Дослідження народнопісенних інтонацій у презентації пісенних творів М. Лисенка на слова Т. Шевченка. Напрями сучасних досліджень творчості українських корифеїв поезії та музики - Т. Шевченка і М. Лисенка. Підвищення драматизму, емоційності висловлювання.

Вивчення особливостей реконструкції обряду обжинок, як одного з механізмів трансмісії фольклору. Аналіз можливості відтворення обряду у науково-виконавській інтерпретації, що дає можливість мінімалізувати стильові втрати через вторинну форму виконання.

Взаємодія скрипкового стилю А. Кореллі та процесів формоутворення в його Concert grossi. Значення поділу ансамблю на групи concertino і grosso. Роль виконавської складової концертів. Особлива роль темброво-фактурної складової в жанрі Concerto grosso.

Аналіз гітарної транскрипції "Гольдберг-варіацій" Й.С. Баха, здійсненої угорським гітаристом й викладачем Й. Етвьошем. Порівняльний аналіз оригіналу даного твору та його гітарної версії з урахуванням акустичної та технічної специфіки інструмента.

Музично-виконавська діяльність як один із компонентів фахової діяльності вчителя музики. Особливості та специфіка вокально-виконавської діяльності студентів-практикантів. Значущість впливу очікуваних і неочікуваних стресорів на стабільність цього процесу.

У науковій статті автором охарактеризовано виконавську стабільність піаніста як не вроджену, а набуту інтегрально-динамічну властивість, прояв якої забезпечує збереження оптимального емоційно-творчого самопочуття в умовах концертно-сценічної діяльності.

Зміст та структура поняття "стабільність" з позицій різних галузей науки. Сутність поняття "виконавська стабільність піаністів". Доведено, що статична виконавська стабільність піаністів проявляється у процесі сценічного відтворення виконавських навичок.

Квартет імені М.В. Лисенка як один з тих, хто визначає характер та тренд розвитку вітчизняного квартетного музикування. Розгляд особливостей виконавської стратегії струнного квартету № 1 Валентина Сильвестрова у версії квартету імені М.В. Лисенка.

Характеристика творчої діяльності провідного вітчизняного колективу - Квартету ім. М.В. Лисенка: основний склад, репертуар, співпраця з відомими українськими композиторами. Особливості виконавської стратегії Струнного квартету №1 В.В. Сильвестрова.

Розгляд феномену виконавської вокальної традиції, відокремлення її від зафіксованого у нотописі тексту та індивідуальної виконавської інтерпретації. Аналіз вокально-педагогічного та інтерпретаційного аспектів виконавської традиції в академічному співі.

Специфіка виконавської форми соло в контексті репрезентації сценічно-одноосібним виконавцем художнього змісту твору. Розгляд деяких визначальних засад авторського формотворення композиторського мислення І. Карабиці на прикладі його Вальсу для альта соло.

Дослідження питання щодо проблем постановки різних типів виконавського дихання під час гри на тромбоні. Аналіз процесу виконавської фази вдиху і фази видиху. Розтлумачення поняття важливого елементу "опору дихання". Резонатори дихального тракту музиканта.

Аналіз часової специфіки музичних творів, яку музикознавці досить часто порівнюють із живописом і скульптурою. У музично-виконавській творчості виконавець є постійним співавтором. Інтерпретація музики і рівні культури сприйняття її слухацькою аудиторією.

Пошук інтерпретаційної версії драматично-оперного етюду М. Леонтовича "На русалчин Великдень". Розкриття авторського бачення фантастичних і символічних істот в оперному жанрі. Аналіз етапів розгортання музичної драматургії твору, еволюції образів русалок.

Визначення місця виконавського аналізу в системі аналітичних методик музикознавства, з’ясування його специфіки та функцій. Розробка головних методичних прийомів і можливих алгоритмів аналітичної роботи з обраними для інтерпретації музичними творами.

Розгляд виконавського аналізу, який поєднує в собі об'єктивний і суб'єктивний фактори. Вивчення його мети - формування власного задуму музичного твору. Обгрунтування інтуїтивних знахідок. Аналіз теоретичних висновків, що наповнюються емоційним змістом.

Основні елементи виконавської техніки балалаєчника. Конструкція балалайки, її стрій та прийоми гри на ній. Модифікування м'язового напруження в пальцях, кисті, передпліччі у процесі контактування з грифом балалайки, координування з діями правої руки.

Визначення художньо-інтерпретаційного дискурсу глобалізованого та глокалізованого простору. Аналіз особливостей класико-романтичного, автентичного підходів та модернізованих форм виконання бахівської клавірної музики. Розгляд особливостей нотного тексту.

Особливості обробок народних пісень, аналіз інтерпретацій "Щедрівки" для мішаного хору acappella різними вітчизняними хоровими коллективами. Виконавський потенціал хорових творів О. Яковчука на цьому прикладі, вираз природи українського хорового співу.

Мета статті – дослідити процес виконавського семіозису в музичному мистецтві на прикладі аналізу інтерпретант певної композиції. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарному методі, призначеному для проведення функціональних паралелей.

Визначення ролі виконавського синтезу як творчого методу одеської вокальної школи, встановлення його ролі у формуванні її засад. Виявлення ролі театрально-інтонаційного та абсолютно-вокального техніцизованого напрямів у структурі одеської вокальної школи.

Вивчення засад романтичної традиції у фортепіанному виконавстві. Дослідження генеалогії виконавського стилю В. Горовиця, періодизація його творчості і аналіз репертуару. Виявлення специфіки розвитку романтичної традиції виконавського стилю піаніста.

Переосмислення ролі клавірної сонатної творчості у період Бароко та Класицизму. Характеристика виконавського та буттєвого часопростору музикальних творів Ф. Баха, Й. Гайдна, В. Моцарта. Популяризація фортепіанної музики серед широких верств населення.

Специфіка виконавського часопростору двох шедеврів видатних композиторів-сучасників, за життя яких відбувався поступовий перехід від класичного до романтичного стилю. Значення їх усвідомлення піаністом-виконавцем в практиці роботи над музичним твором.

Зв’язок слова, музики й сценічної дії в українській класичній опері. Сценічна мова як засіб впливу на слухача, завдяки якому до глядацької аудиторії доноситься ідейний зміст і внутрішній світ персонажа. Процес роботи співака-актора над створенням образу.

Дослідження основ естетики романтичної доби та музичної культури Відня. Аналіз виконавської та педагогічної практики Віденської фортепіанної школи. Оцінка внеску Й.Н. Гуммеля та К. Черні у розвиток і впровадження фортепіано в культурний простір Австрії.

Розглянуто проблематику квартетного виконавства як окремої галузі музичної творчості. Визначено основні етапи розвитку камерно-інструментального виконавства в Європі, що мали характерний вплив на особливості становлення жанру струнного квартету в Україні.

Особливості виконавського відтворення фактурної програми музичного твору. Поняття фактури фортепіанного твору. Виявлення закономірності та зумовленості процесу трансформації фактури, який відбувається у творі, рівень тезауруса інтерпретатора-піаніста.

Особливості виконавської інтерпретації пісні "New York, New York" Ф. Сінатрою. Порівняльний аналіз із виконавськими версіями інших відомих співаків Лайзи Міннеллі, Мірей Матьє, Томаса Сандерса, та ін. Характерні риси виконавського стилю Ф. Сінатри.

Розгляд тенденцій розширення жанрово-стильового репертуарного діапазону камерно-інструментальної музики. Вивчення особливостей міжмистецького та загальнопрофесійного універсалізму творчого самовираження. Аналіз з'єднань "композитор-виконавець-слухач".