Удосконалення магістерської програми спеціальності "Державна служба"

Метою аналізу профілів професійної компетентності посади державної служби (далі - Профілі) було вивчення вимог органів влади до рівня професійної компетентності службовців. Зокрема аналізувалися "спеціальні вимоги: знання, уміння, навички, необхідні для виконання посадових обов'язків". Найбільш поширені вимоги розглядаються як потреби органів влади у підготовці магістрів державної служби. Метою опитування було визначення потреб слухачів до професійної підготовки, та їх вимог до професійного навчання. Основним критерієм поділу слухачів на групи була займана посада. Таким чином слухачі представляли дві фокус-групи: керівники та спеціалісти.

Аналізуючи знання, уміння, навички, що вимагаються у Профілях та освітні потреби слухачів, було визначено рейтинги знань, умінь і навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків. Порівнюючи отримані результати, можна побачити, що потреби органів влади та освітні потреби слухачів співпадають лише на 20%, а рейтинги знань, умінь, навичок різні за виключенням уміння "управління персоналом", що посіло п'яту позицію у обох рейтингах (табл. 1). Не всі знання, уміння, навички, що вимагаються органами влади, є в переліку освітніх потреб опитаних слухачів. Зокрема у першу десятку рейтингу потреб органів влади входить 19 найменувань, і лише 9 (47%) із них є в рейтингу потреб слухачів (знання Н ПА, знання та застосування державної мови, застосування програмного забезпечення, управління персоналом, стратегічне та аналітичне мислення, комунікативні навички, підготовка документів, прийняття управлінських рішень, робота з законодавчою базою). І якщо "знання НПА" й "знання та застосування державної мови" займають перші позиції у рейтингу потреб органів влади, то у рейтингу потреб слухачів вони займають восьму та десяту позиції відповідно. Уміння готувати документи займає першу позицію рейтингу потреб слухачів і лише восьму позицію рейтингу потреб органів влади.

Відповідно до потреб органів влади, із знань, необхідних для виконання посадових обов'язків, лише 27% зустрічаються у переліку потреб слухачів; із умінь 45% є в переліку освітніх потреб слухачів.

Це свідчить про практичну спрямованість потреб слухачів, про брак умінь і навичок застосовувати знання в процесі виконання посадових обов'язків.

Аналіз вимог до державних службовців-керівників та освітніх потреб слухачів, які займають керівні посади, свідчить, що потреби органів влади та потреби слухачів частково співпадають (табл.

2). Із всіх зазначених потреб 44%

-- це потреби органів влади, 29% потреби слухачів, 27% це знання, уміння, навички, що є в переліку потреб як органів влади, так і в переліку потреб слухачів. Незважаючи, що рейтинги відрізняються, але є знання, уміння, навички, що займають близькі позиції у рейтингах. Наприклад, уміння управляти персоналом посідає другу позицію рейтингу потреб органів влади і першу позицію рейтингу потреб слухачів, застосування програмного забезпечення займає четверту і п'яту позиції відповідно, прийняття управлінських рішень сьому і шосту позиції відповідно. Якщо ораторські навички у рейтингу потреб органів влади займають десяту позицію із чотирнадцяти, то у рейтингу потреб слухачів, що займають керівну посаду, ораторські навички займають другу позицію із шести.

Також другу позицію рейтингу потреб слухачів, що займають керівну посаду, займає "управління інноваціями та змінами" (відсутнє в переліку потреб органів влади), третю посідають: "стратегічне та аналітичне мислення" (сьома позиція рейтингу потреб органів влади), "підготовка документів" (десята позиція рейтингу потреб органів влади); "прогнозування наслідків", "моделювання ситуацій" (відсутні в переліку потреб органів влади).

