Динаміка індексу медіаграмотності українців: 2020-2022 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка індексу медіаграмотності українців: 2020-2022 рр.

Наумова М.Ю.

к.соціол.н., доцентка,

старший науковий співробітник

відділу соціології культури та масової комунікації

Інститут соціології Національної

академії наук України

Анотація

У статті розглядаються зміни у медіаспоживанні української аудиторії, сприйнятті нею інформаційного простору країни, чутливості до різних форм спотвореного контенту (маніпуляцій, фейків, дезінформації). Емпіричною базою дослідження є три хвилі загальнонаціонального опитування, яке проводилося на замовлення ГО "Детектор медіа" у 2020, 2021 та 2022 рр. На ґрунті цього дослідження було прораховано індекс медіаграмотності українців - загальний показник медіакомпетентності населення. Результати опитувань свідчать про те, що рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився за два роки (з 2020 по 2022 р.). Частка аудиторії' з вищим за середній рівнем показника зросла з 55% до 81%. Частка аудиторії' з високим рівнем компетентності зросла вдвічі в трьох субіндексах (складниках) загального рівня медіаграмотності українців: розуміння ролі ЗМІ у суспільстві, цифрової' компетентності та чутливості до спотвореного контенту. Виняток становить лише субіндекс використання медіа, який значущо не змінився. За рік війни найвражаючі зміни відбулися у цифровій компетентності українців: зросли майже всі показники цього субіндексу Так, частка користувачів Інтернету, для яких проблема захисту персональних даних у мережі є актуальною, становила 86% порівняно із 64% у 2020 р. Украі'нці стали більш свідомими щодо маніпулятивних алгоритмів медіаплатформ.

Безперечно, можна констатувати зріст чутливості до ворожої пропаганди, фейкових матеріалів, маніпулятивного контенту серед української аудиторії. Містяни більш чутливі до спотвореного медіаконтенту, ніж населення селищ. Це стосується й аудиторії з вищою освітою (77%) та мешканців східних областей. Найнижчий показник чутливості до фейків, маніпуляцій та замовних матеріалів у ЗМІ - на заході країни. Якщо до початку повномасштабного вторгнення РФ інформацію на достовірність перевіряли 55% споживачів, то після року війни вже 67%.

Ключові слова: медіаспоживання, українська аудиторія, спотворений контент, дезінформація, інформаційна війна, медіаграмотність.

DYNAMICS OF THE MEDIA LITERACY INDEX OF UKRAINIANS: 2020-2022

The article examines changes in the media consumption of the Ukrainian audience, its perception of the country's information space, and its sensitivity to various forms of distorted content (manipulation, fakes, disinformation). The empirical basis of the study is three waves of a nationwide survey commissioned by the NGO "Detector Media" in 2020, 2021, and 2022. Based on this study, the index of media literacy of Ukrainians - the total demonstrable media competence of the populationwas calculated. Survey results indicate that the general index of media literacy has changed significantly over two years: from 2020 to 2022. The share of the audience with a higher-than-average level of the indicator increased from 55% to 81%. The share of the audience with a high level of competence has doubled in three sub-indices (components) of the general level of media literacy of Ukrainians: understanding the role of mass media in society, digital competence, and sensitivity to distorted content. The only exception is the media use sub-index, which has not changed significantly. During the year of the war, the most impressive changes occurred in the digital competence of Ukrainians: almost all indicators of this subindex increased. Ukrainians have become more aware of the manipulative algorithms of media platforms. Undoubtedly, it is possible to state the increase in sensitivity to hostile propaganda, fake materials, and manipulative content among the Ukrainian audience. Townspeople are more sensitive to distorted media content than the population of villages. This also applies to the audience with higher education (77%) and residents of the eastern regions. The lowest indicator of sensitivity to fakes, manipulations, and commissioned materials in mass media is in the western part of the country. If, before the start of the full-scale invasion of the Russian Federation, 55% of consumers checked the information for reliability, then after a year of the war, 67% had already.

