Аналіз довгої Кондратьєвської хвилі у її зв'язку з процесом формування і обрання історичної пам'яті суспільства про такі події, як війни або революції. Розгляд "другої емпіричної правильності" М. Кондратьєва. Використання концепції довгих хвиль.

Дослідження феномену історичної пам'яті в системі духовного світу сучасної людини. Обґрунтування необхідності перегляду метафізичних основ теорії відповідно до нових соціокультурних і дискурсивних контекстів сьогодення й розробка практичних рекомендацій.

Розкриття сутності та структури феномену історичної пам’яті. На прикладі України визначення особливостей розгортання радянської політики пам’яті часів Перебудови. Описання протистоянь влади та опозиції в боротьбі за контроль над суспільною свідомістю.

Визначення кола наукових праць вітчизняних дослідників, які розглядали ті чи ті аспекти історичної пам’яті мешканців Сходу України про радянські репресії у західних областях України. Особливості історичної пам’яті про зазначені події на теренах Донеччини.

Проблеми історичної пам’яті про ІІ світову війну в контексті формування української політичної нації. Головні політичні чинники консолідації українського суспільства. Здобутки і прорахунки у справі побудови національної концепції історії даної війни.

Вплив історичної пам’яті та політики на формування двосторонніх відносин Польщі й Росії в ХХ ст. Аналіз спроб польського керівництва після падіння комуністичної системи побудувати відносини з Росією, в тому числі й на основі історичного примирення.

Вплив історичної пам’яті та політики на формування двосторонніх відносин Польщі й Росії в 1991-2020 рр. Спроби польського керівництва після падіння комуністичної системи побудувати відносини з Росією в тому числі й на основі історичного примирення.

Специфіка австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Особливості візуалізації монументальної пам’яті. Соціальна функція меморіалів та їх роль у психологічному подоланні пост-травматичної пам’яті пережитих травм і гірких втрат.

Специфіка австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Особливості австралійської меморіальної концепції, відзначення соціальної функції пам’ятників та їх важливої ролі у психологічному подоланні пережитих травм і гірких втрат.

Аналіз формування та корекції історичної пам’яті у романах Івана Федосійовича Корсака, волинського прозаїка, публіциста, журналіста. Дослідження маловідомих фактів української історії, життєвих цінностей та долі визначних громадських і культурних діячів.

Розгляд ідеології сучасного російського режиму у політичному, етнонаціональному та релігійному вимірах. Дослідження принципової відмінності між ставленням до "Великої Вітчизняної війни" й "Перемоги" в ній за радянських часів та у сучасній Росії.

Дослідження проблеми національної ідентифікації. Особливості формування системи цінностей людини. Аспекти етнонаціональної ідентичності німців на матеріалах власного опитування. Особливості місця історичної пам’яті в самосвідомості громадян Німеччини.

Аналіз конфліктів в сфері інтерпретації минулого. Актуалізація понять "війни пам’яті", "політичні ігри з пам’яттю", політика "обрубаної пам’яті", "пам’ять як простір для маневру". Політика пам’яті щодо подій 1917 р., Другої світової війни і декомунізації.

Визначення сутності категорій "історична політика" і "історична пам'ять". Політична детермінація простору "Захід" і "Східна Європа". Проблема історичної пам'яті про Голокост та про комунізм. Дослідження проблеми народження національних наративів.

Негативний вплив суперечливих інтерпретацій історії на суспільно-політичне становище в Україні. Роль європейської історичної науки у втіленні політики примирення. Налагодження діалогу для консолідації українського суспільства та примирення між державами.

Головні етапи та фактори, що вплинули на формування історичної політики в Росії, аналіз її сучасного стану та оцінка найближчих перспектив. Характерні ознаки даного явища, його ключові засади, значення в суспільстві як засобу мілітаризації й мобілізації.

У статті розглядаються особливості історичної політики щодо пам’ятників радянської доби, і в першу чергу пам’ятників Леніну, в Україні після здобуття незалежності. Встановлена цікавість Вінницької області в контексті аналізу історичної політики.

Слово про Гетьмана. Причини, які спровокували початок національно-визвольної боротьби в 1648 р. Початок війни і перші перемоги. Білоцерківські турботи гетьмана. Визначні битви Б. Хмельницького. Білоцерківський мир, його умови. Переяславська рада 1654 р.

Історія князювання Данила Галицького. Стратегія та тактика 40-річної боротьби за володіння Галичиною. Реформаторська політична діяльність Данила. Відносини з іноземними державами: Угорщиною, Австрією та Польщею. Прихильність до князя Папи Римського.

Біографія І. Мазепи та його діяльність до гетьманства. Опозиція до політики гетьмана. Україна і "Північна війна". Перехід Мазепи до шведів, еміграція і смерть гетьмана. Мазепа у народній пам’яті українського народу: його доброчинно-меценатська діяльність.

Аналіз творів кримських істориків, матеріалів архівів і досліджень. Зародження кримськотатарської історіографії в контексті золотоординської літератури, її розвиток в складі придворної літератури Кримського ханства і загасання в Османській імперії.

Знайомство з історією української літератури. Розгляд української еміграційної прози ХХ століття. Загальна характеристика творчої діяльності Ю. Косача, аналіз найвідоміших творів українського поета. Особливості концепції екзистенціалізму Ж.П. Сартра.

Творчість Косача як важливий етап становлення і розвитку письменника у контексті доби міжвоєння крізь призму формування його світоглядних уявлень, переконань і в аналізі історичних оповідань прозаїка. Ідейно-формальні особливості та художні вартості.

Розгляд проблеми взаємин між художньою літературою та історією ментальностей й історією повсякденності. Історія повсякденності як джерело контекстуальних фактів для дослідження історії літератури. Дослідження історії ментальностей та повсякденності.

Висвітлення духовності та релігійності як важливих чинників мотивації учасників руху Опору. Вивчення мотивів спротиву загарбникам. Виявлення особливостей партизанів і підпільників, створення колективних психологічних портретів, їх типологізації.

Пропаганда ідеї української державності на сорінках журналу "Універсум". Формування плюралістичних поглядів і методологій на тему історії України. Інтерпретація історичних подій в інтересах політичної нації країни, зміцнення національної ідентичності.

Дослідження ролі історичної публіцистики. Розкриття сутності минулого України. Історія державотворення та самоорганізації суспільства. Правомірність застосування в журналістиці системного підходу до вивчення історичних фактів та суспільних явищ.

Дослідження міжцивілізаційних, політичних, етнонаціональних відносин. Спроба вписати історію Донецького краю у більш об’ємну цілісність історичного ареалу, яка піддається осмисленню у широкому контексті взаємодії цивілізацій, держав, етносів, культур.

Процеси регіоналізації та регіоналізму в руслі сучасної глобалізаційної та соціотрансформаційної динаміки. Генезис регіональних відмінностей українських земель та процес відображення знань про регіони в історичній літературі і в суміжних галузях знання.

Ретроспективне дослідження територіальної структури та прогнозування оптимальної моделі регіональної організації як одне з головних питань що складають предмет історичної регіоналістики. Урбанізованість – рівень чи ступінь розвитку міського життя.