Інтерпретація музичного твору: теоретичні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Людмила Гаврілова доктор педагогічних наук,

професор кафедри теорії і практики початкової освіти,

Лілія Псарьова концертмейстер школи мистецтв

Постановка проблеми в загальному вигляді

Музичне виконавство - невід'ємний компонент музичного мистецтва, існування якого неможливо поза «триєдиним» комплексом: створення - виконання - сприймання музики, які забезпечуються відповідною діяльністю композитора - виконавця - слухача. Це положення проаналізовано й доведене науковцями-музикознавцями Л. Мазелем, В. Медушевським та ін.

Музичне виконавство забезпечує реальне (звукове) буття музики. Музично-виконавська діяльність завжди пов'язана з набуттям виконавської майстерності, тобто здатності творчо й виразно виконувати музичні твори, надавати їм власної інтерпретації, занурюватися у художній зміст творів та адекватно розкривати його в процесі виконання. Виконавська майстерність має певний технологічний бік, який передбачає володіння технікою художнього виконання, комплексом художньо - інтерпретаційних засобів музичної виразності (музичне інтонування, використання темброво-акустичних особливостей інструменту чи голосу, артикуляційна та аплікатурна досконалість виконання тощо) та художньо - артистичний компонент (сценічно-емпатійне перевтілення, самостійність, виразність, оригінальність інтерпретації).

Опанування виконавської майстерності, набуття навичок художньої інтерпретації музичних творів - провідні завдання фахової підготовки майбутніх музикантів в усіх ланках професійної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Відзначимо, що різні аспекти проблеми інтерпретації музичного твору широко висвітлюються в науковій літературі: у філософсько-естетичних розвідках, у дослідженнях з музикознавства, теорії музичного виконавства та музичній психології. У галузі музичної педагогіки ці питання вивчають Г. Дідич, Л. Коваль, П. Ніколаєнко, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, О. Щолокова та ін.

Як вказує О. Ляшенко, вивчаючи особливості художньо-педагогічної інтерпретації музичного твору в професійній підготовці майбутніх учителів музики, iнтеpпpетацiя твopiв мистецтв є цілішим утвopенням, яке хаpактеpизує єдність і взаємoзв^,язок кількох складників, серед яких текстуальна (індивідуально автopcька), змістова (icтopична) та пcихoлoгiчна iнтеpпpетацiя. Інтерпретація музичного твору, на думку дослідниці, обов'язково містить ретроспективне вивчення твopiв мистецтв (аналїз об'єктивних даних про твір, смисл та значення, які втілені в ньому) та особливу духовну діяльність свідомості, де суттєву роль відіграє досвід інтерпретатора в спілкуванні з мистецтвом [3].

Виконавську інтерпретацію, за слушним висловленням О. Котляревської, можна трактувати як результат особливої художньої діяльності свідомості, яка визначається як своєрідне переведення продукту первинної творчості не тільки в іншу систему мови (знаково-смислову), й в іншу систему мислення [1]. Отже, виконання музичного твору є перекладом зі знаково-графічної мови на музичну та вербальну. При цьому відбувається залучення додаткових описово-графічних засобів (образних та емоційних характеристик, літературно-поетичних програм) та інших видів мистецтва, що доводиться у музикознавчих дослідженнях Б. Асаф'єва, В. Кухаренка, Є. Назайкінського та ін.

Процес виконавської інтерпретації музичного твору цікавив і продовжує цікавити музикантів-виконавців, дигирентів, методистів, музиканитів-педагогів. Відзначимо праці О. Гольденвейзера, К. Ігумнова, Корто, М. Лонг, Г. Нейгауза, С. Раппопорта, С. Фейнберга та інших знаних виконавців.

Серед вітчизняних науковців, які вивчають питання художньої інтерпретації, назвемо Л. Касьяненко, О. Котляревську, О. Ляшенко, Москаленко, В. Приходько, Т. Рощину та ін.