Key words: media consumption, Ukrainian audience, distorted content, disinformation, information war, media literacy.

Постановка проблеми. Із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну інформаційна війна проти нашої країни набула небаченого рівня комплексності, інтенсивності та цинічності. Чи можемо ми констатувати, що рівень інформаційної стійкості України не дає жодного шансу перемогти її на інформфронті? Чи є рівень критичного мислення українців та їхня чутливість до спотвореного контенту достатніми, щоб ворожа пропаганда не мала очікуваного її творцями ефекту? Відповіді на ці питання дає індекс медіаграмотності вимірювався тричі: у грудні 2020, 2021 та 2023 рр.

Концептуальна модель індексу медіаграмотності. В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження "Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії", підготовленого на замовлення ГО "Детектор медіа" (січень 2020 р.). Його вимірювання передбачало розроблення індикаторів, релевантних для чотирьох субіндексів, які фіксували певні аспекти медіакомпетентності українців: інформаційний фейк контент

Субіндекс І: Розуміння. Фіксує усвідомлення аудиторією різноманітних аспектів функціонування медіа у суспільстві: їхньої ролі; глибини впливу на свідомість на рівні фреймів сприйняття, оцінки, поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.

Субіндекс ІІ: Використання. Вимірює кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини, які використовує аудиторія; тривалість знайомства з новинами протягом дня; мотиви використання Інтернету; пристрої, якими користуються споживачі для доступу в Інтернет.

Субіндекс ІІІ: Цифрова компетентність. Цей субіндекс пов'язаний з інтенсивністю використання Інтернету, розумінням особливостей функціонування й термінології нових медіа, практиками цифрової безпеки, володінням сучасними ґаджетами, компетентністю у створенні та розміщенні власного контенту.

Субіндекс ІУ: Чутливість до спотвореного медіаконтенту. Передбачає вимірювання чутливості аудиторії до дезінформації/фейкових новин; чутливість до маніпулятивного медіаконтенту і маніпулятивних технік, а також способів, які використовують споживачі для перевірки інформації на достовірність.

Динаміка індексу медіаграмотності. Стандартизований індекс медіаграмотності має діапазон значень від 0 до 10 балів, де 0 - украй низький рівень медіаграмотності, а 10 - максимально високий. Для зручності інтерпретації індекс було перекодовано в 4-бальну шкалу. Згідно з отриманими у 2023 р. результатами, медіаграмотність 6% українців є низькою, у 13% - нижча за середню, кожен другий представник аудиторії (50%) має вищий за середній рівень медіаграмотності і майже третина - 31% - високий.

Рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився за два роки (з 2020 по 2022 р.). Частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зросла з 55% до 81%. Частка аудиторії з високим рівнем компетентності зросла вдвічі в трьох субіндексах загального рівня медіаграмотності українців:

Таблиця 1

Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії' та 42 індикатори*

Закінчення табл. 1

розуміння ролі ЗМІ у суспільстві, цифрової компетентності та чутливості до спотвореного контенту. Виняток становить лише субіндекс використання медіа, який значущо не змінився. Найбільша частка аудиторії з низьким рівнем компетентності спостерігається за субіндексом цифрової грамотності (15%). Але ця частка суттєво зменшилась за два роки (на 7%) (рис. 1).

