Етнореалії у сучасній німецькій мові (на матеріалі лексичних та фразеологічних одиниць)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Спеціальність 10.02.04. - Германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Етнореалії у сучасній німецькій мові

(на матеріалі лексичних та фразеологічних одиниць)

Соломаха Анжеліка Вікторівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької та французької мов Інституту філології

Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор

ПРОРОЧЕНКО Ольга Петрівна,

кафедра німецької філології

Київського національного лінгвістичного університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

БЄЛЄХОВА Лариса Іванівна,

кафедра романо-германських мов

Херсонського державного університету

кандидат філологічних наук, доцент

КРЕПЕЛЬ Віра Іванівна, кафедра німецької мови та перекладу

Київського національного лінгвістичного університету

Захист відбудеться 18 вересня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12).

Автореферат розіслано ”14“ серпня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радик. філол. н. Л.В. Клименко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вивчення соціальної сутності феномена мови як способу людського вираження ставить перед дослідниками в наше сьогодення нове коло проблем, орієнтованих на дослідження онтологічної сутності мови, умов її існування та ролі у розвитку людини як творіння соціального. Антропоцентрична парадигма, яка закріпилася у сучасній науці про мову, відродила ідеї В. фон Гумбольдта про мову як «дух народу». Логічним продовженням цих ідей стали праці Ф. Боаса, гіпотеза лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа та неогумбольдтіанців Л. Вітгенштейна, Л. Вайсгербера, Й. Тріра. Поняття «мовної картини світу» в 70 - 80-ті роки стає предметом вивчення провідних лінгвістів, таких як Н. Д. Арутюнової, В.І. Постовалової, А.А. Уфімцевої, Г.А. Брутяна, Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, Ю.Н. Караулова, В.М. Телії, Г.Д. Томахіна, Д. Хаймса, Г. Гіппера, Б. Берліна, А. Вежбицької. Їх дослідження, у свою чергу, зумовлюють підвищений інтерес до вивчення мовних явищ у зв'язку з мисленням, свідомістю, культурою, світоглядом як окремої людини, так і мовного колективу, що дало поштовх появі таких нових мовознавчих галузей як етнолінгвістика, етнопсихолінгвістика, психолінгвістика, лінгвокульторологія, теорія міжмовних комунікацій та ін.

Серед питань, що досліджуються в етнолінгвістичному річищі, на одне з пріоритетних місць перемістилися такі явища як взаємозв'язок та взаємовплив мови, навколишнього світу та етносу, універсальні концепти та концептуальний аналіз мови, вивчення національних концептів, роль лексики в культурно-національному аспекті, опис важливих фрагментів мовної картини світу певного етносу та ін.

Актуальність теми визначається підвищенням уваги сучасних мовознавців (В.І. Карасика, А.М. Приходька, Р.П. Зорівчак, Ю.С. Степанова, І.О. Стерніна, В.М. Телії, О.І. Чередниченка та ін.) до дослідження національно-культурної специфіки мовних одиниць окремих мов, особливий прошарок серед яких складають мовні одиниці, що вербалізують етноспецифічні реалії буття певного етносу, зокрема німецького. По-перше, на ґрунтовне вивчення заслуговують критерії, за якими виокремлюються етнореалії певної мови. По-друге, необхідна інвентаризація та систематизація цих мовних одиниць, тому теоретично і практично значущою є їхня класифікація. По-третє, актуальним є дослідження комунікативно-функціонального потенціалу вербалізованих етнореалій, що сприяє глибшому розумінню німецького етносу як соціально-історичного феномена. По-четверте, на ґрунтовне вивчення заслуговують системні зв'язки цих мовних одиниць, оскільки вони є невід'ємною частиною лексико-семантичної системи німецької мови. Вивчення та аналіз мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії у сучасній німецькій мові, буде сприяти глибшому розумінню процесів формування мовних та концептуальних картин світу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковій проблематиці кафедри німецької та французької мов Національного педагогічного університету ім. МП. Драгоманова «Семантико-когнітивний та комунікативний аспекти розвитку романо-германських мов» (Протокол № 2, 10 вересня 2003 р.).

Метою дисертаційної роботи є комплексний та системний аналіз мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії у сучасній німецькій мові, за їх складом, семантичними та функціональними особливостями.

Окреслена мета зумовила розв'язання таких конкретних завдань:

уточнити зміст понять “мовна картина світу”, «етнореалія», враховуючи результати сучасних досягнень вітчизняної та зарубіжної лінгвістики;

встановити критерії добору етнореалій та з'ясувати їхній когнітивний аспект;

визначити та систематизувати корпус мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, у зв'язку із світосприйняттям носіїв німецької мови ;

інвентаризувати досліджувані мовні одиниці за групами концептів та висвітлити їхні семантичні особливості;

проаналізувати системні зв'язки мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові та визначити їхню референтну значимість для носіїв сучасної німецької мови;

експлікувати та схарактеризувати варіативність досліджуваних мовних одиниць з урахуванням їхніх функцій.

Об'єктом дослідження у роботі є німецькі мовні одиниці, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові. Предметом дослідження є семантичні, структурні та функціональні особливості досліджуваних мовних одиниць, їхнє місце в лексичній та фразеологічній системах сучасної німецької мови. етнореалія німецька мова фразеологічний

Методологічною основою роботи є фундаментальні теоретичні засади сучасної мовознавчої науки про соціальну сутність мови, теорію пізнання, діалектичну єдність форми та змісту, мови та мислення, антропоцентричний підхід до вивчення мовних явищ. Теоретичним підґрунтям дослідження слугують роботи В. фон Гумбольдта, Б. Уорфа, Є. Сепіра, Л. Вайсгербера, Є. Верещагіна, В. М. Телії та інших вітчизняних та зарубіжних дослідників.

