Аналіз основних рис романтичної історіософії Шевченка, відображених у дзеркалі польської критики та літературознавства другої половини XIX століття. Основні міфологеми та архетипи, задіяні Шевченку для з'ясування сутності розвитку національної історії.

Дослідження рецепції книги галицького політичного мислителя, активіста Русько-української радикальної партії Юліана Бачинського "Україна Irredenta" в українському національному русі на зламі XIX-XX ст. Аналіз інтелектуального контексту публікації.

Дослідження поезії В. Чабаненка, зокрема рецепції козацтва в ній. Підхід поета до осмислення козацтва, основні поетикальні риси. об’єктивне Отримання уявлення про світоглядні цінності, художньо-естетичні уподобання митця, його творчу індивідуальність.

Дослідження поезії Віктора Антоновича Чабаненко, зокрема рецепції козацтва в його творчості. Підхід поета до осмислення козацтва, визначення основних поетикальних рис. Художні засоби окреслення образів історичних осіб в поетичних творах В. Чабаненка.

Розгляд головних особливостей виявлення глибокого функціонально-естетичного навантаження колористичних образів у поезії Г. Мазуренко. Актуалізація кольорів у художньому творі як один із найбільш поширеніших виявів взаємодії літератури і живопису.

Аналіз рецепції творчості Т. Шевченка в німецькомовному культурному просторі. Значення входження у свідомість громадськості Німеччини об'єктивної інформації про Україну і Т. Шевченка. Головна роль німецької літератури у процесі становлення Шевченка.

Роль німецької літератури у процесі становлення та розвитку Т. Шевченка як неповторного митця. Сприйняття ідейно-тематичних аспектів шевченкового художнього письма, його національної специфіки, естетичної та історичної колористики в німецькій літературі.

Особливості наукового запозичення й використання логічних понять у теоретичному підґрунті класичного (традиційного) термінознавства. Власне розуміння термінологічної системності як логіко-понятійної. Застосування логічних методів аналізу поняття

Польський національний рух в 1850-1860-х рр. на півдні України. Рецепція Люблінської унії 1569 роу. Українські землі як окрема складова нової держави поряд із Польщею, Литвою. Стратегічне та революційне значення Одеси. Посада "комісара полудневих країн".

Визначення перспективних підходів до вивчення феномена преромантизму в російській літературі. Дослідження специфіки міфотворчості в російській преромантичній поезії. З’ясування моделі рецепції міфологічної образності художньою свідомістю початку XIX ст.

Вивчення сюжетно-композиційної особлиоісті п'єси-дилогії "Червоний смерч", що виявляється в майстерному розкритті варварських злочинів проти людства. Аналіз освоєння письменником трагікомедійного жанру в процесі драматургічного відтворення дійсності.

Вивчення особливостей інтерпретації національного характеру в українській мемуарній прозі. Відмінності у відображенні національного характеру в художніх творах та в літературі non fiction. Становлення української ідентичності та виховання самосвідомості.

Аналіз інтерпретації національного характеру в українській мемуарній прозі. Відмінності у відображенні національного характеру в художніх творах та в літературі non fiction на прикладі мемуарної прози "Щоденники" Олеся Гончара, "Спогади" Дмитра Павличка.

Засадничі принципи рецепції національної історії репрезентантами головних течій науково-історичної думки Галичини ХІХ ст. Науково-теоретичні, філософсько-світоглядні, суспільно-політичні чинники, що визначали формування концепцій національної історії.

Характеристика індивідуальної авторської інтерпретації міфу про троянську віщунку польською та українською письменницями. Дослідження основних проблем кохання, мотивів страждання і спокути у подібних драмах "Кассандра" Елізи Ожешко та Лесі Українки.

Дослідження образу трикстера у контексті здобутків архетипної методології, міфопоетики та літературознавства. Текстологічне зіставлення творів "Аптекар" Ю. Винничука та "Фелікс Австрія" С. Андрухович. Створення гротескного, символічного світу авторами.

Формування мистецького середовища в місті 1920-х рр. і його конотації в сучасній словесності. Узагальнення рис "одеського тексту", комплексний розгляд їх у діахронії, простеження формування самобутньої семіосфери, пов’язаної з рецепцією міста Одеса.

Дослідження особливостей поетики п'єси "Королівна" західноукраїнського драматурга Дмитра Николишина. Визначення своєрідності жанрово-стильових параметрів драми "Королівна" Д. Николишина, аналіз образної системи, окреслення типу художнього мислення митця.

Формування екзегетичних традицій в старокиївській оригінальній літературі. Особлива роль ідеалу морального життя Ісуса. Пов’язання сюжетів історії старозаповітного й новозаповітного в проповідях. Тлумачення реципієнтам тонкощів біблійного вчення.

Дослідження впливу З. Бжезінського як науковця та політика на формування засад і напрямів зовнішньої політики президентських адміністрацій США. Суть американського лідерства та його динаміка в контексті глобальної архітектури безпеки і співробітництва.

Порівняння перекладацького методу І. Костецького й О. Лишеги. Специфіка постмодерної гри з читачем в есе "Флейта землі і флейта неба", переосмислення паралелі Паунд- Чубай ("Поцілунок Елли Фіцджеральд"), спільне й відмінне в ідейно-естетичних платформах.

Жанрові особливості комічної епопеї в прозі. Аналіз психологізму, суперечливості та діалектики характеру головної героїні твору, її еволюція та зв'язок з іншими героями. Оцінка авторського ідіостилю Остен за допомогою застосування принципів Виноградова.

Проблема вивчення українсько-польських літературних взаємин з огляду на їх багатовіковість, складність та неминучість уваги до іншого в контексті літературно-естетичних процесів. Особливості письменницького прочитання творів польських авторів в Україні.

Зосереджено увагу на аспектах інтерпретації творчості А. Міцкевича. Проаналізовано погляди М. Бажана на природу художності автора "Кримських сонетів", зазначаючи, що поет-критик акцентував на динаміці образів, "гонитві" ритмів у творах А. Міцкевича.

Сутність поняття "бестіарій" та аналіз праць польських дослідників С. Кобєлюса, К. Ґурского, Л. Імпеллюсо, Д. Малєшиньскі, присвячених вивченню особливостей зображення тваринного світу в літературі. Пов’язання символіки тварин з поетичною творчістю.

Розгляд рецепції постатей українських письменників у сучасній мемуарній прозі на прикладі книги Д. Павличка "Спогади". Аналіз аналітико-мемуарного осмислення життя одного покоління з усіма його позитивами, больовими точками, тріумфами і трагедіями.

Розгляд шевченкознавчих текстів видатного українського вченого Ю. Шевельова. Розкриття внеску дослідника у загальний розвиток шевченкознавства, збагачення його теоретико-методологічних засад. Осмислення окремих аспектів життя і творчості Т. Шевченка.

Теоретико-правове дослідження рецепції права як правової категорії, правового явища. Правова природа, властивості, основні ознаки, види, функції, об'єктно-суб'єктний склад рецепції права. Значення рецепції права у становленні правової системи України.

Аналіз підходів до розуміння категорії "рецепція права". Дослідження співвідношення категорії з правовими явищами: акультурація, правовий досвід, правова спадщина. Виявлення спільних рис, розбіжностей, особливостей, що змінюються в ході еволюції країни.

Дослідження візантійського впливу на законодавство України. Аналіз сучасних інститутів сімейного та спадкового права та виявлення можливої рецепції принципів цивільно-правових положень візантійської Еклоги у галузі сімейних та спадкових правовідносин.