Аналогічна ситуація і з потребами слухачів, що займають посади спеціалістів, головних спеціалістів співвідношення потреб залишається таким, як і для керівників: 44% - це потреби органів влади, 29% - потреби слухачів, 27% - це знання, уміння, навички, що є в переліку потреб як органів влади, так і в переліку потреб слухачів (табл. 3). Якщо "знання Конституції України", "знання НПА", "ефективна організація роботи", "знання та застосування державної мови", "знання програмного забезпечення" займають перші позиції рейтингу потреб органів влади, то у рейтингу потреб слухачів зустрічаються лише "знання НПА" і "знання та застосування державної мови", які займають восьму та дев'яту позиції відповідно. "Стратегічне та аналітичне мислення" займає четверту позицію в обох рейтингах. Уміння готувати документи у рейтингу потреб спеціалістів займає першу позицію; "прогнозування наслідків" та "управління інноваціями та змінами" другу і третю позиції відповідно. "Комунікативні навички" займають другу позицію рейтингу потреб органів влади і останню позицію у рейтингу потреб слухачів. Уміння застосовувати програмне забезпечення (третя позиція рейтингу потреб органів влади) взагалі відсутнє серед потреб слухачів.

Варто зазначити, що потреби слухачів не обмежуються знаннями, уміннями, навичками, що є в переліку потреб органів влади. Це пояснюється наявністю у слухачів сподівання на просування по службі. Так як і в керівників, у спеціалістів більшість потреб не теоретичного, а практичного характеру, що ставить за необхідність переорієнтовувати навчальний процес не на здобуття теоретичних знань, а формування здатності застосовувати знання, отримані в процесі самостійної роботи, на практиці.

Аналізуючи потреби органів влади до знань, умінь, навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків (табл. 4), можна відзначити що перелік знань, умінь, навичок для керівників на 22% більший ніж для спеціалістів. Це пояснюється специфікою роботи керівників: більшими навантаженням та відповідальністю.

Окрім того, рейтинги потреб органів влади для спеціалістів та для керівників, в основному, різні, за деяким виключенням у обох рейтингах на першій позиції "знання Конституції України", "знання НПА", "ефективна організація роботи", "знання та застосування державної мови", "знання програмного забезпечення"; на п'ятій позиції обох рейтингів знаходиться "самовдосконалення"; на сьомій - "знання основ управління, організації праці"; на дев'ятій - "знання основ державного управління". Якщо для спеціалістів друге місце рейтингу займають "комунікативні навички", то для керівників - це "управління персоналом"; третє місце для спеціалістів "застосування програмного забезпечення", для керівників - "проведення нарад, зустрічей, переговорів". Таким чином, можна дійти висновку, що потреби органів влади до знань, умінь, навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків спеціалістами відрізняється від потреб органів влади до знань, умінь, навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків керівниками. Пріоритети для кожної групи також різні.

Перші чотири позиції рейтингу освітніх потреб слухачів, що займають посади спеціалістів (табл. 5) посідають відповідно: "підготовка документів"; "прогнозування наслідків"; "управління інноваціями та змінами"; "стратегічне та аналітичне мислення". Четвірка рейтингу освітніх потреб слухачів, що займають посади керівників: "управління персоналом"; "управління інноваціями та змінами", "ораторські навички"; "підготовка документів", "прогнозування наслідків", "стратегічне та аналітичне мислення", "моделювання ситуацій"; "стратегічне планування", "знання НПА". Є незначна частина освітніх потреб слухачів, що відсутня у переліку потреб іншої фокус-групи, зокрема, спеціалісти потребують вивчення "основ державного управління", і формування умінь визначати завдання та організовувати роботу підлеглих. У свою чергу серед потреб керівників зазначаються "застосування програмного забезпечення", "знання правил ділового етикету", "знання правил охорони праці та протипожежного захисту".

Аналіз освітніх потреб слухачів дає змогу дійти висновку про необхідність запровадження диференційованого підходу в процесі навчання, зокрема, поділу на групи, де основним критерієм поділу слухачів буде займана посада.

Удосконалення програм підготовки магістрів державної служби має відбуватися постійно, враховуючи потреби органів влади, освітні потреби слухачів.