До основних методів дослідження відносяться: описовий метод для інвентаризації, систематизації, класифікації, інтерпретації структурних, семантичних та функціональних властивостей досліджуваних мовних одиниць; дедуктивно-індуктивний метод для аналізу, синтезу та узагальнення наукових теорій і концепцій з метою встановлення теоретико-методологічних засад дослідження вербалізованих етнореалій; метод кореляції мовних і позамовних явищ для встановлення взаємозв'язку й взаємообумовленості природної та соціальної сфер життя носіїв німецької мови та їх відображення у семантичній структурі досліджуваних мовних одиниць; когнітивно-семантичний, концептуальний, лексичний та етимологічний аналізи для встановлення значення мовних одиниць; лінгвокраїнознавчий та етнокультурний коментарі для дослідження лексичного та фразеологічного значень досліджуваних мовних одиниць; функціонально-комунікативний для визначення функцій досліджуваних мовних одиниць.

Матеріалом дослідження слугують 1300 отриманих із лексикографічних джерел мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові. Було використано 42 лексикографічних джерела: одномовні, двомовні, синонімічні, тлумачні, етимологічні, фразеологічні, словотворчі, електронні, країнознавчі словники та словники крилатих слів. До уваги бралися такі мовні одиниці, які зустрічалися хоча б у двох джерелах. Для вивчення функціонально-семантичних властивостей відповідних одиниць використано 16 творів художньої літератури ХХ ст. відомих німецьких письменників.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому на підставі всебічного аналізу етнореалій німецького етносу встановлено склад мовних одиниць, якими вони вербалізовані у сучасній німецькій мові; вперше: здійснено комплексне дослідження зазначених мовних одиниць з урахуванням їхньої національно-культурної специфіки; проведена класифікація мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії у сучасній німецькій мові, за групами концептів, яка виявила їхні національні особливості та дозволила висвітлити концептополе етнореалій німецької мови; досліджено лексико-семантичні парадигми цих мовних одиниць та їхні функції.

Теоретичне значення дисертації зумовлено поглибленим аналізом мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії у сучасній німецькій мові, що сприяє розбудові теоретичних основ етнолінгвістики та подальшій розробці гіпотези лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа, вивченню когнітивно-семантичної організації та комунікативно-функціонального потенціалу вербалізованих етнореалій. Комплексний аналіз мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові, сприяє подальшій розробці інших фрагментів німецької мовної картини світу та поглибленню наукових уявлень щодо особливостей вербалізації когнітивної бази певного етносу. Встановлення національно-культурної специфіки мовних одиниць сприяє розробці проблем розвитку лексичної та фразеологічної систем мови, а також формуванню німецької мовної картини світу.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її теоретичних положень та проаналізованого фактичного матеріалу у навчальному процесі при вивченні німецької мови як іноземної. Основні положення та висновки можуть бути використані у курсах із загального мовознавства (розділи «Мова та мислення», «Мова та історія», «Проміжні рівні мови»), в лекціях та на семінарських заняттях із лексикології німецької мови (розділи «Лексико-семантична система мови», «Фразеологія»), у спецкурсах із проблем етнолінгвістики та лінгвокраїнознавства, а також у наукових пошуках викладачів, аспірантів, здобувачів учених ступенів, студентів, магістрів.

Положення, що виносяться на захист:

1. Вербалізовані нiмецькі етнореалiї сприяють осмисленню конкретних органiзованих знань i уявлень нiмецького етносу у рiзних концептульних полях як фрагментах мовноп картини свiту.

2. Відтворення нiмецьких етнореалiй як культурно зумовлена знакова репрезентацiя нiмецькоп етносвiдомостi здiйснюється за допомогою лексичних та фразеологічних одиниць сучасної німецької мови.

3. Лексичні та фразеологiчнi одиницi, якими вербалiзовані етнореалiп нiмецького етносу, становлять у сучаснiй нiмецькiй мовi значний масив мовних знакiв, що є своєрiдною етнокультурною рефлексiєю носiпв мови.

4. Семантика лексичних та фразеологiчних одиниць, що вербалiзували концепти природно-географiчних умов життя етносу, концепти науки, технiки та освiти, побуту та традицiй, особливості суспiльно-iсторичного та економiчного життя, а також функцiї цих мовних одиниць свідчать про дiалектичний зв'язок мiж мовою й пiзнавально-мисленнєвою дiяльнiстю її носiпв.

5. Специфiка лексичних та фразеологiчних одиниць, якими вербалізовані етнореалії сучасної німецької мови, зумовлює широкi можливостi рiзних структурно-семантичних трансформацiй завдяки створенню нових вiдношень з iншими мовними одиницями лексико-семантичноп системи мови, а також i через видозмiни пхньої структури у рiзних формах та рiзновидах.

Апробація результатів дисертаційного дослідження була здійснена на семінарах та засіданнях кафедри німецької та французької мов Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова; на Міжнародній науковій конференції «Німецька мова в діалозі культур» (м. Ужгород, 5 - 6 жовтня 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Перспективи та особливості практично-орієнтованого навчання іноземних мов» (м. Київ, 29 листопада 2005 р.), на науковій конференції «60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє» (м. Київ, 22 - 23 лютого 2006 р.), а також у процесі викладання автором спецкурсів з практики усного та писемного мовлення німецької мови на факультеті іноземних мов НПУ ім. М.П. Драгоманова.

Публікації. Основні положення та результати роботи висвітлено у 5 публікаціях автора у фахових виданнях ВАК України. Усі праці виконано одноосібно.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатка. Загальний обсяг дисертації становить 271 сторінку, обсяг основного тексту - 218 сторінок. Список використаних джерел складається з 292 найменувань.

Додаток включає словник мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії у сучасній німецькій мові (1300 позицій).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність обраної для дослідження теми, визначено її мету та завдання, положення, що виносяться на захист, матеріал, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У РОЗДІЛІ 1. «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕТНОРЕАЛІЙ» розглянуто генезис, еволюцію та тенденції розвитку етнолінгвістики як лінгвістичної дисципліни; враховуючи результати сучасних досягнень вітчизняної та зарубіжної лінгвістики уточнено зміст понять «мовна картина світу», «етнореалія» та визначено критерії добору етнореалій; доведено необхідність дослідження вербалізованих етнореалій німецької мови з урахуванням взаємозв'язку світу, етносу та мови.

