Дослідження динаміки процесів муніципального будівництва і необхідності реформування територіальної організації влади в Україні і нових підходів для виявлення оптимальних шляхів розвитку вітчизняної системи місцевого самоврядування в сферах менеджменту.

Зворотний зв’язок та ментальність, застосування пізнавального принципу міждисциплінарності у синергетиці, історичній антропології. Розуміння альтернативності розвитку природних і соціальних систем. Застосування діалогового підходу у наукових дослідженнях.

Визначення інституційних науково-теоретичних засад історичної антропоніміки як наукової системи. Дослідження питання про іменування людини в процесі історичної еволюції суспільства. Ознайомлення з суб'єктами інформаційної взаємодії в Україні і Румунії.

Внесок в українську культурологію представника української еміграції в Іспанії Д.Г. Бучинського. Трагічна доля В.С. Рейжевського. Особливості творення сучасного художнього біографічного тексту. Важливість емоцій при дослідженні історичних процесів.

Основні засади формування демографічної політики в Україні за радянських часів, її цільова спрямованість, яка полягала у стимулюванні народжуваності населення за допомогою використання грошових виплат сім’ям з дітьми та податкових важелів впливу.

Визначення основних етапів імплементації організаційно-економічного механізму оптимізації зайнятості економічно активного населення. Аналіз викликів та загроз демографічного характеру, які суттєво впливають на функціонування вітчизняного ринку праці.

Характеристика і аналіз еволюції ідеї "самоврядування" у контексті проблеми становлення та розвитку "громадянського суспільства". Принципи радикального гуманізму та справедливої організації. Зміна функцій держави як органу панування та гноблення.

Вплив колоніального періоду історії країни на розвиток регіону, формування сучасного африканського ландшафту та суспільства. Розгляд проблем різних етапів історичної географії Африки для аналізу історико-географічних фактів і оцінки ступеню їх вивченості.

Місце історичної географії серед спеціальних історичних дисциплін у російських імператорських університетах. Перші історико-географічні дослідження та практика викладання історичної географії. Внесок в історичну географію В.Б. Антоновича та його школи.

Аналіз свідчень Геродота та інших авторів про історичну географію Скитії, окреслення її меж й території, опис географії та клімату Надчорномор’я. Характеристика різноманітних племен, побуту, звичаїв, релігійних віруваннь, етнічної приналежності скитів.

Розвиток історичної географії та картографії України на прикладі військово-статистичних матеріалів українських губерній Російської імперії. Вклад офіцерів Генерального Штабу Російської імперії у становлення цієї сфери. Матеріали, зібрані офіцерами.

Проблеми вербалізації емоцій як об'єкт інтенсивного аналізу в когнітивній лінгвістиці. Експресиви і тлумачення їх статусу в теорії мовленнєвих актів. Статус й зміни експресивних мовленнєвих актів негативної емоційності в англійському дискурсі XVI-XX ст.

Особливості теоретичних поглядів О. Довженка, його термінології від загальноестетичних до конкретно-професійних положень. Розгляд типології видів творів у еволюційному процесі кіно. Канонізація видів художнього мислення, драматургії та філософії кольору.

Відродження української культури після Лютневого російського перевороту 1917 р. Вироблення та засвоювання нових форм театральності в державному театрі. Прем’єра п’єси В. Винниченка "Пригвождені". Постанова історичної драми М. Старицького "Оборона Буші".

Осмислення родово-жанрової специфіки історичної драматургії і виявлення її еволюційних тенденцій. Окреслення складників жанрової модифікації творів, їхніх інтелектуальних обріїв, барокових і реалістичних традицій, своєрідності їх модерної трансформації.

Методологічні принципи функціонування історичної думки, її взаємовпливу з національною свідомістю. Комплекс історичних, соціальних, політичних, загальнокультурних, наукових чинників, які визначали зростання впливу історичної науки на національні процеси.

Вивчення трансформації показників відтворення людності країни у контексті теорії демографічної модернізації, їх порівняння зі змінами аналогічних індикаторів інших країн Європи. Визначення специфіки динаміки демографічної модернізації в Україні у ХХ ст.

Характеристика кліматичних умов Півдня України. Пошук шляхів подолання природних перешкод для ефективного сільськогосподарського виробництва в Криму. Зрошення як один із головних факторів підвищення ефективності землеробства в посушливих районах країни.

Поняття, визначення та носії стилю. Зв’язок між стилем та змістом твору. Історично-літературний процес і автор. Шевченко як виразник українського типу художнього мислення. Питання стилю на сучасному етапі. Творче обличчя автора на фоні ідеології епохи.

На початкових етапах становлення меморіальних концептів історичну і соціальну пам’ять здебільшого ототожнювали, вважаючи їх зрізами колективної пам’яті, проте поступово почало викристалізовуватися розуміння можливості і потреби в проведенні демаркації.

Характеристика образу Білорусі, відображеного у суспільній свідомості українців, за допомогою аналізу шкільних підручників та науково-історичної літератури як найважливіших сфер рецепції. Рівень вивчення історії країни сучасною українською історіографією.

Формування іменної колекції гербарію, їх значення. Дослідження історичної іменної колекції гербарних зборів асистента кафедри ботаніки І.І. Білоуса та оприлюднення їх для наукової спільноти, які проводять ботанічні дослідження популяційних територій.

Розгляд імперських утворень різного типу протягом хронологічного періоду від модерну до постмодерну. Аналіз питань діалектики зв'язків між процесом глобалізації та імперським порядком. Діалог між різними підходами до вивчення проблем історії цивілізацій.

Розгляд співвідношення понять імперія й локальна цивілізація. Діалектика зв’язків між процесом глобалізації та імперським порядком. Існування імперських структур. Розвиток діалогу між прихильниками різних підходів до вивчення проблем історії цивілізацій.

Аналіз позицій представників радянської, зарубіжної та сучасної публіцистики та історичної науки щодо пошуку порозуміння між Західною і Східною Церквою. Дослідження та оцінка ідей, діяльності та ролі митрополита А. Шептицького у кроках до єдності Церкви.

Феномен поліфонічної постаті Т. Шевченка через висвітлення такого його виміру в історично-культурологічному контексті, як пророк, "слова якого огнем невидимим пекли замерзлі душі". Основні мотиви звернення Т. Шевченка до спадщини біблійних пророків.

Наукове осмислення та відтворення напрямів розвитку історичної науки в Київському інституті народної освіти в 1920–1933 рр. Аналіз загальних рис і специфічних особливостей цього процесу, встановлення спадкоємності традицій української історичної науки.

Роль видатного українського письменника, філософа та громадського діяча Івана Франка в історичній науці. Творча спадщина вченого розглядається як органічне поєднання історичної тематики, принципу історизму з літературно-художніми засобами їх висвітлення.

Дослідження особливостей розвитку історичної науки на теренах України у другій половині ХХ століття. Аналіз концептуальних підходів радянських українських істориків до написання робіт. Визначення позитивних моментів та недоліків історіографічних праць.

Особливості розвитку історичної науки у вищих школах м. Харкова в кульмінаційні часи радянського тоталітаризму, пов’язаного з культом особи Й.В. Сталіна. Історична та суміжні науки на суспільствознавчих кафедрах неісторичних факультетів вищих шкіл.