Анализ произведений "Евгений Онегин" и "Герой нашего времени" как лучших художественных документов своей эпохи. Раскрытие образов Онегина - "страдающего эгоиста", свободного от служебных обязанностей и Печорина - деятельной личности без высоких идеалов.

Отражение эпохи в романе А.С. Пушкина "Евгений Онегин". Рассмотрение личности героя как человека с традиционным дворянским воспитанием и образованием, раннее разочарование молодого героя в жизни и его страдания из-за неопределенной любви к Татьяне.

Роль "Евгения Онегина" в литературе. Быт столичного дворянства эпохи духовных исканий дворянской интеллигенции. Поэтическое воспроизведение картины русского общества. Задушевное произведение Пушкина. Принципиально новые задачи для русской литературы.

Своеобразие "онегинской" строфы в стихах А.С. Пушкина. Анализ перевода романа "Евгений Онегин" А. Абдуллаевым на лакский язык. Переводческие стратегии, направленные на сохранение формальной стороны текста и передачу ритмических, интонационных нюансов.

Физико-географическое положение Онежского озера. Рельеф дна северной и северо-западной части озера, особые физико-географические явления. Ряпушка как основная промысловая рыба данного водоема. Развитие судоходства и рыболовства на Онежском озере.

Характеристика актуальности проблемы взаимосвязи сомнологии и лингвистики. Обоснование необходимости лингвистического корректирования научного подхода в исследовании сомнологических феноменов. Анализ природы сновидений в человеческой жизни и культуре.

Текстотворення як розгортання ментальних просторів, реалізація свідомості суб'єкта у мовних формулах. Особливості мовної об'єктивації онейричної реальності персонажа у тексті художнього твору. Модель лінгвокогнітивної інтерпретації онейричного тексту.

12 апреля 1961 года старт Ю. Гагарина на корабле Восток-1 с космодрома Байконур; совершил виток вокруг Земли и приземлился. Начало эры космонавтики. Первое живое существо, совершившее орбитальный полет. Белка и Стрелка, их легендарное приземление.

Анализ формирования научно-образовательных структур (кафедр и академических подразделений) и их персонального состава в Новосибирске в 1960-1970-е годы. Проведение исследования личных дел научных сотрудников Института истории, филологии и философии.

Опыт аналитической экспликации именной парадигмы произведения В.П. Астафьева "Звездопад". Оценка семантики военной повести. Концептуальная ось "свет–огонь", репрезентация отсутствия целостной человеческой личности в точке перехода от войны к миру.

Рассмотрение термина "онимическая ситуация", отслеживание его истории в ономастике. Методика исследования онимических ситуаций в городской среде. Описание особенностей онимических ситуаций в городах Ярославской области конца XVIII - начала XIX в.

Изучение осадочных толщ Онинской впадины, их генезиса и среды седиментации, палеоландшафтного облика и климатических изменений в позднем неоплейстоцене. Аккумулятивные и склоновые отложения казанцевского, каргинского времени позднего неоплейстоцена.

Онихэктомия как достаточно сложная по выполнению операция, результатом которой является ампутация концевой фаланги пальцев целиком. Анализ причин онихэктомии: ветеринарные показания, агрессия животного, стачивание животным когтей об окружающие предметы.

Вивчення особливостей функціонування власних імен у художньому дискурсі. Аналіз основник теоретичних напрацювань у межах літературно-художньої ономастики. Визначення специфіки оніма в жанрі фантастики на матеріалі роману Макса Кідрука "Твердиня".

Зібрано онімний матеріал із писемних пам’яток XIV-XVIII ст., які увійшли до корпусу джерел українських історичних словників. Аналіз структури цих найменувань. Традиційність творення власних назв з коренем крас- (красн-) у сучасному мовному просторі.

З’ясування ролі і питомої ваги власних назв у структурі ідіостилю Є. Маланюка, здійсненому на матеріалі збірки поезій "Перстень і посох". Виявлення значеннєво-ціннісних пріоритетів авторського світобачення, реалізованих через спектр онімних маркерів.

З’ясувано роль і питому вагу власних назв у структурі ідіостилю Є. Маланюка, здійсненому на матеріалі збірки поезій "Перстень і посох" Є. Маланюка. Також доведено, що онімікон досліджуваного автора максимально яскраво відображає його картину світу.

Проблема відтворення власних назв в українських перекладах художньої літератури. Аналіз способів класифікації онімів, функції власних назв та їхнє значення у художньому дискурсі. Онімний простір англійського письменника в жанрі детективної літератури.

Особливості вибору засобів номінацій осіб: апелятивної та онімної. Закономірності формування системи іменувань персонажів у малій прозі І. Франка, ступінь відбиття в цій системі реальних мовних формул. Поняття семантики літературно-художніх антропонімів.

Дослідження найбільш популярних запитів в українському секторі Інтернету протягом 2013 року. Розгляд розважальної продукції телебачення України та Голівуду. Реакція українського ономастичного ландшафту на нові тренди року разом зі світовим товариством.

Онімний простір як складник формування картини світу художнього тексту. Аналіз типів онімів у збірці М. Черемшини "Село за війни". Ономастична лексика збірки як вагомий художньо-виражальний засіб, виразний маркер авторського індивідуального стилю.

Аналіз вербальних образотворчих компонентів стрічки А. Лукіча "Мої думки тихі". Мовний і ситуативний комізм. Роль слів у виникненні комічного. Розгляд смислів складників онімного простору фільму. Особливості збагачення семантики гумористичних контекстів.

Розглянуто лінгвістичний аналіз вербальних образотворчих компонентів стрічки, що поєднують мовний і ситуативний комізм, проілюстровано примат словесних засобів у виникненні комічного. Вивчено взаємопроникнення смислів складників онімного простору фільму.

Суть онімного простору роману Асімана "Назви мене своїм ім’ям" за класами, структурою та стилістичними функціями. Класифікація власних назв відповідно до ономастичних розрядів. Розгляд оніми відповідно до об’єктів номінації та за стилістичними функціями.

Характеристика функціонування власних назв у мемному контексті. Власні назви як органічна частина культурного фону. Відображення во власних назвах в мемоплексах реакції суспільства під час глобальної пандемії. Дослідження їх онімних компонентів.

Тривога як психічне, когнітивне і фізичне явище. Вербалізація стану тривоги в мові та тексті. Розкриття семантико-когнітивних особливостей реалізації стану тривоги в англомовній художній прозі. Гендерна спрямованість англомовного рекламного дискурсу.

Прояв містичного бачення у творах Гоголя і Осьмачки як фактор їх щільною зв'язку з Біблією і присутності сакрального сегмента в картині світу обох письменників. Проведення інтерпретацій сновидінь на матеріалі творчості Миколи Гоголя і Теодосія Осьмачки.

Мовні засоби створення оніричного дискурсу у фентезійних творах українських письменників. Лексичні маркери, що відмежовують оніричний текст від художнього тексту. Сюжетотвірні та текстотвірні функції літературних сновидінь у художньому світі фентезі.

Вивчення художньої репрезентації оніричних станів як одного з типів змінених станів свідомості в образному просторі сучасної англомовної крос-культурної прози. Модус транскультурної гібридної квазісвідомості. Рівень активності персонажної свідомості.

Аналіз оніричних елементів у англомовних міні-романах Ю. Тарнавського. Визначення ролі сновидінь та нереальних ситуацій у створенні композиційної будови тексту. Функції оніричних елементів з огляду на часопросторові характеристики, представлені у прозі.