Хоча медіаграмотність українців за рік війни суттєво зросла, залишаються категорії населення, уразливі для ворожих інформаційних впливів і маніпуляцій усередині вітчизняного медіапростору. Так, 6% українців мають низький рівень медіаграмотності. Серед цієї аудиторії переважають старші вікові групи: 42% становлять особи у віці 56-65 років. Для неї також є характерними низький освітній статус: 37% - загальна середня освіта; 51% - середня спеціальна; 33% - мешканці сіл; найнижчий рівень добробуту - 35% вистачає лише на їжу. 46% українців із низьким рівнем медіаграмотності вважають, що медіа ніяк на них не впливають, використовують лише одне джерело новин про суспільно-політичне життя (81%) - телебачення; 66% узагалі не користуються Інтернетом; 35% не розуміють важливості створення суспільних ЗМІ, а 23% не мають думки із цього приводу. Для кожного другого представника сегменту (53%) проблема дезінформації в ЗМІ не є актуальною (27% ніколи про неї не чули); 42% ніколи не чули про маніпуляцію у медіа. 83% ніколи не перевіряють інформацію на достовірність.

Рис. 1. Загальний індекс медіаграмотності та його субіндекси, %

Рівень медіаграмотності нижчий за середній (13% українців). Більша частка сегменту - аудиторія у віці 46+ років (58%). Кожен другий має середню спеціальну освіту (49%), а 27% - загальну середню. Дві третини (66%) мають нижчий за середній рівень добробуту. 29% уважають, що медіа ніяк на них не впливають. Дві третини (67%) використовує одне джерело для знайомства з новинами; 21% - два джерела. 63% користуються Інтернетом щодня або майже щодня. 41% користуються соціальними мережами для отримання суспільно-політичних новин, 11% - інформаційними Інтернет-ресурсами; 22% - месенджерами і лише 46% - телебачення. 27% не користуються Інтернетом узагалі; 63% користуються щодня або майже щодня. 63% вважають, що редакційно незалежні суспільні ЗМІ є важливими елементом медійного простору. Для кожного другого представника сегмента (47%) проблема дезінформації в ЗМІ не є актуальною (18% ніколи про неї не чули); 33% ніколи не чули про маніпуляцію у медіа. 70% ніколи не перевіряють інформацію з медіа на достовірність.

Серед українців, які мають вищий за середній індекс медіаграмотності (це 50% аудиторії), переважають споживачі молодшого та середнього віку: більше половини (11%) - особи від 18 до 45 років. Освітній статус вищий, аніж у аудиторії з низьким і нижче середнього рівнями медіаграмотності: 39% мають вищу освіту. Цю категорію визначає середній рівень добробуту. Кожен третій уважає, що медіа формують порядок денний, привертаючи увагу до подій, які вони будуть обговорювати на протязі дня (32%), а майже чверть (23%) уважає, що контент ЗМІ впливає на їхні інтереси та цінності. Кожен четвертий (24%) використовує більше трьох джерел інформації'; 32% орієнтовані на два джерела новин. 96% користуються Інтернетом майже щодня. 60% користуються соціальними мережами для отримання суспільно-політичних новин, 24% - інформаційними Інтернет-ресурсами;

44% - месенджерами. 77% уважають, що редакційно незалежні суспільні ЗМІ є важливими елементом медійного простору. 45% перевіряє інформацію на достовірність.

Серед аудиторії з високим рівнем медіаграмотності (31% українців) переважають споживачі віком до 45 років (69%). Молодь (18-24 роки) становить 18%. Найбільш освічена аудиторія: 60% мають вищу або незакінчену вищу освіту. Переважають мешканці обласних центрів (87%); частіше мешкають у центральних та північних областях (відповідно 29% та 22%). Найвищий рівень добробуту порівняно з іншими сегментами: 36% - вистачає на все, але не роблять заощадження; 14% живуть у повному достатку. Розуміють вплив медіа на свідомість аудиторії. 30% уважають, що медіа впливають на їхні цінності і життєві інтереси, формують порядок денний (47%). Найбільш диверсифіковане споживання медіа серед усіх сегментів. 42% отримують інформацію про суспільно-політичне життя з трьох та більше джерел. 100% користуються Інтернетом щодня. 74% користуються соціальними мережами для отримання суспільно-політичних новин, 37% - інформаційними Інтернет-ресурсами, 63% - месенджерами. Важливість суспільного мовлення підкреслюють 93% сегмента; 73% знають, що в Україні існує суспільний мовник. Двоє з трьох (67%) перевіряють інформацію на достовірність.