Формулювання цілей статті

Спробуємо в межах статті окреслити теоретичні аспекти інтерпретації музичного твору як певного ступеня його розуміння, освоєння, сприйняття та естетичної оцінки.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналізуючи проблему інтерпретації музичного твору, звернемось до загальнофілософського визначення поняття інтерпретації (від латинського interpretatio - роз'яснення, тлумачення). У широкому значенні - це фундаментальна операція мислення, надання смислу будь-яким проявам духовної діяльності людини, що об'єктивуються в знаковій або чуттєво-наочній формі. Інтерпретація - основа будь-якого процесу комунікації, коли треба тлумачити наміри і вчинки людей, їхні слова та жести, твори художньої літератури, музики, мистецтва, знакові системи [7, с. 220]. Тож інтерпретація охоплює різні форми сприйняття творчих проявів людини, у тому числі й діяльність у галузі музичного мистецтва, коли основним об'єктом інтерпретування є музичний твір. Інтерпретатор намагається розкрити зміст і виражальні можливості музичного твору, спочатку осягаючи авторський задум, а потім створюючи власну інтерпретаційну версію.

Музикознавці (В. Москаленко та ін.), аналізуючи специфіку інтерпретаційних версій у різних видах музичної діяльності, виокремлюють такі види інтерпертації, як-от:

- редакторська інтерпретація, підсумком якої є адаптований до нових виконавських вимог варіант нотного тексту музичного твору;

- виконавська інтерпретація, яка втілюється в музичному звучанні нового «прочитання» твору;

- композиторська інтерпретація, що характеризується музичною переробкою художнього матеріалу іншого твору чи його фрагмента;

- музикознавча інтерпретація (наукова та художня), яка виражається в описах музики засобами вербальної чи будь-якої іншої немузичної мови; для наукової характерне тяжіння до точності, однозначності вербальних чи виражених іншими немузичними мовами характеристик; для художньої - образність і можлива смислова «розмитість» вербальних значень [5, с. 109 - 110].

Проблема інтерпретації музичного твору є однією з ключових у музичному виконавстві, вона торкається об'єктивно-суб'єктивних аспектів ступеню виявлення авторського композиторського задуму і міри свободи виконавської творчості. Частина педагогів і музикантів-виконавців наполягають на тому, що виконання твору має повністю відповідати задуму митця, інші дотримуються думки щодо свободи виконавської інтерпретації, зумовленої специфікою музичного мистецтва.

Аналізуючи й вирішуючи проблему інтерпретації музичного твору, науковці зазвичай акцентують питання суб'єктивізму виконавського процесу, яке є закономірним відтворенням специфіки музичного мистецтва: кожен виконавець є індивідуальною особистістю з певним рівнем музичного мислення, знань, власним досвідом виконавської діяльності та власним розумінням змісту музичного твору та естетико- стильових закономірностей.

Відомо, що Г. Нейгауз виокремлював чотири типи виконавської інтерпретації:

- гра без будь-якого стилю або спотворення композиторського задуму;

- так зване «моргове» виконання, коли авторська ідея вмирає під тиском правил, доктрин, законів;

- «музейна» інтерпретація, більш схожа на стилізацію;

- натхненне виконавство, сучасне бачення авторського задуму [8].

0. Щербініна, вивчаючи інтерпретацію музичного твору крізь призму стильового феномену, доводить, що на всіх рівнях виконавської інтерпретації зберігається принцип взаємодії композиторського та виконавського стилю: осягнення композиторського стилю сполучається з формуванням інтерпретаційного задуму виконавця; декодування авторського тексту супроводжується процесом його актуалізації в сучасному культурному просторі; вибір виражальних засобів та технічних прийомів зумовлюється інформацією, що закладена в тексті твору, індивідуальністю виконавця та відповідним культурно-історичним контекстом [8].