Кожний етнос бачить і сприймає світ зі своєї специфічної точки зору, у своїй власній неповторній проекції, специфіка якої відтворюється в мові, утворюючи національну мовну картину світу, під якою в сучасній мовознавчій науці розуміють вираження засобами певної мови світовідчуття та світорозуміння етносу, вербалізовану інтерпретацію етносоціумом навколишнього світу і себе самого в цьому світі.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики вивчення мови є неможливим, якщо спиратися лише на інструментальний підхід до мови та враховувати лише зовнішні її форми. Життєво необхідним є вивчення особливостей мови у зв'язку з особливостями етносу та навколишнього світу, який його оточує, етносу та культури, як матеріальної, так і духовної, яку він створює, що дозволяє виявити особливості концептуалізації дійсності певним етносом та сконструювати мовну картину світу. Порівняння мовних картин світу окремих етносів дозволяє виявити мовні універсалії як трансцендентне явище, що дає змогу розуміти різними етносами один одного.

З огляду на зазначене, цілком зрозумілим є бурхливий розвиток такої галузі мовознавства як етнолінгвістика наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст., яка, спираючись на ідеї І.Г. Гердера та В. фон Гумбольдта, його послідовників-неогубальдтіанців, роботи Ф. Боаса, на положення гіпотези лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа, займається вивченням мови стосовно її культури, розглядає взаємодію мови з етнокультурними та етнопсихологічними чинниками. Детальне ознайомлення із працями вчених 80 - 90-тих р. р. ХХ ст. (А. Вежбицької, Г. Гіппера, Д. Ліхачова, А.А. Уфімцевої, В.М. Телії, Н.Д. Арутюнової та інших), в яких розглядаються проблеми взаємодії мови, етносу та культури, дозволяє стверджувати, що в найрізноманітніших мовних формах людина виражає себе, об'єктивується її внутрішня вербальна сутність. На засадах об'єктивованих відношень системи-тріади „світ-етнос-культура” розбудовується її подальше існування. Неможливо зрозуміти генезис, становлення мовної особистості у відриві від культури певного соціуму, адже особистість - це продукт культурно-історичного розвитку суспільства.

Отже, мова визначається базисом національної культури, яка дає змогу вивчення та осмислення не лише матеріальних складових цієї культури, не лише її історичного, географічного, економічного та інших кодів культури, але й проникнути в спосіб мислення етносу, зрозуміти його світосприйняття. Найновіші дослідження з проблеми “мови та культури” (В.М.Телія, А. Вежбицька, О. Селіванова та ін.) доводять, що при вивченні семантичної системи мови завдяки точним методам та жорстким методологічним принципам можна завжди виявити і підтвердити фактами мови наявність „культурної” бази у різних словах різних мов.

Під «етнореалією» ми розуміємо національно-специфічні реалії буття народу, що включають як специфічні феномени природи, так і матеріальні й духовні здобутки та надбання конкретної культури та історії. Компонентами етнореалій є наявність етнокультурної інформації та певних етнічних стереотипів. Етнокультурна інформація може бути одним з компонентів значення або елементом семантичного фону. Національний одяг, їжа, звичаї та обряди несуть етнокультурну інформацію з самого початку свого існування. Інша частина реалій даного етносу може співпадати з такими самими реаліями іншого етносу. Проте у процесі життєдіяльності, поряд з первинним призначенням, реалія повсякденного життя набуває для певного етносу більшого конотативного значення і стає для нього носієм певного символічного змісту та набуває специфічно національного значення, яке передається від покоління до покоління, слугує врешті-решт етнічною пам'яттю народу, тобто стає етнореалією. Наприклад, у реалії „свиня” - das Schwein на перший погляд відсутня будь-яка етнокультурна інформація і вона є загальнолюдською універсалією. Однак, при вивченні у більш глибинному національно-культурному контексті стає зрозумілим, що дана реалія несе етнокультурну інформацію, пов'язану з історичним та господарським розвитком німців. Свиня як вид домашньої худоби є у німецькому ареалі символом багатства, добробуту. Новорічні вітання „Viel Glьck zum Jahreswechsel” супроводжуються часто зображеннями поросятка. Традиційна для німців форма скарбнички має вигляд поросятка.

Регулювання етнокультурної інформації здійснюється через етнічні стереотипи. Етнічні стереотипи - це накопичені у свідомості людей духовні надбання, емоційно забарвлені образи, що передають знання, які поєднують у собі елементи опису, оцінки, створюючи стандартний образ cвіту певного народу, своєрідний етнокультурний образ світу. Так, мовні одиниці з опорним словом der Hase в сучасній німецькій мові не пов'язані з поняттям „боягуз”, як у слов'янському ареалі, а підкреслюють досвідченість, умілість дорослого зайця у порівнянні з молодим: ein alter Hase (досвідчений робітник, майстер своєї справи) протиставляється ein heuriger Hase (маленька дитина, недосвідчена людина). Поведінка зайців, які стрибають в різні сторони, заплутуючи сліди, стали основою певної кількості стереотипних для німців настанов поведінки та способу осмислення своїх дій: wissen, wie der Hase lдuft - знати дещо у чому-н.; розбиратися у справі; знати, як взятися до справи (знати, як стрибає заєць); sehen, wie der Hase lдuft - дивитися, як йдуть справи, у якому напрямку розвиваються події (дивитися, як стрибає заєць); wir werden ja sehen, wie der Hase lдuft - подивимося у процесі справи (що робити та ін.).

Критеріями для відбору етнореалій, вербалізаваних німецькою мовою, є: культурна розробка; частотність вживання; наявність аксіологічного маркування; їх „ключовий” характер для духовності етносу.

