Особливості літературних творів шістдесятництва в Україні. Постать Михайлини Коцюбинської. Біографічна довідка. Внесок Михайлини Коцюбинської як представниці руху шістдесятників та недостатньо оціненний сучасними дослідниками-літературознавцями.

Аналіз процесу розширення функції жанру літературно-критичного портрета в добу модернізму, дослідження М. Євшана. Концепція пошуку критика у виборі власного стилю, своєрідних шляхів і засобів у творчому процесі під впливом модерністичної естетики.

Аналіз структури і розширення функції жанру літературно-критичного портрета в добу модернізму на матеріалі публікацій М. Євшана. Визначення концепції пошуку критика у виборі власного стилю, шляхів у творчому процесі під впливом модерністичної естетики.

Літературно-критична оцінка роману відомого французького письменника Еміля Золя. Аналіз особливостей дискурсу Пажеса, системи його міркувань та оригінальність знання художніх текстів, літературно-критичних статей про роман "Жерміналь" Еміля Золя.

Вироблення Косачем власної методології оцінки літературних явищ, його оригінальне розуміння жанру історичного роман, драми. Системний аналіз літературно-критичних поглядів письменника. Власне бачення критиком еволюції жанру історичної романістики.

Характеристика естетичних, світоглядних, суспільно-політичних чинників виникнення та формування романтичного мистецтва на початку ХІХ століття. Дослідження, методів розв’язання питання сутності і мети літературної творчості у працях та нарисах Жорж Санд.

Дослідження проблеми еволюції літературно-мистецької інтелігенції України як соціокультурного феномену в умовах щойно встановленого більшовицького режиму. Розгляд соціального портрету вказаної суспільної верстви, динаміки її взаємовідносин із владою.

Встановлення креативного та рецептивного потенціалів художньої літератури, систематизація форм і тенденцій його реалізації в сьогоденні. Дослідження моделей комунікації між простором літератури й соціумом, що презентуються періодикою як продуктивні.

Аналіз соціокультурних передумов функціонування українського національного чинника у культурно-мистецьких процесах Галичини ХІХ століття. Виявлення особливостей відтворення української світоглядної ідеології у музичній та образотворчій спадщині Галичини.

Основні літературно-мистецькі події, якими було позначене культурне життя Києва в першій половині 1920-х років, та їхній зв'язок із розвитком художньої літератури. Діяльність літературних угруповань "Наше минуле", "Біла студія", "Музагет", "Ґроно".

Аналіз політичних й літературно-мистецьких трансформацій упродовж 1920-1930-х років в Українській РСР. Розкриття амбівалентного характеру "українізаційних" процесів, виокремлення позитивних і негативних наслідків партійного впливу на культурну сферу.

Музичність малої прози М. Яцкова як засіб смислотворення, що збагачує виражальні можливості художнього слова. Рівень літературно-музичних кореляцій та експліцитний характер інтермедіальності творів. Функції струнних музичних інструментів - арфи, скрипки.

Комплексне вивчення особливостей функціональних змін ендотелію церебральних судин і гематоенцефалічного бар’єру в хворих у гострому періоді інфаркту головного мозку. Розробка діагностичних критеріїв тяжкості захворювання та оптимізації лікування.

Дослідження літературно-перекладацької діяльності Паїсія Величковського, творця української аскетичної літератури в контексті духовної культури України XVIII ст. Вплив перекладів творів отців церкви на духовну практику ченців та духовне життя країни.

Дослідження просвітницької діяльності Союзу визволення України у роки Першої світової війни в контексті міжнародних відносин Центрально-Східної Європи 1914-1918 рр., його боротьбі за відродження незалежної Української держави. Форми роботи активістів.

Внесок П. Стебницького – українського книговидавця, публіциста, письменника, державного діяча у розвиток жанру як біографіка. Аналіз його літературно-публіцистичних праць, присвячених персоналіям. Використання контент-аналізу та джерелознавчої критики.

Висвітлення особливостей впливу "козацької історіографії" на риси національної ідентичності українців пізнішого часу. Підкреслення значення Глухова як державної столиці гетьманів і духовно-культурного центру України другої половини XVII—ХУІІІ століття.

Дослідження листовного зв’язку між К. Білиловським і Д. Яворницьким, на матеріалі їх кореспонденцій сформування творчих портретів українських письменників. Аналіз окремих фрагментів листів, які вказують на тісні літературні взаємини між митцями.

Інтерпретація філософської категорії часу, що постає у романі Жорж Санд "Графиня Рудольштадт" в якості предмету роздумів. Теза "Часу не існує" - в основі дослідження. Акцентування уваги на вічності як категорії позачасовій, що існує завжди і незмінно.

Розгляд особливостей порівняння головних ідей "філософії об’єктивізму" зі схожими ідеями та героями деяких письменників в історії світової філософської літератури. Загальна характеристика літературно-філософських джерел художніх творів Айн Ренд.

"Києво-Печерський патерик" як цільний твір і система легендарних новел, складений ченцями Києво-Печерського монастиря. Передумови його написання. Сюжетні елементи твору. Особливості послань Симона і Полікарпа. Філософське значення мовчання в патерику.

Аналіз літературно-художніх антропонімів, що функціонують у романі "Врятувати березень" А. Кокотюхи, у збірці оповідань "Після 24-го" В. Івченка, в романі "Рятуючи Єву" Н. Романовської. Оцінка літературно-художніх антропонімів, що характеризують персонаж.

Аналіз лексико-семантичних та функціонально-стилістичних особливостей літературно-художнього ономастикону сучасної поезії про російсько-українську війну. Виникнення різних тематичних груп лексики, що зумовлено передусім домінуванням експресивної функції.

особливостям використання літературно-художніх топонімів (ЛХТ) у романі Наталії Довгопол "Знайти країну амазонок" як засобу конкретизації хронотопу в історичному фентезі. Аналіз специфічних власних назв, що відображають особливості конкретної епохи.

Тенденції, що уособлюють розвиток літературно-художніх часописів вказаного періоду. Характеристика сучасних онлайн-видань, що стали базовими платформами для обговорення тем літератури, книговидання, письменництва й аналізу поточного літературного процесу.

Огляд літературно-художніх видань, яких незалежна Україна успадкувала від Радянського Союзу. Характеристика історичного поступу літературно-художніх часописів України 1990-2020 рр. Тенденції, потенціал розвитку цих періодичних видань в умовах сучасності.

Характеристика чоловічих та жіночих імен в офіційній формі, що виконують номінативну функцію. Характеристичні літературно-художні антропоніми та здрібніло-пестливі варіанти імен. Функції літературно-художньої антропоніміки, вжитих у п’єсах І. Кочерги.

Комплексне вивчення власних назв персонажів, що вживаються в оригінальних літературно-художніх текстах П. Куліша. Кількісні характеристики, особливості структури, джерельна база, ресурси, мовне походження літературно-художньої антропонімії П. Куліша.

Дослідження літературно-художніх антропонімів як важливої складової онімного простору детективних романів сучасного українського письменника Андрія Кокотюхи. Визначення ролі онімів у розкритті мисленнєво-емоційного світу героя і творчому задумі автора.

Дослідження літературно-художнього антропонімікону в збірці Петра Скунця "Твори. Книга 1", зокрема в поетичних циклах "І ті, з ким жити не судилось", "І ті, з ким жив донині". Аналіз застосування новаторських прийомів у використанні мовних засобів.