Соціолого-правове обґрунтування тези, про те що в структурі політичної свідомості відбувається поєднання та інтеріоризація політико-правових цінностей на підґрунті взаємозалежності політики і права. Їх зміст і органічний зв’язок з політичною культурою.

Інтеріоризація як процес включення соціальних норм і цінностей до внутрішнього світу людини, тобто заміни зовнішніх санкцій самоконтролем. Аналіз особливостей взаємозалежності процесів соціалізації, соціальної адаптації та інтеріоризації особистості.

Розгляд концептуальних засад дослідження інтеркультурної комунікації та її значення в сучасному світі. Аналіз існуючих наукових поглядів на культуру та комунікацію як феномени соціалізації особистості. Особливості сприйняття основних процесів мислення.

Роль феномену інтеркультурного міста як інноваційного чинника у формуванні міжкультурної інтеграції й управлінні розмаїттям як ресурсом та перевагою для громади за умови компетентного керівництва. Аналіз оцінки та переваги міжкультурної стратегії міста.

Дослідження інтеркультурного складника соціокультурного капіталу міста через показники, які позитивно сприймаються мешканцями. Інтеркультурність як вагомий ресурс накопичення соціокультурного капіталу, який згодом конвертується в капітал політичний.

Розгляд особливостей впливу глобальної мережі Інтернет на комунікаційні процеси в сучасному суспільстві. Сутність поняття "соціальність". Загальна характеристика комунікаційного простору сучасної культури. Аналіз способів спілкування через Інтернет.

Аналіз місця Інтернет мережі, у житті сучасної молоді. Огляд можливостей що надає всесвітня мережа. Характеристика проблем, що виникають при зловживанні у користуванні комп’ютером, через мерехтіння монітора. Поняття та симптоматика інтернет-залежністі.

Еволюція розвитку Інтернет як глобальної тенденції інформаціоналізму і мережевого суспільства. Виникнення нової глобальної інформаційної економіки, якій сприяла поява нової організаційної форми — мережевого підприємства. Суть та завдання Інтернет-бізнесу.

Еволюція Інтернету як глобальної тенденції інформаціоналізму і мережевого суспільства. Розвиток кіберпростору, детермінованого парадигмою інформаційної технології, яка сприяє формуванню комп’ютерної мережі. Аналіз нової глобальної інформаційної економіки.

Передача інформації між людьми за допомогою мови, жестів, а також зображень та інших символьних форм, що зафіксовані на матеріальних носіях. Політична комунікація як створення, відправлення та опрацювання повідомлень, котрі суттєво впливають на політику.

Особливості поширення інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному інтернет-просторі. Особливості реалізації інтернет-активності користувачів в кризових умовах соціально-політичної напруженості та за умов проведення антитерористичноі операції.

Оцінка шкідливого впливу мережевих ресурсів на різні вікові групи. Переваги використання кіберпростору у навчанні та розвитку дітей. Зниження перевантаження інформацією та захоплення комп'ютерними іграми. Пошук шляхів подолання інтернет-залежності.

Комунікація як тиражування товару – інформаційного продукту діяльності інтелектуалів стає найбільш актуальним процесом інформаційного суспільства. Вразливість людини відносно зовнішніх впливів, з боку агресивної реклами, функціонального маніпулювання.

Дослідження особливостей функціонування Інтернет-комунікацій в інформаційну епоху. Вивчення особливостей функціонування нових форм Інтернет-комунікацій та їхнього впливу на розвиток суспільства. Місце комунікації у різних сферах життя суспільства.

Роль Інтернет-мовлення в трансформації традиційних форм виробництва та поширення інформаційного продукту. Розробка теоретико-практичної концепції створення телерадіомовлення України в мережі Інтернет. Основи розвитку міжнародних медіакомунікацій.

Аналіз специфіки інтернет-практики як новітньої форми здійснення віртуальної інтерсуб’єктивності у контексті сучасної інформаційної культури. Висвітлення інтернет-практики як форми соціальної взаємодії, збереження та трансляції соціального досвіду.

Розгляд проблем поширення впливу Інтернет-спільнот в суспільно-політичній сфері, визначення поняття та їх загальна характеристика. Виокремлення факторів, що породжують утворення Інтернет-спільнот. Процес виникнення нових форм комунікаційної взаємодії.

Суперечливість інтерпретації поняття "кооперативна комунікація". Прагматичні межі кооперативної поведінки осіб. Аналіз "моделі рівноваги", що стверджує потребу гармонійності соціальної системи. Відповідність поняття моральним і правовим нормам соціуму.

Порівняння підходів до дослідження сучасної стадії розвитку світової цивілізації в концепціях глобалізації та світ-системному аналізі. Дослідження глобалізації сучасного періоду суспільного розвитку як якісно нової глобальної стадії в історії людства.

Вивчення проблематики взаємодії інформації і суспільства. Мотиви виникнення та підтримання інформаційних рухів у гіпертекстовій реальності. Визначення чинників формування системи детермінації інфодемічного спалаху. Способи поширення інформації.

Два вектори, які пояснюють зміни в оцінюванні медіапотоку в умовах інфодемії. конспірологічні переконання щодо COVID-19 впливають на різні поведінкові реакції, пов’язані з пандемією. Загальні особливості, виявлені за змінною "сфера зайнятості".

Аспекти становлення інформаційного суспільства та його вплив на новітню філософію освіти. Основні підходи до інформатизації суспільства, позитивні та негативні риси цього процесу. Роль освіти в інформаційному суспільстві, її основні функції та зміст.

Висвітлення аспектів ретроспекції у розумінні проблеми становлення інформаційного суспільства та переходу його до постінформаційного на підставі інформатизації. Комп’ютеризація - процес удосконалення пошукових ресурсів та засобів з обробки інформації.

Умови еволюційно-революційного розвитку сучасного суспільства, які викликані великим, глибоким проникненням сучасних інформаційних технологій в усі сфери діяльності суспільства та політичну економічну складову. Вибухоподібний розвиток мережі Інтернет.

Розгляд тенденцій становлення інформаційного суспільства в світі. Аналіз ролі мережі Інтернет й електронних комунікацій у формуванні віртуальної ідентичності постмодерну. Дослідження зв’язку загальних процесів глобалізації з феноменом мультикультуралізму.

Аналіз ідеології інформаційного суспільства, що базується на цінностях інформації, знання, культури. Принципи формування ідеології інформаційного суспільства на засадах інформаційної аксіології та формування цінностей культури інформаційного суспільства.

Аналіз впливу макроекономічних процесів та життєдіяльності людини на природу, суспільство та демократію. Досягнення культурного та політичного консенсусу. Дотримання інформаційної екологічності в сфері моралі та права. Уніфікація соціальної поведінки.

Вивчення основної проблеми науково-теоретичної та соціально-практичної рефлексії поняття інформаційної безпеки, його співвідношення із суміжними поняттями соціології безпеки як галузевої соціологічної теорії. Функції інформаційної екологічності.

Дослідження історії виникнення поняття "інформаційна війна". Цілі та завдання інформаційної війни як явища. Заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній галузях. Маніпулювання поведінкою людей на віддалених просторах.

З’ясування основних загроз ситуації "пост-правди" для функціонування демократичної суспільно-політичної системи і соціально-психологічної рівноваги індивіда. Визначення засобів і прийомів мінімізації згубних впливів викривленого інформаційного простору.