У РОЗДІЛІ 2. «ЕТНОРЕАЛІЇ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПІЗНАВАЛЬНО-МИСЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НІМЕЦЬКОГО ЕТНОСУ: СКЛАД ТА ВИТОКИ» аргументовано необхідність аналізу вербалізованих етнореалій німецької мови з когнітивної точки зору. Етнолінгвістика має тісні зв'язки з таким розділом лінгвістики як когнітивна лінгвістика, а саме з одним з її центральних розділів - когнітивною семантикою, головною проблемою якої є загальна теорія концептуалізації та категоризації. Основою формування класів та категорій є концепти, під якими ми розуміємо елементарні єдності структурної когніції та ментальної організації, які виконують функцію акумуляції та збереження знань про світ, та які, на відміну від понять, можуть віддзеркалювати будь-які, необов'язкові з точки зору логіки, ознаки. Загальнонаціональні концепти - це ті ідеальні, абстрактні одиниці та змісти, якими оперує певний етнос, це віддзеркалення змісту знань, досвідів, результатів діяльності і пізнання навколишнього середовища певним етносом у процесі його існування та які передаються від одного покоління наступним поколінням у вербальній чи невербальній формі. Концепти утворюють так звану концептуальну картину світу, яка складається з окремих частин - концептополів (як окремої людини, так і мови), та яка є обов'язковою частиною мовної картини світу. Концептуальні характеристики виявляються через значення мовних одиниць, які репрезентують даний концепт, їх словникові тлумачення, мовленнєві контексти.

Вивчення концептів стало основою для класифікації мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасні німецькій мові, у певні тематичні групи, що дозволило виявити національну специфіку цих мовних одиниць німецької мови.

До мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії у сучасній німецькій мові, нами віднесені: 1. лексичні одиниці та усталені словесні комплекси з національно-культурною семантикою, якими вербалізовано факти, явища, ситуації, предмети та ін., непритаманні для носіїв інших мов, відсутні у позанімецькому ареалі: der Alte Herr, bei jmdm. in der Kreide stehen, der blaue Brief, rangehen wie Blьcher, braun sein usw.; 2. лексичні одиниці та усталені словесні комплекси, якими вербалізовано предмети, назви тварин, рослин, явищ, ситуацій, відомі і носіям інших мов, але мають додоткове етнокультурне значення, тобто мовні одиниці, якими вербалізовано неспецифічні концепти з різними німецькими специфічними прототипами та конотаціями. Реалія der Wald - «ліс» є в багатьох національних мовах; проте відмінні, по-перше, лексичне наповнення всієї тематичної групи, по-друге, - національні прототипи цього концепту (для німецького етносу прототипічним є образ букового чи дубового лісу), а по-третє, - його конотація. Для німців ліс - це джерело життя, він давав корм для домашніх тварин, дрова для опалення домівок, був природним пасовиськом для свиней. Старовинне німецьке прислів'я говорить: Wo der Wald stirbt, stirbt das Volk (де помирає ліс, помирає народ). Про те, що виростити ліс справа не одного року, свідчить народна мудрість: Die den Wald sдen, ernten ihn nicht (той, хто садить ліс, не збере там врожай).

У другому розділі нами досліджено мовні одиниці, якими вербалізовано національно-специфічні реалії буття етносу, та класифіковано їх за такими групами:

1. Етнореалії на позначення особливостей природно-географічних умов існування німецького етносу;

2. Етнореалії на позначення особливостей суспільно-історичного життя німецького етносу;

3. Етнореалії на позначення особливостей економічного життя німецького етносу;

4. Етнореалії на позначення особливостей науки, техніки та освіти німецького етносу;

5. Етнореалії на позначення особливостей побуту та традицій німецького етносу.

У кожній групі ми розглядаємо концепти, вербалізація яких дозволила зрозуміти значення етнореалій німецького етносу.

1. Етнореалії на позначення особливостей природно-географічних умов існування німецького етносу представлені такими концептами:

1) концепт “Die geografische Lage Deutschland” (die Nordsee вербалізовано цілою низкою мовних одиниць: das Randmeer (на кордоні з Атлантичним океаном), grosser Teich, grosser Heinrich або grosser Hund (Heinrich - розповсюджене німецьке ім'я, Hund - розповсюджена в Німеччині тварина). Ця кількість назв свідчить про важливість Північного моря в життєдіяльності німецького етносу);

2) концепти „das Wetter“, „der Regen“, “der Donner”, „der Schnee“(der Schnee: und wenn der ganze Schnee verbrennt (,die Asche bleibt uns doch) - ніщо не змусить занепасти духом; im Winter ist der Schnee billig - на рубель відро; Die Ehre ist wie der Schnee - честь, як сніг);

3) концепт «Die Pflanzenwelt» (Die Eiche: fest wie eine Eiche stehen - „стояти міцно, як дуб”, stark wie eine Eiche sein - бути міцним, як дуб; von einem Streiche fдllt keine Eiche - «від одного удару дуба не звалити” вживається у випадках, коли щось не вдається зробити за один раз; проте viele Streiche fаllen die Eiche - „багато ударів і дуба звалять”, можна співвіднести з українським варіантом „крапля каміння точить”; Pilze wachsen schneller als Eichen - «гриби ростуть швидше дуба», якщо хочуть сказати, що справа не так швидко робиться, проблеми не швидко вирішуються; O, du dicke Eiche! - здивування; das fдllt Eiche! - «це приголомшливо!»; das ist eine grosse Eiche! - «це велика справа».);

4) концепт “Die Tierwelt”.

2. Етнореалії на позначення особливостей суспільно-історичного життя німецького етносу представлені такими групами:

1) етнореалії на позначення особливостей історичного розвитку до XVII ст.: nach Kanossa gehen - погоджуватися на принизливу капітуляцію; принизливо просити пробачення, йти з повинною (Каносса - замок у Північній Італії, куди у 1077 році німецький імператор Генріх IV (1050-1106), відлучений римським папою Григорієм VІІ від церкви, прийшов пішки. Три дні стояв імператор перед воротами замку та просив пробачення у папи. Вдруге в історичній долі Німеччини цей вираз зазвучав з вуст Отто фон Бісмарка у Рейхстазі: «Nach Kanоssa gehen wir nicht!». У сучасній німецькій мові вживаються субстантивовані форми: ein Kanossagang; ein Gang nach Kanossa; einen Kanossagang antreten;

2) етнореалії на позначення особливостей суспільно-історичного розвитку XVII ст: Фрідріх Вільгельм створив лейб-гвардію з високих юнаків (мінімальний зріст 1,88м), яких король купував у всьому світі. Її називали die langen Kerls. У сучасній німецькій мові вираз lange Kerls набув більш сучасного значення - «школяри-акселерати»;

