Критерії добору етнореалій та їхній когнітивний аспект. Корпус мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, їхні семантичні особливості. Варіативність досліджуваних мовних одиниць з урахуванням функцій та за групами концептів.

Адекватність інтерпретації різними теоріями електоральної поведінки специфіки електорального вибору виборців України. Регіональні та лінгвістичні особливості електорату України як чинники формування виборчий орієнтацій в українському суспільстві.

Розкриття складових регіональної проблематики сучасного українського музикознавства, серед яких музичне краєзнавство та музичне середовище. Характеристика провідних в дослідженнь музичної культури й мистецтва у великих та малих містах нашої країни.

Феномен етнорелігійної свідомості як стратегії досягнення ідентичності особистості та спільноти в культурно-історичних обставинах минулого і сьогодення. Встановлення процесу ідентифікації в культурі, в часі і просторі особистісного та суспільного буття.

Кримінологічний аналіз феномена поняття етнорелігійного тероризму. Приналежність етнорелігійного тероризму до сегменту політико-кримінальних практик до антигуманних складових сучасного дискурсу, його відтворення у системі ідеології протистояння.

Аналіз візуальної культури, релігійних обрядів і догматики католицизму. Подібності між сигніфікантами акціональної атрибутики католиків і деякими ідентифікаційними маркерами-паттернами різних етнорелігійних спільнот минулого та сучасного соціумопростору.

Світоглядні та етнокультурні особливості естетичної думки М. Хвильового як фундатора "етноренесансної естетики" в Україні. Аналіз мистецьких ідентифікацій "нової української літератури", що складають феномен "хвильовизму" в історії української естетики.

Світоглядні та етнокультурні особливості естетичної думки М. Хвильового як фундатора "етноренесансної естетики" в Україні. Низка мистецьких ідентифікацій "нової української літератури", запропонованих теоретиком ВАПЛІТЕ під час літературних дискусій.

Проблематика визначення поняття "етнос" у пострадянській етнопсихології. Основні підходи до визначення сутності етносу та його характеристики. Вивчення форм існування етнічних спільнот. Підходи до тлумачення терміну нації та її характерні ознаки.

Дослідження основ ідентичності народу. Розгляд єдності етносу та біосфери. Взаємодія з природним середовищем. Формування українського менталітету на прив’язаності до сільської місцевості. Аналіз рис корінного народу, який жив на землях сучасної України.

Єдність етносу і біосфери - основна умова існування життя на Землі. Життєвий процес народу - частина еволюційного розвитку біосфери. Сільська місцевість - місце формування менталітету українського етносу, витоки ідентичності корінного українського народу.

Висвітлено семантику ключових болгарських етнокультурних символів на матеріалі фольклорних текстів, записаних різними дослідниками на територіях компактного проживання болгар. Розглядаються слова-символи, що входять до семантичного поля "жива природа".

Взаємозв’язки традиційних українських обрядів із дохристиянськими віруваннями. Лексико-тематичні групи номінацій. Джерела поповнення етнокультурних шарів української лексики. Символіка та первісне значення деяких обрядових лексем і фразеологізмів.

Аналіз символіки знаків етнокультури у текстах українських замовлянь. Особливості функціонування лексики на позначення назв, що віддзеркалюють реалії народних вірувань. Образи одухотвореної природи, які становлять основу первісного релігійного світогляду.

Етносоціальна диференціація, статус та чисельність купецтва Переяслава. Особливості торгівлі та міжетнічні взаємовідносини. Царська політика в галузі торгівлі. "Торговельний" наступ іноетнічних комерсантів, особливо євреїв. Обмеження їх впливу та засилля.

Оцінка етносоціального та економічного життя населення Переяслава. Дослідження національної структури міщан за "Ревізькою книгою Переяславського полку 1726 р.", "Генеральним (Румянцевським) описом Малоросії 1765-1769 рр.", іншими історичними джерелами.

На основі "Ревізької книги Переяславського полку 1726 р.", "Генерального (Румянцевського) опису Малоросії", "Виписки" з магістратських документів 1767р. та інших джерел, з’ясування чисельності, етносоціальної та статево-вікової структури міщан Переяслава.

Теоретико-методологічні засади вивчення етносоціальної установки у системі міжособистісної взаємодії. Специфіка прояву етносоціальної установки в міжособистісній взаємодії в поліетнічному середовищі. Етносоціальні установки молоді Закарпатської області.

Пріоритети культурної політики ЮНЕСКО, Ради Європи. Стан державної та потенційні можливості суспільної (етносоціальної) складової культурної політики України. Гуманітарна значимість етнокультурного розвитку як стратегічного пріоритету державної політики.

Розкрито особливості діяльності українських православних ієрархів епохи Просвітництва. Зазначено, що головними провідниками й представниками цієї доби стали вихованці Києво-Могилянської академії, яка формувала у своїх учнів стійку просвітницьку позицію.

Характерні риси діяльності українських православних ієрархів епохи Просвітництва. Ставлення до просвітництва як сфери інтелектуальної діяльності, спрямованої на підвищення освітнього рівня. Духовні пріоритети українських архієреїв ранньомодерного часу.

Характерні риси та особливості діяльності українських православних ієрархів епохи Просвітництва. Творча спадщина українських ієрархів, які на ті часи вели провід у всіх сферах суспільного життя. Аналіз діяльності вихованців Києво-Могилянської академії.

Комплексне дослідження особливостей етносоціального розвитку дрібної шляхти Галичини впродовж 1772–1914 рр. Походження дрібношляхетської верстви, основні ареали її розселення. Зміни в її соціальному становищі після переходу Галичини під владу Австрії.

Етносоціальний та етнокультурний розвиток міста Винники. Соціально-економічні, етнодемографічні та етнокультурні зміни у місті в умовах переходу від війни до миру (1944-1945). Аналіз етнокультурного життя населення в другій половині 40-50-х років.

Аналіз особливостей системи етнодуховних цінностей жителів Херсонщини. Історія формування етнічного складу регіону в мовній, Освітній, релігійній площинах. Визначення зростанню частки українців, і, відповідно, носіїв української мови як рідної.

Дослідження актуальності проблеми етносоціальних змін у функціонуванні системи освіти Подільської губернії кінця XVIII - першої половини XIX століття. Характеристика території Подільської губернії, що була однією з найбільших у Російській імперії.

Динаміка та спрямованість етносоціальних процесів в південних староствах Київського воєводства. Дія регіональної специфіки основних факторів і чинників етносоціогенезу. Основні етносоціальні трансформації української спільноти XVI-XVII століття.

Історія Полтавського козацького полку, одного із полків Лівобережної України. Зміни у демографічній ситуації у Гетьманщині, аналіз середньорічного приросту або скорочення населення. Роль міграції та освоєння нових земель у формуванні етнічного складу.

Комплексне вивчення в контексті загальноісторичного процесу закономірностей і динаміки розвитку етносоціальних, політичних та демографічних процесів на Півдні Бессарабії. Військово-політичні події в регіоні. Втілення радикальних соціальних перетворень.

Проблематика функціонування зазначених умовно-знакових систем як джерел ідентичності. Визначення її зв'язку з локально-історичним феноменом монопрофільних міст. Аналіз декодування, трансляції та руйнації кодів пам'яті населення монопрофільних міст.