1. Полубоярина, виходячи із музикознавчого визначення інтерпретації як трактування музичного твору в процесі його виконання, розкриття ідейно-образного змісту музики технічними засобами виконавського мистецтва, тлумачить цей феномен як структурований у виконавському часі та просторі спосіб творчого спілкування особистості (Я) з Іншим-у-собі (з автором музичного твору) [6].

Науковцем визначено педагогічні умови формування вмінь інтерпретації музичних творів, які, на думку автора, значно оптимізують цей процес:

1. Забезпечення студентів знаннями з мистецтвознавства та педагогіки при розучуванні творів.

2. Осягнення художнього змісту музичних творів, самостійного вибору художніх засобів виконавської виразності, відпрацювання технічної майстерності.

3. Поетапне формування вміння інтерпретації в напрямку від вербального тлумачення до художньої інтерпретації [6, с. 71].

У процесі інтерпретації музичного твору виділяють чотири основних етапи: виникнення художнього задуму, його формування, реалізація, перевірка та оцінка.

Виникнення художнього задуму на першому етапі інтерпретації музичного твору - це створення певного плану під час реалізації виконавських та творчих завдань, знаходження певних орієнтирів художнього тлумачення твору (епоха, ключові риси стилю композитора і художнього напряму, специфіка змісту та музичної форми) та вирішення виконавсько-технічних завдань. Отже на цьому етапі відбувається створення власної виконавської моделі твору.

Наступний етап інтерпретації - формування художнього задуму - пов'язаний переважно з інтелектуальною діяльністю виконавця, оскільки на цьому етапі відбувається музикознавче осмислення музичного твору, набуття знань епоху створення музики (суспільно-історичні та естетичні передумови), стилістичні особливості, основні ідеї, характер, образний зміст, принципи формотворення та ін., активна діяльність творчої уяви (образні асоціації, аналогії, звернення до інших видів мистецтва).

На етапі втілення й реалізації художнього задуму відбувається інтенсивна робота за інструментом, під час якої виконавець вирішує завдання виконавського (технологічного) втілення художніх ідей, відбирає виразні засоби, шліфує звукові деталі.

Останній етап процесу інтерпретації музичного твору - концертний виступ, на якому відбувається перевірка та оцінка реалізованого задуму, коли слухацька аудиторія сприймає виконання твору, тобто його авторську інтерпретацію.

Створюючи виконавську інтерпретацію музичного твору, осягаючи авторський задум та емоційну наповненість музики, музикант почасту ототожнює емоційний зміст художнього образу зі своїми емоційними переживаннями, тож відбувається розвиток емоційної сфери особистості, виховання її емоційної культури. Крім того, як влучно зазначає В. Лісун, інтерпретуючи музичний твір, музикант-виконавець відкриває для себе специфічні особливості репрезентації емоцій і їхнього розвитку, які притаманні певному автору, історичній епосі, стилю, жанру тощо. Результатом цього є збагачення внутрішнього світу музиканта, передусім, розвиток емоційного інтелекту [2]. Отже, процес інтерпретації значно поглиблює емоційну сферу особистості.

У музичній педагогіці останніх десятиліть істотного значення набуло поняття «художньо-педагогічної інтерпретації» музичних творів (О. Ляшенко), пов'язане з художньо-творчою діяльністю музиканта- педагога. Його тлумачать як своєрідну суб'єктивну інтегровану інтерпретацію творів різних видів мистецтв (літератури, музики, живопису тощо), яка збагачує музичний образ і дає змогу інтерпретатору повніше розкрити його зміст, стилістичні особливості композитора та виконавця, використовувати різні педагогічні прийоми роботи [4].

