Статья посвящена отношению Русской православной церкви к внешней и внутренней политике власти в начале ХХ в. Представители духовного сословия и верующие миряне критически оценивали деятельность царского правительства, несмотря на официальную позицию.

Борьба между КНР и США за доминирование в Юго-Восточной Азии. Анализ двусторонних отношений Вьетнама и США в конце ХХ в. на основе неофициального плана "Дорожная карта". Динамика отношений двух стран после установления дипломатических отношений.

Дослідження неофіційного іменування Львівщини: індивідуальних, колективно-територіальних прізвиськ та сімейно-родових іменувань з погляду їх мотиваційної бази, словотвірної структури, продуктивності формантів, визначення типових та нетипових моделей.

Аналіз неофіційних номінацій в сучасному українському й закордонному політичному дискурсі. Природу творення прізвиськ, виявлених у риториці лідерів країн та політичних діячів і трансльованих медіа. Вплив прозивних імен на формування іміджу особи.

Опис неофіційного іменника школяра використаємо теорію мовної особистості. Вербально-семантичний рівень у структурі мовної особистості учня відображає його мовна компетенція, яку розкриваємо через таку ознаку як відповідність прізвиськ літературній мові.

Проаналізовано неофіційні антропоніми за специфікою мовлення осіб у діалектній комунікації. Схарактеризовано мотиваційні підгрупи прізвиськ цього виду. Досліджено специфіку їхнього творення, конотативне наповнення, структурні особливості, функційну роль.

Особливості деривації неофіційних іменувань осіб. Асоціації як засіб творення індивідуальних прізвиськ і позивних українських військовослужбовців. Характер мотивації досліджуваних власних назв, твірною базою для яких виступають лексеми з іншим коренем.

Поняття соціального статусу і ролі. Теоретичний розгляд лідерства. Агресія та агресивність як засіб домінування і панування. Структура середовища засуджених. Аналіз причин ситуації, що складається при неформальному лідерстві в закладах позбавлення волі.

Вивчення творів Б. Бартока та І. Стравінського, які мають фольклорну ґенезу. Систематизація принципів художнього методу і стильових ознак неофольклоризму, розкриття філософсько-естетичних передумов виникнення цього явища в музичній практиці І пол. ХХ ст.

Стаття присвячена розгляду авторського втілення неофольклоризму в хоровій творчості відомого українського композитора, представника харківської композиторської школи Ю. Алжнєва. Композитор проявляє особистий підхід в реалізації фольклорної специфіки.

Дослідження явища неофольклоризму в контексті постмодернізму, сучасних інтерпретацій. Переосмислення традиційних українських фольклорних мотивів у різних видах мистецтва. Синтез стародавніх фольклорних елементів із сучасними художніми практиками.

Застосування компаративного, історичного та культурологічно-мистецтвознавчого методів у дослідженні чинників, що обумовлювали розвиток неофольклорних тенденцій у творчості українських композиторів. Аналіз формування класичного академічного репертуару.

Дослідження фортепіанної музики композиторів Донбасу, особливості втілення фольклорної тематики в їх творчості. Характеристика фортепіанних сюїт О. Некрасова. Використання в музичних мініатюрах О. Рудянського народних ладів та поспівкового тематизму.

Дослідження творчих засад та характерних стилістичних ознак основоположників неофольклористичного стилю. Поглиблений аналіз композиційної та музично-теоретичної системи В. Зубицького. Аналіз особливостей виконавського аспекту у баянному мистецтві.

Причини та умови виникнення неофольклоризму як оригінального стилю в музичному мистецтві, його музично-теоретичні засади та стилістичні особливості. Роль творчої особистості В. Зубицького у розвитку неофольклористичного стильового руху в Україні.

Дослідження умов формування неофолькористичних тенденцій в баянно-акордеонному мистецтві ХХ століття, що обумовлювало загальну стилістику музичної творчості. Формування нових оновлених тенденцій у виконавстві. Підвищення рівня виражальних засобів.

Аналіз жанрово-побутового доробку В. Микити зламу 1960-1970-х рр. Осмислення неофольклорних традицій крайового малярства, вплив образно-пластичних знахідок раннього періоду на подальшу творчість митця. Відбиток народного життя на межі спомину і дійсності.

Возникновение неофрейдизма как направления в психоанализе, его основание на культурных и социологических детерминантах жизни человека. Новейшие усовершенствования психоаналитической теории. Тождественность фрейдизма и неофрейдизма в работах Э. Фромма.

Понятие неофрейдизма как самостоятельного направления в психологии, основанного последователями Зигмунда Фрейда. Наиболее известные представители неофрейдизма и их теории. Концепция личности, ее развитие в гуманистической психологии в середине XX века.

Биография философа Э. Фромма - видного мыслителя XX ст. Неофрейдизм как новое слово в психоанализе. Положения философской концепции Фромма, его реформаторство в психоанализе. Различие между биологическим подходом Фрейда и социальным мышлением Фромма.

Первые ученики З. Фрейда, которые принимали участие в создании и разработке психоанализа и позже порвали связь с учителем и пошли своим путем. Вклад А. Адлера, К. Юнга как знаменосцев неофрейдизма в развитие психотерапии. Другие ответвления психоанализа.

Анализ концепций неофрейдизма. Основные этапы развития эго человека, в каждом из которых индивид проявляет достоинства Эго-критериев. Разработка концепции коррективного эмоционального опыта. Самые распространенные психоаналитические методики в России.

Жуков в должности члена Ставки Верховного Главнокомандующего. Роль Жукова в подготовке и проведении Московской операции. Битвы за Сталинград и на Курской дуге. Операция по снятию блокады Ленинграда. Осуществление Висло-Одерской и Берлинской операций.

Комплексне дослідження проблеми ідентифікації плагіату на прикладі трьох випадків з американської політичної історії XX ст. Публічні виступи відомих політиків, автори яких використовували чужі ідеї. Промови політиків як об’єкт авторського права.

Курс лекций русского богослова первой эмиграции А. Шмемана "Основы русской культуры", который опирается на суждения интеллектуалов и критиков парижской русской диаспоры. Приверженность стилистике литературной критики, ее потенциал при анализе культуры.

Использование термина "благополучие" в социально-гуманитарном или естественно-научном знании, медийном и государственном дискурсе. Личностные характеристики как предикторы субъективного благополучия личности с разной ситуацией трудовой занятости.

Проблема легализации результатов оперативно-розыскной деятельности в уголовном судопроизводстве. Рассмотрение возможности граждан и правоохранителей законно противостоять преступной экспансии. Характеристика изменений способа правовой регламентации.

Энергия и эволюция культуры американского антрополога и культуролога Л. Уайта, утверждение им принципа эволюционизма в науках о культуре. Новизна подхода Уайта к культурной эволюции. Основные положения его культурологического подхода, вклад как ученого.

Основное внимание уделяется анализу неоэгалитарного типа культуры, предлагается его авторская интерпретация. Также в работе анализируются особенности "скандинавского кейса" как наиболее репрезентативного опыта становления неоэгалитарного типа культуры.

Ознайомлення з німецькомовною науковою літературою, присвяченою дослідженню неоязичництва Німеччині в загальносвітовому контексті. Внесок німецькомовних напрацювань у дослідження неоязичництва, його значення та роль для вивчення неоязичництва в Україні.