Якщо потреби органів влади до професійної компетентності державних службовців можна вивчати в середньому один раз на три роки (відповідно до нової редакції Закону України "Про державну службу" підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, проводиться в разі потреби, але не рідше одного разу на три роки), то, враховуючи термін навчання в магістратурі за спеціальністю "Державна служба", потреби слухачів необхідно вивчати щороку. Адже вивчення потреб є першочерговим етапом у формуванні та удосконаленні магістерських програм.

Аналіз потреб показав, що:

— потреби органів влади до рівня професійної компетентності державних службовців частково збігаються з освітніми потребами опитаних слухачів;

— найбільш рейтинговими були визначені "знання Конституції України", "знання НПА", "ефективна організація роботи", "знання та застосування державної мови", "знання та застосування програмного забезпечення";

— потреби слухачів мають практичну спрямованість;

— вимоги органів державної влади до керівників більші ніж до спеціалістів;

— пріоритети керівників у знаннях, уміннях, навичках, необхідних для виконання посадових обов'язків, відрізняються від пріоритетів спеціалістів.

Для максимального задоволення потреб органів державної влади у підготовці магістрів, освітніх потреб слухачів необхідно забезпечити практичну спрямованість магістерської програми і диференціацію у навчанні. Для практичної спрямованості:

— переорієнтувати програми дисциплін на формування компетентностей здатності застосовувати отримані знання на практиці;

— зменшити кількість лекційних годин, передбачивши самостійне вивчення теоретичного матеріалу;

— запровадити активні, інтерактивні форми навчання для формування та розвитку умінь і навичок (інструктаж, консультації, тренінги, кейс-стаді, навчальні ігри, дискусії, диспути, круглі столи, виїзні практичні заняття, підготовка та захист проектів, моделей, обмін досвідом тощо).

Для забезпечення диференціації у навчанні:

— здійснити поділ на групи, де основним критерієм поділу слухачів буде займана посада;

— у програмах дисциплін нормативного блоку передбачити формування знань, умінь, навичок, що займають перші позиції рейтингів потреб органів влади та освітніх потреб слухачів (наприклад, знання Конституції України, знання НПА, ефективна організація роботи, знання та застосування державної мови, знання та застосування програмного забезпечення тощо);

— у програмах дисциплін на вибір навчального закладу передбачити для керівників формування умінь "управління персоналом", "проведення нарад, зустрічей, переговорів", "управління інноваціями та змінами", "стратегічне та аналітичне мислення", "публічний виступ", "підготовка документів", "прогнозування наслідків" та "моделювання ситуацій". Для спеціалістів: "підготовка документів", "ефективна комунікація", "стратегічне та аналітичне мислення", "прийняття управлінських рішень" тощо);

-- у програмах дисциплін на вибір слухачів передбачити формування тих знань, умінь, навичок, що не представлені в переліку потреб органів влади, але є в переліку освітніх потреб слухачів. Наприклад, від спеціалістів не вимагається у Профілях наявності ораторських навичок, але близько 16% слухачів, що займають посади спеціалістів, мають потребу у формуванні цих навичок; майже 26% слухачів вважають за потрібне мати уміння управляти інноваціями та змінами, а 29% слухачів-спеціалістів уміти прогнозувати наслідки.

Висновки

Удосконалення програми підготовки магістрів державної служби на основі вивчених потреб сприятиме забезпеченню якості навчання. Систематичне вивчення освітніх потреб дасть змогу вчасно реагувати на суспільно-політичні зміни, адекватно виставити пріоритети у підвищенні рівня професійної компетентності слухачів.

На основі аналізу потреб органів влади та освітніх потреб слухачів визначено рейтинг знань, умінь, навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків; виявлено відмінності між освітніми потребами керівників та спеціалістів; сформовано рекомендації щодо удосконалення змісту програм підготовки магістрів державної служби, зокрема запропоновано забезпечити практичну спрямованість магістерської програми та диференціацію у навчанні.

Одним із перспективних і практично спрямованих напрямів подальшого дослідження проблеми може бути впровадження нових форм навчання для набуття професійно необхідних умінь і навичок та збагачення досвіду практичної діяльності.