Аналіз говіркової специфіки онімів як структурних елементів мови фольклору на фонетичному, морфологічному і словотвірному рівнях. Збереження власними назвами живомовних особливості тієї місцевості, де вони побутують. Онімний репертуар фольклорних текстів.
Дослідження проблем лексикографії та регіоналістики. Лексикографічний опис народного мовлення та говорів. Характеристика етапів становлення та розвитку східнослов’янської діалектної фразеографії. Огляд сучасних фразеологічних словників російської мови.
Висвітлення семантичних нюансів діалектизмів включно з так званими протиставними у порівнянні з нормативними. Суть специфіки діалектних слів у їх функційних виявах в українській художній мові. Розширення типології діалектних лексико-семантичних одиниць.
Дослідження ролі діалектних текстів у викладанні діалектології як академічного предмета. Виявлення двозначного ставлення студентів до діалектів в Україні. Обґрунтування важливості та потенціалу діалектних текстів у просуванні діалектів в освіті.
Аналіз найдокладніших програм для записування діалектного матеріалу. Знайомство з головними особливостями формування експресивної семантики дієслова. Роль діалектного текст у дослідженні семантики дієслова в українських східнополіських говірках.
Діалектний текст як джерело вивчення прояву наголосу в українському діалектному просторі. Поведінка наголосу в прийменниково-займенникових конструкціях (словозмінна парадигма). Повні й енклітичні форми займенників, логічний наголос в українських говірках.
Дослідження діалектної мови кінця XX - початку XXI ст. Системні відношення компонентів діалектної мови, особливості функціонування діалектних одиниць у просторі та часі. Роль діалектного тексту для достовірного опису структурних особливостей говірок.
з’ясуванні поширеності діалектних елементів у текстах фольклору, в установленні особливостей їх відбиття у можливих спеціальних лексикографічних працях, присвячених словниковому описові мові фольклору. Приклади лексикографування діалектних елементів.
Проведення комплексного дослідження діалектних літературно-художніх антропонімів, що функціонують у творах сучасних українських письменників. Опис літературно-художніх антропонімів, в основі яких відчитується діалектна лексика. Своєрідні маркери регіону.
Фонетичні, лексичні, словотвірні, морфологічні та синтаксичні діалектизми щоденника-хроніки І. Бажанського "Війна". Відображення основних фонетико–граматичних закономірностей буковинських говірок за допомогою фонетичних та морфологічних діалектизмів.
- 14621. Діалектні та розмовні одиниці в мові газети "Волинь": стилістичний та лексико-граматичний аспекти
Дослідження вживання говіркових елементів у мові регіонального періодичного видання "Волинь". Використання механізму зіставлення, обігрування різних лексичних одиниць національної мови з метою досягнення художньо-естетичного ефекту в публіцистиці.
Доцільність текстоцентричного підходу в мовній освіті учнів старших класів. Виявлено дидактичний потенціал діалектних текстів; розкрито особливості використання зразків народного мовлення при вивченні рідної мови; наголошено на виховній функції текстів.
Створення діаспор за межами батьківщини. Аналіз діяльності закордонного українства. Праці І. Зілинського й О. Горбача в галузі української діалектології. Вивчення практики ареальної лінгвістики. Систематизація української діалектології та мовознавства.
Аналіз праць І. Зілинського в галузі української діалектології, які є важливими для осмислення та систематизації української діалектології та мовознавства взагалі. Актуальність та значення даних досліджень для теорії і практики ареальної лінгвістики.
Аналіз праць Івана Зілинського в галузі української діалектології та їх ролі в осмисленні та систематизації української діалектології та мовознавства. Оцінка внеску І. Зілинського в дослідження різних діалектів української мови в різних регіонах.
Дослідження літературознавчої проблеми інтерпретації художнього твору в площині діалогу між автором, героєм та читачем. Характеристика основних засад побудови таких діалогів у творчості Володимира Набокова. Розгляд учасників художньої комунікації.
