Сущность и проблемы невербального общения в процессе межкультурной коммуникации между людьми в одной культурной группе. Отношения коммуникаторов друг к другу. Основные типы мимико-жестикулярной коммуникации. Современные средства невербального поведения.

Особенности передачи информации за счет вербальных, звуковых и невербальных средств. Значение контекста для толкования жестов и другие факторы, оказывающие влияние на интерпретацию жестов. Изучение вариантов жестов, связанных с принятием решения.

Невербальная коммуникация как система символов, знаков, используемых для передачи сообщения и более полного его понимания. Сущность, роль и типы жестов. Основные коммуникационные жесты, их происхождение и значение основных типов для деловых переговоров.

Характеристика кинесических, окулесических, проксемических и сенсорных групп средств невербальных коммуникаций. Особенности японской культуры; ее отличия от культуры западных стран. Проведение анализа невербального поведения культурной сообщности.

Специфика невербальной коммуникации и ее физиологические и культурно-специфические основы. Характеристика основных невербальных элементов коммуникации. Использование механизма ассоциаций человеческой психики в основе паравербальной коммуникации.

Характеристика невербальных средств коммуникации, их значение в общении. Кинесические особенности невербального общения, совокупность жестов, поз, телодвижений, используемых при коммуникации в качестве дополнительных выразительных средств общения.

Анализ проблемы изучения особенностей невербальных средств коммуникации в казахской языковой общности. Отличие казахских кинетических элементов неповторимой национальной спецификой, которая выражается в особых способах их исполнения, наличия адресатов.

В данной научной статье рассматриваются основные концепции и модели фонетической невербальной речи, в том числе мнения ученых, проводивших исследования фонетических форм невербальной речи, а также определения фонетических форм невербальной речи.

У статті розглядається невербальне вираження емоційних станів людини в художньому дискурсі. Виявлено лексеми для вираження цих станів в авторському мовленні, окреслено лінгвостилістичну природу й семантико-стилістичне навантаження в організації тексту.

Невербальні аспекти культури спілкування: використовувані методи та прийоми, міжнаціональні відмінності. Порівняльний аналіз невербального спілкування французів та українців, його схожі та відмінні риси, закономірності спілкування представників.

Засоби несловесної передачі емоційних станів людини (почервоніння, збліднення, зміна ритму дихання), які слугують засобами обміну інформації між людьми. Класифікація невербальних засобів. Роль очей у спілкуванні. Параксодика та екстралінгвістика.

Аналіз "невербальної" семантики стійких виразів української та білоруської мов. Виокремлення невербального коду, який постає ілюстратором поведінкових тактик мовлян. Розгляд етнокультурного фону фразем, їх здатності передавати емоційні стани носіїв мови.

Основні елементі невербального спілкування: жести, міміка, пантоміміка. Міжособистісний простір, його сутність та чинники впливу. Характеристика можливих видів дистанції між людьми. Візуальний контакт та швидкість мови, їх значення при спілкуванні.

Загальне уявлення про мову жестів та родоначальників невербальної комунікації. Вроджені, генетичні, набуті, культурно обумовлені невербальні сигнали та їх тлумачення. Вираження емоцій за допомогою міміки обличчя на прикладі здивування, страху та гніву.

Дослідження мімічного вираження емоцій, зокрема страху і здивування, та виявлення основних відмінностей між страхом і подивом: негативний чи позитивний досвід, несподіваність ситуації, при якій страх може змішуватися з подивом, і тривалість дії.

Дослідження особливостей невербальних засобів актуалізації емоційного стану байдужості та закономірностей їх взаємодії з вербальними засобами в англомовному художньому дискурсі. Характеристика типових невербальних засобів на позначення байдужості.

Розгляд типових невербальних засобів на позначення байдужості, до яких належать кінестетичні, такесичні та просодичні компоненти. Голос як важливий сигнал емоційного стану мовця. Створення емоційного підґрунтя для вербальної частини повідомлення.

Аналіз проблем невербальних засобів спілкування, їх класифікації та особливостям національних стилів комунікативної невербальної поведінки. Дослідження невербальних засобів управління персоналом, які використовуються в процесі ділового спілкування.

Розгляд відмови як комунікативного акту, що функціонує за умов безпосереднього мовленнєвого спілкування і є реакцією на репліки директивного чи комісивного типу. Розмежування авторського мовлення у формі ремарок і мовлення героїв у вигляді реплік.

Характеристика видів жестів: емоційні, ритмічні, вказівні. Інтонація як найбільш складне явищем серед фонаційних особливостей мови, пов'язаних із мовленням і мовцем. Знайомство з загальнофонаційними ознаками мовлення. Аналіз властивостей мовної фонації.

Спілкування як особливого роду діяльність. Кінесичні особливості невербального спілкування. Проксемічні особливості невербального спілкування. Зони та території. Зональні простори та їх практичне використання. Вивчення зональних просторів у різних націй.

Спілкування як особливого роду діяльність. Особливості невербальної мови. Паралінгвістична кінесика як деяка частина вербальної комунікації. Основні жести, що відображають внутрішній стан людини. Рух рук і тіла. Можливість підробити мову рухів.

Визначення поняття "невербальна комунікація", основні засоби невербальної комунікації. Використання жестів у комунікативній взаємодії педагога і учня. Застосування альтернативних засобів комунікації у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Аналіз ролі невербальної комунікації та її компонентів на заняттях з іноземної мови у школі. Огляд основних невербальних засобів та їх практичного застосування у навчанні іноземної мови. Вправи для засвоєння учнями невербальних явищ іноземної культури.

Зображення поведінки чиновників різних рівнів у романі Ф.М. Достоєвського "Ідіот" за допомогою одиниць мови. Аналіз спільних і відмінних рис невербальної комунікації героїв твору. Експлікація соціального статусу персонажів за допомогою жестів і міміки.

Дослідження мовних одиниць, які характеризують спільні та відмінні риси комунікації російських чиновників різних рівнів у романі Ф.М. Достоєвського "Ідіот". Розгляд невербальної поведінки персонажів художнього твору повної соціальної групи чи статусу.

Сутність невербальних засобів спілкування. Кінесичні особливості невербального спілкування: жести, пози, міміка. Поняття проксемічних особливостей невербального спілкування. Зональні простори та їх практичне використання. Специфіка візуального контакту.

Позамовні компоненти як основний маркер заздрості в мовленні. Виокремлення невербальних засобів на позначення заздрості: окулесичні, паралінгвістичні, кінесичні. Екстралінгвістичні засоби на позначення заздрості в англомовному художньому дискурсі.

Детальне дослідження наявних в англомовному художньому дискурсі типів невербальних позначень "віку людини", що функціонують як поведінкові дескриптори і дескриптори зовнішності. Найбільша диференціація засобів позначення віку в межах кінесичних модулів.

Мовленнєвий жанр вибачення в німецькій мові. Дослідження невербальної поведінки інтерактантів у ситуації вибачення. Аналіз позамовних засобів реалізації мовленнєвого жанру "вибачення" - екстралінгвальних, просодичних, кінесичних, проксемічних, такесичних.