Соціально-політичні, наукові та концептуальні аспекти еволюції історичної науки УСРР 1920-х років, боротьба радянської та цивілізованої схем розвитку науки. Формування національно-державницької течії, становлення наукових історичних шкіл України.
Аналіз причин, що змусили народ поміняти етновизначальні терміни. Умови та необхідність вибору єдиної назви держави та народу. Погляди на це питання Костомарова, Грушевського, Окунь-Бережанського та інших. Ідеологічно-революційна сила назви Україна.
Характеристика сучасної воєнно-політичної обстановки навколо України. Досвід трансформації збройних сил провідних країн світу та їх перехід на добровільну систему комплектування. Особливості модернізації українського війська, створення професійної армії.
Містечко Олика – старовинний торговий центр значної частини серцевинної території історичної Волині між містами Дубно, Луцьк і сучасним м. Рівне. Кратке висвітлення 865-річна історія містечка Олика на Волині. Характеристика її архітектурних пам’яток.
Розгляд загальних підходів до історичної освіти в загальноосвітніх школах Німеччини в контексті вимог Ради Європи та з урахуванням національних традицій. Формування громадянської позиції учнів у контексті подій в Україні; пропаганда впливам на свідомість.
Оцінка загального стану університетів Української Радянської Соціалістичної Республіки після звільнення від німецько-фашистських загарбників. Характеристика специфічних особливостей розвитку студентського та професорсько-викладацького контингенту.
Цілі професійної перепідготовки органів державної влади України. Формування державно-управлінських компетентностей у здобувачів вищої освіти. Аналіз наявності навчальних дисциплін історичної тематики у складі обов’язкових програм підготовки бакалаврів.
Історія та головні етапи написання поеми "Гайдамаки" Т.Г. Шевченком, особливості висвітлення в даному творі героїчного минулого українського народу. Розкриття моральних якостей Максима Залізняка та інших героїв у ході священної для народу боротьби.
Аналіз поетики роману маловідомого українського письменника Л. Гомона "Люди" (про перші місяці Другої світової війни та участь в організації антифашистського руху викладачів та студентів Ніжинського педагогічного інституту). Історична цінність твору.
Аналіз довгої Кондратьєвської хвилі у її зв'язку з процесом формування і обрання історичної пам'яті суспільства про такі події, як війни або революції. Розгляд "другої емпіричної правильності" М. Кондратьєва. Використання концепції довгих хвиль.
Дослідження феномену історичної пам'яті в системі духовного світу сучасної людини. Обґрунтування необхідності перегляду метафізичних основ теорії відповідно до нових соціокультурних і дискурсивних контекстів сьогодення й розробка практичних рекомендацій.
Розкриття сутності та структури феномену історичної пам’яті. На прикладі України визначення особливостей розгортання радянської політики пам’яті часів Перебудови. Описання протистоянь влади та опозиції в боротьбі за контроль над суспільною свідомістю.
Визначення кола наукових праць вітчизняних дослідників, які розглядали ті чи ті аспекти історичної пам’яті мешканців Сходу України про радянські репресії у західних областях України. Особливості історичної пам’яті про зазначені події на теренах Донеччини.
Проблеми історичної пам’яті про ІІ світову війну в контексті формування української політичної нації. Головні політичні чинники консолідації українського суспільства. Здобутки і прорахунки у справі побудови національної концепції історії даної війни.
Вплив історичної пам’яті та політики на формування двосторонніх відносин Польщі й Росії в ХХ ст. Аналіз спроб польського керівництва після падіння комуністичної системи побудувати відносини з Росією, в тому числі й на основі історичного примирення.
Вплив історичної пам’яті та політики на формування двосторонніх відносин Польщі й Росії в 1991-2020 рр. Спроби польського керівництва після падіння комуністичної системи побудувати відносини з Росією в тому числі й на основі історичного примирення.
Специфіка австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Особливості візуалізації монументальної пам’яті. Соціальна функція меморіалів та їх роль у психологічному подоланні пост-травматичної пам’яті пережитих травм і гірких втрат.
Специфіка австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Особливості австралійської меморіальної концепції, відзначення соціальної функції пам’ятників та їх важливої ролі у психологічному подоланні пережитих травм і гірких втрат.
Аналіз формування та корекції історичної пам’яті у романах Івана Федосійовича Корсака, волинського прозаїка, публіциста, журналіста. Дослідження маловідомих фактів української історії, життєвих цінностей та долі визначних громадських і культурних діячів.
Розгляд ідеології сучасного російського режиму у політичному, етнонаціональному та релігійному вимірах. Дослідження принципової відмінності між ставленням до "Великої Вітчизняної війни" й "Перемоги" в ній за радянських часів та у сучасній Росії.
Розкриття змісту концепту "історична пам’ять" з застосуванням постулатів теорії ментальних просторів Ж. Фоконьє. Три аспекти конструювання позицій у середовищі історичної пам’яті - епістемічний, афективний та інтеракційний; їх зміст та особливості.
Дослідження проблеми національної ідентифікації. Особливості формування системи цінностей людини. Аспекти етнонаціональної ідентичності німців на матеріалах власного опитування. Особливості місця історичної пам’яті в самосвідомості громадян Німеччини.
Аналіз конфліктів в сфері інтерпретації минулого. Актуалізація понять "війни пам’яті", "політичні ігри з пам’яттю", політика "обрубаної пам’яті", "пам’ять як простір для маневру". Політика пам’яті щодо подій 1917 р., Другої світової війни і декомунізації.
Становлення історичної пам’яті українців як важливий чинник подальшого розвитку держави-нації, її демократичного європейського майбутнього. Її роль у формуванні національної свідомості. Аналіз поглядів вітчизняних і зарубіжних істориків на цю проблему.
Визначення сутності категорій "історична політика" і "історична пам'ять". Політична детермінація простору "Захід" і "Східна Європа". Проблема історичної пам'яті про Голокост та про комунізм. Дослідження проблеми народження національних наративів.
Негативний вплив суперечливих інтерпретацій історії на суспільно-політичне становище в Україні. Роль європейської історичної науки у втіленні політики примирення. Налагодження діалогу для консолідації українського суспільства та примирення між державами.
Головні етапи та фактори, що вплинули на формування історичної політики в Росії, аналіз її сучасного стану та оцінка найближчих перспектив. Характерні ознаки даного явища, його ключові засади, значення в суспільстві як засобу мілітаризації й мобілізації.
У статті розглядаються особливості історичної політики щодо пам’ятників радянської доби, і в першу чергу пам’ятників Леніну, в Україні після здобуття незалежності. Встановлена цікавість Вінницької області в контексті аналізу історичної політики.
Слово про Гетьмана. Причини, які спровокували початок національно-визвольної боротьби в 1648 р. Початок війни і перші перемоги. Білоцерківські турботи гетьмана. Визначні битви Б. Хмельницького. Білоцерківський мир, його умови. Переяславська рада 1654 р.
Історія князювання Данила Галицького. Стратегія та тактика 40-річної боротьби за володіння Галичиною. Реформаторська політична діяльність Данила. Відносини з іноземними державами: Угорщиною, Австрією та Польщею. Прихильність до князя Папи Римського.
