Головні переваги впровадження методики формування професійних умінь майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін в навчальний процес вищої школи. Розвиток у студентів професійно значущих особистісних якостей, їх значення та характеристика.

Специфіка музичної підготовки школярів у процесі оволодіння ними певними співацькими знаннями в гуртках в позаурочний час. Етапи розвитку співацьких здібностей у старшокласників з урахуванням специфіки психофізіологічного та музичного розвитку учнів.

Вивчення стану гормональної системи у дівчаток, що народилися від матерів з прееклампсією, на основі вмісту стероїдних і пептидних гормонів. Дослідження сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму до кори, стовбура і мозочка головного мозку.

Розгляд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Опис перспектив впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, її підсистем у цивільне судочинство. Недоліки процедури комунікації між учасниками цивільного процесу.

Дослідження "донорської" функції французької літератури у формуванні естетичних, стильових і ідеологічних домінант англомовного модернізму. Творчі і рецептивні аспекти англо-французьких взаємовпливів та експериментів модерністської поезії і прози.

Розглянуто художню програму сучасного німецького письменника Вільгельма Ґенацино, визначену як "поетизація буденного". На прикладі низки романів і поетологічних есе автора конкретизовано його уважне ставлення до буденного світу, побутових речей, одягу.

Виявлення жанрово-стильової специфіки "Ундини" Е.-Т.-А. Гофмана в контексті духовно-смислових аспектів німецької національної ідеї. Ідеї зіставлення реального та фантастичного світів, мотиви розчарування і усвідомлення недосконалості людського світу.

Розгляд образної картини твору канадської письменниці Маргарет Етвуд, втіленої в жанрі антиутопії "Оповідь служниці". Характеристика особливостей художньо-естетичної реальності, дискурсах автора та персонажів, поліфонії, масштабності зображення.

Поетика давньогрецьких авторів. Трактати Аристотеля про природу мистецтва, особливості літературної творчості. Види поезії, засоби зображення (ритм, мелодію і віршований розмір). Гомер як автор чудових поем і творець образів, сповнених драматичної сили.

Аналіз поетики візуальності в творах О. Вайльда на рівні художньо-естетичної функції кольору. Інтерпретація предметно-колористичних описів як першого рівня візуалізації у художньому тексті, що виражає авторські інтенції творення художньої картини світу.

Дослідження ідейно-естетичних пошуків І. Драча в жанрі поеми. Типологічна специфіка та жанрова природа поем автора, їх значення в літературному процесі новітньої доби, художній наратив. Ліро-епос І. Драча в контексті розвитку української поезії XX ст.

Вивчення зв'язку сучасної англійської прози з філософією. Вплив філософії екзистенціалізму на англійську літературу. Аналіз специфічних рис моделювання художньої дійсності у романі Дж.Фаулза "Колекціонер" через призму мотивів філософії екзистенціалізму.

Особливості експресіоністичного світобачення Т. Осьмачки, відображеного у драматичній поемі "Містерія". Дослідження основних складників її експресіоністичної парадигми: мотив самотності та смерті, арсенал творення трагічного, національний характер.

Описання історії становлення і розвитку експресіонізму в філософії ХIХ-ХХ ст. Характеристика наукових поглядів українського літературознавства на питання експресіоністичної термінології та образності. Інтерпретація образу міста та "мотив двійництва".

Висвітлення протистояння між Україною та Росією у сучасній експресіоністській літературі. Відображення подій війни, деформації та деконструкції світу гіперболами і розірваністю синтаксичних, лексичних конструкцій у збірці Л. Якимчук "Абрикоси Донбасу".

Аналіз замовлянь, зібраних на Сватівщині Луганської області. Становлення і функції жанру, класифікації провідних науковців. Мета застосування, об’єкт впливу, сюжет, символіка тексту й окремих фраз, поетика жанру. Його спорідненість з народною казкою.

Виявлення особливостей музичного мислення Б. Лятошинського, ментально-психологічної структури його художньої свідомості у звуковому образі світу. Розгляд симфонізації ним пісенного фольклору та вираження національної ідеї через символізм мовоутворення.

Вивчення змінених станів свідомості в художньому тексті, в якому вони експлікуються в сукупності вербальних і персонажних образів. Огляд проблем онтологічного й гносеологічного статусів змінених станів свідомості. Засоби їх втілення в художній семантиці.

Простеження історії вивчення питань поетики змісту в теорії літератури ХХ століття. Виявлення різних типів композиційного оформлення складових "внутрішнього (поетичного)" змісту у співставленні і зв'язках з етапами повного і неповного розгортання сюжету.

Проблема реінтерпретації цитат, засвоєних українською мовно-літературною практикою із поетичних текстів Тараса Шевченка. Активні змістотвірні й оцінні одиниці, носії лінгвокультурної інформації, їх лінгвокогнітивна специфіка й контекстна прагматика.

Визначення тематичної спрямованості та художньої своєрідності поетики Л.-Ф. Селіна на прикладі роману "Подорож на край ночі". Аналіз особливостей індивідуально-авторського мовлення, заснованого на перетворенні в художню прозу розмовного стилю вулиці.

Основні риси поетики ідентичності у романі Ф. Лавро "Ці люди...", акцентування на гео- та етноментальних зсувах свідомості персонажів. Двійництво як спосіб маркування Іншого у романі. Забезпечення мобільності внутрішньотекстової комунікації у романі.

Специфіка художньо-естетичного віддзеркалення світосприйняття Анненського в різних аспектах його поетики – хронотипі, деталях предметно-художньої зображальності, словесно-образних засобах та суб’єктно-структурній організації лірики. Символізм поета.

Визначення провідних поетикальних характеристик історіографічної металітератури, представленої у творчості британських письменників-постмодерністів Акройда, Байєтта, Трімейна, Вінтерсона. Аналіз версій художньої реалізації постмодерної концепції історії.

Камерно-вокальна творчість Ф. Пуленка, його біографія та поетичні уподобання. Аналіз вокальної лірики композитора в аспекті синтезу музики і поетичного тексту. Визначення художньо-естетичних принципів авторів, до чиїх текстів звертався Ф. Пуленк.

Розглядаються основні положення романтичної естетики творчості М. Гоголя. Виявлення особливостей карнавального світовідчуття як істотної складової філософії М. Гоголя, і яка, у свою чергу, є важливою для деконструкції гоголівських художніх текстів.

Виявлення взаємодії нонсенсу з серйозним та трагічним у творах класиків дитячої літератури ХІХ-ХХ ст. в руслі закономірностей загального літературного процесу. Встановлення різниці ігрового принципу "дитячої" літератури і постмодерністської гри.

Змістові опозиції раннього бароко, на прикладі "Книги о вірі єдиної" Захарії Копистенського. Констатація автором наявності у цій літературній пам’ятці великої кількості типових опозицій в стилі бароко, які контрастують з традицією барокової поетики.

Дослідження специфіки і характеру поетичних містифікацій Є. Васильєвої. Характеристика особливостей поетики стилізованих віршів, створених в рамках іспанської та китайської містифікацій. Місце спадщини поетеси в російській літературі початку ХХ століття.

Комплексний аналіз лірики І. Франка, головні періоди еволюції його естетичної свідомості. Типи ліричних структур, жанрова природа конкретних віршів, окремих циклів, провідних поетичних збірок. Ліричний універсум поета, особливості художнього мислення.