Рівень медіаграмотності залежить від віку, рівня освіти, добробуту, місця проживання. Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років (за рахунок субіндексів використання та цифрової компетентності) і низький серед старшої вікової групи (56-65 років) (рис. 2). Чим нижче освітній статус, тим нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній становить 33%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, - лише 10%. Суттєві відмінності у рівні медіаграмотності спостерігаються між особами з різним матеріальним статусом. Чим вищим є рівень добробуту, тим більш високий показник має індекс. Серед категорії, яким грошей вистачає лише на їжу (низький рівень добробуту), 27% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Тоді як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 12%. У мешканців великих міст показник індексу вищий, аніж у селян.

Глибина розуміння ролі ЗМІ в суспільстві та впливу медіа на аудиторію зумовлена рівнем освіти, добробуту опитаних, а також регіоном проживання. Цілком передбачуваним є високий та вище за середній рівень розуміння ролі ЗМІ в суспільстві в осіб із високим освітнім статусом (78%) та рівнем добробуту (77%). Дещо більш компетентними виявилися мешканці Північного регіону країни, до якого належить столиця, а також жителі центральних та південних областей країни.

Рис. 2. Рівень медіаграмотності. Розподіл за соціально-демографічними характеристиками, %

Практики використання медіа: регулярність, інтенсивність та диверсифікація джерел інформації про суспільне-політичне життя залежать від статі, рівня освіти та матеріального статусу. Це єдиний субіндекс, якій значущо не змінився за останні два роки. Цікаво, що жінок у цілому на відміну від чоловіків характеризує більш диверсифіковане і тривале споживання медіаконтенту. Найбільш диверсифіковане використання медіа характерне для аудиторії з вищою освітою та високим/вище середнього рівнями добробуту.

Найвищий рівень цифрової компетентності, пов'язаний з інтенсивністю використання Інтернету, розумінням особливостей функціонування й термінології нових медіа, практиками цифрової безпеки, володінням сучасними ґаджетами, компетентністю у створенні та розміщенні власного контенту, мають українці віком 18-25 років (85% - вищий за середній та високий показник субіндексу). Очевидно, що чим вищі освіта й рівень добробуту родини опитаних, тим вища їхня цифрова компетентність. Частка аудиторії з високим та вищим за середній індексом цифрової компетентності становить відповідно 78% та 77% (рис. 3).

Які найцікавіші зрушення відбулися за рік військової агресії з боку РФ з українською аудиторією? Найвражаючі зміни відбулися у цифровій компетентності українців (рис. 4). За два роки зросли майже всі показники цього субіндексу. Так, частка користувачів Інтернету, для яких проблема захисту персональних даних у мережі є актуальною, становить 86% порівняно із 64% у 2020 р. Українці стали більш свідомими щодо маніпулятивних алгоритмів медіаплатформ. На питання, чи вважають вони алгоритм новинної стрічки у соціальних мережах, який підлаштований під кожного окремого споживача, маніпуляцією, позитивно відповіли більше половини (53%), тоді як у 2020 р. лише 33%. Суттєво зросла частка тих, хто має акаунти у більше ніж трьох соціальних мережах: 27% vs 48% (відповідно у 2020 і 2022 рр.). Якщо у 2020 р. лише третина українців (33%) могла самостійно зняти відео, відредагувати його та розмістити в Інтернеті, то в 2020 р. ця частка становить уже 49%. Змінилося ставлення українців і до онлайнтестів, які є розважальними і допомагають "з'ясувати" особливості характеру, психотип чи пропонують певні поради. Часто такі тести збирають дані користувачів, які потім можуть використатися для розсилки спаму або шахрайства. У 2020 р. такі тести час від часу проходили 43% Інтернет-аудиторії, а в 2022 р. лише 29%.

