’ясування дефініції "парамілітарного руху", визначення основних періодів його вивчення.

Доробок українських науковців щодо аналізу впливу політики "перезавантаження" відносин з Росією на американсько-українські взаємини. "Російський фактор" як один з найбільш вагомих за своїм впливом на формування та реалізацію політики США щодо України.

Аналіз здобутків української історіографії у вивченні життєдіяльності митрополита Української Греко-Католицької Церкви А. Шептицького. Висвітлення ролі А. Шептицького в суспільно-політичних й екуменічних процесах у Галичині періоду Першої світової війни.

Історіографічний огляд праць українських істориків середини XIX - початку XX ст. про відносини між Військом Запорозьким Низовим та Російською державою у 1654-1775 рр. Дослідження обставин, які вплинули на формування та трансформацію поглядів учених.

Дослідження впливу часопису "Основа" на розвиток української національної свідомості. Оцінка наукового доробку журналу у галузях вітчизняної історіографії та українознавства. Вивчення суспільної поведінки, культурно-громадських поглядів "основ’ян".

Відновлення і розвитку українських науково-історичних інституцій та історичної науки на західноукраїнських землях у складі Польщі міжвоєнного періоду й налагодження наукового життя істориків після закінчення Першої світової та польсько-української воєн.

Часи розцвіту Київської держави. Час розвитку міщанства, багатого купецького патриціату. Головніші репрезентанти історії на переломі XVIII і ХІХ вв.: Кониський, Симоновський, Дашкевич, Полетик, Бантиш-Каменський, Михайло Максимович, Костомарів, Лунин.

Розгляд стану історіософських досліджень в Україні, їх особливостей, важливості, труднощів та завдань подальшого розвитку. Розробка історіософської тематики, теоретичне осмислення специфіки образів українського історичного процесу з їх синтезуванням.

Дослідження творчості відомого політичного діяча Франції Жака-Оґюста де Ту. Переклад рукописів автора на українську мову. Висвітлення розвитку східної Європи й України у творі "Історія свого часу". Аналіз концепції офіційного московського літописання.

Цією статтею розпочинаємо публікацію уривків "Історії свого часу" Жака-Оґюста де Ту (1553-1617), які торкаються історії України другої половини XVI – початку XVII ст. Усі уривки подані в латинському оригіналі з паралельним українським перекладом.

Період правління Київського першоієрарха Петра Могили. Охоплення собором спектра життєво важливих питань православного життя митрополії: роз'яснення головних основ православного віровчення та прийняття "Катехізису", проблем пастирського характеру.

Історія та мистецька діяльність української капели бандуристів з Детройту. Забезпечення культурних зв’язків емігрантів з Донеччиною. Цілі створення спеціальної організації "Сила радості". Велике гастрольне турне бандуристів під керівництвом М. Гнатюка.

Визначення потенційних можливостей української професійної кераміки на прикладі творчості митців львівської та київської школи керамічного мистецтва. Значення і вплив міжнародних конкурсів та симпозіумів кераміки на творчість художників-кераміків.

Історія екранізації творів Гоголя з часу функціонування кінематографу в Україні, зокрема з 1909 р. Перші харківські та одеські роботи режисерів О. Олексієнка і Г. Гоичера-Чериковера, В. Фейнберг, М. Екка. Сучасні праці ігрового та документального кіно.