Актуалізація гуманістичного потенціалу історії в контексті діалогу щодо розв’язання суспільних проблем сучасності. Особливості діалогової взаємодії культур в контексті осмислення процесів суспільного буття. Сучасна оцінка історичного досвіду пращурів.
Особливості розмовного мовлення персонажів у процесі діалогічної взаємодії, специфічні засоби формування розмовного діалогу в художньому тексті. Кількісні та якісні характеристики мовленнєвих жанрів у розмовно-діалогічних текстах І.С. Нечуя-Левицького.
Аналіз політичного діалогу як соціального явища. Виокремлення умов його реалізації і функцій у суспільстві як чинників зміцнення єдності політичної еліти та інститутів громадянського суспільства, зростання політичної та економічної стабільності.
Огляд шляхів, якими А. Аппіа наближався до визначення функцій світла в процесі розбудови власної моделі театру, у контексті розуміння режисером сценічного твору. Концепція "синтезу мистецтв" Р. Ваґнера, творча взаємодія митців, "діалог двох партитур".
- 14631. Діалог дерев'яної храмової архітектури Західної України XVIII століття з культурою Китаю та Японії
Революційний погляд на культурно-історичні стосунки між створенням дерев’яної сакральної архітектури Західної України XVIII ст. та Китаю й Японії. Аналіз впливу на українську дерев’яну архітектуру того часу європейського стилю рококо та "китайщини".
- 14632. Діалог з історією як прийом навчання зарубіжної літератури (на прикладі твору В. Скотта "Айвенго")
Розгляд діалогу з історією як прийому навчання на уроках зарубіжної літератури. Суть діалогу з епохою як одного з способів вивчення художніх творів історичної тематики. Формування ключових компетентностей у системі аналізу художньо-історичних творів.
Розгляд спорідненого для драматургів і епіка дискурсу, за допомогою якого виявляються спільні для всіх трьох авторів засоби, методи, прийоми письма. Посилення умовності, виник універсальності сприйняття й експресіоністично загострення плану зображення.
Характеристика спорідненого для драматургів (Брехт, Гашек, Багряний) дискурсу. Спільні засоби, методи, прийоми письма, за допомогою яких посилюється умовність, виникає універсальність сприйняття, поглиблюється підтекст. Способи звернення до минулого.
- 14635. Діалог за вікном
Піднесений пафос вступу до рецензії на книгу Пахаренка "Шевченко як геній. Природа, своєрідність і стратегії інтерпретації геніальности поета". Замах на осягнення таїни народження мистецького акту, таїни, яку намагалися осягнути мислителі античності.
Вплив діалогу з зацікавленими сторонами на економічний розвиток бізнес-організації. Зміст політики взаємодії з стейкхолдерами, результати якої матимуть прояв у підвищенні капіталізації компанії, покращенні стійкості, зростанні інвестиційної привабливості.
Поняття діалогу як способу організації мовлення та діалогічності як текстової категорії, що репрезентує комунікативну взаємодію двох комунікантів і вимагає дотримання певних умов. Типи діалогічності, засоби репрезентації в заголовкових комплексах.
Дослідження й аналіз смислових пластів драматичної поеми Лесі Українки "Одержима", які розкриваються внаслідок співвіднесеності твору з біблійним текстом. Розгляд та характеристика специфічних особливостей інтерпретації Євангельських образів і мотивів.
Дослідження проблематики термінологічних визначень та складових професії "звукорежисура". Характеристика особливостей естетики модерного звуку, що сформувалася в середовищі електронної музики. Ознайомлення з розквітом професії в сфері кінематографа.
Еволюція втілення східної тематики в музиці від стилістичних розвідок початку ХХ ст. - до глибокого розуміння "чужої" ментальності. Подолання дистанції між двома музичними світами, що почалося на порозі Новітнього часу шляхом стилістичних шукань.