Художньо-педагогічна інтерпретація, як вказує О. Ляшенко, є комплексом різних типів інтерпретацій:

- музикознавчої (занурення в культуру конкретної історичної епохи, аналіз специфіки виконавства та особливостей відтворення музичного матеріалу представниками різних виконавських шкіл, течій, стильових напрямів);

- художньо-образної (розкриття змістового контенту твору з використанням пояснювального матеріалу з різних джерел, орієнтація на конкретний контингент слухачів);

- виконавської (узагальнення задуму композитора в художньо- суб'єктивному виконанні, удосконалення виконавських навичок та навичок виконавського самоаналізу);

- вербально-змістової (як засобу створення емоційної драматургічної концепції музичного твору на основі синтезу музичної думки з літературно-поетичною);

- візуально-асоціативної (інтерпретаційні паралелі музики та живопису, стильових, жанрових одиниць художніх творів);

- акторської, побудованої на основі виконавської та акторської майстерності, реалізованої у вигляді емоційно-образного оформлення художньо-педагогічної інтерпретації в акті виступу перед аудиторією [4, с. 54 - 55].

Висновки

Аналіз філософських, музикознавчих, культурологічних та музично-педагогічних наукових досліджень з питань інтерпретації музичного твору дозволив дійти висновку, що в підготовці майбутніх музикантів-виконавців та учителів музики загальноосвітньої школи найдоцільніше викорисовувати художньо-педагогічну інтерпретацію як цілісний педагогічний процес, як творче мистецтво педагога, спрямоване на підготовку кваліфікованого фахівця засобами різних видів мистецтв.

Саме художньо-педагогічна інтерпретація музичного твору дозволяє організувати ефективне художнє та педагогічне спілкування, а також органічно поєднувати емпатійні, інтелектуальні, технологічні (виконавські) можливості викладача й студента під час спільної праці над музичним твором, тобто в процесі його інтерпретації.

Список використаних джерел

1. Котляревська О. І. Варіативний потенціал музичного твору: культурологічний аспект інтерпретування: автореф. дис... канд. мистецтвознавства; 03 / Котляревська О. І. Київ: Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, 1996. 19 с.

2. Лісун Д. В. Інтерпретація музичного твору як засіб розвитку емоційної сфери творчої особистості музиканта-виконавця [Електронний ресурс] / Д. В. Лісун. Режим доступу: http://nauka.hnpu.edu.ua/sites/default/files/fahovi%20vudannia/2009/Statti%20Pedagogika% 20ta%20psukhologia%2034/12.html.

3. Ляшенко О. Художньо-педагогічна інтерпретація музичного твору в професійній підготовці майбутніх учителів музики: автореф. дис. канд. пед. наук; 04 / О. Ляшенко. Київ: НПУ імені МП. Драгоманова, 2001. 22 с.

4. Ляшенко О. Художньо-педагогічна інтерпретація музичних творів / О. Ляшенко // Мистецтво та освіта. №4. 1999. С. 54 - 57.

5. Москаленко В. Г. Аналіз у ракурсі музикознавчої інтерпретації / В. Г. Москаленко // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського: науковий журнал. № 1. К.: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2008. С. 106 - 111.

6. Полубоярина І. І. Проблема інтерпретації музичного твору в процесі професійної підготовки музично обдарованих студентів / І. І. Полубоярина // Освіта та розвиток обдарованої особистості. №1 (8). 2013. С. 70 - 73.

7. Философский энциклопедический словарь. Изд. 2. М.: Сов. Энциклоп., 1989. С. 220.

8. Щербініна О. М. Пізнання музичного стилю: теорія, методика, практика: електронний навчальний посібник [Електронний ресурс] / О. М. Щербініна, М. А. Щербінін. Ніжин: НДУ імені М. Гоголя, 2014. Режим доступу: http://musicstyle.meximas.com/mon.htm