3) етнореалії на позначення особливостей історичного розвитку XVIIІ ст. (Dazu hat Buchholz kein Geld - «на це немає грошей». Бухгольц - скарбник пруського короля Фрідріха ІІ. На запит міністерства, чому в Берліні не ремонтується Довгий міст, король наклав резолюцію: „Dazu hat Buchholz kein Geld, Buchholz hat kein Geld dazu“);

4) етнореалії на позначення особливостей історичного розвитку XIХ ст. та ХХ ст. („Blut und Boden“ - виражає ідеологію, яку проповідували соціал-фашисти. Вперше цей девіз сформульовано у книзі А. Вінніга “Befreiung”(1926), яка розпочата словами: „Blut und Boden sind das Schicksal der Vцlker“. Багато німців вживали його іронічно та в скороченій формі „Blubo“);

5) концепт «die Kirche» (die Kirche - це не просто християнська культова будівля, що має вівтар та приміщення для богослужіння (як традиційно перекладається це слово), а значно ширше поняття: die evangelische Kirche; die katholische Kirche - католицька церква. Die Kirche також має значення „богослужіння, церковна служба”, тому стають зрозумілими вирази die Kirche halten - «служити обідню (заутреню, вечірню служби)»; zur Kirche lдuten - «дзвонити до обідні (до вранішньої, вечірньої служби)»;

6) концепт «Die Waffe» (das Schwert: zum Schwert greifen - «взятися за меч» (розпочати війну, сварку тощо); etw. mit dem Schwert teilen - «вирішувати щось силою»; zwischen zwei Schwertern stehen- «знаходитися між двох небезпек, між двох вогнів»; das Schwert (gern)in die Scheide stecken - «закінчити непорозуміння мирно» тощо.

3. Етнореалії на позначення особливостей економічного життя німецького етносу представлені такими групами:

1) концепт «Das Handwerk» (das Zunftwesen: zur Zunft gehцren - бути представником певної групи осіб (певної професії); jmd. ist von der Zunft - «хтось фахівець (майстер) якої-н. справи»; jmd. ist nicht von der Zunft - «хтось не розбирається у цьому (у цій справі), це не за його фахом»; die ganze Zunft - «вся братія, уся компанія»; eine saubere Zunft! - «ну і компанія!»;

2) концепт «Das Geld» (der Pfennig - Symbol der Deutschen fьr Geld und Glьck; jeden Pfennig (dreimal) umdrehen - «берегти кожну копійку, бути економним»; auf den Pfennig sehen - «рахувати кожний пфеніг, тремтіти над кожною копійкою»; kein Pfennig wert sein - «не бути вартим і копійки»; ich gebe keinen Pfennig fьr etw., j-n. - «1) я й копійки не дам за щось, когось; 2) хтось довго не протягне»; 3) «щось є безперспективною справою»; nicht fьr fьnf Pfennig - «аж ніяк! Ніскільки!»);

3) концепти «Die Lдngeneinheit», «Das Gewicht», «Die Lдnge», «Der Umfang», «Die Flдche» (jeder Zoll (Zoll fьr Zoll, in jedem Zoll) (ein Soldat, Gelehrter u.a.m.) - «до самих кісток (солдат, вчений і т. п.)», keinen Zoll breit weichen - «ні крок не відступити; не відступити ні на йоту»);

4) концепт «Die Architektur» (das Fachwerk - фахверкові будови, які широко розповсюджуються вже у ХІ - ХІІ ст. у зв'язку з розвитком міст та ремісництва).

4. Етнореалії на позначення особливостей науки, техніки та освіти німецького етносу представлені такими тематичними групами:

1) концепт «Die Ausbildung» (Grundschule, Realschule, Gymnasium, Abitur, Abi, Hauptschule, Bruder Studio; ein дlteres Semester,еin jьngeres Semestеr, der Kommilitone;

2) концепт «Diе Technik (der Ottomotor - «двигун внутрішнього згорання»; der Ottobenzin - «бензин для карбюраторних двигунів»);

3) етнореалії на позначення особливостей розвитку німецької мови та друкарства (die Sьtterlinsschrift - шрифт для письма з сильно заокругленими літерами, який витіснив die Schrдgschrift (природно косий шрифт з нахилом) та який використовували в німецьких школах до 1945р.).

5. Етнореалії на позначення особливостей побуту та традицій німецького етносу представлені такими тематичними групами:

1) концепт «Sitten und Brдuche» (j-n auf den Schild (er)heben - «зробити когось несподівано, раптово головним, вождем, поставити кого-н. на чолі (підняти когось на щит)»; Walpurgisfeier(fest) - «вальпургієва ніч, шабаш відьом: ніч з 30 квітня на 1 травня»);

2) концепти «Volksglaube», «Aberglaube», «Anzeichen» (den Teufel an die Wand malen - «малювати усілякі жахи, лякати» (старовинне повір'я говорить: нещастя та демона можна викликати, тільки-но вимовиш їх ім'я);

3) концепт «Die Farbe» (Gelb - символізує зраду, розлуку, ревнощі, роздратованість; німці пов'язують жовтий колір також з ненавистю, заздрощами, нещирістю. Наступні мовні одиниці підтверджують ці асоціації німців: der gelbe Neid - «чорна заздрість (букв. жовта заздрість)»; sich grьn und gelb дrgern - «вийти з себе, біситися»; vor Neid gelb und grьn werden - «позеленіти від заздрощів (букв. пожовтіти та позеленіти від заздрощів);

4) концепт «Die Zahlen» (Drei - значення закінченості, повноти чогось: dreimal wird etwas bekannt gemacht; drei Hдnde Erde ins Grabwerfen; mit drei Hammerschlдgen auf den Grundstein spricht man bestimmte Wьnsche aus; dreimal wird ein Lebehoch ausgebracht; dreimal muss man an Holz klopfen; Dreizahl - Glьckszahl,das dreifache Ausspucken ьber die Schulter);

5) концепти «Hochzeit» та «Begrдbnis» (Polterabend - «вечір напередодні весілля». За народним звичаєм перед будинком (чи в будинку) нареченої б'ють глиняний посуд. Шум від биття посуду повинен вигнати злих духів, які загрожують нареченим. Після такого вечора наречені разом прибирають черепки);

