Використання прийому метаїзації як способу конструювання художньої реальності у прозі для підлітків. Репрезентація широкого спектру металітературних прийомів у повісті Н. Ясіновської. Аналіз феномену читання (публічного, індивідуального, у колі сім’ї).

Использование термина "народ" в праве как источника власти и как субъекта конституционных прав. Исследование различных подходов к конституционно-правовому определению метакатегории "народ". Возражения против отождествления источника власти с электоратом.

Анализ взаимосвязи метакогнитивной включенности с показателями самоорганизации деятельности и шкалами эмоционального интеллекта. Анализ шкальной структуры опросника "Метакогнитивная включенность в деятельность", параметров психической саморегуляции.

Анализ требований Федеральных государственных образовательных стандартов для военных вузов. Развитие метакогнитивной компетентности как способа повышения качества подготовки специалистов. Внедрения новых организационно-педагогических технологий в России.

Главная особенность повышения качества образования и развития личностных способностей и компетенций. Исследование разработки условий и модели для обеспечения процесса самоорганизации иноязычных компетенций средствами метакогнитивной осведомленности.

Исследование самоорганизации и самообучения студентов, будущих инженеров, при изучении иностранного языка. Формирование компетенций иноязычного чтения, являющихся важнейшим компонентом формируемой у студентов иноязычной коммуникативной компетенции.

Вопросы самоорганизации и самообучения студентов, будущих инженеров, при изучении иностранного языка. Анализ подходов, ориентированных на совершенствование методики обучения иностранным языкам и связанного с достижениями в области метакогнитивизма.

Анализ роли метакогниций как фактора успешности в профессиональном обучении, особенности личностных свойств студентов. Разработка программ формирования у студентов магистратуры умения произвольно использовать метакогнитивные стратегии в обучении.

Рефлексия как важный критерий психической зрелости, ее формирование в процессе психотерапии – как развитие важнейшей способности, утраченной или несформированной в силу тех или иных неблагоприятных обстоятельств. Катамнестическое наблюдение пациента.

Проблема выделения и описания метакогнитивных состояний, процессов и операций, их роли в языке, коммуникации, познании. Систематизация и характеристика языковых средств, репрезентирующих метакогнитивные явления и определение их роли в коммуникации.

Анализ специфики метакогнитивного мониторинга и контроля. Исследование способов формирования метакогнитивных оценок. Роль метакогнитивных переживаний в профилактике и коррекции когнитивных ошибок в контексте совместного и распределенного познания.

Проблема метакогниции, ее связи с интеллектуальными способностями индивида. Представления ученых об общих и частных характеристиках метакогниции, о возможности целенаправленного управления способностью к ней. Диагностический потенциал метакогниции.

Аналіз метакогнітивної активності з позицій суб’єктного підходу. Обґрунтування метакогнітивної активності як однієї із специфічних властивостей суб’єкта. Описання того, яким саме чином особистість є залученою до регуляції своїх когнітивних процесів.

Результати теоретичного аналізу метакогнітивної активності з позицій суб’єктного підходу. Обґрунтування метакогнітивної активності як властивості суб’єкта, описання того, яким саме чином особистість є залученою до регуляції своїх когнітивних процесів.

Діагностика метакогнітивної компетентності майбутніх викладачів вищої школи. Сучасні методи дослідження мотиваційної сфери особистості. Взаємозв'язок метакогнітивної активності, обізнаності, усвідомленості та мотивації у процесі навчання студентів.

Проблема метакогнітивної компетентності викладачів вищої школи. Зв'язок метакогнітивної активності, метакогнітивної обізнаності, метакогнітивної усвідомленості, металам'яті, метамислення та метакреативності у структурі метакогнітивної компетентності.

Результати теоретичного узагальнення проблематики метакогнітивної компетентності викладачів вищої школи. Зв'язок метакогнітивної активності, метаобізнаності та метакреативності (абнотивності) у структурі метакогнітивної компетентності викладача.

Психологічні особливості метакогнітивного досвіду як передумови розвитку саморегульованого навчання студентів. Характеристика метакогнітивного рівня інтелектуальної діяльності. Аналіз ролі механізму саморегуляції у процесі саморегульованого навчання.

Аналіз поняття "метапізнання", "метакогнітивний моніторинг" та "метакогнітивний контроль". Встановлення співвідношення між ними. Опис особливості метакогнітивного моніторингу в системі метапізнання, його важливість у навчальній діяльності в вишах.

Впровадження метакогнітивного підходу до організації навчання майбутніх учителів. Аналіз підходів до розуміння сутності мета пізнання. Підстави під метакогніціями майбутнього вчителя як складні, багаторівневі та системно-організовані психічні утворення.

Аналіз компонентів, моделей і методів метакогнітивного навчання, переваги їх використання. Поради, які сприяють розвитку метакогнітивних навичок студентів в залежності від типів їх особистості. Реалізація контролю власних навчальних стратегій і ресурсів.

Сутність онтологічного статусу рефлексії, форми її існування як механізму. Модель рефлексивного досвіду особистості, що поєднує рефлексивну компетентність, потенціал та процесуальні форми. Вплив її елементів на організацію форм рефлексивної активності.

Характеристика наукових підходів, що відображають проблему дослідження. Закономірності та умови метакогнітивного навчання. Аналіз і обґрунтування важливості використання метакогнітивного та компетентнісного підходів у навчанні лексичного матеріалу.

Розгляд проблеми метакогнітивних аспектів усвідомленості, які описують важливі нюанси цього феномена. Досягнення стабільного й чіткого стану усвідомлення, відомого як "вільна увага". Особливість переживання думок як подій в усвідомленні спостерігача.

Розглядаються особливості й переваги використання метакогнітивних стратегій для формування читацької компетентності студентів вишів гуманітарного профілю в процесі навчально-професійної підготовки. Розкриваються поняття металінгвістичних здібностей.

Рассмотрение метакоммуникативной функции как разновидности прагматической функции в аспекте регуляции речи в процессе общения. Исследование проблемы ее определения и реализации. Выделение контактоустанавливающей и контакторегулирующей подфункций.

Описание одного из важнейших элементов невербальной коммуникации - улыбки. Рассмотрение разных видов улыбок, выступающих в качестве каузаторов и индикаторов коммуникативных аномалий в межличностном взаимодействии. Языковые дескрипции этого феномена.

Особенности судебного диалога и ключевые функции судьи в процессе судебного заседания. Наличие метаоператоров в судебном диалоге и в речи судьи. Роль метакоммуникативных высказываний в речи участников судебного разбирательства и, в частности, судьи.

Метакоммуникативные элементы и их функции в научном дискурсе. Монолог и диалог в контексте научного текста. Риторический вопрос и комментарий как один из типов метакоммуникативных элементов. Коннекторы и оценочная лексика в контексте метакоммуникации.

Метакоммуникативные маркеры, репрезентирующие модусную категорию тональности в художественном дискурсе на материале современных англоязычных произведений Д. Брауна "Потерянный символ" и А. Голдена "Мемуары гейши". "Коммуникативная ситуация" в лингвистике.