Анотація

У статті проаналізовані сучасні наукові погляди на проблему інтерпретації музичного твору, пов'язану з опануванням виконавської майстерності майбутніми музикантами. Різні аспекти проблеми інтерпретації розглядаються у філософсько-естетичних наукових джерелах, культурології та соціології, проте основний акцент автори статті роблять на вивченні музикознавчих та музично- педагогічних підходів до цієї проблеми. Інтерпретація музичного твору, на думку авторів, є певним ступенем його розуміння, освоєння, сприйняття та естетичної оцінки. Наведені музикознавчі різновиди інтерпретацій (редакторська, виконавська, композиторська тощо). Особливий акцент зроблено на вивченні специфіки виконавської інтерпретації музичного твору. Підкреслюється взаємодія композиторського та виконавського стилю на всіх рівнях виконавської інтерпретації. Виділено чотири етапи процесу інтерпретації музичного твору: виникнення художнього задуму, його формування, реалізація, перевірка та оцінка. Наведено поняття художньо-педагогічної інтерпретації як суб'єктивної інтегрованої інтерпретації творів мистецтв, що збагачує музичний образ, повніше розкриває його зміст, ураховує специфіку композиторського й виконавського стилю. Художньо-педагогічна інтерпретація пропонується для використання у професійній підготовці майбутніх фахівців-музикантів як найбільш ефективний вид інтерпретаційної діяльності. інтерпретація музичний твір виконавський

Ключові слова: інтерпретація; музичне виконавство; художньо-педагогічна інтерпретація; етапи інтерпретації музичного твору.

Аннотация

В статье проанализированы современные научные взгляды на проблему интерпретации музыкального произведения, связанную с освоением исполнительского мастерства будущими музыкантами. Различные аспекты проблемы интерпретации рассматриваются в философско-эстетических научных источниках, культурологии и социологии, однако основной акцент авторы статьи делают на изучении музыковедческих и музыкально-педагогических подходов к этой проблеме. Интерпретация музыкального произведения, по мнению авторов, является определенной степенью его понимания, освоения, восприятия и эстетической оценки. Приведены музыковедческие разновидности интерпретаций (редакторская, исполнительская, композиторская и т.д.). Особый акцент сделан на изучении специфики исполнительской интерпретации музыкального произведения.

Подчеркивается взаимодействие композиторского и исполнительского стиля на всех уровнях исполнительской интерпретации. Выделены четыре этапа процесса интерпретации музыкального произведения: возникновение художественного замысла, его формирование, реализация, проверка и оценка. Предложено понятие художественно-педагогической интерпретации как субъективной интегрированной интерпретации произведений искусства, обогащающей музыкальный образ, полнее раскрывающей его содержание, учитывающей специфику композиторского и исполнительского стиля. Художественно-педагогическая интерпретация предлагается для использования в профессиональной подготовке будущих специалистов-музыкантов как наиболее эффективный вид интерпретационной деятельности.

Ключевые слова: интерпретация; музыкальное исполнительство; художественно-педагогическая интерпретация; этапы интерпретации музыкального произведения.

Abstract

In the article the modern scientific views on the problem of interpreting musical works are analyzed which is connected with prospective musicians' performance skills development. The various aspects of the problem of interpreting are disclosed in philosophical and aesthetic research sources, cultural and sociological studies, but the authors make the main emphasis on studying musicological and musical-pedagogical approaches to this problem. In the authors' opinion interpreting a musical work is a certain degree of its understanding, perception and aesthetic evaluation. The musicological variations of interpreting (editorial, performing, composing) are given. The special attention is paid to studying the specifics of musical work performing interpretation. The interaction of composing and performing style at all levels of performance interpretation is emphasized. Four levels of musical work interpreting process are distinguished: the emergence of artistic conception, its formation, implementation, testing and evaluation. The definition of artistic and pedagogical interpretation as integrated subjective interpretation of works of art, enriching the musical image, disclosing its content, taking into account the specifics of composing and performing style, is offered. Artistic and pedagogical interpretation is proposed for using in prospective musicians' training as the most effective way of interpreting activities. The authors are sure that musical work artistic and pedagogical interpretation allows to arrange effective pedagogical and artistic interaction as well as organically to combine empathic, intellectual, technological (performing) opportunities of a teacher and a student while operating with musical work in the process of its interpreting.

Key words: interpreting; musical performance; artistic and pedagogical interpretation; levels of musical work interpretation.

Размещено на Allbest.ru