6) концепт «das Fest» (Weihnachten - «свято народження Христа», Fest der Freude, des Lichtes und der Familie, про який німці кажуть: ьber Weihnachtеп kein Fest, ьber des Adlers kein Nest - «не існує свята більшого за Різдво, як не існує гнізда вищого за орлине»);

7) концепт «Die Kleidung» (das Wams: etwas aufs Wams kriegen - «отримати прочухана (дістати щось з вамса)», j-m das Wams ausklopfen - «побити кого-н. (букв. “вибити кому-н. вамс”);

8) концепти «Das Essen» та «Die Getrдnke» (Mustopf - горщик каші, яку готували раніше у кожній німецькій хаті: er sitzt immer hinter Mutters Mustopf - говорили про людину, яка не намагається бути самостійною (він сидить за маминим горщиком каші) та aus' m Mustopf kommen - говорили, коли хто-н. покидає домівку, щоб жити самостійно (він іде від маминого горщика каші); j-r wohl aus dem Mustopf kommen - вживається, коли йдеться про непоінформованість, обмеженість, тупість людини).

Таким чином, сукупність виокремлених нами груп концептів складає концептополе національно-специфічних реалій буття етносу, вербалізованих німецькою мовою, та є фрагментом національної мовної картини світу німецького народу .

У РОЗДІЛІ 3. «ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЕРБАЛІЗОВАНИХ ЕТНОРЕАЛІЙ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ» проаналізовано лексико-семантичні парадигми мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії сучасної німецької мови; визначено провідні тенденції у їх колі вербалізованих етнореалій; встановлено функції досліджуваних мовних одиниць.

Словниковий склад мови неоднорідний, стратифікований. У цьому аспекті нас цікавить, насамперед, історична перспектива досліджуваного нами кола мовних одиниць, адже словниковий склад будь-якої мови є тією її стороною, в якій найбільше виявляються історичні зміни, а мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії німецького етносу, надзвичайно тісно пов'язані як з культурно-історичним та суспільним життям народу, так і з повсякденною життєдіяльністтю, і тому зазнавали певних перетворень, як наслідок змін у суспільстві і національному світосприйнятті.

Проявом ієрархічних зв'язків досліджуваних мовних одиниць є гіперо-гіпонімічні зв'язки. Цей вид зв'язку охоплює не всі мовні одиниці, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові, а тільки слова. Так, гіпероніму das Geld підпорядковані гіпоніми die Mьnze, die Banknote, das Buchgeld тощо, які складають разом лексичну парадигму. Наведені гіпоніми у свою чергу є гіперонімами для інших, менших гіпонімів. Так die Mьnze є гіперонімом для таких гіпонімів, як der Batze, Deut, Dreier, der Groschen, der Gulden, Heller, Kreuzer, der Pfennig, Scherf , Sechser, Taler; die Banknote для Mark тощо.

Зазначені зв'язки дозволяють визначити концептуальне значення слова через найближчий рід та видові відмінності, внаслідок чого дають змогу сформувати певні тематичні групи, в яких гіперонім часто співпадає з концептом, який реалізується за допомогою гіпонімів. Проте поняття «концепт» ширше за гіперонім, тому що концепт вербалізовано не лише словами, які пов'язані з ним родо-видовими зв'язками, а й мовними одиницями вищих розділів, а саме словосполученнями, усталеними словесними комплексами або цілими текстами.

Синонімічні, антонімічні, полісемічні та омонімічні зв'язки є проявом парадигматичних відношень мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, та охоплюють все коло досліджуваних нами мовних одиниць. Найчисельнішу групу в колі розглянутих нами мовних одиниць складають синоніми та синонімічні ланки, які утворюються як словами, так і УСК (das Randmeer-grosser Teich-der blanke Hans-grosser Heinrich-grosser Hund-die hohe See-weiЯe Hunde - «Північне море»; nicht die Bohne- keine Bohne - «аніскільки, анітрохи, ні в якому разі» тощо). Серед синонімів, що утворені усталеними словесними комлексами розрізняються так звані варіанти, або фразеологізми-синоніми за сигніфікатом (Степанов Ю.С.), які утворюються шляхом заміни лексичних компонентів, а саме іменників, прикметників, дієслів, заперечних займенників, числівників, декількох компонентів одночасно (ein paar Taler, ein paar Groschen, ein paar Kreuzer). Зустрічаються також граматичні варіанти за рахунок коливання у вживанні префіксів, у вживанні артиклів, ступеня порівняння прикметника (das Lehrgeld (be)zahlen, das (sein) Pulver trocken halten, die reine (reinste) Hasenjagd тощо.

Лінійна протяжність УСК також може зазнавати кількісних змін за рахунок спрощення компонентного складу (так звані квантитативні варіанти), коли втрачаються чи додаються компоненти, неістотні для цілісного значення ФО. Нами виокремлені такі критерії варіативності досліджуваних мовних одиниць як семантичний, граматичний, лексичний, стилістичний.

Такі явища, як полісемія та омонімія (die Blume - 1) «квітка»; 2) «піна пивна»), є малопродуктивними явищами серед мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії у сучасній німецькій мові.

Антонімічні пари серед кола взятих до нашої уваги мовних одиниць утворюють переважно ФО, протилежність значення в яких досягається завдяки заперечним займенникам (k)eine (blьte) weiЯe Weste haben - «мати (не)заплямовану репутацію», дієслову (einen Korb bekommen - «отримати відмову» та j-m einen Korb geben - «дати відмову (нареченому)», прикметнику (еin jьngeres Semestеr - «студент молодших курсів» та ein дlteres Semester - «студент старших курсів»), семантиці (j-m ist ein Hase ьber den Weg gelaufen - «не пощастило» та ein Schwein haben - «пощастило»). Усі фразеологічні антоніми, утворені вербалізованими етнореаліями, є абсолютними, переважно одноструктурними.

У процесі функціонування мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, зазнали також процесу архаїзації (історизми - назви одягу, зброї страв тощо, та архаїзми (Schlips, Selbstbinder, Halsbinde - Krawatte).