Рис. 3. Цифрова компетентність.

Розподіл за соціально-демографічними характеристиками, %

Безперечно, можна констатувати зріст чутливості до ворожої пропаганди, фейкових матеріалів, маніпулятивного контенту серед української аудиторії. Містяни більш чутливі до спотвореного медіаконтенту, ніж населення селищ. Це стосується й аудиторії з вищою освітою (77%) та мешканців східних областей (73%). Найнижчий показник чутливості до фейків, маніпуляцій та замовних матеріалів у ЗМІ - на заході країни.

Якщо до початку повномасштабного вторгнення РФ інформацію на достовірність перевіряли 55% споживачів, то після року війни вже 67%. А відсоток тих, хто ніколи не намагається верифікувати медійний контент, знизився на 8% (із 39% у 2021 р. до 31% у 2022 р.). (рис. 5).

Серед основних практик перевірки інформації на достовірність зазначалися такі (рис. 6):

- пошук інформації про подію в інших джерелах, у т. ч. офіційних (68%);

- оцінка надійності джерела, на яке є посилання у матеріалі (33%);

- пошук першоджерела, на яке є посилання (30%);

- знайомство з коментарями до публікації, якщо матеріал розміщено в Інтернет-ЗМІ (27%);

- оцінка репутації ЗМІ (17%);

- узяття до уваги того, хто є власником ЗМІ (17%);

- пошук інформації про експертів, які коментували подію (14%);

- пошук інформації про автора (10%).

Результати дослідження свідчать про те, що, незважаючи на зростаючу медіакомпетентність української аудиторії, потреба у комплексній державній програмі, спрямованій на розвиток критичного мислення та підвищення медіаграмотності як дітей/молоді, так і дорослих громадян, має стати одним із головних складників культурних політик. Адже інформаційний складник у сучасній гібридній війні є одним із вирішальних чинників перемоги. Особливо це важливо для України, яка бореться з ядерною державою з переважаючим військовим потенціалом.

Рис. 4. Цифрова компетентність, %

База: ті, хто перевіряє інформацію на достовірність, N= 1001 (2020 р.), N= 1121 (2021 р.) та N= 727 (2022 р.). Питання: Як саме ви перевіряєте інформацію на достовірність?

Рис. 5. Перевірка інформації на достовірність

База: ті, хто перевіряє інформацію на достовірність, N= 1001 (2020 р.), N= 1121 (2021 р.) та N= 727 (2022 р.). Питання: Як саме ви перевіряєте інформацію на достовірність?

Рис. 6. Практики перевірки інформації' на достовірність

Із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну суттєво зросли й інформаційні впливи з боку агресора. Інформаційна війна проти України набула небаченого рівня комплексності, інтенсивності та цинічності. Незважаючи на зростаючу медіакомпетентність української аудиторії, потреба у комплексній державній програмі, спрямованій на розвиток критичного мислення та підвищення медіаграмотності як дітей/молоді, так і дорослих громадян, має стати одним із головних складників культурних політик. Адже інформаційний складник у сучасній гібридній війні є одним із вирішальних чинників перемоги.

Одним із центральних завдань таких програм має стати підвищення цифрової компетентності, яка має забезпечити безпечне споживання цифрового медійного контенту. Ідеться про формування навичок з:

(1) інформаційної безпеки, яка передбачає наявність критичного мислення і можливість оцінити інформацію у мережі за критеріями її достовірності, обґрунтованості, наявності маніпулятивного контенту;

(2) комунікаційної безпеки: розуміння безпечних правил поведінки у мережі; правил спілкування, уникнення небезпечних знайомств, уважне і відповідальне ставлення до контенту, який розміщується;

(3) технічної безпеки: навичок роботи з персональними пристроями входу до Інтернету, які забезпечують надійне збереження персональних даних.

Література