Розгляд музикознавчої спадщини видатного піаніста Альфреда Бренделя. Дослідження есе, присвячених питанням інтерпретації та особливостей стилю фортепіанних творів віденських класиків. Характеристика бренделівського підходу до бетховенського тексту.

Розкриття виражальних можливостей твору "Павана" Габріеля Форе й характеристика специфіки її інтерпретації. Розгляд особливостей виконавської та композиторської інтерпретації твору Г. Форе "Павана", виокремлення його художнього потенціалу твору.

Усвідомлення засадничої ролі Т Шевченка і його творчості для України. Складання "культу Шевченка", до якого в різний спосіб були залучені протилежні ідеологічні сили. "Боротьба за Шевченка" у ХХ ст. Протиріччя в інтерпретації його творчості у цю добу.

Виявлення умов успішності та особливостей інтерпретації іншомовних газетних текстів. З’ясування чинників виникнення труднощів розуміння іншомовних текстів та умови адекватної інтерпретації повідомлень. Авторське бачення певної проблеми та її виклад.

Розробка гібридної моделі представлення знань, які містить у собі текстова інформація. Методика інтерпретації фрагменту тексту на базі даної автоматизованої моделі, аналіз і обґрунтування її ефективності, напрямки та перспективи практичного застосування.

Дослідження термінів "точка зору", "оповідна перспектива" та "фокалізація". Аналіз літературних і лінгвістичних підходів до вивчення точки зору. Порівняльна характеристика базових досліджень праць основоположників концепту "оповідна перспектива".

Особливості інтерпретації традиційного сюжету у драмі Л. Волошиної "Ельза. Притча про любов". Виокремлення смислових домінант та опозицій у контексті творення авторського тексту-міфу. Латентне використання сюжетної матриці міфу про Ізіду та Осіріса.

На основі філософсько-освітніх досліджень висвітлено поняття "академічна свобода" як головної ідеї сучасного університету. Аналіз європейських документів, законодавчих актів, програмних документів, міжнародних декларацій, що розкривають зміст феномену.

Академічна свобода - забезпечення викладацькому складу і студентам умов для викладання, навчання і дослідницької діяльності без зовнішнього втручання. Болонська декларація - метод створення відкритого європейського освітнього і наукового простору.

Розгляд питання про поняття полікультурної освіти та методів її впровадження в систему вищої освіти. Результат сучасного гуманітарного наукового процесу. Роздуми про культуру як про феномен. Інтеграція культурно відмінних (різних) систем цінностей.

Особливості фольклорного та літературного синтезу компілятивних жанрових модифікацій. Аналіз художньо-семантичних особливостей поетики тиші та мовчання в дидактичних творах Василя Симоненка "Подорож в країну Навпаки", "Казка про Дурила" та "Суд".

Дослідження культури та символіки українського народу. Мотиви природи та квітів у творчості вітчизняних художників. Використання флористичних символів для посилення сприйняття мистецьких образів. Зображення волошок, ромашок, маків в картинах І. Марчука.

Розгляд форм архетипу переродження за К.Г. Юнґом у проекції на українське музичне мистецтво. Суть їх втілення на прикладі творів С. Людкевича, Б. Лятошинського, Л. Дичко та М. Скорика. Розподіл втілених у музиці форм зазначеного архетипу на рівні.

Зв'язок музичного твору з життєвими процесами, які перебувають поза його художнім простором. Характеристика динаміки процесуального розгортання музичної форми за допомогою формули, що уперше подана у книзі Б. Асаф'єва "Музична форма як процес".

Символіка християнського віровчення, його втілення в літургічних жанрах православної музики. Сакральний зміст богослужбових дій та піснеспівів. Модель добового кола богослужінь. Роль літургічних піснеспівів як символу духовного ренесансу особистості.

Засоби збереження неповторності Шевченкового слова англійською мовою. Виявлення стилістичної належності слів і словосполучень у досліджуваному творі. Порівняльний аналіз низки перекладів вірша Т. Шевченка "Заповіт" (Ліліан Войнич, Віри Річ, Джона Віра).

Мета полягає у розкритті специфіки процесу виконавської інтерпретації музичних творів та його місця у системі фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Вміння розкривати художній образ твору на основі точного виконання нотного тексту.

Специфіка вивчення художнього образу в розрізі актуальних питань сучасної поетики та в контексті викладання літературознавчих дисциплін. Типологія художніх образів у літературному тексті, виокремлення їхніх ключових функцій та аналіз показових зразків.

Дослідження питання інтерпретації юридичної та законодавчої техніки у європейській правовій думці ХІХ-ХХ ст. Аналіз еволюції правової думки щодо розуміння юридичної та законодавчої техніки. Здійснення реформ у всіх сферах суспільного і державного життя.

Засади наукового осмислення юридичної й законодавчої техніки, закладені в античну добу. Підходи до даної проблематики представників нормативізму, що характеризуються ігноруванням змісту закону. Еволюція правової думки щодо розуміння юридичної техніки.

Інтерпретація: проблема внутрішньої структури. Зародження і розвиток сольної виконавської діяльності – концертування. Естетико-художні засади музичної творчості. Засоби створення і сприймання музичного образу. Західноєвропейська музика ХVІІІ-ХХ ст.

Основні гносеологічні концепції і наукові підходи до визначення інтерпретації, що представлені в світовій філософській думці. Інтерпретація як аксіологічна процедура надання смислу, вид соціально-культурної, комунікативно-пізнавальної діяльності людини.

Дослідження виконавської діяльності К. Сен-Санса, видатного французького композитора і піаніста-віртуоза другої половини XIX початку XX ст. Окреслення панорами інтерпретаційних версій найбільш виконуваних в наш час творів митця для фортепіано solo.

Дослідження різноманітних способів сприйняття імагології, від розділу компаративістики до цілком самостійної науки. Імагологічний напрямок сучасного літературознавчого дискурса, який займається вивченням літературних образів інонаціональних держав.

Дослідження зародження та становлення міфічних уявлень про чужі культури у літературознавчому дискурсі. Місце та значення імагології у загальнолітературному полі. Основи національної ідентичності та її об'єктивування у соціокультурному житті народу.

Характеристика пошуку основних способів удосконалення комунікативної підготовки майбутніх фахівців. Роль комунікативної стратегії в процесі спілкування як невід’ємної складової компетентності в межах інтерпрофесійної та інтрапрофесійної комунікації.

Розвиток у сучасному українському суспільстві феномену квір-духовності. Інтерсекційний перетин векторів сексуальності та релігійної (не)терпимості в сучасному українському суспільстві. Порушення сексуальних та репродуктивних прав жінок в Україні.

Досліджується інтерсуб’єктивний варіант конституювання Я, запропонований М.М. Бахтіним. Окреслюються основні моменти естетичної концепції дослідника, які наголошують на еволюційному характері його ідей, на співвідношенні Я та Іншого як людського буття.

Створення концептуальної моделі історичної освіти на основі експлікації інтерсуб'єктивного характеру історичного знання. Соціокультурний контекст історичної освіти. Історіософські концепції, які слугують методологічним підгрунтям у вивченні історії.

Аналіз підходів до вивчення проблем інтерсуб’єктності, перспективи їх дослідження в сучасній психологічній науці. Аналіз тенденції, що в інтерсуб’єктності зустрічаються прагнення людини спілкуватися з тенденцією до саморозвитку і самовдосконалення.