Як особливий вид змін ми виокремили зміну значення мовних одиниць. На відміну від слів, ФО зазнають не тільки семантичних видозмін, а й структурно-семантичних, які зумовлюють варіювання усталених словесних комплексів, метою якого є фразеологічна синонімія. Семантичні зміни ФО відбуваються за рахунок посилення узагальнено-метафоричного значення, а саме універсалізації значення, розширення значення внаслідок абстрагування від певної ситуації, конкретної події, розширення значення внаслідок відриву від первісного контексту, посилення узагальнено-метафоричного значення за рахунок метафоризації всіх компонентів ФО.

Нами встановлено, що мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, виконують такі функції:

1. Пізнання та осягнення світу у певному етноспецифічному ключі, підтвердженням чого слугує фактично все коло досліджуваних нами мовних одиниць, тому що ця функція виходить з самої їх природи;

2. Збереження та транслювання національної самосвідомості, традицій культури та історії народу. Кожний німець знає ще зі шкільних лав імена історичних осіб Блюхера, Бетман-Гольвега, Бухгольца, добре знають також, хто отримав прізвиська der alte Fritz (Фрідріх Великий) та der Eiserne Kanzler (Бісмарк) та співвідносять з певними історичними подіями Німеччини;

3. Номінативну, адже мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, є невід'ємною частиною номінативної системи та використовуються для називання етнореалій різних сфер життєдіяльності німців: назви національних страв та напоїв (Berliner WeiЯе, kalter Hund, аrme Ritter); назви людей з певними особливостями (ein alter Hase; Schwarzmaler; ein weiЯer Rabe); назви національних свят (Weihnachten, Heiligedreikцnigstag); назви вимірів довжини, ваги, об'єму, площі (Elle, Zoll, Scheffel, die Tonne, der Morgen, das Tagewert); назви грошових одиниць (der Pfennig, Groschen, Heller); назви національно-специфічних будівель (Fachwerk, der Zopfstil); назви національно-специфічних закладів середньої освіти (Grundschule, Gesamtschule, Realschule); назви традиційного одягу (das Wams, dieTracht, die Schaube); назви національно-особливої зброї (das Schwert, der Schild, der Dolch) тощо;

4. Комунікативну, тому що вживаються разом з іншими словами та фразеологізмами під час спілкування;

5. Емоційно-експресивну: здивування (so ein frecher Dachs!), захоплення (das nenne ich das Schwein! Eine saubere Zunft), незадоволення, обурення (das ist starker Pfeffer! Das geht auf keinen Kuhhaut!), нерозуміння (Das kommt mir spanisch! Das sind mir bцmische Dцrfer!), вдячность (Vielen Dank fьr die Blume (Blumen)!).

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційній праці зроблено теоретичне узагальнення структурних, семантичних та функціональних властивостей етнореалій, вербалізованих лексичними та фразеологічними засобами німецької мови. Простежено системні зв'язки мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії у сучасній німецькій мові. Окреслено основні лексичні процеси, місце в лексичній та фразеологічній системах сучасної німецької мови та визначено функції досліджуваних мовних одиниць.

Мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, є одним з фрагментів мовної картини світу, під якою у сучасному мовознавстві розуміють світосприйняття та світорозуміння, яке виражається засобами певної мови. Етнореалії - це національно-специфічні реалії буття народу, що включають як специфічні феномени природи, так і матеріальні здобутки та надбання конкретної культури та історії. Основою утворення етноспецифічних реалій буття народу є природно-географічні, культурно-історичні, суспільно-економічні особливості життя певного етносу. Встановлено, що етнореалії представляють етнокультурну інформацію та певні етнічні стереотипи.

Уточнено критерії добору етнореалій, а саме критерії: культурної розробки; критерій частотності вживання; обов'язковості аксіологічного маркування; встановлення їх „ключового” характеру для духовності певного етносу. Ці критерії дозволили розмежувати етнореалії від інших німецьких реалій .

Знання про світ, які віддзеркалюють етнореалії, формуються за допомогою концептів, що реалізуються у мові сукупністю всіх значень мовних одиниць різного рівня складності від слова до тексту. Нами встановлено, що етнореалії вербалізовано у німецькій мові окремими словами та усталеними мовними комплексами. Аналіз цих мовних одиниць показав, що вони вербалізували як специфічні лише для німецького етносу реалії буття, так і неспецифічні реалії, проте набули додаткових специфічних значень в німецькому мовному ареалі.

Семантичний та концептуальний аналіз дозволив класифікувати мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії у сучаній німецькій мові, за такими групами: 1) етнореалії на позначення особливостей природно-географічних умов існування німецького етносу; 2) етнореалії на позначення особливостей суспільно-історичного життя німецького етносу; 3) етнореалії на позначення особливостей економічного життя німецького етносу; 4) етнореалії на позначення особливостей науки, техніки та освіти німецького етносу; 5) етнореалії на позначення особливостей побуту та традицій німецького етносоціуму.

У кожній групі виокремлено концепти як віддзеркалення змістів етнореалій, сукупність значень яких дозволила виявити національно-культурні особливості досліджуваних мовних одиниць.

Встановлено, що мовним одиницям, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, притаманні такі семантичні зв'язки: 1) гіпонімічно-гіперонімічні; 2) синонімічні; 3) антонімічні; 4) омонімічні; 5) полісемічні. Аналіз гіпонімічно-гіперонімічних зв'язків виявив, що вони охоплюють не все коло досліджуваних мовних одиниць, а лише слова. Найпродуктивнішим явищем серед парадигматичних зв'язків є синонімія, у той час як антонімія, полісемія та омонімія не відзначаються значною продуктивністю.

Серед мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, виокремлено мовні одиниці-історизми та мовні одиниці-архаїзми. Особливим семантичним процесом є зміна значення мовних одиниць.

Мовним одиницям, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, притаманне явище варіативності. Варіативність може бути граматичною, лексичною, семантичною, стилістичною; вона встановлюється за рахунок кількісної зміни лінійної протяжності усталених словесних комплексів та призводить до утворення синонімії, полісемії, омонімії, антонімії.

Дослідження засвідчило, що мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, виконують наступні функції: 1) пізнання, осягнення світу у певному етноспецифічному ракурсі; 2) збереження та транслювання національної самосвідомості, традицій культури та історії народу; 3) номінативну; 4) комунікативну; 5) емоційно-експресивну.

8. Отримані результати дозволяють зробити висновки про ефективність ономасіологічного та семасіологічного підходів до вивчення вербалізованих етнореалій у плані взаємодії семантики, когнітивної та функціональної лінгвістик. Вони можуть бути використанi і при дослідженні лексики та фразеології для позначення концептуальних артефактів національної мовної свідомості. Викладений матеріал відкриває перспективи вивчення вербалізованих етнореалій в різних видах дискурсу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Соломаха А.В. Вербалізація етнореалій у сучасній німецькій мові. // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя: Збірник наукових статей. Серія «Філологічні науки» / Відповідальний редактор д. філ. н., проф. Самійленко В. Г. - Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2005. - С. 67 - 72.

2. Соломаха А.В. Взаємозв'язок світу, етносу та мови (до питання про мовну картину світу). // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство): Зб. наукових праць. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. - Випуск 1. - 209. - С. 117 - 121.

3. Соломаха А.В. Лексика, яка вербалізує етнореалії в сучасній німецькій мові: культурологічний аспект. // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Випуск 3. / Відп. ред. Фабіан М. П. - Ужгород: ПП Піголіцип П. Ю., 2005. - С.242 - 251.

4. Соломаха А. В. Національно-культурна специфіка універсальних концептів „Das Essen“ та „Die Getrдnke“ (на матеріалі сучасної німецької мови). // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ ім. М. П. Драгоманова / Укл. П. В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. - Випуск LIX (60). - К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. - С. 139 - 147.

5. Соломаха А.В. Функції мовних одиниць, що вербалізують етнореалії в сучасній німецькій мові. // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Випуск 4. / Відп. ред. Фабіан М.П. - Ужгород: ПП Піголіцип П.Ю., 2006. - 444 - 453.

АНОТАЦІЯ

Соломаха А. В. - Етнореалії у сучасній німецькій мові (на матеріалі лексичних та фразеологічних одиниць). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню структурних, семантичних та функціональних особливостей вербалізованих німецьких етнореалій на матеріалі лексичних та фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. У роботі встановлено, що етнореалії є невід'ємною частиною мовної картини світу німецького етносу, вираженням його духу. Одночасно наголошується необхідність вивчення етнореалій з когнітивної точки зору та з урахуванням функцій вербалізованих етнореалій. У дисертації пропонується визначення етнореалій, під якими розуміються як національно-специфічні феномени природи, так і матеріальні здобутки та духовні надбання конкретної культури та історії та визначаються критерії їх виокремлення та визначаються мовні одиниці, що вербалізували етнореалії в сучасній німецькій мові. В дослідженні запропоновано класифікацію вербалізованих етнореалій за групами концептів, в яких виокремлені тематичні групи та розглянуто їх семантичне наповнення. У роботі простежуються системні зв'язки вербалізованих етнореалій, основні лексичні процеси, їх місце в лексичній та фразеологічній системах сучасної німецької мови та визначаються їх функції.

Ключові слова: етнореалія, концепт, мовна картина світу, національно-культурна специфіка, етнокультурний компонент, когнітивний аспект, семантичні зв'язки, функцiї.

ABSTRACT

Solomacka A. V. - Еthnical realities in modern German language (on the material of lexical and phraselogical units). - Manuscript.

Dissertation for a Candidate Degree in Philology (Specialty 10.02.04 - Germanic Languages). - National pedagogical Dragomanov University. - Kyiv, 2007.

The dissertation is dedicated to the research of cognitive, semantic and functional peculiarities of verbalized German ethnical realities on the material of material of lexical and phraselogical units of modern German language. It is proved in the work that ethnical realities are indispensable part of world language of the German ethnos, and are its spirit manifestation. Simultaneously the necessity to study ethnical realities with cognitive point of view and with regard of verbalized realities functions is stressed there. The dissertation contains the definition of ethnical reality. That is both national and specific phenomena of nature and material achievements and spiritual acquisition of particular culture and history, the criteria of their detachment and linguistic units that verbalize them in modern German language. The classification of the verbalized ethnical realities by concepts groups is proposed in the research. The thematic groups are detached there and their semantic filling is considered. The systematic ties of the verbalized ethnical realities, key lexical processes, and their place in lexical and phraseological system of modern German language are traced in the work. Their functions are also defined there.

Key words: ethnical realities, concepts, language picture of the world, national and cultural specify, ethnical and cultural component, cognitive aspect, semantic ties, functions.

АННОТАЦИЯ

Соломаха А. В. - Этнореалии в современном немецком языке (на материале лексических и фразеологических единица). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. - Национальный педагогический университет им. Н.П. Драгоманова. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению структурных, семантических и функциональных особенностей вербализированных немецких этнореалий на материале лексических и фразеологических единиц современного немецкого языка. Доказывается, что этнореалии являются неотъемлемой частью языковой картины мира немецкого этноса, выражением его духа. При изучении вербализированных этнореалий основным являлось понимание языка как «дома бытия этноса», понимание национального языка не только как кодовой системы общения и сохранения информации, а и как неповторимый результат умственно-эмоционального и духовного творчества конкретного этноса, его коллективным органом самопознания собственной культуры на фоне пространственно-временного континуума. В работе дается определение этнореалии, под которой понимаются как национально-специфические феномены природы, так и материальные и духовные достижения конкретной культуры и истории; определяются критерии их выделения и языковые единицы, вербализирующие их в современном немецком языке

В исследовании обращается внимание на необходимость при изучении языковых единиц в этнолингвистическом ключе учитывать их когнитивный аспект, поскольку национальная языковая картина мира включает всю когнитивную базу национального языка конкретного этноса, являясь категорией, соответствующей культурно-философскому пониманию языка как «дома бытия» этого этноса. Опираясь на такие характерные для когнитивной лингвистики и когнитивной семантики понятия как концептуализация и категоризация, вербализированные этнореалии классифицируются по группам концептов, таким как: концепты природно-географических условий бытия немецкого этноса; концепты общественно-исторического бытия; концепты экономической жизни; концепты науки, техники и образования; концепты быта и традиций. В данных группах концептов выделены тематические группы и рассмотрено их семантическое наполнение.